Запитання

◼ У чому треба бути обережними, коли проповідуємо в’язням?

По цілому світі в ув’язненні перебуває вісім мільйонів осіб. Дехто з них цікавиться доброю новиною (1 Тим. 2:4). Один філіал щомісяця отримує 1400 листів від в’язнів та їхніх родин: вони просять вислати їм літературу або відвідати. Ми віримо, що багато в’язнів щиро цікавиться правдою, але досвід показує, що дехто тільки вдає, ніби цікавиться, а насправді хоче мати від Божих служителів якусь матеріальну чи іншу користь. З огляду на це усі повинні серйозно зважати на застереження щодо свідчення у в’язниці.

Нерідко в’язні знайомляться з доброю новиною через листи. Але ми настійно рекомендуємо, щоб сестри не писали в’язням чоловічої статі, навіть якщо листи пишуться з метою дати свідчення. Це повинні робити лише кваліфіковані брати. Кваліфіковані сестри можуть отримати призначення листуватися з жінками-в’язнями, які виявляють щире зацікавлення біблійною правдою. Не висилайте в’язням грошей або особистих подарунків, навіть якщо вони про це просять.

Коли хтось із в’язнів виявляє зацікавлення правдою, то його прізвище, ім’я та адресу потрібно передати у збір, на території якого розташована в’язниця чи колонія. Кваліфіковані брати того збору знатимуть, як діяти далі. Якщо ви не знаєте, чи там є збір, то інформацію про зацікавленого в’язня треба вислати у філіал.

Призначені брати можуть зустрічатися відразу з кількома в’язнями і проводити з ними вивчення. Але не слід організовувати якісь спеціальні зустрічі, на котрих вісники могли б вільно спілкуватися з в’язнями. Крім того, було б немудро, щоб вісники просто так, не плануючи наперед, приходили до в’язниці і мали близьке спілкування з в’язнями.

Будьмо «мудрі, як змії, і невинні, як голубки», коли проповідуємо добру новину в’язням (Матв. 10:16).