Що Біблія каже про те, як робити подарунки?
Біблійна відповідь
Біблія схвально говорить про подарунки, зроблені від щирого серця. Вона показує, що подарунки приносять задоволення не тільки тому, хто їх отримує, але й тому, хто їх дає (Прислів’я 11:25; Луки 6:38). Ісус сказав: «Більше щастя в тому, щоб давати, а не брати» (Дії 20:35).
У якому випадку Бог схвалює подарунки?
Богові подобається, коли ми робимо подарунки від щирого серця. У Біблії говориться: «Тому нехай кожен робить так, як постановив у серці, а не з примусу чи неохоче, оскільки Бог любить того, хто дає з радістю» (2 Коринфян 9:7).
Людина, котра прагне, щоб її поклоніння було чистим і неопоганеним в Божих очах, має бути щедрою (Якова 1:27). Вона допомагає тим, хто в нужді, а Бог вважає її подарунки позичкою, зробленою йому особисто (Прислів’я 19:17). Біблія вчить, що Бог сам віддячить тому, хто допомагає іншим (Луки 14:12—14).
У якому випадку Бог не схвалює подарунки?
Коли подарунки роблять, керуючись прихованими мотивами. Цими мотивами можуть бути:
бажання справити враження (Матвія 6:2),
бажання отримати щось взамін (Луки 14:12—14),
бажання купити собі спасіння (Псалом 49:6, 7).
Коли подарунки сприяють чомусь, що Бог засуджує. Наприклад, неправильно давати комусь гроші на азартні ігри, наркотики чи алкоголь тому, хто ним зловживає (1 Коринфян 6:9, 10; 2 Коринфян 7:1). Також не слід матеріально підтримувати того, хто спроможний забезпечувати себе, але не хоче цього робити (2 Фессалонікійців 3:10).
Коли надмірна щедрість шкодить сім’ї. Біблія вчить, що голова сім’ї має обов’язок дбати про свою родину (1 Тимофія 5:8). Він не повинен допускати, щоб через його надмірну щедрість страждали рідні. Ісус засудив тих, хто відмовлявся дбати про своїх батьків і заявляв, ніби все, що має, — це «дар, присвячений Богові» (Марка 7:9—13).