ЯК ПЕРЕМОГТИ НЕНАВИСТЬ

2 | Не мстіться

Біблія каже:

«Нікому не віддавайте злом за зло... Якщо можливо, наскільки це залежить від вас, будьте в мирі з усіма людьми. Любі, не мстіться самі за себе... бо написано: “Помста моя, я відплачу”,— говорить Єгова» (РИМЛЯН 12:17—19)

Що означають ці слова

Природна реакція на несправедливість — це гнів і бажання помститися. Але Бог засуджує помсту. Він хоче, щоб ми залишили справу в його руках і вже скоро встановить справедливість по цілій землі (Псалом 37:7, 10).

Що можна зробити

Людська помста лише розпалює вогонь ненависті. Тому, якщо вас хтось скривдив, не мстіться. Намагайтесь не втрачати самовладання. У деяких випадках ліпше просто забути про те, що сталося (Прислів’я 19:11). Але іноді не слід лишати все, як є. Наприклад, якщо ви стали жертвою злочину, ви можете звернутися в поліцію або до інших органів влади.

Той, хто мститься, шкодить сам собі

А що, коли вам здається, що вирішити ситуацію мирним шляхом неможливо? Або ви вже зробили все від себе залежне, але це не дало бажаних результатів? Помста все одно не вихід. Вона тільки піділлє масла у вогонь. Ліпший вихід — покластися на Бога, адже Біблія говорить: «Надійся на нього, і він тобі допоможе» (Псалом 37:3—5).

Історія з життя. АДРІАН

Перестав мстити

У юності Адріан був злим і жорстоким, встрягав у вуличні бійки і мстив за найменшу образу. Він пригадує: «Я часто брав участь у перестрілках, і кілька разів це закінчувалося тим, що мене, закривавленого та ледь живого, лишали посеред вулиці».

Коли Адріану було шістнадцять, він почав вивчати Біблію. Адріан розповідає: «Набуваючи дедалі більше знань з Біблії, я усвідомив, що багато в чому мені треба змінитися». Йому потрібно було викоренити з серця ненависть і позбутись агресії. Особливо на нього вплинув уривок з Римлян 12:17—19, в якому пояснюється, чому не можна мститися. Адріан каже: «Я зрозумів, що в свій час Єгова встановить справедливість у визначений ним спосіб. Мало-помалу я приборкував свою насильницьку вдачу».

Одного вечора на нього напала група молодиків з ворожої банди. Їхній ватажок вигукнув: «Захищайся!» Адріан зізнається: «У мене було велике бажання відплатити нападникам». Але він коротко помолився до Єгови і пішов геть.

Адріан продовжує: «Наступного дня я випадково зустрів ватажка тієї банди, коли він був сам. Мене охопив гнів і бажання помсти, але я знову подумки попросив Єгову про самовладання. На моє здивування той молодик підійшов до мене і сказав: “Вибач мене за вчорашнє! Чесно кажучи, я б хотів стати таким, як ти. Я хочу вивчати Біблію”. Який же радий я був, що зміг стримати свій гнів! Завдяки цьому той хлопець теж почав вивчати Біблію».