Завжди керуйтеся «законом доброти»

«НАЙБІЛЬШЕ мене зворушила їхня доброта»,— так сестра на ім’я Лізаa описує своє перше враження про Свідків Єгови. Подібні почуття мала Анна. Вона каже: «Доброта Свідків привабила мене більше, ніж їхні вчення». Звичайно, зараз читання Біблії і роздуми над нею займають важливе місце в житті цих сестер. Але перше, на що вони звернули увагу, була доброта Божих служителів.

Як бачимо, доброта здатна торкатися сердець людей. Тож як нам виявляти цю рису у своїх словах та вчинках? До кого нам слід ставитися з добротою? Обговорімо ці запитання.

НЕХАЙ «ЗАКОН ДОБРОТИ» БУДЕ У ВАС НА ЯЗИЦІ

У 31-му розділі книги Прислів’я описані риси доброї дружини. Там сказано, що «закон доброти в неї на язиці» (Присл. 31:26). Інакше кажучи, вона завжди говорить з добротою. Це для неї наче закон. Звичайно, не тільки дружини, а й чоловіки повинні бути добрими, особливо якщо в них є діти. Батьки добре знають, як на дітей впливають різкі слова. Якщо розмовляти з ними холодним, суворим тоном, вони навряд чи вас слухатимуть. І навпаки, якщо говорити до дітей з добротою, їм буде набагато легше виявляти послух.

Незалежно від того, маємо ми дітей чи ні, усім нам треба говорити з добротою. Що нам у цьому допоможе? Підказку ми можемо знайти у першій частині Прислів’я 31:26. Там сказано: «Уста свої вона відкриває з мудрістю». Говорити з мудрістю — означає обережно добирати слова і стежити за тоном свого голосу. Перед тим як щось сказати, варто запитати себе: «Мої слова розрядять атмосферу, чи, навпаки, напружать її?» (Присл. 15:1). Мудра людина спочатку думає, а потім говорить.

В іншому прислів’ї сказано: «Бездумне слово ранить, як меч» (Присл. 12:18). Нам буде легше контролювати свої слова, якщо ми будемо пам’ятати, який вплив вони мають на інших. Керуючись «законом доброти», ми не дозволятимемо собі уїдливих зауважень і різкого тону (Еф. 4:31, 32). Натомість ми завжди старатимемось говорити до інших по-доброму і з теплотою. Чудовий приклад у цьому нам подає Єгова. Коли Ілля був наляканий і потребував підбадьорення, Єгова говорив до нього «спокійним, тихим голосом» (1 Цар. 19:12). Однак доброта має виявлятися не тільки в словах, але й у вчинках. Поговорімо про це докладніше.

ДОБРІ ВЧИНКИ ТОРКАЮТЬСЯ СЕРЦЯ

Якщо ми хочемо наслідувати Єгову, наші добрі слова мають супроводжуватися добрими вчинками (Еф. 4:32; 5:1, 2). Ліза пригадує: «Коли наша сім’я була змушена терміново переїхати, дві подружні пари Свідків відпросилися з роботи, щоб допомогти нам спакувати речі. А я тоді ще навіть не вивчала Біблію!» Відчувши таку доброту, Ліза почала більше цікавитися правдою.

Анна теж з вдячністю пригадує, з якою добротою до неї ставилися Свідки. Вона розповідає: «Я була розчарована в людях і нікому не довіряла, тому, коли познайомилася зі Свідками, я не могла зрозуміти, чому вони мною так цікавляться. Мені здавалося, що це нещиро. Але доброта сестри, з якою я вивчала Біблію, зрештою розтопила моє серце». Завдяки цьому Анна стала глибше задумуватися над тим, чого її навчали.

Зверніть увагу, як доброта братів і сестер вплинула на Лізу та Анну. Вона зворушила їхнє серце, допомогла довіритися Божим служителям і розпалила в них бажання більше дізнатися про Єгову.

НАСЛІДУЙТЕ ДОБРОТУ ЄГОВИ

Дехто від природи має добре серце і любить усміхатися. А дехто виявляє хороші манери, тому що так прийнято в його місцевості. Звичайно, така доброта похвальна, але те, що людина її виявляє, ще не означає, що вона наслідує Єгову. (Порівняйте Дії 28:2.)

Справжня доброта є однією зі складових плоду святого духу (Гал. 5:22, 23). Тож для того, щоб розвинути таку доброту, нам необхідно піддаватися впливу Божої сили. Так ми покажемо, що любимо Єгову і хочемо його наслідувати. Також ми стараємось наслідувати Ісуса і тому, так само як він, щиро цікавимося іншими. Отже, справжня доброта продиктована любов’ю до Єгови і ближніх. Ця риса має велику силу. Вона походить із серця і подобається Богу.

ДО КОГО НАМ СЛІД СТАВИТИСЯ З ДОБРОТОЮ?

Легко бути добрим до друзів або до тих, хто добрий до нас (2 Сам. 2:6). До цього нас може спонукувати почуття вдячності (Кол. 3:15). А що, коли нам здається, що якась людина не заслуговує нашої доброти?

Подумаймо ось про що. Єгова виявляє до людей доброту, незалежно від того, заслуговують вони цього чи ні. На цьому особливо наголошують Грецькі Писання. В них багато разів повторюється, що Єгова виявляє незаслужену доброту. Як саме він це робить?

Єгова підтримує життя мільярдів людей (Матв. 5:45). Він виявляє свою доброту навіть тим, хто його ще не знає (Еф. 2:4, 5, 8). Наприклад, Єгова пожертвував заради людства найдорожчим, що мав,— віддав свого єдинородного Сина. Апостол Павло підкреслив, що викуп було заплачено «згідно з багатством Божої незаслуженої доброти» (Еф. 1:7). А ще доброта Єгови виявляється в тому, що, хоча ми часто грішимо, він не перестає нас вести і навчати. Його вказівки і настанови відсвіжають нас, як «дрібний дощ», який зрошує траву (Повт. 32:2). Ми ніяк не зможемо відплатити Єгові за всю його доброту. Без неї у нас не було б надії на майбутнє. (Порівняйте 1 Петра 1:13.)

Доброта Єгови вражає і зворушує. Якщо ми хочемо його наслідувати, то будемо виявляти доброту до всіх, а не лише до окремих людей. Ми маємо чинити добро кожного дня (1 Фес. 5:15). Тоді наші родичі, одновірці, співробітники, однокласники і сусіди будуть тягнутися до нас, як до багаття в холодний день. Своєю добротою ми будемо зігрівати їхні серця.

Чи є серед ваших рідних або друзів хтось, кому зараз особливо потрібно відчути вашу доброту? Можливо, комусь у вашому зборі потрібна допомога по дому або на городі. А хтось буде дуже вдячний, якщо ви зробите для нього покупки. Іноді нашої допомоги потребують люди, яких ми зустрічаємо в служінні. Чому б не виявити доброту і до них?

Тож наслідуймо Єгову і завжди керуймося «законом доброти» у своїх словах і вчинках.