Розділ 30

Упав Вавилон великий!’

1. Що оголошує другий ангел і що таке Вавилон Великий?

НАСТАЛА година Божого суду! Слухайте ж Божу звістку: «А інший, другий Ангол летів слідом і казав: «Упав, упав Вавилон, город великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі народи!» (Об’явлення 14:8). Перший раз, але не останній, Об’явлення звертає увагу на Вавилон Великий. Пізніше, у 17-му розділі, він описується як хтива розпусниця. Хто вона? Як зараз побачимо, вона є світовою імперією, вона релігійна і вона є підставною системою Сатани, якою він користується у боротьбі проти насіння Божої жінки (Об’явлення 12:17). Вавилон Великий — ціла світова імперія фальшивої релігії. До нього входять усі релігії, які зберігають релігійні вчення і традиції стародавнього Вавилона і які виявляють його дух.

2. а) Яким чином вавилонська релігія поширилась до всіх куточків землі? б) Що є найвидатнішою частиною Вавилона Великого і коли вона з’явилась як могутня організація?

² Саме у Вавилоні понад 4000 років тому Єгова помішав мову будівельникам, що хотіли збудувати Вавилонську башту. Люди різних мовних груп розійшлись до кінців землі і взяли з собою відступницькі вчення та традиції, які до сьогодні лежать в основі більшості релігій (Буття 11:1—9). Вавилон Великий — це релігійна частина організації Сатани. (Порівняйте Івана 8:43—47). Сьогодні його найвидатнішою частиною є відступницьке загальновизнане християнство, котре з’явилось як могутня, беззаконна організація в четвертому столітті по Христі, віровчення та обрядовість якої походять не з Біблії, а головним чином з вавилонської релігії (2 Солунян 2:3—12).

3. Чому можна сказати, що Вавилон Великий впав?

³ Ви, мабуть, запитаєте: «Оскільки релігія ще досі має великий вплив, то чому ж ангел оголошує, що Вавилон Великий впав?» Але що сталося після 539 року до н. е., коли стародавній Вавилон упав? У тому році Ізраїль був звільнений і міг повернутися на батьківщину, щоб відновити правдиве поклоніння! Тому повернення духовного Ізраїлю у 1919 році в стан незрівнянного духовного благополуччя, яке і далі зростає в наш час, свідчить про падіння Вавилона Великого у тому році. Він уже не має влади над Божим народом. Крім того, в його середовищі з’явилися серйозні проблеми. З 1919 року широко викривається його зіпсованість, нечесність та аморальність. У більшості країн Європи мало людей ходять до церкви, а в деяких соціалістичних країнах релігію вважають «опіумом народу». В очах усіх тих, хто любить Боже правдиве Слово, Вавилон Великий покритий ганьбою і чекає ніби в камері смертників виконання праведного вироку Єгови.

Ганебне падіння Вавилона

4—6. В якому розумінні ‘Вавилон великий лютим вином розпусти своєї напоїв усі народи’?

⁴ Розгляньмо докладніше обставини, за яких ганебно впав Вавилон Великий. Ангел каже, що ‘Вавилон великий лютим вином розпусти своєї напоїв усі народи’. Що це означає? Це має зв’язок з підкоренням. Наприклад, Єгова сказав Єремії: «Візьми з Моєї руки келіха вина цього гніву, і напоїш ним усі народи, до яких посилаю тебе. І будуть вони пити, і будуть хитатися, і стратять розум через меча, що Я посилаю між них» (Єремії 25:15, 16). У шостому й сьомому століттях до н. е. Єгова використав стародавній Вавилон, щоб вилити символічний келих нещастя, щоб багато народів, навіть відступницька Юдея, пили, і навіть Божий народ був забраний в неволю. Але пізніше впав і Вавилон, тому що його цар піднісся проти Єгови, «Небесного Господа» (Даниїла 5:23).

⁵ Вавилон Великий також підкоряв інших, але він переважно вдавався до підступніших методів. Він «напоїв усі народи», вдаючись до хитрощів проститутки і релігійної розпусти. Він зваблював політичних провідників вступати з ним в союз і дружні зв’язки. З допомогою релігійних принад та інтриг він виклика́в політичне, комерційне й економічне гноблення людей. З чисто політичних і комерційних спонук він підбурював до релігійного переслідування, релігійних війн, хрестових походів та національних війн. І він освячував ці війни, кажучи, що така Божа воля.

⁶ Втручання релігії у війни і політику XX століття є загальновідомим, як, наприклад, у синтоїстській Японії, індуїстській Індії, буддійському В’єтнамі, «християнській» Північній Ірландії та Латинській Америці й інших країнах. Не слід випускати з уваги військових капеланів, які по обох боках у двох світових війнах заохочували молодих чоловіків убивати одні одних. Класичним прикладом фліртування Вавилона Великого є його участь у громадянській війні в Іспанії (1936—1939), в якій загинуло щонайменше 600 000 чоловік. Те кровопролиття було спровоковане прихильниками католицького духівництва та його союзниками частково через те, що тодішній законний уряд Іспанії поставив під загрозу власність і становище церкви.

7. Хто був головним предметом нападок Вавилона Великого і якими способами він нападав на свого ворога?

⁷ Оскільки Вавилон Великий є релігійною частиною насіння Сатани, він завжди робив «жінку» Єгови, або «вишній Єрусалим», головною мішенню свого нападу. У першому столітті помазані християни були ясно ототожнені з насінням жінки (Буття 3:15; Галатів 3:29; 4:26). Вавилон Великий докладав усіх зусиль, щоб перемогти той чеснотливий збір, звабивши його до релігійної розпусти. Апостоли Павло й Петро перестерегли, що багато піддадуться спокусі, внаслідок чого з’явиться велике відступництво (Дії 20:29, 30; 2 Петра 2:1—3). Ісусові звістки до сімох зборів показують, що під кінець Іванового життя Вавилон Великий вже мав успіх у своїх руїнницьких зусиллях (Об’явлення 2:6, 14, 15, 20—23). Але Ісус показав, наскільки йому буде дозволено робити це.

Пшениця і кукіль

8, 9. а) На що вказує Ісусова притча про пшеницю і кукіль? б) Що сталось, «коли люди спали»?

⁸ У своїй притчі про пшеницю і кукіль Ісус говорить про чоловіка, який засіяв поле пшеницею. Але «коли люди спали», прийшов ворог і посіяв кукіль між пшеницею. Кукіль почав глушити пшеницю. Ісус пояснив притчу так: «Хто добре насіння посіяв був,— це Син Людський, а поле — це світ, добре ж насіння — це сини Царства, а кукіль — сини лукавого; а ворог, що всіяв його — це диявол». Тоді Ісус сказав, що пшениця й кукіль будуть рости разом аж до «кінця віку», коли ангели «позбирають» символічний кукіль (Матвія 13:24—30, 36—43).

⁹ Те, про що перестерігали Ісус і апостоли Павло та Петро, сповнилось. «Коли люди спали», після смерті апостолів або коли християнські наглядачі почали нехтувати обов’язком охороняти Божу отару, в самому зборі зійшло вавилонське відступництво (Дії 20:31). Незабаром куколю стало набагато більше, ніж пшениці, так що він зовсім заховав її. Протягом кількох століть здавалося, що широкі шати Вавлона Великого цілком покрили насіння жінки.

10. Що сталось у 1870-х роках і як на це відреагував Вавилон Великий?

¹⁰ У 1870-х роках помазані християни почали рішуче поривати зв’язки з розпусними вчинками Вавилона Великого. Вони відкинули фальшиві доктрини, котрі загальновизнане християнство взяло від поганських релігій, і, користуючись Біблією, сміливо проповідували про закінчення часів поган у 1914 році. Головне знаряддя Вавилона Великого — духівництво загальновизнаного християнства — дуже противилося ділу відновлення правдивого поклоніння. Протягом першої світової війни вони скористалися воєнною істерією, щоб спробувати знищити ту малу групу вірних християн. У 1918 році, коли діяльність цих християн була майже повністю придушена, здавалось, що Вавилон Великий виграв. Здавалося, що він їх переміг.

11. До чого призвело падіння стародавнього Вавилона?

¹¹ Як уже було згадано, гордий Вавилон упав у 539 році до н. е. Тоді пролунав крик: «Упав, упав Вавилон»! Велика столиця світової імперії впала, переможена мідо-перською армією під командуванням Кіра Великого. Хоча саме місто пережило це підкорення, воно таки впало з високого становища влади, що призвело до звільнення полонених євреїв. Вони повернулися в Єрусалим, щоб відновити там чисте поклоніння (Ісаї 21:9; 2 Хронік 36:22, 23; Єремії 51:7, 8).

12. а) Чому можна казати, що Вавилон Великий впав у нашому столітті? б) Який був доказ того, що Єгова повністю відкинув загальновизнане християнство?

¹² У нашому столітті теж лунає крик про падіння Вавилона Великого! Тимчасові успіхи вавилонського загальновизнаного християнства у 1918 році були зведені нанівець, коли в 1919 році останок помазанців, клас Івана, був відновлений шляхом духовного воскресіння. Вавилон Великий впав у розумінні, що повністю втратив владу над Божим народом. Неначе та сарана, Христові помазані брати вийшли з безодні, готові до діяльності (Об’явлення 9:1—3; 11:11, 12). Вони — це сучасний «вірний і мудрий раб», і Пан настановив їх над цілим своїм земним маєтком (Матвія 24:45—47). Таке послуговування ними було доказом того, що Єгова повністю відкинув загальновизнане християнство, яке вважає себе його представником на землі. Чисте поклоніння було відновлене, і відкрився шлях для довершення попечатання останку 144 000 — останніх членів насіння жінки, вікодавнього ворога Вавилона Великого. Це було ознакою згубної поразки сатанинської релігійної організації.

Терпеливість святих

13. а) Що оголошує третій ангел? б) Як Єгова судить тих, що прийняли знамено звірини?

¹³ Тепер говорить третій ангел. Слухайте! «А інший, третій Ангол летів услід за ним, гучним голосом кажучи: «Коли хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено на чолі своїм чи на руці своїй, то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його» (Об’явлення 14:9, 10а). В Об’явлення 13:16, 17 говориться, що протягом Господнього дня ті, що не вклонилися образу звірини, постраждають — навіть будуть убиті. Тепер ми читаємо, що Єгова вирішив судити тих, хто ‘має знамено ймення звірини, або число ймення його’. Вони будуть змушені пити гірку «чашу гніву» Єгови. Що це означатиме для них? У 607 році до н. е., коли Єгова примусив Єрусалим пити «келіх гніву Його», в місті були «руїна й недоля, і голод та меч» з рук вавилонян (Ісаї 51:17, 19). Подібно до цього, коли поклонники земних політичних держав і їхнього образу, Організації Об’єднаних Націй, вип’ють чашу гніву Єгови, це принесе їм нещастя (Єремії 25:17, 32, 33). Вони будуть знищені дощенту.

14. Чого мусять зазнати поклонники звірини та її образу перш, ніж будуть знищенні, і як Іван описує це?

¹⁴ Але навіть перед тим, як це станеться, ті, що мають знамено звірини, зазнають болісних наслідків осуду Єгови. Говорячи про поклонника звірини і її образу, ангел каже Іванові: «І буде мучений в огні й сірці перед Анголами святими та перед Агнцем. А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки. І не мають спокою день і ніч усі ті, хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено ймення його» (Об’явлення 14:10б, 11).

15, 16. Що означає вислів «огонь й сірка» в Об’явлення 14:10?

¹⁵ Декотрі люди вірять, що вогонь і сірка в цьому вірші свідчать про існування пекла. Але короткий розгляд подібного пророцтва виявить нам дійсне значення цих слів у даному контексті. За днів Ісаї Єгова перестерігав едомлян, що покарає їх за вороже ставлення до Ізраїлю. Він сказав: «Переміняться в смолу потоки його [Едому], його ж порох — у сірку, і смолою палючою стане їхній край... Не погасне вночі ані вдень, дим його підійматися буде повік, з роду в рід спустошений буде, на віки віків не перейде по ньому ніхто» (Ісаї 34:9, 10).

¹⁶ Чи ж було вкинено Едом у якесь міфічне пекло, щоб вічно горіти в ньому? Звичайно, що ні. Просто той народ повністю зійшов зі світової арени, неначе поглинутий вогнем і сіркою. Кінцевий результат покарання полягав не у вічних муках, а в «спустошенні», «знищенні», в тому, що він ‘стане нічим’ (Ісаї 34:11, 12). Дим, який «підійматися буде повік», яскраво ілюструє це. Коли згоряє дім, з попелу ще якийсь час здіймається дим, хоча вогонь погасає, і всі бачать доказ великої руїнницької пожежі. Навіть сьогодні Божі люди пам’ятають урок, який слід винести із знищення Едому. Таким чином, «дим» його спалення символічно підіймається ще й тепер.

17, 18. а) Що стається з тими, хто прийняв знамено звірини? б) В якому розумінні мучаться поклонники звірини? в) Як розуміти, що «дим їхніх мук підійматиметься вічні віки»?

¹⁷ Ті, що мають на собі знамено звірини, також будуть дощенту знищені, неначе спалені вогнем. Як пізніше виявляє пророцтво, їхні трупи не будуть поховані, а віддані на поживу тваринам і птахам (Об’явлення 19:17, 18). Отже, ясно, що вони не будуть буквально вічно мучені! А як вони ‘мучені в огні й сірці’? У тому розумінні, що проголошення правди викриває їхні вчинки і перестерігає їх про Божий прийдешній суд. Тому вони зводять наклепи на Божих людей і, де можливо, хитро спонукують політичну звірину переслідувати і навіть убивати Свідків Єгови. Зрештою ці противники будуть знищені, неначе вогнем і сіркою. Тоді «дим їхніх мук підійматиметься вічні віки» у розумінні, що Божий суд над ними служитиме прецедентом на випадок, якщо б хтось коли-небудь знову почав ставити під питання законний суверенітет Єгови. Те спірне питання буде вирішене навіки.

¹⁸ Хто ж сьогодні проголошує цю вістку, яка так мучить? Пам’ятайте, символічна сарана має владу мучити людей, які не мають Божої печатки на своїх чолах (Об’явлення 9:5). Очевидно, ця сарана і є мучителем під керівництвом ангелів. Символічна сарана така наполеглива, що «не мають спокою день і ніч усі ті, хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено ймення його». Зрештою, після їхнього знищення, грандіозний доказ виправдання суверенітету Єгови, тобто «дим їхніх мук», підніматиметься вічні віки. Хай же клас Івана витерпить, аж поки не довершиться те оправдання! На закінчення ангел каже: «Тут терпеливість святих, що додержують заповіді Божі та Ісусову віру!» (Об’явлення 14:12).

19. Чому святим потрібна терпеливість і які слова Івана зміцнюють їх?

¹⁹ Так, «терпеливість святих» видно в тому, що вони поклоняються Єгові через Ісуса Христа з виключною відданістю. Їхня вістка не популярна. Вона викликає протидію, доводить до переслідування, а навіть до смерті. Але вони зміцнюються Івановими наступними словами: «І почув я голос із неба, що до мене казав: «Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух,— вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом» (Об’явлення 14:13).

20. а) Як записана Іваном обітниця гармоніює з Павловим пророцтвом про Ісусову присутність? б) Який особливий привілей обіцяно помазаним, котрі помирають після скинення Сатани з неба?

²⁰ Ця обітниця гармоніює з пророцтвом Павла про Ісусову присутність: «Перше воскреснуть умерлі в Христі, потім ми, що живемо й зостались [помазані, які живуть у Господній день], будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі» (1 Солунян 4:15—17). Після скинення Сатани з неба померлі в Христі воскресли першими. (Порівняйте Об’явлення 6:9—11). Потім помазаним християнам, які вмирають протягом Господнього дня, обіцяно особливий привілей. Вони негайно, «як оком змигнути», воскресають до духовного життя на небі (1 Коринтян 15:52). Як чудово! І вони продовжують чинити праведні діла у небесній сфері існування.

Жниво землі

21. Що Іван каже про «жниво землі»?

²¹ З наступних слів Івана видно, що цей день суду принесе користь ще й іншим: «І я глянув,— і ото біла хмара, а на хмарі сидить подібний до Людського Сина. Він мав на своїй голові золотого вінця, а в руці його гострий серп. І інший Ангол [четвертий] вийшов із храму, і гучним голосом кликнув до того, хто на хмарі сидів: «Пошли серпа свого й жни, бо настала година пожати, дозріло бо жниво землі!» І той, хто на хмарі сидів, скинув додолу серпа свого,— і земля була вижата» (Об’явлення 14:14—16).

22. а) Хто це той, що має золотий вінець і сидить на білій хмарі? б) Коли жнива досягають свого апогею і як?

²² Немає сумніву щодо того, хто́ сидить на білій хмарі. Він сидить на білій хмарі, він подібний до Сина Людського, він має золотий вінець на голові — це явно Ісус Христос, Месіанський Цар, якого також бачив у видінні Даниїл (Даниїла 7:13, 14; Марка 14:61, 62). Але про яке жниво йдеться у цьому пророцтві? Під час служіння на землі Ісус уподібнював роботу збирання учнів до жнив на всесвітньому полі людства (Матвія 9:37, 38; Івана 4:35, 36). Ці жнива досягають апогею в Господній день, коли Ісуса короновано на Царя і коли він від імені свого Отця виконує вирок. Тому час його правління з 1914 року є також радісним часом жнив. (Порівняйте Повторення Закону 16:13—15).

23. а) Від кого виходить слово, щоб розпочати жнива? б) Яке жниво відбувається від 1919 року дотепер?

²³ Незважаючи на те що Ісус є Царем і Суддею, він чекає сло́ва від Єгови, свого Бога, щоб розпочати жнива. Те слово виходить з «храму» через ангела. Ісус відразу слухається. Спочатку, з 1919 року, він каже своїм ангелам закінчити збирання 144 000 (Матвія 13:39, 43; Івана 15:1, 5, 16). Потім починається збирання великого натовпу інших овець (Матвія 25:31—33; Івана 10:16; Об’явлення 7:9). Історія показує, що між 1931 і 1935 роками почало з’являтися багато цих інших овець. У 1935 році Єгова відкрив класу Івана розуміння того, ким насправді є великий натовп, згаданий в Об’явлення 7:9—17. З того часу почало наголошуватись на збиранні цього натовпу. До 1993 року їхнє число сягнуло набагато вище чотирьох мільйонів, і воно далі зростає. Так, подібний до Сина Людського справді збирає радісне і багате жниво у цей час кінця. (Порівняйте Вихід 23:16; 34:22).

Топтання земного винограду

24. Що має в руці п’ятий ангел і що вигукує шостий ангел?

²⁴ По закінченні жнив спасіння настав час на інше жниво. Іван каже: «І інший Ангол [п’ятий] вийшов із храму, що на небі,— і він мав гострого серпа. І інший Ангол [шостий], що мав владу над огнем, вийшов від жертівника. І він гучним голосом кликнув до того, що мав гострого серпа, говорячи: «Пошли свого гострого серпа, і позбирай грона земної виноградини [«винограду», НС], бо грона її вже доспіли» (Об’явлення 14:17, 18). Ангельському війську доручено збирати людей протягом Господнього дня, відділяючи добрих від злих!

25. а) На що вказує те, що п’ятий ангел «вийшов із храму»? б) Чому доречно, що наказ жати походить від ангела, що «вийшов від жертівника»?

²⁵ П’ятий ангел виходить з місця присутності Єгови в храмі; отже, кінцеве жниво виконується згідно з волею Єгови. Ангел одержує наказ починати своє діло звісткою, переданою іншим ангелом, який «вийшов від жертівника». Це дуже значний факт, оскільки вірні душі під жертовником питають: «Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?» (Об’явлення 6:9, 10). Жниво земного винограду задовольнить це благання помсти.

26. Що таке «земний виноград»?

²⁶ Але що таке «земний виноград»? У Святому єврейському Письмі говориться, що єврейський народ був виноградом Єгови (Ісаї 5:7; Єремії 2:21). Про Ісуса Христа і тих, хто служитиме з ним у Божому Царстві, також говориться як про виноградну лозу (Івана 15:1—8, Дерк.). У цьому контексті головною характеристикою винограду є факт, що він дає плід, і правдивий християнський виноград приносить багато плоду на хвалу Єгові (Матвія 21:43). Тому «земний виноград» — це, мабуть, не справжній виноград, а підробка Сатани — його зіпсована видима система правління над людством з її різними «гронами» демонських плодів, принесених протягом століть. Вавилон Великий, в якому відступницьке загальновизнане християнство відіграєˊ таку визначну роль, має великий вплив на цей отруйний виноград. (Порівняйте Повторення Закону 32:32—35).

27. а) Що стається, коли ангел із серпом збирає земний виноград? б) Які пророцтва у Святому єврейському Письмі вказують на розміри жнив?

²⁷ Необхідно виконати вирок! «І Ангол кинув додолу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чавило Божого гніву. І потовчене [«потоптано», Хом.] було чавило за містом, і потекла кров із чавила аж до кінських вуздечок, на тисячу шістсот стадій» (Об’явлення 14:19, 20). Обурення Єгови цим виноградом вже давно оголошене (Софонії 3:8). Пророцтво Ісаї не залишає жодного сумніву, що народи будуть знищені, коли топтатиметься те чавило (Ісаї 63:3—6). Пророк Йоіл також пророкував, що великі «натовпи», цілі народи, будуть знищені в «чавилі» у «вирішальній долині» (Йоіла 4:12—14). Справді, величезні жнива, які вже ніколи не повторяться! Згідно з Івановим видінням, не тільки збираються плоди винограду, але й зрубується ціла символічна виноградна лоза і вкидається в чавило, щоб бути потоптаною. Земний виноград буде знищений дотла і вже ніколи не виросте.

28. Хто топче земний виноград і що означає те, що чавило було ‘потоптане за містом’?

²⁸ У видінні виноград топчуть коні, бо кров з нього досягає «кінських вуздечок». Оскільки слово «коні» звичайно стосується воєнних дій, то це, мабуть, буде час війни. Небесні війська, які йдуть слідом за Ісусом на завершальну війну проти системи Сатани, топтатимуть «чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя» (Об’явлення 19:11—16). Ясно, що саме вони топчуть земний виноград. Чавило було ‘потовчене за містом’, тобто за небесним Сіоном. Справді доречно, щоб земний виноград був потоптаний на землі. Але він топтатиметься теж «за містом», щоб останок насіння жінки, який представляє на землі небесний Сіон, не був пошкоджений. Останок разом з великим натовпом знайде безпечний сховок в земній організації Єгови (Ісаї 26:20, 21).

29. Наскільки глибокою є кров з чавила, на яку відстань вона простягається і на що все це вказує?

²⁹ Це яскраве видіння має паралель з видінням про потовчення земних царств каменем Царства, що описується в Даниїла 2:34, 44. Відбудеться винищення. Ріка крові з чавила дуже глибока, аж до кінських вуздечок, і вона простягається на 1600 стадійa. Це велике число, одержане множенням чотирьох в квадраті на десять у квадраті (4 × 4 × 10 × 10), виразно підкреслює всесвітній масштаб знищення (Ісаї 66:15, 16). Знищення буде цілковите й невідворотне. Земний виноград Сатани вже ніколи більше не пустить коріння! (Псалом 83:18, 19).

30. Які є плоди винограду Сатани і що ми повинні постановити собі?

³⁰ Видіння цих двох жнив має велике значення для нас, оскільки ми живемо в останній період часу кінця. Вистачить лише подивитися навколо, щоб побачити плоди винограду Сатани. Аборти та інші форми душогубства, гомосексуалізм, перелюб та іншого роду неморальність, нечесність і брак любові — через усе це світ став огидним в очах Єгови. Виноград Сатани родить «їдь та полин». Своїм руїнницьким, ідолопоклонним шляхом він безчестить Величного Творця людей (Повторення Закону 29:17; 32:5; Ісаї 42:5, 8). Який же привілей співпрацювати з класом Івана у збиранні здорових плодів, які Ісус вирощує на хвалу Єгові! (Луки 10:2). Постановімо собі не заплямуватися виноградом цього світу, щоб нас не було потоптано разом з земним виноградом під час виконання обвинувального вироку Єгови.

[Примітки]

[Рамка на сторінці 208]

‘Вино розпусти його’

Визначною частиною Вавилона Великого є римсько-католицька церква. Церквою управляє папа римський, і вважають, що кожний папа є наступником апостола Петра. Наводимо деякі опубліковані факти про цих так званих наступників.

Формоз (891—896). «Через дев’ять місяців після смерті Формоза його тіло викопали із папської крипти і влаштували над ним суд перед «трупним собором», на якому головував Стефан [новий папа]. Покійний папа був звинувачений у надмірному прагненні папської посади, і всі його дії було оголошено недійсними. ...З трупа було знято папські шати, і йому ампутували пальці правої руки» («Нова католицька енциклопедія», англ.).

Стефан VI (896—897). «Через декілька місяців [після суду над трупом Формоза] обурений народ припинив понтифікат Стефана; його позбавили папських відзнак, ув’язнили і задушили» («Нова католицька енциклопедія»).

Сергій III (904—911). «Його двох найближчих попередників... було задушено у в’язниці. ...У Римі його підтримувала сім’я Теофілакта, і вважається, що одна з його дочок, Марозія, народила від нього сина (майбутнього папу Іоанна XI)» («Нова католицька енциклопедія»).

Стефан VII (928—931). «В останні роки свого понтифікату папа Іоанн X... стягнув на себе гнів Марозії, римської Donna Senatrix, був ув’язнений і страчений. Марозія тоді зробила папою Лева VI, який помер через 6 з половиною місяців. Його наступником, з допомогою впливу Марозії, став Стефан VII... Протягом свого дворічного понтифікату він був безвладним знаряддям в руках Марозії» («Нова католицька енциклопедія»).

Іоанн XI (931—935). «Після смерті Стефана VII... Марозія з сім’ї Теофілакта добула папське звання своєму синові Іоанну, юнакові, якому було трохи за 20... Як папа, Іоанн був під повним контролем своєї матері» («Нова католицька енциклопедія»).

Іоанн XII (955—964). «Йому ледве сповнилось вісімнадцять років, і джерела того часу одностайно говорять, що він був байдужим до духовних справ, жадібним до розваг і задоволень і вів нестримне, розбещене життя» («Оксфордський словник пап», англ.).

Бенедикт IX (1032—1044; 1045; 1047—1048). «Прославився тим, що продав папське звання своєму хрещеному батькові і двічі відбирав його назад» («Нова британська енциклопедія», англ.).

Отже, замість наслідувати приклад вірного Петра, ці та інші папи мали злий вплив на інших. Вони дозволили, щоб церкву, якою вони правили, псувала вина крові, тілесна розпуста, а також єзавельський вплив (Якова 4:4). У 1917 році у книжці «Довершена таємниця», виданій Товариством Вартової башти, дуже детально обговорювались ці факти. Це був один із способів, яким Дослідники Біблії тих днів ‘вдарили землю всілякою карою’ (Об’явлення 11:6; 14:8; 17:1, 2, 5).

[Ілюстрація на сторінці 206]

Христос на престолі судить з допомогою ангелів.

[Ілюстрація на сторінці 207]

У 539 році до н. е., після того як Вавилон упав, його в’язні були звільнені.

Розділ 31

Великі та дивні діла Єгови

Видіння 10. Об’явлення 15:1—16:21

Тема: Єгова у своєму храмі; сім чаш його гніву виливаються на землю.

Час сповнення: Від 1919 року до Армагеддону.

1, 2. а) Про яку третю ознаку повідомляє Іван? б) Про яку роль ангелів слуги Єгови вже давно знають?

ЖІНКА народжує дитину чоловічої статі! Великий змій хоче пожерти ту дитину! Ці дві небесні ознаки, так яскраво описані у 12-му розділі Об’явлення, переконують нас, що вікодавня ворожнеча між Насінням Божої жінки і Сатаною з його демонським насінням досягає апогею. Підкреслюючи ці символи, Іван каже: «І з’явилась на небі велика ознака... І з’явилася інша ознака» (Об’явлення 12:1, 3, 7—12). Тепер Іван говорить про третю ознаку: «І бачив я інше знамено на небі, велике та дивне,— сім Анголів, що сім кар [«останніх», Хом.] вони мали, бо ними кінчався гнів Божий» (Об’явлення 15:1). Ця третя ознака також має дуже велике значення для слуг Єгови.

² Зверніть увагу на важливу роль, яку відіграють ангели у виконанні Божої волі. Слуги Єгови вже давно знають про це. Один стародавній псалмоспівець під натхненням навіть промовляв до таких ангелів, заохочуючи їх: «Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!» (Псалом 103:20). Тепер, у цій новій сцені, ангелів призначено вилити сім останніх кар.

3. Що це за сім кар і що означає вилиття цих кар?

³ Що це за кари? Як і у випадку сімох сурем, йдеться про оголошення суворих вироків Єгови, які виявляють його погляд на різні справи у цьому світі і перестерігають перед кінцевим наслідком його вироків (Об’явлення 8:1—9:21). Вилиття цих кар вказує на виконання вироків, коли в день палючого гніву Єгови будуть цілковито знищені усі, на кого спрямований його гнів (Ісаї 13:9—13; Об’явлення 6:16, 17). Тими карами ‘кінчається гнів Божий’. Але перш, ніж описати вилиття кар, Іван говорить про людей, які не зазна́ють шкоди від цих кар. Не прийнявши знамена звірини, ці вірні особи співають Єгові хвалу, проголошуючи день його помсти (Об’явлення 13:15—17).

Пісня Мойсея та Агнця

4. Яка панорама тепер постає перед Іваном?

⁴ Тепер перед Іваном постає надзвичайна панорама: «І я бачив щось, ніби як море скляне, з огнем перемішане. А ті, що перемогли звірину та образа його, і знамено його, і число його ймення,— стояли на морі склянім, та мали гусла [«арфи», НС] Божі» (Об’явлення 15:2).

5. Що представляє «море скляне, з огнем перемішане»?

⁵ «Скляне море» — це те саме море, яке Іван уже бачив перед Божим престолом (Об’явлення 4:6). Воно подібне до «литого моря» (резервуара води) в Соломоновому храмі, де священики мали воду для умивання (1 Царів 7:23). Отже, це чудовий символ «водяного купелю», тобто Божого Слова, яким Ісус очищає священицький збір помазаних християн (Ефесян 5:25, 26; Євреїв 10:22). Це скляне море «з огнем перемішане», що вказує на випробування й очищення помазаних християн, коли вони дотримуються встановлених Богом високих норм. Крім того, це пригадує нам, що в Божому Слові містяться також вирази вогненних вироків його ворогам (Повторення Закону 9:3; Софонії 3:8). Декотрі з цих вогненних вироків виявляються у сімох останніх карах, які незабаром будуть вилиті.

6. а) Хто ці співаки, що стоять перед небесним скляним морем і звідки ми це знаємо? б) Як вони «перемогли»?

⁶ Оскільки лите море Соломонового храму було призначене для потреб священиків, це вказує на те, що співаки, котрі стоять перед небесним скляним морем, належать до священицького класу. Вони мають «арфи Божі» і тому нагадують 24 старців та 144 000, оскільки ці групи теж співають під акомпанемент арф (Об’явлення 5:8; 14:2). Співаки, яких бачить Іван, «перемогли звірину та образа його, і знамено його, і число його ймення». Тому вони, очевидно, належать до останку 144 000, який живе під час останніх днів на землі. Як група, вони справді перемогли. Протягом близько 70 років, починаючи з 1919 року, вони не приймали знамена звірини і не визнавали її образ як єдину надію на мир. Багато з них вірно вистояли аж до смерті, і, будучи вже на небі, вони, безсумнівно, з особливою радістю слухають спів своїх братів, які ще на землі (Об’явлення 14:11—13).

7. Для чого використовували арфи в стародавньому Ізраїлі і на що вказують Божі арфи у видінні Івана?

⁷ Ці вірні переможці мають арфи Божі. Цим вони подібні до стародавніх левитів, які служили в храмі і поклонялись Єгові з піснею під акомпанемент арф. Декотрі з них також пророкували під супровід арф (1 Хронік 15:16; 25:1—3). В Ізраїлі приємні мелодії арфи збагачували радісний спів і молитви хвали та подяки Єгові (1 Хронік 13:8; Псалом 33:2; 43:4; 57:8, 9). У часи смутку або поневолення арфи не було чути (Псалом 137:2). Оскільки в цьому видінні бачимо арфи Божі, можна сподіватися урочистої, тріумфальної пісні хвали і подяки нашому Боговіa.

8. Яка пісня співається і які її слова?

⁸ Іван повідомляє: «І співали вони пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: «Великі та дивні діла Твої, о Господи, Боже Вседержителю! Справедливі й правдиві дороги Твої, о Царю святих [«Царю вічності», НС]! Хто Тебе, Господи, не побоїться, та Ймення Твого не прославить? Бо один Ти святий [«вірний», НС], бо народи всі прийдуть та вклоняться перед Тобою, бо з’явилися [«праведні», НС] суди Твої!» (Об’явлення 15:3, 4).

9. Чому ця пісня зокрема називається «піснею Мойсея»?

⁹ Переможці співають «пісню Мойсея», тобто пісню, схожу до тої, яку співав у подібних обставинах Мойсей. Після того як ізраїльтяни стали свідками десятьох кар у Єгипті та знищення єгипетського війська в Червоному морі, Мойсей взяв провід у співі такої тріумфальної пісні на хвалу Єгові, проголошуючи: «Господь зацарює навіки віків!» (Вихід 15:1—19). Цілком природно, що співаки в Івановому видінні, котрі перемогли звірину і беруть участь у проголошенні сімох останніх кар, також співають пісню «Цареві вічності»! (1 Тимофія 1:17, НС).

10. Яку іншу пісню склав Мойсей і як останній вірш тієї пісні стосується великого натовпу сьогодні?

¹⁰ В іншій пісні, складеній тоді, коли Ізраїль готувався завойовувати Ханаан, постарілий Мойсей сказав народові: «Буду я кликати Ймення Господнє... то славу віддайте ви нашому Богові!» Останній вірш тієї пісні також підбадьорював і неізраїльтян; ці Мойсеєві натхнені слова стосуються великого натовпу сьогодні: «Радуйтеся, народи, з його людом». З якої ж причини їм радіти? Тому що тепер Єгова «помститься за кров своїх рабів, він помститься на ворогах Своїх». Це виконання праведного вироку принесе велику радість усім тим, хто покладається на Єгову (Повторення Закону 32:3; 32:43, Хом.; Римлян 15:10—13; Об’явлення 7:9).

11. Як сповняється пісня, яку чув Іван?

¹¹ Як би Мойсей радів зараз, у Господній день, співаючи разом з небесним хором: «Народи всі прийдуть та вклоняться перед Тобою»! Та незрівнянна пісня чудесно сповняється в наш час, коли не тільки у видінні, але й у дійсності мільйони людей з «народів» радісно збираються у земну організацію Єгови.

12. Чому пісня переможців також зветься «піснею Агнця»?

¹² Однак це пісня не тільки Мойсея, але й «Агнця». В якому розумінні? Мойсей був пророком Єгови в Ізраїлі, але сам Мойсей пророкував, що Єгова поставить їм пророка такого, як він. Цим пророком виявився Агнець, Ісус Христос. Тоді як Мойсей був «рабом Божим», Ісус був Сином Божим, у дійсності, Більшим Мойсеєм (Повторення Закону 18:15—19; Дії 3:22, 23; Євреїв 3:5, 6). Тому співаки співають теж «пісню Агнця».

13. а) В якому розумінні Ісус, хоч і більший за Мойсея, подібний до нього? б) Як ми можемо показати, що погоджуємося зі співаками?

¹³ Подібно до Мойсея, Ісус публічно співав хвалу Богові і пророкував про Його перемогу над усіма ворогами (Матвія 24:21, 22; 26:30, УКУ; Луки 19:41—44). Ісус теж чекав часу, коли народи прийдуть, щоб славити Єгову, і, як саможертовний «Агнець Божий», він віддав своє людське життя заради цього. (Івана 1:29; Об’явлення 7:9; порівняйте Ісаї 2:2—4; Захарія 8:23). І як Мойсей цінував і прославляв Боже ім’я, Єгова, так і Ісус оголошував Боже ім’я (Вихід 6:2, 3; Псалом 90:1, 17; Івана 17:6). Оскільки Єгова є вірним, його чудесні обіцянки обов’язково сповняться. Звичайно, що ми разом з вірними співаками, Агнцем і Мойсеєм погоджуємось із словами тої пісні: «Хто Тебе, Господи, не побоїться, та Ймення Твого не прославить?»

Ангели з чашами

14. Хто на очах в Івана виходить з храму і що їм дано?

¹⁴ Цілком зрозуміло, що ми чуємо пісню тих помазаних переможців. Чому? Тому що вони проголошували на землі вироки, які містяться у чашах, повних Божого гніву. Але вилиття тих чаш стосується не тільки людей, що і пояснює Іван: «А по цьому я глянув,— і ось відчинився храм скинії свідчення в небі, і сім Анголів вийшли з храму, і сім кар вони мали. Вони були вдягнені в шати льняні, чисті й ясні, і підперезані довкола грудей золотими поясами. І одна з чотирьох тих тварин [«істот», Хом.] дала сімом Анголам сім чаш золотих, наповнених гніву Бога, що живе повік віку» (Об’явлення 15:5—7).

15. Чому не дивно, що сім ангелів виходять із храму?

¹⁵ Щодо ізраїльського храму, деталі якого представляли небесні речі, то тільки первосвященик міг входити у Святеє Святих, яке в цьому вірші просто названо «храмом» (Євреїв 9:3, 7). Воно представляє місце присутності Єгови на небесах. Але в небі не тільки Первосвященик Ісус Христос має привілей приходити до Єгови, але й ангели (Матвія 18:10; Євреїв 9:24—26). Тому не дивно, що сім ангелів виходять із храму на небі. Єгова Бог сам призначив їх вилити чаші, повні Божого гніву (Об’явлення 16:1).

16. а) Що говорить про підготовленість сімох ангелів до виконання свого завдання? б) Яка обставина вказує на те, що інші теж залучені у велике завдання виливати символічні чаші?

¹⁶ Ці ангели добре підготовлені до такого завдання. Вони одягнені в шати льняні, чисті та ясні, що свідчить про їхню духовну чистість, святість, а також праведність в очах Єгови. Вони теж підперезані золотими поясами. Пояси звичайно вживають тоді, коли готуються виконувати якесь завдання (Левит 8:7, 13; 1 Самуїла 2:18; Луки 12:37; Івана 13:4, 5). Отже ангели підперезані для виконання якогось завдання. Окрім того, їхні пояси золоті. У стародавній скинії золото представляло божественні, небесні речі (Євреїв 9:4, 11, 12). Це означає, що ангели отримують цінне, призначене Богом служіння. Інші теж братимуть участь у виконанні цього великого завдання, тому що чаші подає одна з чотирьох істот. Безсумнівно, це була перша істота, схожа на лева, що символізує сміливість та рішучу відвагу, необхідні для проголошення вироків Єгови (Об’явлення 4:7).

Єгова у своїм храмі

17. Що Іван говорить про храм і як це нагадує нам храм стародавнього Ізраїлю?

¹⁷ Зрештою на завершення цієї частини видіння Іван каже: «І храм переповнився димом від Божої слави, і від сили Його. Та до храму ніхто не спромігся ввійти, аж поки не скінчилися ті сім кар сімох Анголів» (Об’явлення 15:8). В історії Ізраїлю були випадки, коли хмара вкривала буквальний храм, і через такий прояв слави Єгови священики не могли входити в нього. (1 Царів 8:10, 11; 2 Хронік 5:13, 14; порівняйте Ісаї 6:4, 5). Це було тоді, коли Єгова активно втручався в події на землі.

18. Коли сім ангелів повернуться, щоб здати Єгові звіт?

¹⁸ Єгова дуже цікавиться подіями на землі також сьогодні. Він хоче, щоб сім ангелів докінчили своє завдання. Це час, коли Божий суд досягає апогею, який описується у Псалмі 11:4—6: «Господь у святім Своїм храмі, Господь — престол Його на небесах, бачать очі Його, повіки Його випробовують людських синів! Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля,— ненавидить душа Його! Він спустить дощем на безбожних горюче вугілля, огонь, і сірку, і вітер гарячий,— це частка їхньої чаші». Ті сім ангелів не повернуться до величної присутності Єгови, аж поки не виллють на злих людей сім кар.

19. а) Який лунає наказ і хто його дає? б) Коли, мабуть, почалося вилиття символічних чаш?

¹⁹ Як грім, лунає тривожний наказ: «І я почув гучний голос із храму, що казав до семи Анголів: «Ідіть, і вилийте на землю сім чаш гніву Божого!» (Об’явлення 16:1). Хто дає цей наказ? Очевидно, що сам Єгова, оскільки блиск його слави й сили не допускає нікого входити в храм. Єгова прийшов у свій духовний храм для суду в 1918 році (Малахії 3:1—5). Мабуть, незабаром після цього він дав наказ виливати чаші Божого гніву. По суті, вироки, що містилися в символічних чашах, почали посилено проголошуватись у 1922 році. І їх проголошення сьогодні лунає щораз голосніше.

Чаші й звуки сурем

20. Що виявляють чаші гніву Єгови, про що вони перестерігають і як вони виливаються?

²⁰ Чаші Божого гніву виявляють погляд Єгови на те, що діється у світі, і перестерігають про вироки, які він виконає. Ангели виливають чаші за посередництвом збору помазаних християн на землі, тих, що співають пісню Мойсея і пісню Агнця. Проповідуючи добру новину Царства, клас Івана сміливо виявляє також зміст цих чаш гніву (Матвія 24:14; Об’явлення 14:6, 7). Тому з одного боку їхня вістка — мирна, бо оголошує свободу людству, але з другого боку вона воєнна, оскільки перестерігає про «день відплати нашого Бога» (Ісаї 61:1, 2, Хом.).

21. Чим перші чотири чаші Божого гніву схожі на звуки перших чотирьох сурем і чим вони відрізняються?

²¹ Перші чотири чаші Божого гніву приготовані проти того самого, що й звуки перших чотирьох сурем, тобто проти землі, моря, рік і водних джерел, а також небесних джерел світла (Об’явлення 8:1—12). Звуки сурем оголосили кари на «третину» системи Сатани, а вилиття чаш Божого гніву стосується вже цілої системи. Отже, хоча протягом Господнього дня увагу спершу було звернено на загальновизнане християнство як «третину», жодна частина системи Сатани не уникне лиха і горя, що їх несуть із собою тривожні судові повідомлення Єгови.

22. Чим особливі звуки останніх трьох сурем і який вони мають зв’язок з останніми трьома чашами гніву Єгови?

²² Звуки останніх трьох сурем інакші, бо звуться горями (Об’явлення 8:13; 9:12). Перші два горя пов’язуються головним чином з сараною й кінним військом, третє горе — з народженням Царства Єгови (Об’явлення 9:1—21; 11:15—19). Як побачимо пізніше, останні три чаші його гніву також стосуються декотрих з цих аспектів, однак існує різниця між ними і тими трьома горями. Звернімо ж тепер пильну увагу на бурхливі події, розкриті внаслідок вилиття чаш гніву Єгови.

[Примітка]

Розділ 32

Кінчається гнів Божий

1. Що буде виконано, коли сім чаш будуть повністю вилиті, і які запитання виникають про ті чаші?

ІВАН уже говорив про ангелів, призначених вилити сім чаш. Він каже, що вони останні, бо «ними кінчався гнів Божий» (Об’явлення 15:1; 16:1). Ці кари виявляють, як Єгова покарає зло на землі, і тому вони повинні бути повністю вилиті. Коли їх вилиття закінчиться, Божі вироки буде виконано. Уже не буде світу Сатани! Що ці кари віщують людству і правителям теперішньої злої системи? Як християнам уникнути кари на цей приречений світ? Це важливі запитання, і зараз на них буде дано відповідь. Усіх, хто прагне тріумфу праведності, повинно дуже цікавити те, що Іван бачить далі.

Гнів Єгови на «землю»

2. Що стається, коли перший ангел виливає свою чашу на землю, і що символізує «земля»?

² Перший ангел починає діяти! «І пішов перший Ангол, і вилив на землю чашу свою. І шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знамено звірини й вклонявсь її образу» (Об’явлення 16:2). Як і у випадку першої сурми, «земля» символізує стійку на вигляд політичну систему, яку Сатана почав формувати на землі ще за днів Німрода, понад 4000 років тому (Об’явлення 8:7).

3. а) Яких дій, рівнозначних поклонінню, багато урядів вимагають від своїх підданих? б) Що нації створили як замінник Божого Царства і що стається з поклонниками того замінника?

³ У ці останні дні багато урядів вимагають від своїх підданих дій, рівнозначних поклонінню, настоюючи, що держава стоїть вище вірності Богові чи кому-небудь іншому. (2 Тимофія 3:1; порівняйте Луки 20:25; Івана 19:15). З 1914 року серед держав стало загальноприйнятим призивати юнаків на військову службу, щоб вони воювали або готувались до тотальних війн, які так заплямували кров’ю сторінки сучасної історії. Протягом Господнього дня народи теж створили як замінник Божого Царства образ звірини — Лігу націй та її наступника, Організацію Об’єднаних Націй. Яке ж блюзнірство проголошувати,— як це робили папи в недавні часи,— що ця створена людиною організація є єдиною надією націй на мир! Вона вперто протистоїть Божому Царству. Поклонники того образу стають духовно нечистими, зіпсованими, як єгиптяни, які протистояли Єгові за днів Мойсея і були вражені буквальними болячками і виразками (Вихід 9:10, 11).

4. а) Що наголошує зміст першої чаші Божого гніву? б) Ким Єгова вважає тих, що погоджуються прийняти знамено звірини?

⁴ Зміст цієї чаші наголошує на вибір, що стоїть перед людьми. Вони мусять зазнати або несхвалення світу, або обурення Єгови. Люди знаходяться під тиском прийняти знамено звірини, щоб «ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знамена ймення звірини, або числа ймення його» (Об’явлення 13:16, 17). Але це їм дорого обійдеться! Єгова вважає усіх, хто приймає те знамено, ураженими «шкідливими та лютими болячками». З 1922 року їх публічно виявляється як тих, хто відкидає живого Бога. Їхні політичні плани не мають успіху, і це дуже мучить їх. Духовно вони нечисті. Якщо ці люди не покаються, їхня «шкідлива» хвороба стане смертельною, бо вже настав день суду Єгови. Ніхто не може бути нейтральним. Людина або залишиться частиною світової системи речей, або служитиме Єгові на стороні його Христа. (Луки 11:23; порівняйте Якова 4:4).

Море стає кров’ю

5. а) Що стається, коли виливається друга чаша? б) Як Єгова дивиться на тих, що живуть у символічному морі?

⁵ Настав час вилити другу чашу Божого гніву. Що це означатиме для людства? Іван каже: «А другий Ангол вилив свою чашу до моря. І сталася кров, немов у мерця,— і кожна істота жива вмерла в морі» (Об’явлення 16:3). Як звуки другої сурми, так і ця чаша скерована проти «моря» — розбурханих, бунтарських мас людства, відчуженого від Єгови (Ісаї 57:20, 21; Об’явлення 8:8, 9). В очах Єгови це «море» є неначе кров — непридатним для життя різних морських істот. Тому християни не повинні бути частиною світу (Івана 17:14). Вилиття другої чаші Божого гніву виявляє, що все людство, яке живе в цьому морі, мертве в очах Єгови. На людському суспільстві в цілому тяжить велика вина у пролитті невинної крові. Коли настане день гніву Єгови, то люди під натиском його згубних сил загинуть буквально. (Об’явлення 19:17, 18; порівняйте Ефесян 2:1; Колосян 2:13).

Дано їм напитися крові

6. Що стається, коли виливається третя чаша, і які слова промовляє ангел і жертовник?

⁶ Третя чаша Божого гніву, як і звуки третьої сурми, впливає на джерела прісної води. «Третій же Ангол вилив чашу свою на річки та на водні джерела,— і сталася кров. І почув я Ангола вод, який говорив: «Ти праведний, що Ти є й що Ти був, і святий, що Ти це присудив! Бо вони пролили кров святих та пророків,— і Ти дав їм напитися крови. Вони варті того!» І я чув, як жертівник говорив: «Так, Господи, Боже Вседержителю! Правдиві й справедливі суди Твої!» (Об’явлення 16:4—7).

7. Що символізують «річки та... водні джерела»?

⁷ «Річки та... водні джерела» символізують так звані джерела керівництва й мудрості, яких цей світ слухається, тобто політичні, економічні, наукові, освітні, соціальні та релігійні філософії, що керують людськими діями і рішеннями. Замість того щоб шукати життєдайної правди в Єгови, Джерела життя, люди ‘собі подовбали водозбори поламані’ та п’ють ‘цьогосвітню мудрість [яка] у Бога глупота’ (Єремії 2:13; 1 Коринтян 1:19; 2:6; 3:19; Псалом 36:10).

8. В який спосіб людство стягнуло на себе вину крові?

⁸ Такі забруднені ‘води’ довели людей до кровопролиття. Наприклад, кров проливалась у небувалому масштабі протягом війн цього століття, в яких загинуло понад сто мільйонів чоловік. Особливо в загальновизнаному християнстві, в якому розгорілись дві світові війни, люди «спішать проливати невинну кров», навіть кров Божих власних свідків (Ісаї 59:7; Єремії 2:34). Люди теж стягнули на себе вину крові великою кількістю переливань крові, чим порушуються праведні закони Єгови (Буття 9:3—5; Левит 17:14; Дії 15:28, 29). За це вони вже жнуть смуток через поширення з причини переливань СНІДу, гепатиту та інших хвороб. Незабаром Бог повністю відплатить за вину крові, коли порушники цього закону будуть потоптані у «великому чавилі Божого гніву» (Об’явлення 14:19, 20).

9. Що входить у вилиття третьої чаші?

⁹ За днів Мойсея, коли Ніл перемінився на кров, єгиптяни змогли вижити, бо шукали інших джерел води (Вихід 7:24). Але сьогодні, під час духовної кари, люди ніде не знайдуть життєдайної води у світі Сатани. У вилиття цієї третьої чаші входить оголошення, що «річки та... водні джерела» світу стали кров’ю, і ті, хто п’є з них, вмирають духовно. Якщо люди не повернуться до Єгови, то пожнуть його осуд. (Порівняйте Єзекіїля 33:11).

10. Що оголошує «Ангол вод» і про що засвідчує «жертівник»?

¹⁰ «Ангол вод», тобто ангел, який вилив свою чашу на воду, звеличує Єгову як Всесвітнього Суддю, присуди якого праведні і досконалі. Тому він каже про цей суд: «Вони варті того!» Немає сумніву, ангел особисто засвідчив велике кровопролиття і жорстокість, до яких протягом тисяч років підбурювали фальшиві вчення та філософії цього злого світу. Він знає, що присуд Єгови справедливий. Навіть Божий «жертівник» заговорив. В Об’явлення 6:9, 10 сказано про душі мучеників під тим жертовником. Отже, «жертівник» могутньо засвідчує про справедливість і праведність присудів Єговиa. Дійсно доречно, щоб ті, хто проливав кров та зловживав нею, були силою напоєні кров’ю, що символізує смертний вирок від Єгови.

Палення людей вогнем

11. Для чого призначена четверта чаша Божого гніву і що стається після її вилиття?

¹¹ Четверта чаша Божого гніву призначена для сонця. Іван каже: «А Ангол четвертий вилив свою чашу на сонце. І дано йому палити людей огнем. І спека велика палила людей, і зневажали вони Ім’я Бога, що має владу над карами тими,— і вони не покаялися, щоб славу віддати Йому» (Об’явлення 16:8, 9).

12. Що таке «сонце» цього світу і що дозволено робити цьому символічному сонцю?

¹² Сьогодні, при закінченні системи речей, Ісусові духовні брати, ‘немов сонце, сяють у Царстві свого Отця’ (Матвія 13:40, 43). Ісус сам є «Сонце Правди» (Малахії 4:2). Але людство має своє «сонце», тобто власних правителів, які стараються сяяти наперекір Божому Царству. Звуки четвертої сурми оголосили, що ‘сонце, місяць і зорі’ в небесах загальновизнаного християнства є, по суті, джерелами темряви, а не світла (Об’явлення 8:12). А четверта чаша Божого гніву тепер виявляє, що «сонце» цього світу стане нестерпно гарячим. Правителі, на яких дивляться як на сонце, будуть «палити» людство. Символічному сонцю буде дозволено робити це. Інакше кажучи, Єгова допустить це як виконання частини свого вогненного вироку над людством. Як же відбувалося це палення?

13. Як сонцеподібні правителі цього світу «палили» людство?

¹³ Після першої світової війни правителі цього світу сформували Лігу націй, намагаючись розв’язати проблеми світової безпеки, але зазнали невдачі. Випробовувались інші експериментальні форми правління, як, наприклад, фашизм і нацизм. Продовжував поширюватися комунізм. Замість того щоб поліпшити стан людства, сонцеподібні правителі цих систем почали ‘спекою великою палити людей’. Локальні конфлікти в Іспанії, Ефіопії та Маньчжурії довели до другої світової війни. Новітня історія свідчить, що диктатори Муссоліні, Гітлер і Сталін стали прямо і непрямо відповідальними за смерть десятків мільйонів людей, в тому числі своїх співвітчизників. Недавні міжнародні й громадянські війни «палили» людей у таких країнах, як В’єтнам, Кампучія, Іран, Ліван, Ірландія, а також у Латинській Америці та Африці. До цього слід додати затяжну боротьбу між супердержавами, котрі жахливою ядерною зброєю можуть спопелити все людство. У ці останні дні люди справді беззахисно стоять під палючим «сонцем» — своїми неправедними правителями. Вилиття четвертої чаші Божого гніву точно визначає ці історичні факти, а Божий народ проголошує їх по цілій землі.

14. Чого Свідки Єгови послідовно навчають про єдине розв’язання проблем людства і як людство в цілому реагує на це?

¹⁴ Свідки Єгови постійно навчають людей, що єдине розв’язання важких проблем світу — це Боже Царство, через яке Єгова має намір освятити своє ім’я (Вихід 15:3; Псалом 83:5, 18, 19; Матвія 6:9, 10). Але людство в цілому не звертає уваги на це розв’язання. Багато з тих, які відкидають Боже Царство, зневажають також ім’я правдивого Бога, як фараон, коли він відмовився визнати суверенітет Єгови (Вихід 1:8—10; 5:2). Не виявляючи зацікавлення Месіанським Царством, ці противники воліють страждати під власним палючим «сонцем» деспотичного людського правління.

Престол звірини

15. а) На що виливається п’ята чаша? б) Що таке «престол звірини» і з чим пов’язане вилиття чаші на нього?

¹⁵ На що виливає свою чашу наступний ангел? «А п’ятий Ангол вилив чашу свою на престола звірини» (Об’явлення 16:10а). «Звірина» — це урядова система Сатани. У неї немає буквального престолу, бо сама звірина не є буквальною. Проте згадка про престол вказує на те, що звірина має царську владу над людством; це узгоджується з тим, що на кожній голові звірини є царський вінець. Фактично «престол звірини» — це основа, або джерело, тієї владиb. Біблія виявляє справжнє походження царської влади звірини, коли каже, що «змій дав їй свою силу, і престола свого, і владу велику» (Об’явлення 13:1, 2; 1 Івана 5:19). Отже, вилиття чаші на престол звірини пов’язане з викриттям справжньої ролі, яку Сатана відігравав і дотепер відіграє в підтримуванні й просуванні інтересів звірини.

16. а) Кому служать державні діячі, без різниці, усвідомлюють вони це чи ні? Поясніть. б) Як у світі віддзеркалюється особистість Сатани? в) Коли впаде престол звірини?

¹⁶ Як же підтримуються ці стосунки Сатани з державами? Коли Сатана спокушував Ісуса, то у видінні показав йому всі царства світу і запропонував «всю оцю владу та їхню славу». Але з умовою, що Ісус поклониться перед ним (Луки 4:5—7). Чи ж можна уявити, що уряди цього світу одержують свою владу за нижчу ціну? Зовсім ні. Як показує Біблія, Сатана є богом цієї системи. Тому, усвідомлюють це державні діячі чи ні, вони таки служать йому (2 Коринтян 4:3, 4)c. Цей факт виявляється в будові нинішньої світової системи, яка стоїть на вузькоглядному націоналізмі, ненависті й самолюбстві. Вона організована так, як хоче цього Сатана, щоб йому було легше тримати людство під контролем. Корупція в урядах, прагнення влади, брехлива дипломатія, гонка озброєнь — у всьому цьому видно зіпсовану особистість Сатани. Світ підтримує неправедні норми Сатани і таким чином робить його своїм богом. Але престол звірини впаде, коли ця звірина буде знищена і Насіння Божої жінки зрештою вкине Сатану до безодні (Буття 3:15; Об’явлення 19:20, 21; 20:1—3).

Темрява і нестерпний біль

17. а) Як вилиття п’ятої чаші стосується духовної темряви, яка завжди огортала царство звірини? б) Як люди реагують на вилиття п’ятої чаші Божого гніву?

¹⁷ Від самого початку царство цієї звірини було у духовній темряві. (Порівняйте Матвія 8:12; Ефесян 6:11, 12). З п’ятою чашею іде посилене публічне оголошення тієї темряви. Воно навіть ще більше наголошує цю темряву, оскільки чаша Божого гніву виливається на самий престол символічної звірини. «І затьмилося царство її, і люди від болю кусали свої язики, і Бога Небесного вони зневажали від болю свого й від своїх болячок,— та в учинках своїх не покаялись!» (Об’явлення 16:10б, 11).

18. Яка подібність існує між звуками п’ятої сурми і вилиттям п’ятої чаші Божого гніву?

¹⁸ Звуки п’ятої сурми не є точно такими, як вилиття п’ятої чаші Божого гніву, бо звуки тої сурми оголосили кару сарани. Але зверніть увагу на те, що під час кари сарани затьмилося сонце й повітря (Об’явлення 9:2—5). Також у Вихід 10:14, 15 ми читаємо про сарану, якою Єгова покарав Єгипет: «Перед нею не було такої сарани, як вона, і по ній не буде такої! І покрила вона поверхню всієї землі, і потемніла земля!» Так, темрява! Сьогодні духовна темрява цього світу стала дуже очевидною завдяки сурмленню п’ятої сурми і вилиттю п’ятої чаші Божого гніву. Жалюча звістка, яку проголошує сучасна сарана, дуже мучить злих, що «темряву більш полюбили, як світло» (Івана 3:19).

19. Згідно з Об’явлення 16:10, 11, що приносить публічне викриття Сатани як бога цієї системи речей?

¹⁹ Будучи правителем цього світу, Сатана спричинив велике нещастя і страждання. Голод, війни, насилля, злочин, зловживання наркотиками, неморальність, хвороби, що передаються статевим шляхом, нечесність, релігійне лицемірство — це лише деякі ознаки системи речей Сатани. (Порівняйте Галатів 5:19—21). Незважаючи на це, публічне викриття Сатани як бога цієї системи речей принесло біль і збентеження тим, хто живе за його нормами. Вони, а особливо загальновизнане християнство, «від болю кусали свої язики». Багато людей обурюються, коли правда викриває їхній спосіб життя. Декотрі вважають цю правду небезпечною і переслідують її проповідників. Вони відкидають Боже Царство і несуть хулу на святе ім’я Єгови. Викривається їхній хворий у релігійному розумінні стан, і вони зневажають небесного Бога. Ні, вони «в учинках своїх не покаялись». Тому ми не можемо сподіватися масового навернення людей перед кінцем цієї системи речей (Ісаї 32:6).

Ріка Євфрат висохла

20. Як звуки шостої сурми і вилиття шостої чаші стосуються Євфрату?

²⁰ Звуки шостої сурми оголосили звільнення «чотирьох Анголів, що пов’язані при великій річці Ефраті» (Об’явлення 9:14). Як свідчить історія, Вавилон був великим містом, розташованим на ріці Євфрат. У 1919 році було звільнено чотирьох символічних ангелів, що супроводжувалося знаменним падінням Вавилона Великого (Об’явлення 14:8). Вартим уваги є те, що шоста чаша Божого гніву також стосується Євфрату: «Шостий же Ангол вилив чашу свою на річку велику Ефрат,— і вода її висохла, щоб приготувати дорогу царям, які від схід сонця» (Об’явлення 16:12). Це теж погана новина для Вавилона Великого!

21, 22. а) Як висохли захисні води ріки Євфрат у Вавилоні 539 року до н. е.? б) Що таке «води», на яких сидить Вавилон Великий, і як ці символічні води вже висихають?

²¹ У час розквіту стародавнього Вавилона великі води Євфрату становили головну частину його оборонної системи. У 539 році до н. е. ті води висохли, коли перський цар Кір змінив напрям їх течії. Таким чином, відкрилась можливість, щоб перс Кір і мідієць Дарій, царі від «схід сонця» (тобто зі сходу), ввійшли у Вавилон і завоювали його. У критичний момент ріка Євфрат не змогла захистити те велике місто (Ісаї 44:27—45:7; Єремії 51:36). Щось подібне має трапитись із сучасним Вавилоном, всесвітньою системою фальшивої релігії.

²² Вавилон Великий «сидить над багатьма водами». Як показано в Об’явлення 17:1, 15, вони символізують «народи та люди, і племена та язики» — велику кількість прихильників, яких та столиця вважає своїм захистом. Але «води» висихають! У Західній Європі, де релігія колись мала значний вплив, сотні мільйонів відверто ігнорують релігію. Інші країни багато років мали явну політику цілковитого знищення впливу релігії. Маси людей у тих країнах не стали на її захист. Так само, коли настане час нищити Вавилон Великий, його прихильники, яких стає щораз менше, не захистять його (Об’явлення 17:16). Незважаючи на те що Вавилон Великий заявляє, що налічує тисячі мільйонів членів, він не встоїть перед «царями, які від схід сонця».

23. а) Ким були царі від «схід сонця» у 539 році до н. е.? б) Хто такі «царі, які від схід сонця» в Господній день і як вони знищать Вавилон Великий?

²³ Хто ж ті царі? У 539 році до н. е. Єгова, щоб перемогти стародавній Вавилон, користувався мідійцем Дарієм і персом Кіром. У цей Господній день фальшиву релігійну систему Вавилона Великого також знищать людські правителі. Але знову це буде божественний вирок. Бог Єгова та Ісус Христос, «царі, які від схід сонця», покладуть у серця людських правителів «думку» атакувати і дощенту знищити Вавилон Великий (Об’явлення 17:16, 17). Вилиття шостої чаші публічно оголошує близьке виконання цього вироку!

24. а) Як оголошується зміст перших шістьох чаш гніву Єгови і з яким результатом? б) Що Об’явлення виявляє перш, ніж повідомити про останню чашу Божого гніву?

²⁴ У цих перших шістьох чашах гніву Єгови міститься серйозна звістка. Божі слуги на землі з підтримкою ангелів активно оголошують її по цілому світі. Таким чином перестерігаються усі частини світової системи Сатани і Єгова дає людям нагоду звернутись до праведності й жити (Єзекіїля 33:14—16). Але залишається ще одна чаша Божого гніву. Та перш, ніж повідомити про неї, Об’явлення виявляє, як Сатана та його земні представники намагаються протидіяти оголошенню вироків Єгови.

Збирання на Армагеддон

25. а) Що Іван говорить про нечисті, як жаби, «духи демонські»? б) В якому розумінні під час Господнього дня з’являються огидні, подібні до жаб «духи нечисті» і з яким результатом?

²⁵ Іван розповідає: «І я бачив, що виходили з уст змія, і з уст звірини, і з уст неправдивого пророка три духи нечисті, як жаби,— це духи демонські, що чинять ознаки. Вони виходять до царів усього всесвіту, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога» (Об’явлення 16:13, 14). За днів Мойсея Єгова навів огидну кару жаб на Єгипет, де правив фараон, так що аж «засмерділась земля» (Вихід 8:1—11). Протягом Господнього дня на землі знову з’являється щось огидне, подібне до жаб, але з іншого джерела. Це «духи нечисті» Сатани, які явно символізують пропаганду з наміром змусити всіх людських правителів, «царів», протидіяти Богу Єгові. Таким чином Сатана докладає зусиль, щоб вилиття чаш Божого гніву не мало впливу на них і щоб вони непохитно стояли на стороні Сатани, коли почнеться «війна того великого дня Вседержителя Бога».

26. а) З яких трьох джерел походить пропаганда Сатани? б) Що таке «неправдивий пророк» і звідки ми знаємо це?

²⁶ Пропаганда походить від «змія» (Сатани) і «звірини» (земної політичної системи Сатани) — істот, з котрими ми вже зустрічалися в Об’явленні. Але що таке «неправдивий пророк»? Новою є тільки назва. Нам вже було показано звірину з двома рогами, як у ягняти, що виконувала великі ознаки перед звіриною з сімома головами. Ця підступна істота діяла в ролі пророка тої звірини. Вона заохочувала до поклоніння звірині і навіть постаралась, щоб було створено образ тієї звірини (Об’явлення 13:11—14). Ця звірина з двома рогами, як у ягняти, напевно, є тим самим «неправдивим пророком», згаданим раніше. На підтвердження цього далі читаємо, що неправдивий пророк, як і символічна дворога звірина, «ознаки чинив перед нею [звіриною із сімома головами], що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її» (Об’явлення 19:20).

27. а) Яку вчасну пересторогу дає сам Ісус Христос? б) Яку пересторогу Ісус дав під час свого служіння на землі? в) Як апостол Павло повторив Ісусову пересторогу?

²⁷ Через те що Сатана тепер так сильно поширює свою пропаганду, Іванові наступні слова насправді своєчасні: «Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйний [«пильнує», Хом.], і одежу свою береже, щоб нагим не ходити, і щоб не бачили ганьби його!» (Об’явлення 16:15). Хто це приходить, «немов злодій»? Сам Ісус у неоголошений час приходить у ролі Виконавця вироку Єгови (Об’явлення 3:3; 2 Петра 3:10). Коли Ісус ще був на землі, він уподібнював свій прихід до приходу злодія, кажучи: «Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш. Тому будьте готові й ви,— бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!» (Матвія 24:42, 44; Луки 12:37, 40). Повторюючи цю пересторогу, апостол Павло сказав: «Прийде день Господній так, як злодій вночі. Бо коли говоритимуть: «Мир і безпечність», тоді несподівано прийде загибіль на них». Саме тепер Сатана керує народами, щоб добитися фальшивого оголошення «миру і безпечності» (1 Солунян 5:2, 3).

28. Яку пересторогу дав Ісус стосовно світського тиску і що це за «день той», в який християни не хочуть потрапити, як у «сітку»?

²⁸ Ісус також перестеріг про тиск, під яким будуть знаходитися християни у цьому світі, перенасиченому пропагандою. Він сказав: «Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка... Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!» (Луки 21:34—36). «День той» — це «великий день Вседержителя Бога» (Об’явлення 16:14). У міру того як наближається «день той», коли буде виправдано суверенітет Єгови, стає все трудніше справлятися з життєвими клопотами. Християни мусять пильнувати, бути насторожі аж до приходу того дня.

29, 30. а) На що вказує Ісусова пересторога, що знайдені сплячими зазнають ганьби, втративши свою «одежу»? б) З ким одежа ототожнює того, хто її носить? в) Як людина може втратити свою символічну одежу і з яким наслідком?

²⁹ На що вказує пересторога, що знайдений сплячим зазнає ганьби, втративши свою «одежу»? У стародавньому Ізраїлі священик, або левит, що був вартовим у храмі, ніс велику відповідальність. Єврейські коментатори кажуть, що, коли вартового знаходили сплячим під час чергування, його могли роздягти, а одежу спалити, щоб прилюдно вкрити його ганьбою.

³⁰ Ісус перестерігає, що подібне може трапитися і сьогодні. Священики й левити були прообразом Ісусових помазаних братів (1 Петра 2:9). Але Ісусову пересторогу можна застосувати також до великого натовпу. Згадана тут одежа допомагає ототожнити людину як християнського свідка Єгови. (Порівняйте Об’явлення 3:18; 7:14). Якщо хтось дозволить світові Сатани заколисати себе і засне, або стане недіяльним, він, мабуть, втратить свою одежу, тобто свою чисту репутацію християнина. Він покрився б ганьбою і наразився на небезпеку бути знищеним.

31. а) Як Об’явлення 16:16 наголошує християнам на потребу пильнувати? б) Які припущення роблять декотрі релігійні провідники щодо Армагеддону?

³¹ Потреба пильнувати стає для християн нагальнішою з наближенням виконання наступного вірша Об’явлення: «І зібрали [духи демонські] їх [земних царів, або правителів] на місце, що зветься по-єврейськи Армагедон» (Об’явлення 16:16, Хом.). Ця назва зустрічається у Біблії тільки один раз. Але вона розпалює уяву людей. Політичні діячі світу перестерігають про можливість ядерного Армагеддону. Армагеддон також поєднують із стародавнім містом Меґіддо, де у біблійні часи відбулися вирішальні битви, і тому декотрі релігійні провідники висувають припущення, що остаточна війна на землі буде воюватись лише у тій місцевості. Але в цьому вони дуже помиляються.

32, 33. а) Що символізує назва Армагеддон, якщо це не буквальна місцевість? б) Які інші біблійні терміни подібні до поняття «Армагеддон» або мають з ним зв’язок? в) Коли настане час, щоб сьомий ангел вилив останню чашу Божого гніву?

³² Назва Армагеддон означає «гора Меґіддо». Але це не буквальна місцевість, вона є символом світової ситуації, при якій всі народи зберуться проти Бога Єгови і зазнають цілковитого знищення від його руки. Вона охопить цілий світ (Єремії 25:31—33; Даниїла 2:44). Це нагадує «велике чавило Божого гніву» і «вирішальну долину», або «долину Йосафатову», в якій народи збираються на виконання над ними вироку Єгови (Об’явлення 14:19; Йоіла 4:12, 14). Це теж стосується «Ізраїлевої землі», на якій знищується військо Сатани, Ґоґа з Маґоґа, а також місцевості «між морем та славною святою горою», до якої прибуває цар північний, щоб дійти «до свого кінця» від руки Михаїла, князя великого (Єзекіїля 38:16—18, 22, 23; Даниїла 11:45—12:1, Хом.).

³³ Коли жаб’яче квакання пропаганди, що походить від Сатани і його земних представників, скерує народи до цієї ситуації, тоді настане час, щоб сьомий ангел вилив останню чашу Божого гніву.

«Сталося!»

34. На що виливає свою чашу сьомий ангел і яке оголошення лунає «від небесного храму з престолу»?

³⁴ «Сьомий же Ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучний залунав від небесного храму з престолу, говорячи: «Сталося!» (Об’явлення 16:17).

35. а) Про яке «повітря» говориться в Об’явлення 16:17? б) Що виражає сьомий ангел, виливаючи свою чашу на повітря?

³⁵ «Повітря» — це остання стихія, котра підтримує життя і на котру виливається кара. Але то не буквальне повітря. Буквальне повітря не заслуговує вироку від Єгови, так само як цього не заслуговують буквальні земля, море, джерела прісної води або сонце. Скоріше це те «повітря», про яке говорить Павло, коли називає Сатану «князем, що панує в повітрі» (Ефесян 2:2). Сатанинське «повітря», яким сьогодні дихає світ,— це дух, або загальна спрямованість думок, що характеризує його цілу злу систему речей, сатанинське мислення, яке проникає в усі галузі життя поза організацією Єгови. Тому, виливаючи чашу на повітря, сьомий ангел виражає Божий гнів проти Сатани, його організації і проти всього того, що спонукує людей підтримувати Сатану, відкидаючи суверенітет Єгови.

36. а) Що являють собою сім кар? б) На що вказує оголошення Єгови: «Сталося!»?

³⁶ Ця кара разом з шістьома попередніми являє собою підсумок вироків Єгови на Сатану та його систему. Це оголошення загибелі Сатани та його насіння. Після вилиття останньої чаші Єгова сам оголошує: «Сталося!» Вже немає нічого, що треба було б додати. Коли вміст чаш Божого гніву буде проголошено настільки, наскільки цього бажає Єгова, він не буде зволікати з виконанням вироків, що містяться у тих звістках.

37. Як Іван описує події, що стаються після вилиття сьомої чаші Божого гніву?

³⁷ Іван продовжує: «І сталися блискавки й гуркіт та громи, і сталось велике трясіння землі, якого не було, відколи людина живе на землі... Великий такий землетрус, такий міцний! І місто велике розпалося на три частині, і попадали людські міста... І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву... І зник кожен острів, і не знайдено гір!... І великий град, як важкі тягарі [«завбільшки як талант», Хом.], падав із неба на людей. І люди зневажали Бога за покарання градом,— бо кара Його була дуже велика!» (Об’явлення 16:18—21).

38. Що символізує: а) великий землетрус? б) те, що «місто велике», Вавилон Великий, розпалось на «три частині»? в) те, що «зник кожен острів, і не знайдено гір»? г) «покарання градом»?

³⁸ «Блискавки й гуркіт та громи» безпомилково свідчать, що Єгова знову діє проти людства. (Порівняйте Об’явлення 4:5; 8:5). Потрясіння, якого зазна́є людство, буде небувалим, ніби від спустошливого землетрусу. (Порівняйте Ісаї 13:13; Йоіла 4:16). Це могутнє трясіння розгромить «місто велике», тобто Вавилон Великий, і воно розпадеться на «три частині», що є символом його необоротного знищення. Також попадають «людські міста». «Кожен острів» і «гори» — установи й організації цієї системи, такі стійкі на вигляд,— будуть знищені. «Великий град», набагато більший від граду, котрий побив Єгипет протягом сьомої кари,— кожна крупина важитиме близько таланта,—  болісно битиме людствоd (Вихід 9:22—26). Ця сильна злива замерзлої води, очевидно, представляє надзвичайно важкі оголошення вироків від Єгови, вказуючи на те, що нарешті прийшов кінець цій системі речей! Єгова також може користуватись і буквальним градом у цьому нищенні (Йова 38:22, 23).

39. Незважаючи на вилиття сімох кар, який шлях таки обере більшість людей?

³⁹ Таким чином, світ Сатани отримає праведний вирок від Єгови. До самого кінця більшість людей таки будуть зневажати й ігнорувати Бога. Ні кари, ні їх смертоносна кульмінація не пом’якшать їхніх сердець, як вони не пом’якшили серце фараона у давнину (Вихід 11:9, 10). В останню хвилину не буде масової зміни сердець. До останнього подиху вони нестимуть хулу на Бога, котрий проголошує: «Вони змушені будуть пізнати, що я Єгова» (Єзекіїля 38:23, НС). Проте суверенітет Всемогутнього Бога Єгови таки буде виправдано.

[Примітки]

[Рамка на сторінці 221]

«На землю»

Клас Івана оголошував гнів Єгови проти «землі» такими словами.

«Політичні партії протягом століть докладали зусиль, щоб справитися з теперішніми обставинами і розв’язати складні проблеми, але виявилися неспроможними. Економісти та державні діячі, що вивчають це питання, переконуються, що не можуть нічого зробити» («Мільйони, які тепер живуть, ніколи не помруть», англ., 1920 рік, сторінка 61).

«Сьогодні на землі немає жодного уряду, що у достатній мірі задовольняв би якусь частину світу. Багатьма народами правлять диктатори. Цілий світ уже практично збанкрутував» («Бажаний уряд», англ., 1924 рік, сторінка 5).

«Кінець цьому ладові є єдиний засіб звільнити землю від зла і зробити місце для миру й праведности» («Ця добра новина Царства», 1955 рік, сторінка 23).

«Теперішня світова система відзначається поширенням гріха, неправедності й бунту проти Бога та його волі... Її неможливо виправити. Тому вона мусить зникнути!» («Вартова башта», англ., за 15 листопада 1981 року, сторінка 6).

[Рамка на сторінці 223]

«До моря»

Наводимо лише декілька тверджень, опублікованих класом Івана у різні роки з метою оголосити Божий гнів на неспокійне, бунтарське «море», тобто безбожних людей, відчужених від Єгови.

«Історія кождого народу вказує на боротьбу між клясами; всегда кількох проти загалу... Яко наслідки сеї боротьби, часто ставали революції, великі терпіня і много кровопролиття» («Правительство», 1928 рік, сторінка 246).

У новому світі «символічне «море» неспокійного, бунтівничого, безбожного людства з яких давно тому вийшла символічна дика звірина, яку Диявол уживав, вже не буде [існувати]» («Вартова башта» за 1 січня 1972 року, сторінка 13).

«Теперішнє людське суспільство є духовно хворе і заражене. Жоден з нас не може спасти його, бо Боже Слово показує, що його хвороба доводить до смерти» («Правдивий мир і безпечність — з якого джерела?», 1976 рік, сторінка 131).

[Рамка на сторінці 224]

«На річки та на водні джерела»

Третя кара викрила «річки та... водні джерела» такими твердженнями.

«Представники духівництва, які проголошують себе вчителями [Христових] доктрин, освячують війну і роблять її чимсь святим. Вони дуже радіють, коли їхні портрети і статуї виставляються поруч з образами кривавих воїнів» («Вартова башта», англ., за 15 вересня 1924 року, сторінка 275).

«Спіритизм ґрунтується на великій неправді — неправді про потойбічне життя і про безсмертність людської душі» («Що Святе Письмо говорить про «потойбічне життя»?», англ., 1955 рік, сторінка 51).

«Людські філософії, політичні теорії, суспільні організації, економічні порадники і захисники релігійних традицій не мають ніякого [життєдайного] відсвіження. Такі води навіть довели тих, хто п’є їх, до порушення закону Творця відносно святости крови й до участі у релігійнім переслідуванню» (Резолюція, ухвалена на міжнародному конгресі 1963 року «Вічна добра новина»).

«Від людини можна сподіватись не спасіння науковим шляхом, але знищення людства. ...Ми не можемо покладатись на світових психологів і психіатрів, що вони змінять хід людських думок... Ми не можемо покладатись на жодну міжнародну поліцію... що вона зробить цю землю безпечним місцем для життя» («Спасіння людства за допомогою Царства», англ., 1970 рік, сторінка 5).

[Рамка на сторінці 225]

«На сонце»

Коли «сонце» людського правління ‘палило’ людство протягом Господнього дня, то клас Івана звертав увагу на сьогоднішні події у світі наступними твердженнями:

«Сьогодні Гітлер і Муссоліні, деспотичні диктатори, загрожують миру цілого світу, а ієрархія римсько-католицької церкви повністю підтримує це руйнування свободи» («Фашизм чи свобода», англ., 1939 рік, сторінка 12).

«Завжди в історії політика людських диктаторів була: «Правити — або нищити!» Але вибір, який дав людству призначений Богом Цар, Ісус Христос, такий: «Підкоритися правлінню — або бути знищеними» («Коли всі народи з’єднаються під Божим Царством», англ., 1961 рік, сторінка 23).

«З 1945 року понад 25 мільйонів чоловік загинуло в близько 150 війнах по цілому світі» («Вартова башта», англ., за 15 січня 1980 року, сторінка 6).

«Нації світу... мало турбуються про міжнародну відповідальність або правила поведінки. Щоб добитись їхніх мет, декотрі нації вірять, що вони є зовсім оправдані, коли звертаються до яких-небудь засобів, яких вони вважають потрібними — масового й зрадницького вбивства, захоплення літаків, бомбардування тощо... Як довго нації будуть терпіти одні одним з такою безглуздою й безвідповідальною поведінкою?» («Вартова башта» за 1 жовтня 1985 року, сторінка 4).

[Рамка на сторінці 227]

«На престол звірини»

Свідки Єгови викрили престол звірини й оголошували осуд від Єгови такими словами:

«Володарі й політичні провідники народів знаходяться під впливом злющих надприродних сил, які невідпорно женуть їх у погубний похід до вирішальної битви Армаґедону» («Після Армаґедону — Божий новий світ», 1954 рік, сторінка 8).

«Дикий звір», тобто, нетеократичний людський уряд дістав свою силу, власть і престол від Змія. Отже він мусить і триматися партійної лінії, лінії Змія» («Після Армаґедону — Божий новий світ», 1954 рік, сторінка 15).

«Поганські народи воювали... по стороні Божого Великого противника Сатани Диявола» (Резолюція, ухвалена на міжнародному конгресі 1973 року «Божественна перемога»).

[Рамка на сторінці 229]

«Вода її висохла»

Навіть тепер у багатьох місцевостях підтримка вавилонської релігії «висихає», вказуючи на те, що станеться під час нападу «царів, які від схід сонця».

«Всенародне опитування виявило, що 75 відсотків жителів муніципальних районів [Таїланду] не ходять до буддійських храмів, щоб слухати проповіді, а число сільських жителів, які ще відвідують ті храми, поступово зменшується і зараз становить приблизно п’ятдесят відсотків цієї групи населення» («Бангкок пост» за 7 вересня 1987 року, сторінка 4).

«Даосизм уже загубив свою чарівність у країні [Китаї], де він виник близько двох тисяч років тому... Священики, позбавлені чарівних хитрощів, з допомогою яких вони, як і їхні попередники, здобували багато послідовників, не мають наступників, і вони побоюються, що даосизм зовсім зникне в країні як організована віра» («Журнал Атланта і конституція», англ., за 12 вересня 1982 року, сторінка 36-А).

«В Японії... діє найбільша кількість закордонних місіонерів, близько 5200, однак... менше як 1% населення належить до християнства. ...На думку одного францисканського священика, що працює в тій країні ще з 50-х років... «час закордонних місіонерів у Японії закінчився» («Уолл-стрит джорнел», англ., за 9 липня 1986 року, сторінка 1).

В Англії протягом минулих трьох десятиліть «закрили близько 2000 з 16 000 англіканських церков, тому що ними вже не користуються. Відвідуваність знизилась до одного з найнижчих показників серед так званих християнських країн... «Це означає, що Англія вже не є християнською країною»,— сказав [єпископ Дургама]» («Нью-Йорк таймс» за 11 травня 1987 року, сторінка А4).

«Після кількох годин гарячих дискусій сьогодні парламент [Греції] ухвалив постанову, згідно з якою великий маєток грецької православної церкви переходить у власність соціалістичного уряду... Крім того, закон передає світським особам контроль над церковними радами і над комітетами, відповідальними за управління цінним церковним майном — готелями, каменоломнями мармуру і конторськими масивами» («Нью-Йорк таймс» за 4 квітня 1987 року, сторінка 3).

[Ілюстрація на сторінці 222]

Перші чотири чаші Божого гніву приносять кари, подібні до тих, що були спричинені звуками перших чотирьох сурем.

[Ілюстрація на сторінці 226]

П’ята чаша виявляє, що престол звірини представляє владу, яку Сатана дав їй.

[Ілюстрації на сторінці 231]

Під впливом демонської пропаганди правителі світу прямують до вирішальної ситуації, Армагеддону, де Єгова виконає над ними свій вирок.

[Ілюстрація на сторінці 233]

Над тими, хто піддається впливу забрудненого «повітря» Сатани, мусять виконатися праведні вироки Єгови.

Розділ 33

Суд над горезвісною розпусницею

Видіння 11. Об’явлення 17:1—18

Тема: Розпусниця Вавилон Великий їде верхи на червоній звірині, яка зрештою накидається на неї і спустошує її.

Час сповнення: Від 1919 року до великої скорботи.

1. Що виявляє Іванові один із семи ангелів?

НЕОБХІДНО, щоб праведний гнів Єгови був повністю вилитий — усіх сім чаш! Вилиття шостим ангелом його чаші на територію стародавнього Вавилона влучно символізує кару на Вавилон Великий у час швидкого наближення остаточної війни Армагеддону (Об’явлення 16:1, 12, 16). Мабуть, той самий ангел тепер виявляє, чому і як Єгова виконує свої праведні вироки. Іван дуже дивується з того, що тепер чує і бачить: «І прийшов один із семи Анголів, що мають сім чаш, і говорив зо мною, кажучи: «Підійди,— я покажу тобі засудження великої розпусниці, що сидить над багатьма водами. З нею розпусту чинили земні царі, і вином розпусти її впивались мешканці землі» (Об’явлення 17:1, 2).

2. Який є доказ того, що «велика розпусниця» а) не є стародавнім Римом? б) не є світом комерції? в) є релігійною структурою?

² «Велика розпусниця»! Чому така шокуюча назва? Хто вона така? Дехто каже, що та символічна розпусниця — це стародавній Рим. Але Рим був політичною силою. Ця розпусниця чинить блуд з царями землі, і, очевидно, також з царями Риму. Крім того, сказано, що після її знищення «земні царі» голосять за нею. Тому вона не може бути політичною силою (Об’явлення 18:9, 10). І оскільки за нею також голосять світові купці, то вона теж не може представляти світу комерції (Об’явлення 18:15, 16). Проте написано, що ‘її ворожбитством були зведені всі народи’ (Об’явлення 18:23). З цього ясно, що велика розпусниця є, очевидно, всесвітньою релігійною структурою.

3. а) Чому велика розпусниця мусить символізувати щось більше, ніж римсько-католицьку церкву чи навіть ціле загальновизнане християнство? б) Які вавилонські доктрини можна знайти в більшості релігій Сходу, а також у сектах загальновизнаного християнства? в) Що римсько-католицький кардинал Джон Генрі Ньюман визнав стосовно походження багатьох доктрин, церемоній і традицій загальновизнаного християнства? (Дивіться примітку).

³ Котрою релігійною структурою? Чи це римсько-католицька церква, як дехто вважає? Чи, може, усе загальновизнане християнство? Ні, вона мусить бути ще більшою, оскільки зводить усі народи. Фактично вона є цілою світовою імперією фальшивої релігії. Її походження з містерій Вавилона видно в тому, що релігії по цілому світі засвоїли вавилонські доктрини й обряди. Наприклад, віра в успадковане безсмертя людської душі, у муки в пеклі і в трійці богів можна знайти у більшості релігій Сходу, а також у сектах загальновизнаного християнства. Фальшива релігія, яка зародилась понад 4000 років тому в стародавньому Вавилоні, переросла в сучасну потвору, яка доречно називається Вавилон Великийa. Але чому ж їй дано таку огидну назву — «велика розпусниця»?

4. а) В якому розумінні стародавній Ізраїль чинив розпусту? б) Яку особливу розпусту чинить Вавилон Великий?

⁴ Вавилон (що означає «замішання») досяг найвищого ступеня своєї величності за Навуходоносора. Це була релігійно-політична держава з більше як тисячею храмів і каплиць. Його священство мало велику владу. Незважаючи на те що Вавилон уже давно перестав бути світовою державою, релігійний Вавилон Великий далі існує і наслідує той стародавній зразок, до цього часу намагаючись впливати на політику й контролювати її. Але чи Бог схвалює втручання релігії в політику? У Святому єврейському Письмі говориться, що Ізраїль чинив розпусту, коли втручався у фальшиве поклоніння і, замість покладатись на Єгову, вступав у союз з народами (Єремії 3:6, 8, 9; Єзекіїля 16:28—30). Вавилон Великий також чинить розпусту. Ця розпусниця чинить усе, щоб тільки здобути вплив і владу над пануючими царями світу (1 Тимофія 4:1).

5. а) Як духівництво любить привертати до себе увагу? б) Чому бажання світського видатного становища прямо суперечить словам Ісуса Христа?

⁵ Сьогодні релігійні провідники часто претендують на високі урядові посади, у декотрих країнах вони є членами уряду і навіть кабінету. У 1988 році два відомих протестантських священики висунули свої кандидатури на посаду президента Сполучених Штатів Америки. Провідники Вавилона Великого люблять привертати до себе увагу, часто бачимо їхні фотографії у газетах, коли вони спілкуються з провідними політичними діячами. На противагу цьому Ісус уникав участі в політиці і сказав про своїх учнів: «Не від світу вони, як і Я не від світу». (Івана 6:15; 17:16; Матвія 4:8—10; також дивіться Якова 4:4).

Сучасна ‘розпуста’

6, 7. а) Як Гітлерова нацистська партія прийшла до влади в Німеччині? (б) Як конкордат, укладений Ватиканом з нацистською Німеччиною, допоміг Гітлеру у намаганні здобути світову владу?

⁶ Через своє втручання в політику велика розпусниця стягнула на людство невимовний смуток. Наприклад, розгляньмо факти, пов’язані з приходом Гітлера до влади в Німеччині,— огидні факти, які дехто хотів би викреслити з історії. У травні 1924 року нацистська партія мала 32 місця в німецькому рейхстазі. У травні 1928 року кількість місць зменшилась до 12-ти. Проте у 1930 році світ поглинула велика економічна криза; скориставшись нею, нацисти дивовижно швидко набули популярності і на виборах у Німеччині в липні 1932 року здобули 230 із 608 місць. Незабаром на допомогу нацистам прийшов колишній канцлер Франц фон Папен, член папського ордену. Як кажуть історики, в уяві фон Папена постала нова «Священна Римська імперія». Оскільки він займав крісло канцлера недовго і зазнав фіаско на тій посаді, то тепер сподівався повернути собі владу з допомогою нацистів. До січня 1933 року він постарався, щоб Гітлер отримав підтримку індустріальних магнатів, і хитрими інтригами добився того, що 30 січня 1933 року Гітлер став канцлером Німеччини. Сам він став віце-канцлером, і Гітлер послуговувався ним, щоб здобути підтримку католиків у Німеччині. Через два місяці після приходу до влади Гітлер розпустив парламент, заслав тисячі лідерів опозиції у концтабори й почав відкриту кампанію гноблення євреїв.

⁷ Інтерес Ватикану до дедалі міцнішої нацистської держави виявився двадцятого липня 1933 року, коли кардинал Пачеллі (який пізніше став папою Пієм XII) підписав у Римі конкордат між Ватиканом і нацистською Німеччиною. Фон Папен підписав документ, як представник Гітлера, і там же Пачеллі дав фон Папену високу папську відзнаку — Великий Хрест Ордену Піяb. У своїй книжці «Сатана в капелюсі-циліндрі» (англ.) Тібор Коівс пише про це так: «Конкордат був великою перемогою для Гітлера. Це було його першою моральною підтримкою від зовнішнього світу, і ще й з найвидатнішого джерела». Конкордат вимагав, щоб Ватикан перестав підтримувати німецьку католицьку партію «Центр» і таким чином схвалив Гітлерову однопартійну «тотальну державу»c. Крім того, у 14-й статті було сказано: «Архієпископів, єпископів та інших служителів церкви не призначатимуть, аж поки губернатор, ставленик рейху, не підтвердить, що немає жодного сумніву щодо політичної надійності кандидатів». До кінця 1933 року (який папа Пій XI оголосив «святим роком») підтримка Ватикану стала могутнім фактором у намаганні Гітлера здобути світову владу.

8, 9. а) Як Ватикан, а також католицька церква та її духівництво реагували на нацистську тиранію? б) Яку заяву видали німецькі католицькі єпископи на початку другої світової війни? в) Які були результати релігійно-політичних стосунків?

⁸ Незважаючи на те що деякі священики і черниці протистояли Гітлеровим звірствам і постраждали за це, Ватикан, а також католицька церква зі своєю армією священиків вчинками або просто мовчки підтримували нацистську тиранію, яку вони сприймали як твердиню, що перешкоджає поширенню світового комунізму. Зручно сидячи у Ватикані, папа Пій XII не критикував масового винищення євреїв і жорстокого переслідування Свідків Єгови та інших. Яким же недоречним є те, що папа Іоанн Павло II під час своїх відвідин Німеччини в травні 1987 року прославляв антинацистську позицію одного щирого священика. А що робили тисячі інших німецьких священиків під час гітлерівського терору? Пастирський лист, написаний єпископами німецької католицької церкви у вересні 1939 року на початку другої світової війни, проливає світло на це питання. У цьому листі зокрема говорилося: «У цей вирішальний час ми умовляємо наших католицьких солдатів виконувати свій обов’язок слухатись фюрера і бути готовими пожертвувати всім. Ми звертаємось до Вірних палко молитися, щоб Божественне Провидіння довело цю війну до благословенного успіху».

⁹ Така дипломатія католицької церкви ілюструє, яку розпусту чинила релігія протягом минулих понад 4000 років, залицяючись до політичної держави, щоб здобути владу і привілейоване становище. Такі релігійно-політичні стосунки сприяли війні, переслідуванню і великому стражданню людей. Як же людство повинно радіти через те, що суд Єгови над великою розпусницею вже близько! Нехай його вирок незабаром виконається!

Сидить над багатьма водами

10. Що таке «багато вод», від яких Вавилон Великий чекає охорони, і що стається з ними?

¹⁰ Стародавній Вавилон лежав над багатьма водами — на ріці Євфрат і багатьох каналах. Це було йому як охороною, так і джерелом комерційного багатства, аж поки однієї ночі ті води не висохли (Єремії 50:38; 51:9, 12, 13). Вавилон Великий також чекає від «багатьох вод» охорони і багатства. Ці символічні води — то «народи та люди, і племена та язики», тобто тисячі мільйонів людей, над якими ця розпусниця панує і які підтримують її матеріально. Але ці води теж уже висихають, або перестають підтримувати її. (Об’явлення 17:15; порівняйте Псалом 18:5; Ісаї 8:7).

11. а) Чому сказано, що стародавній Вавилон — це «чаша, що всю землю напоювала»? б) Як ‘напоїла всю землю’ розпусниця Вавилон Великий?

¹¹ Крім того, про стародавній Вавилон говориться, що «у Господній руці — золотая це чаша, що всю землю напоювала» (Єремії 51:7). Стародавній Вавилон змушував сусідні народи ковтати вирази гніву Єгови, коли завойовував їх і робив їх такими слабими, як п’яні люди. У цьому розумінні вона була знаряддям Єгови. Розпусниця Вавилон Великий теж завойовувала і стала всесвітньою імперією. Але, звичайно, вона не є Божим знаряддям. Скоріше вона служить «земним царям», з котрими чинила релігійну розпусту. Вона приносить задоволення царям, коли своїми брехливими доктринами і поневолюючими традиціями тримає «мешканців землі» слабими, як п’яні люди, покірними своїм правителям.

12. а) Чому частина Вавилона Великого в Японії була відповідальна за велике кровопролиття під час другої світової війни? б) Як «води», які підтримували Вавилон Великий в Японії, почали відходити і з яким результатом?

¹² Синтоїзм у Японії є яскравим прикладом цього. Пройняті синтоїзмом японські солдати вважали найбільшою честю віддати життя за імператора — всевишнього бога синтоїзму. Протягом другої світової війни на полі бою загинуло близько 1 500 000 японських солдатів; майже всі вважали, що здатись було б безчестям. Але через те, що Японія зазнала поразки, імператора Хірохіто примусили зректись божественності. Через це відійшло багато «вод», які підтримували синтоїстську частину Вавилона Великого; на жаль, це сталося вже після того, як синтоїзм допустив велике кровопролиття на Тихоокеанському театрі війни! Це послаблення впливу синтоїзму у недавні роки відкрило можливість для понад 177 000 японців, абсолютна більшість з яких сповідували синтоїзм і буддизм, стати відданими, хрещеними служителями Суверенного Господа Єгови.

Розпусниця їде на звірині

13. Яке вражаюче видовище бачить Іван, коли ангел в дусі веде його в пустиню?

¹³ Що ще виявляє пророцтво про велику розпусницю та її долю? Іван тепер бачить яскраву сцену: «І в дусі повів він [ангел] мене на пустиню. І побачив я жінку, що сиділа на червоній звірині, переповненій іменами богозневажними, яка мала сім голів і десять рогів» (Об’явлення 17:3).

14. Чому доречно, що Івана було забрано в пустиню?

¹⁴ Чому ангел повів Івана в пустиню? Попереднє оголошення загибелі стародавнього Вавилона було назване «пророцтвом про пустиню надморську» (Ісаї 21:1, 9). Це було пересторогою про те, що, незважаючи на водяний захист, стародавній Вавилон буде спустошений дотла. Тому доречно, щоб Іван був у видінні перенесений у пустиню і там побачив долю Вавилона Великого. Ця розпусниця теж буде знищена і спустошена (Об’явлення 18:19, 22, 23). Але Іван вражений тим, що бачить. Велика розпусниця не сама! Вона сидить на потворній звірині!

15. Які відмінності існують між звіриною з Об’явлення 13:1 та звіриною з Об’явлення 17:3?

¹⁵ У цієї звірини є сім голів і десять рогів. Чи це та сама звірина, яку Іван бачив раніше, у якої теж було сім голів і десять рогів? (Об’явлення 13:1). Ні, між ними є відмінності. Ця звірина червона, і, на відміну від попередньої, на її головах немає вінців. Вона не тільки має богозневажні імена на сімох головах, вона «переповнена іменами богозневажними». Усе ж таки мусить бути якийсь зв’язок між цими двома звіринами, бо подібність між ними занадто виразна, щоб бути випадковою.

16. Що представляє червона звірина і що сказано про її намір?

¹⁶ Що ж представляє ця нова червона звірина? Вона мусить бути образом звірини, створеним за ініціативою англо-американської звірини, що мала два роги, подібні ягнячим. Коли той образ був створений, дворогій звірині було дозволено вкласти дух в образ звірини (Об’явлення 13:14, 15). Іван тепер бачить живий образ, який дихає. Він представляє організацію, Лігу націй, яку дворога звірина оживила у 1920 році. Президент США Вільсон уявляв собі, що Ліга «буде форумом встановлення правосуддя для всіх людей і навіки знищить загрозу війни». Коли вона воскресла після другої світової війни як Організація Об’єднаних Націй, то її намір був, як про це і заявлено в Статуті, «підтримувати міжнародний мир і безпеку».

17. а) В якому розумінні символічна червона звірина є повна богозневажних імен? б) Хто їде верхи на червоній звірині? в) Як від самого початку вавилонська релігія встановила стосунки з Лігою націй та її наступником?

¹⁷ Чому сказано, що символічна звірина переповнена іменами богозневажними? Тому, що люди створили цей багатонаціональний ідол як замінник Божого Царства — щоб здійснити те, що, як каже Бог, може здійснити тільки його Царство (Даниїла 2:44; Матвія 12:18, 21). Іванове пророцтво особливе тим, що Вавилон Великий їде верхи на червоній звірині. Як було вказано в пророцтві, вавилонська релігія, зокрема загальновизнане християнство, встановила стосунки з Лігою націй та її наступником. Ще 18 грудня 1918 року організація, тепер відома як Національна рада Церков Христа в Америці, ухвалила декларацію, де зокрема говорилося: «Ця Ліга не є тільки політичним явищем, це скоріше політичний вираз Божого Царства на землі... Церква може дати духу доброї волі, без якої жодна Ліга націй не може існувати... Ліга націй корениться в Євангелії. Її мета, як і мета Євангелія: «на землі мир, у людях добра воля».

18. Як духівництво загальновизнаного християнства виявило свою підтримку Ліги націй?

¹⁸ Другого січня 1919 року у газеті «Хроніка Сан-Франциско» (англ.) на першій сторінці помістили заголовок: «Папа благає прийняти Вільсонову Лігу націй». Шістнадцятого жовтня 1919 року у сенат США було подано петицію, підписану 14 450 священиками головних конфесій. Ця петиція закликала сенат «ратифікувати Паризький мирний договір, після чого угода ліги націй увійде в силу». Незважаючи на те що сенат США не ратифікував цього договору, духівництво загальновизнаного християнства далі діяло на користь Ліги. І як було відкрито Лігу? Депеша з Швейцарії, датована 15 листопада 1920 року, повідомляє: «Відкриття першої Асамблеї Ліги націй було оголошено об одинадцятій годині цього ранку дзвонами всіх церков у Женеві».

19. Яку позицію зайняв клас Івана, коли з’явилася червона звірина?

¹⁹ Чи клас Івана — єдина група, яка прийняла близьке Месіанське Царство,— приєднався до загальновизнаного християнства, щоб засвідчити пошану червоній звірині? Зовсім ні! У неділю 7 вересня 1919 року на конгресі Свідків Єгови в Сідар-Пойнті (штат Огайо) було виголошено публічну промову на тему «Надія для занепокоєного людства». Наступного дня у газеті «Стар-джорнел», яка видається в місті Сандаскі, було сказано, що Дж. Ф. Рутерфорд, президент Товариства Вартової башти, виступив з промовою перед майже 7000 осіб і «сказав, що Господь, безумовно, не схвалює Лігу... бо духівництво, як католицьке, так і протестантське, вдаючи із себе Божих представників, покинуло його намір і схвалило Лігу націй, прославляючи її як політичний вираз Христового Царства на землі».

20. Чому було блюзнірством те, що духівництво прославляло Лігу націй як «політичний вираз Божого Царства на землі»?

²⁰ Катастрофічний провал Ліги націй повинен був повідомити духівництву, що такі людські організації не є частиною Божого Царства на землі. Яке ж блюзнірство твердити протилежне! Виглядає так, ніби Бог брав участь у цьому колосальному провалі, яким виявилася Ліга націй. Щодо Бога, то «діло Його досконале». Небесне Царство Єгови під керівництвом Христа,— а не об’єднання сварливих політичних діячів, багато з яких атеїсти,— є засобом, яким він здійснить мир і виконає свою волю й на землі, як на небі (Повторення Закону 32:4; Матвія 6:10).

21. З чого видно, що велика розпусниця підтримує Організацію Об’єднаних Націй, наступника Ліги, і захоплюється нею?

²¹ Що ж сказати про наступника Ліги — Організацію Об’єднаних Націй? Від самого початку велика розпусниця їхала верхи на ній, не приховуючи своїх зв’язків з нею, і намагалась скеровувати її діяльність. Наприклад, під час святкування її 20-х роковин у червні 1965 року представники римсько-католицької та православної церков разом з протестантами, євреями, індусами, буддистами і мусульманами — представниками близько двох мільярдів людей світу — зібрались у Сан-Франциско, щоб урочисто виявити свою підтримку ООН і захоплення нею. Папа Павло VI, відвідавши ООН у жовтні 1965 року, сказав, що це «найвизначніша зі всіх міжнародних організацій», і додав: «Люди світу звертаються до Організації Об’єднаних Націй як до останньої надії на згоду і мир». Інший папа, Іоанн Павло II, виступаючи перед ООН у жовтні 1979 року, сказав: «Я сподіваюся, що Організація Об’єднаних Націй завжди буде всевишнім форумом миру і правосуддя». Визначним є те, що папа у своїй промові не сказав ні слова про Ісуса Христа або Боже Царство. Під час його візиту до Сполучених Штатів Америки у вересні 1987 року, як було сказано в «Нью-Йорк таймс», «Іоанн Павло довго говорив про позитивну роль Організації Об’єднаних Націй в підтримці... «нової всесвітньої солідарності».

Ім’я, таємниця

22. а) На якій звірині вирішила їхати велика розпусниця? б) Як Іван описує символічну розпусницю Вавилон Великий?

²² Апостол Іван незабаром побачить, що велика розпусниця вирішила їхати на дуже небезпечній звірині. Але спершу ангел звертає його увагу на саму розпусницю Вавилон Великий. Вона має багаті прикраси, але яка ж вона огидна! «А жінка була одягнена в порфіру й кармазин, і приоздоблена золотом і дорогоцінним камінням та перлами. У руці своїй мала вона золоту чашу, повну гидоти та нечести [«нечисти», Хом.] розпусти її. А на чолі її було написане ім’я, таємниця: «Великий Вавилон,— мати розпусти й гидоти землі». І бачив я жінку, п’яну від крови святих і від крови мучеників [«свідків», Хом.] Ісусових» (Об’явлення 17:4—6а).

23. Яке повне ім’я Вавилона Великого і що воно означає?

²³ Беручи до уваги певний звичай, що існував у стародавньому Римі, цю розпусницю можна розпізнати по імені на її чоліd. Це ім’я довге: «Великий Вавилон,— мати розпусти й гидоти землі». Те ім’я — «таємниця», тобто має приховане значення. Але в призначений Богом час ця таємниця має бути вияснена. По суті, ангел дає Іванові достатньо інформації, щоб слуги Єгови у наш час зрозуміли повне значення того описового імені. Ми розпізнаємо під Вавилоном Великим усю фальшиву релігію. Вона «мати розпусти», бо всі фальшиві релігії у світі, в тому числі велика кількість конфесій загальновизнаного християнства, є немов її дочки, які наслідують її духовну розпусту. Вона теж є мати «гидоти землі», тому що привела на світ таких огидних нащадків, як ідолопоклонство, спіритизм, ворожба, астрологія, хіромантія, жертвоприношення людей, храмова проституція, пияцтво на честь фальшивих богів та інші безсоромні вчинки.

24. Чому відповідно, що розпусниця Вавилон Великий одягнена у «порфіру й кармазин» і «приоздоблена золотом і дорогоцінним камінням та перлами»?

²⁴ Розпусниця Вавилон Великий одягнена в «порфіру й кармазин», королівські кольори, і «приоздоблена золотом і дорогоцінним камінням та перлами». Як же відповідно! Подумайте тільки про величні будівлі, рідкісні статуї і картини, коштовні ікони та інші релігійні прикраси, а також про астрономічні суми грошей та вартість майна, які нагромадили світові релігії. Чи у Ватикані, чи в імперії телевізійних проповідників, заснованої у Сполучених Штатах Америки, чи в екзотичних храмах Сходу Вавилон Великий нагромаджує,— а деколи і втрачає,— казкові багатства.

25. а) Що символізує вміст «золотої чаші, повної гидоти»? б) В якому розумінні символічна розпусниця п’яна?

²⁵ Але подивіться, що́ розпусниця тримає в руці. Іванові, мабуть, відняло мову, коли він побачив це — золоту чашу, ‘повну гидоти та нечисти розпусти її’! Це чаша з «лютим вином розпусти» її, котрим вона напоїла всі народи! (Об’явлення 14:8; 17:4). Вона виглядає дуже багато зовні, але її вміст огидний, нечистий. (Порівняйте Матвія 23:25, 26). У ній містяться всі брудні вчинки і брехня, якими велика розпусниця користувалась, щоб зводити народи і тримати їх під своїм впливом. Ще огиднішим є те, що Іван бачить саму розпусницю п’яною від крові Божих слуг! Дійсно, пізніше читаємо, що в ній «знайдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі» (Об’явлення 18:24). Яка важка вина крові!

26. Які є докази того, що Вавилон Великий має тяжку вину крові?

²⁶ Протягом багатьох століть світова імперія фальшивої релігії пролила море крові. Наприклад, у середньовічній Японії храми в Кіото ставали фортецями і монахи-воїни, призиваючи «святе ім’я Будди», билися одні з одними, аж поки кров не починала рікою текти по вулицях. У XX столітті священики загальновизнаного християнства йшли разом з арміями своїх країн на криваві війни, в яких загинуло принаймні сто мільйонів. У жовтні 1987 року колишній президент США Ніксон сказав: «XX століття було найкривавішим в історії людства. У цьому столітті у війнах загинуло більше людей, ніж у всіх воєнних конфліктах, що відбувалися до початку цього століття». Бог засудив світові релігії за їх участь у цьому кровопролитті; Єгова ненавидить «руки, що кров неповинну ллють» (Приповістей 6:16, 17). Раніше Іван чув крик від жертовника: «Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?» (Об’явлення 6:10). Коли настане час відповісти на те запитання, Вавилон Великий, мати розпусниць і гидот землі, буде у дуже скрутному становищі.

[Примітки]

Замість освячувати таке ідолопоклонство, «Господь Вседержитель» каже християнам: «Вийдіть... з-поміж них та й відлучіться... і не торкайтесь нечистого» (2 Коринтян 6:14—18).

[Рамка на сторінці 237]

Черчілль викриває ‘розпусту’

У своїй книжці «Збирається буря» (1948 рік, англ.) Уїнстон Черчілль каже, що Гітлер призначив Франца фон Папена служити німецьким послом у Відні з метою «підірвати авторитет або переманити на свою сторону головних діячів австрійської політики». Черчілль цитує міністра США у Відні, який сказав про фон Папена: «Із зухвалістю і цинізмом... Папен почав говорити мені, що... він збирається використати свою репутацію доброго католика, щоб здобути вплив на таких австрійців, як кардинал Інніцер».

Після того як Австрія капітулювала, а Гітлерові штурмові загони вступили розміреним кроком у Відень, католицький кардинал Інніцер наказав, щоб у всіх австрійських церквах вивісили прапори зі свастикою, дзвонили в дзвони і молились за Адольфа Гітлера на честь його дня народження.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 238]

Під таким заголовком у першому виданні газети «Нью-Йорк таймс» 7 грудня 1941 року з’явилася нижченаведена стаття.

«ВОЄННА МОЛИТВА» ЗА РЕЙХ

«Католицькі єпископи у Фульді моляться про благословення і перемогу...

Конференція німецьких католицьких єпископів у Фульді рекомендує ввести спеціальну «воєнну молитву», яка повинна читатись на початку і в кінці кожного богослужіння.

У молитві благають Провидіння поблагословити німецьку зброю перемогою і дати охорону життю і здоров’ю всіх солдатів. Крім того, єпископи дали католицьким священикам вказівку принаймні раз на місяць згадувати в спеціальній недільній проповіді німецьких солдатів, що «на землі, на морі і в повітрі».

Статтю було вилучено з пізніших видань газети. Саме 7 грудня 1941 року Японія, союзник фашистської Німеччини, атакувала флот США у Перл-Харборі.

[Рамка на сторінці 244]

«Імена богозневажні»

Коли після першої світової війни дворога звірина запропонувала Лігу націй, її численні релігійні коханці відразу постаралися дати їй релігійну підтримку. У результаті нова миротворча організація стала «переповнена іменами богозневажними».

«Християнство може надати лізі [націй] доброї волі, діючої сили, і таким чином перетворити договір з клаптика паперу на знаряддя в руках Божого царства» («Християнське століття», англ., США, 19 червня 1919 року, сторінка 15).

«Ідея Ліги націй — це поширення думки, що Боже Царство є світовим порядком доброї волі, до масштабів міжнародних стосунків. ...Це те, про що всі християни моляться, коли кажуть: «Нехай прийде Царство Твоє» («Християнське століття», США, 25 вересня 1919 року, сторінка 7).

«Основою Ліги націй є Христова кров» (Доктор Френк Крейн, протестантський церковнослужитель, США).

«[Національна] рада [конгрегаціоналістичних церков] підтримує Угоду [Ліги націй] як єдине політичне знаряддя, з допомогою якого дух Ісуса Христа може у більших масштабах практично впливати на міжнародні справи» («Конгрегаціоналіст енд адванс», США, 6 листопада 1919 року, сторінка 642).

«Конференція закликає всіх методистів підтримувати й поширювати ідеали [Ліги націй] як вираз ідеї Бога Отця і Божих земних дітей» (Уесліанська методистська церква, Великобританія).

«Коли розглянемо прагнення, можливості й резолюції тієї угоди, то бачимо, що в ній міститься основа вчення Ісуса Христа — Царство Боже і його праведність... і це зовсім не перебільшення» (Проповідь архієпископа Кентерберійського на відкритті Асамблеї Ліги націй в Женеві, 3 грудня 1922 року).

«Асоціація Ліги націй у цій країні має таке саме святе право, як і будь-яке інше гуманітарне місіонерське товариство, бо на даний час вона є найефективнішим органом правління Христа як Князя миру між народами» (Доктор Ґарві, священик конгрегаціоналістичної церкви, Великобританія).

[Карта на сторінці 236]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Фальшиві доктрини, які визнаються по цілому світі, походять з Вавилона.

Вавилон

Трійці або тріади богів

Людська душа переживає смерть

Спіритизм — спілкування з «мертвими»

Використання образів у поклонінні

Заклинання, щоб задобрювати демонів

Правління могутнього духівництва

[Ілюстрації на сторінці 239]

Стародавній Вавилон лежав над багатьма водами.

[Ілюстрації на сторінці 239]

Велика розпусниця сьогодні сидить теж над «багатьма водами».

[Ілюстрація на сторінці 241]

Вавилон Великий сидить на небезпечній звірині.

[Ілюстрація на сторінці 242]

Релігійна розпусниця чинить розпусту з царями землі.

[Ілюстрації на сторінці 245]

Жінка «п’яна від крови святих».

Розділ 34

Вражаючу таємницю розкрито

1. а) Як Іван реагує, коли бачить велику розпусницю, що їде верхи на страшній звірині, і чому? б) Як клас Івана реагує сьогодні на події, що відбуваються на сповнення того пророчого видіння?

ЯКА ж Іванова реакція, коли він бачить велику розпусницю, що їде верхи на такій страшній звірині? Він сам відповідає: «І, бачивши її, дивувався я дивом великим» (Об’явлення 17:6б). Звичайна людська уява не може витворити таке видіння. В пустині їде верхи на страшній червоній звірині п’яна проститутка! (Об’явлення 17:3). У наш час клас Івана також дивується дивом великим, коли у світових подіях сповняється те пророче видіння. Якщо б світські люди побачили те видіння, то вигукнули б: «Неймовірно!», а провідники світу вторили б їм: «Немислимо!» Але те видіння стає вражаючою реальністю в нашому XX столітті. Божі люди вже брали значну участь у сповненні того видіння, і це запевняє їх, що дане пророцтво сповнятиметься до свого дивовижного апогею.

2. а) Що ангел каже Іванові, коли бачить його здивування? б) Що було відкрито класові Івана і яким чином?

² Ангел помічає Іванове здивування. «А Ангол,— продовжує Іван,— промовив до мене: «Чого ти дивуєшся? Я скажу тобі таємницю жінки й звірини, яка носить її, яка має сім голів і десять рогів» (Об’явлення 17:7). Значить ангел розкриває таємницю! Він пояснює враженому Іванові різні аспекти того видіння і незвичайні події, які незабаром мають відбутися. Подібно і сьогодні під ангельським керівництвом спостережливому класу Івана теж виявилось розуміння того пророцтва. «Чи ж не від Бога пояснювання»? Як вірний Йосип, ми теж віримо цьому. (Буття 40:8, Хом.; порівняйте Даниїла 2:29, 30). Божі люди, так би мовити, є в центрі уваги, коли Єгова відкриває їм значення цього видіння і пояснює, як це видіння вплине на їхнє життя (Псалом 25:14). Дуже вчасно він відкрив їхньому розумінню таємницю жінки, яка сидить на звірині (Псалом 32:8).

3, 4. а) З якою публічною промовою виступив президент Товариства у 1942 році і з чим він ототожнив червону звірину? б) Які слова ангела, промовлені до Івана, обговорив президент Норр?

³ З 18 до 20 вересня 1942 року, коли шаленіла друга світова війна, Свідки Єгови у Сполучених Штатах проводили теократичний конгрес «Новий світ». Головне місто Клівленд (штат Огайо) було з’єднане телефонним зв’язком з понад 50 іншими містами, де відбувався конгрес, і найвища кількість присутніх становила 129 699 чоловік. Де було можливо з огляду на воєнний стан, ця програма повторилась на інших конгресах довкола світу. У той час багато слуг Єгови сподівалися, що війна перейде у Божу війну Армагеддон, тому публічна промова «Мир — чи він може тривати?» викликала жвавий інтерес у людей. Як же новий президент Товариства Вартової башти Н. Г. Норр відважиться говорити про мир, коли здавалося, що зовсім протилежне чекало державиa? Причина полягала в тому, що клас Івана ‘вважав дуже пильно’ на Боже пророче Слово (Євреїв 2:1, Хом.; 2 Петра 1:19).

⁴ Яке світло пролила на пророцтво промова «Мир — чи він може тривати?» Президент Норр чітко ототожнив червону звірину в Об’явлення 17:3 з Лігою націй, після чого обговорював її бурну біографію на підставі того, що ангел сказав Іванові: «Звірина, яку бачив я, була — і нема, і має вийти з безодні — і піде вона на погибіль» (Об’явлення 17:8а).

5. а) Як сповнилось те, що «звірина... була — і нема»? б) Як президент Норр відповів на запитання: «Чи Ліга залишиться у безодні?»

⁵ «Звірина... була». Так, вона існувала від 10 січня 1920 року в ролі Ліги націй, в якій за весь час брали участь 63 держави. Але Японія, Німеччина та Італія одна за одною вийшли з Ліги, а Радянський Союз був виключений. У вересні 1939 року нацистський диктатор Німеччини розпочав другу світову війнуb. Не в стані зберегти мир у світі, Ліга націй по суті канула в безодню бездіяльності. До 1942 року від неї зовсім нічого не лишилося. Ні раніше, ні пізніше, а саме в цей критичний момент Єгова роз’яснив своїм людям повне значення цього видіння! На теократичному конгресі «Новий світ» президент Норр міг оголосити згідно з пророцтвом, що ‘звірини нема’. Тоді він запитав: «Чи Ліга залишиться в безодні?» Цитуючи Об’явлення 17:8, він відповів: «Союз народів світу знову з’явиться». І точно так сталось, що підтвердило правдивість пророчого Слова Єгови!

Вихід з безодні

6. а) Коли червона звірина вийшла з безодні і з якою новою назвою? б) Чому Організація Об’єднаних Націй насправді є відродженням червоної звірини?

⁶ Червона звірина справді вийшла з безодні. Двадцять шостого червня 1945 року під звуки фанфар у Сан-Франциско (США) 50 держав проголосували за Статут Організації Об’єднаних Націй. Ця організація мала «підтримувати міжнародний мир і безпеку». ООН була дуже подібна до Ліги. «Уорлд бук енсайклопідія» каже: «У дечому ООН подібна до Ліги націй, організованої після першої світової війни... Багато держав, які заснували ООН, були серед засновників Ліги. Подібно до Ліги, ООН створено, щоб підтримувати мир між народами. Головні органи ООН дуже подібні до органів Ліги». Дійсно, ООН є відродженням червоної звірини. ООН нараховує понад 175 держав-членів — набагато більше від 63 держав-членів Ліги; ООН також має більші відповідальності, ніж її попередниця.

7. а) Як розуміти, що мешканці землі дивувались відродженням червоної звірини? б) Чого не може досягти ООН і що сказав про це її Генеральний секретар?

⁷ Спершу висловлювались великі сподівання щодо ООН. Це сповнило слова ангела: «А мешканці землі, що їхні імена не записані в книгу життя від закладин світу, дивуватися будуть, як побачать, що звірина була — і нема, і з’явиться» (Об’явлення 17:8б). Мешканці землі захоплювалися цим новим коло́сом, який діє із своєї величної штаб-квартири на нью-йоркській Іст-Рівер. Але правдивий мир і безпека вислизають від ООН. У цьому диявольському атомному віці світовий мир підтримується тільки загрозою взаємознищення, гонка озброєнь набула астрономічних розмірів. Після близько 40 років зусиль Організації Об’єднаних Націй її Генеральний секретар Хав’єр Перес де Куельяр із жалем сказав у 1985 році: «Ми живемо у ще одній ері фанатиків і не знаємо, що робити».

8, 9. а) Чому ООН не має відповідей на світові проблеми і що, згідно з Божою постановою, незабаром станеться з нею? б) Чому імена засновників ООН та її захисників не записані у Божій «книзі життя»? в) Що успішно здійснить Царство Єгови?

⁸ ООН не має відповідей. Чому? Тому що Той, хто дав життя людям, не дав життя ООН. Її життя коротке, оскільки Бог постановив, що «піде вона на погибіль». Імена засновників ООН і всіх тих, хто захоплюється нею, не записані у Божій книзі життя. Як же грішним, смертним людям, багато з яких навіть насміхаються з Божого імені, досягти через ООН того, що, згідно з Божою постановою, виконає сам Бог Єгова і не з людською допомогою, а через Царство свого Христа? (Даниїла 7:27; Об’явлення 11:15).

⁹ ООН по суті є блюзнірською підробкою Божого Месіанського Царства Князя миру, Ісуса Христа, царюванню якого не буде кінця (Ісаї 9:5, 6). Коли б ООН і могла встановити тимчасовий мир, все рівно через якийсь час війни знову вибухнуть. Така природа грішних людей. «Їхні імена не записані в книгу життя від закладин світу». А Царство Єгови, де правитиме Христос, не тільки здійснить вічний мир на землі, але й на підставі Ісусової жертви воскресить мертвих, праведних і неправедних, яких пам’ятає Бог (Івана 5:28, 29; Дії 24:15). Це включатиме всіх осіб, які залишилися непохитними, незважаючи на напади Сатани і його насіння, та інших, які ще виявлять свою слухняність. Ясно, що у Божій книзі життя не буде записано імен запеклих прихильників Вавилона Великого та будь-кого, хто не перестав поклонятися звірині (Вихід 32:33; Псалом 86:8—10; Івана 17:3; Об’явлення 16:2; 17:5).

Мир і безпека — марна надія

10, 11. а) Що ООН оголосила в 1986 році і яка була реакція на це? б) Скільки «родин релігій» зібралось в Ассізі, щоб молитися за мир, і чи Бог відповідає на такі молитви? Поясніть.

¹⁰ Намагаючись відновити надію людства, Організація Об’єднаних Націй оголосила 1986 рік «Міжнародним роком миру» під девізом «Збереження миру і майбутності людства». До воюючих держав скерувалось звернення скласти зброю принаймні на один рік. Як вони відреагували на це? Згідно з повідомленням Міжнародного інституту дослідження миру, протягом 1986 року в результаті війн загинуло 5 мільйонів чоловік! Незважаючи на випуск спеціальних монет і пам’ятних марок, більшість держав не доклали багато зусиль, щоб того року втілити ідею миру в життя. Проте світові релігії, які завжди прагнуть бути в добрих стосунках з ООН, взялися по-різному рекламувати той рік. Першого січня 1986 року папа Іоанн Павло II похвалив працю ООН і присвятив новий рік мирові. А 27 жовтня він зібрав провідників багатьох світових релігій в Ассізі (Італія), щоб молитись за мир.

¹¹ Чи Бог відповідає на такі молитви за мир? До котрого ж Бога молились ті релігійні провідники? Коли б запитати їх, то кожна група дала б іншу відповідь. Чи ж дійсно існує пантеон мільйонів богів, які можуть вислуховувати такі різні молитви і відповідати на них? Багато учасників поклонялися Трійці загальновизнаного християнстваc. Буддисти, індуси та інші монотонно молились до незліченної кількості богів. Усього зібрались представники 12 «родин релігій», представлених такими знаменитостями, як архієпископ Кентерберійський англіканської церкви, буддійський далай-лама, митрополит Руської православної церкви, президент Товариства святині синтоїзму з Токіо, африканські анімісти і два американські індіанці в головних уборах, прикрашених пір’ям. Це було дуже різнобарвне товариство, непогане для ефектного телевізійного репортажу. Одна група безперервно молилась 12 годин. (Порівняйте Луки 20:45—47). Але чи хоч котрась із тих молитов пішла вище від навислих дощових хмар? Ні, і ось з яких причин.

12. З яких причин Бог не відповідає провідникам світових релігій на молитви за мир?

¹² На противагу тим, хто «ходить в ім’я Єгови», жоден з тих релігійних представників не молився до живого Бога, Єгови, ім’я якого з’являється близько 7000 разів в оригінальному тексті Біблії (Михея 4:5, НС; Вихід 15:3; Ісаї 42:8, 12)d. Як група, вони не приступали до Бога в ім’я Ісуса, більшість з них навіть не вірять в Ісуса Христа (Івана 14:13; 15:16). Жоден з них не виконує Божої волі, яка сьогодні полягає у проголошенні по цілому світі не ООН, а прийдешнього Божого Царства як дійсної надії для людства (Матвія 7:21—23; 24:14; Марка 13:10). У більшості випадків їхні релігійні організації брали участь у кровопролитних війнах минулих часів, а також двох світових війнах у цьому столітті. До таких осіб Бог каже: «Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас,— ваші руки наповнені кров’ю» (Ісаї 1:15; 59:1—3).

13. а) Чому те, що провідники світових релігій приєднуються до ООН у закликах до миру, має велике значення? б) До якого апогею, передреченого Богом, дійдуть вигуки про мир?

¹³ Крім того, має велике значення те, що провідники світових релігій приєднуються в наш час до Організації Об’єднаних Націй у закликах до миру. Вони хотіли б мати вплив на ООН для свого власного зиску, особливо зараз, коли так багато людей залишають релігію. Вони вигукують, подібно як невірні провідники давнього Ізраїлю: «Мир, мир», а миру нема!» (Єремії 6:14). Без сумніву, вони продовжуватимуть вигукувати за мир аж до апогею, про який апостол Павло пророкував: «Прийде день Господній так, як злодій вночі. Бо коли говоритимуть: «Мир і безпечність», тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі,— і вони не втечуть!» (1 Солунян 5:2, 3).

14. Якої форми наберуть вигуки про «мир і безпечність» і як можна не дозволити їм звести нас?

¹⁴ Якої форми наберуть вигуки за «мир і безпечність»? Тут згадано, що вони будуть надзвичайні саме перед несподіваним знищенням тих, хто їх здіймає. Отже це мусить бути щось конкретніше від усіх попередніх заяв світових провідників. Немає сумніву, що це проголошення досягне світових масштабів. Але це буде лише видимість. Насправді обставини не зміняться. Егоїзм, ненависть, злочин, розпад родин, неморальність, хвороби, смуток і смерть залишаться. Тому цей майбутній вигук зведе тих, які не слідкують за біблійними пророцтвами. Але це не повинно звести вас, якщо ви розумієте значення світових подій і слухаєтесь пророчих пересторог із Божого Слова (Марка 13:32—37; Луки 21:34—36).

[Примітки]

[Рамка на сторінці 250]

Парадокс «миру»

Незважаючи на те що ООН оголосила 1986 рік Міжнародним роком миру, самогубна гонка озброєнь набувала щораз більших темпів. У виданні «Світові військові і суспільні витрати на 1986 рік» (англ.) подавались наступні невтішні подробиці.

У 1986 році світові військові витрати досягли 900 мільярдів доларів.

За ті кошти, які світ витрачає щогодини на військове озброєння, можна було б імунізувати 3,5 мільйона чоловік, котрі щороку вмирають від інфекційних хвороб, яким можна запобігти.

Кожний п’ятий мешканець землі живе у крайній нужді. Усіх цих людей, що страждають від голоду, можна цілий рік годувати за кошти, які світ витрачає на озброєння лише за два дні.

Вибухова енергія світового арсеналу ядерної зброї в 160 000 000 разів перевищує кількість енергії, звільненою під час вибуху в Чорнобилі.

Сучасна ядерна бомба має у понад 500 разів більшу вибухову силу, ніж бомба, яку було скинено на Хіросіму 1945 року.

Сьогоднішні ядерні арсенали в мільйон раз сильніші від бомби, скиненої на Хіросіму. Їхня вибухова енергія в 2700 разів перевищує енергію, звільнену в другій світовій війні, в якій загинуло 38 мільйонів чоловік.

Війни відбуваються частіше і стали більш згубними. У XVIII столітті у війнах загинуло 4,4 мільйона чоловік, у XIX столітті — 8,3 мільйона, а за 86 років XX століття — 98,8 мільйона. Від XVIII століття ріст кількості вбитих у війнах в шість разів перевищує ріст населення світу. В середньому у війнах XX століття було в десять разів більше жертв, ніж у війнах XIX століття.

[Ілюстрації на сторінці 247]

Згідно з пророцтвом про червону звірину Ліга націй канула в безодню з початком другої світової війни, а пізніше відродилась як Організація Об’єднаних Націй.

[Ілюстрації на сторінці 249]

На підтримку «Року миру», оголошеного ООН, представники світових релігій молилися в Ассізі (Італія), але жоден з них не молився до живого Бога — Єгови.

Розділ 35

Страта Вавилона Великого

1. Як ангел описує червону звірину і якої мудрості нам потрібно, щоб зрозуміти символи Об’явлення?

ПРОДОВЖУЮЧИ опис червоної звірини з Об’явлення 17:3, ангел каже Іванові: «Тут розум, що має він мудрість. Сім голів — це сім гір, що на них сидить жінка. І сім царів,— п’ять їх упало, один є, другий іще не прийшов, а як прийде, то мусить він трохи пробути» (Об’явлення 17:9, 10). Тут ангел передає Іванові мудрість, що зверху, єдину мудрість, з допомогою якої можна зрозуміти символи Об’явлення (Якова 3:17). Ця мудрість показує класові Івана та його друзям серйозність нашого часу. Вона зрощує в серцях відданих людей цінування вироків Єгови, які незабаром будуть виконані, і вселяє здоровий страх Єгови. У Приповістей 9:10 говориться: «Страх Господній — початок премудрости, а пізнання Святого — це розум». І що ж божественна мудрість виявляє нам про звірину?

2. Що представляють сім голів червоної звірини і що означають слова: «п’ять їх упало, один є»?

² Сім голів тієї дикої звірини це сім «гір», або сім «царів». Обидва вирази вживаються в Біблії стосовно урядових сил (Єремії 51:24, 25; Даниїла 2:34, 35, 44, 45). У Біблії говориться про шість світових держав — Єгипет, Ассирію, Вавилон, Мідо-Персію, Грецію і Рим, які мали вагомий вплив на життя Божого народу. З них п’ять піднялися і впали ще до того, як Іван отримав Об’явлення, а Рим далі був могутньою світовою державою. Це відповідає сказаному про царів, що «п’ять їх упало, один є». Але що ж сказати про «другого» царя, який ще не прийшов?

3. а) Як поділилась Римська імперія? б) Які події відбувалися на Заході? в) Як слід розглядати «Священну Римську імперію»?

³ Римська імперія існувала й поширювала свої володіння ще сотні років після Іванових днів. У 330 році н. е. імператор Константин переніс свою столицю з Рима до Візантії, яку перейменував у Константинополь. У 395 році н. е. Римська імперія була поділена на Східну й Західну. У 410 році н. е. Рим був завойований Аларіхом, королем вестготів (племені германців, яке навернулось на аріанське «християнство»). Германські племена (теж «християнські») завоювали Іспанію і значну частину римської території в Північній Африці. Протягом наступних століть Європа була місцем переворотів, потрясінь і перемін. На Заході повстали такі видатні імператори, як Карл Великий, що уклав союз із папою Левом III у IX столітті, і Фрідріх II, який правив у XIII столітті. Але їхні володіння, незважаючи на назву «Священна Римська імперія», були набагато менші від володінь колишньої Римської імперії в час її розквіту. Це скоріше була не нова імперія, а відродження або продовження старої.

4. Які успіхи мала Східна Римська імперія, але що сталося з колишньою територією стародавнього Риму в Північній Африці, Іспанії та Сирії?

⁴ Між Східною Римською імперією з центром у Константинополі і Західною були напружені стосунки. У шостому столітті Юстініан I, імператор Східної імперії, відвоював значну частину Північної Африки, а також вторгся в Іспанію та Італію. У сьомому столітті Юстініан II повернув імперії частини Македонії, завойовані до того слов’янськими племенами. Але у восьмому столітті велика територія колишнього стародавнього Риму в Північній Африці, Іспанії та Сирії стала частиною нової мусульманської імперії і таким чином Константинополь та Рим втратили контроль над цією територією.

5. Хоча місто Рим упало в 410 році н. е., як сліди політичної Римської імперії існували ще багато століть, перш ніж цілком зникнути зі світової арени?

⁵ Сам Константинополь проіснував трохи довше. Його часто атакували перси, араби, болгари і дружини князів Київської Русі, і зрештою в 1203 році місто було завойоване, але не мусульманами, а хрестоносцями із Заходу. У 1453 році місто перейшло під владу султана Османської імперії Мехмеда II, і він незабаром зробив його столицею мусульманської Османської, або Турецької імперії. Отже, незважаючи на те що Рим впав у 410 році н. е., минуло багато століть, поки зі світової сцени зникли останні сліди політичної Римської імперії. Але навіть тоді її вплив таки можна було простежити в релігійних імперіях, які основувалися на римському папстві і православних церквах.

6. Які утворювались нові імперії і котра з них була найуспішнішою?

⁶ У XV столітті декотрі країни вже утворювали цілком нові імперії. Хоча декотрі з цих нових імперій володіли територіями колишніх римських колоній, вони не були тільки продовженням Римської імперії. Португалія, Іспанія, Франція і Голландія стали великими колоніальними державами. Але найуспішнішою була Великобританія, яка запанувала над величезною імперією, де «сонце ніколи не заходило». Ця імперія з часом поширилась на великі території Північної Америки, Африки, Індії і Південно-Східної Азії, а також на простори південної частини Тихого океану.

7. Як сформувалась двоїста світова держава і який час, за словами Івана, існуватиме сьома ‘голова’, або світова держава?

⁷ До XIX століття декотрі колонії в Північній Америці відділилися від Великобританії і сформували незалежні Сполучені Штати Америки. Політичні конфлікти між цією новою державою і її колишньою батьківщиною продовжувались. Однак перша світова війна змусила обидві країни усвідомити спільні інтереси, і вони встановили між собою особливі стосунки. Так повстала двоїста світова держава, що складалась із Сполучених Штатів Америки, найбагатшої у той час держави світу, і Великобританії — центру найбільшої імперії світу. Це і є сьома ‘голова’, або світова держава, яка продовжує існувати в час кінця і на території якої сучасні свідки Єгови вперше розгорнули свою діяльність. У порівнянні з тривалим царюванням шостої голови сьома має лише «трохи пробути» — поки Боже Царство не знищить усі держави.

Чому вона називається восьмим царем?

8, 9. Як ангел називає символічну червону звірину і в якому розумінні вона походить із сімох?

⁸ Ангел пояснює Іванові: «І звірина, що була — і нема, і вона — сама восьма й з сімох [«восьмий цар, але походить із сімох», НС], і йде на погибіль» (Об’явлення 17:11). Символічна червона звірина «походить із» сімох голів, тобто народжена, або започаткована, тими головами первісної «звірини... з моря», образом якої вона і є. Як це розуміти? У 1919 році англо-американська держава була панівною головою. Попередніх шість голів уже впали, і домінуюча світова сила перейшла до цієї двоїстої голови. Ця сьома голова, як теперішній представник ряду світових держав, відіграла значну роль у заснуванні Ліги націй і досі є головним захисником та фінансистом Організації Об’єднаних Націй. Тому у символічному розумінні червона звірина, або восьмий цар, «походить із» перших сімох голів. З цього погляду твердження, що вона походить із сімох, погоджується з попереднім відкриттям, де звірина з двома рогами, як у ягняти (англо-американська світова держава, сьома голова тої первісної звірини), заохочувала людей створити образ і вдихнула в нього життя (Об’явлення 13:1, 11, 14, 15).

⁹ Крім того, серед перших членів Ліги націй, разом з Великобританією, були уряди, які правили над країнами — осередками попередніх голів, тобто над Грецією, Іраном (Персією) та Італією (Римом). Зрештою уряди країн, що належали колись до шести світових держав, почали підтримувати образ звірини. З цього погляду також можна сказати, що червона звірина походить із сімох світових держав.

10. а) Чому можна казати, що червона звірина є «сама восьмий цар»? б) Як один радянський політичний діяч виразив підтримку Організації Об’єднаних Націй?

¹⁰ Зауважте, що червона звірина є «сама восьмий» цар. Тому Організація Об’єднаних Націй сьогодні побудована на зразок світового уряду. Іноді вона навіть поводиться, як світовий уряд, відсилаючи війська, щоб розв’язати міжнародні конфлікти, як, наприклад, у Кореї, на Сінайському півострові, у декотрих африканських країнах та в Лівані. Але вона є тільки образом царя. Як релігійний образ, вона не має дійсного впливу, або сили, крім того, що в неї вклали її засновники і поклонники. Деколи ця символічна звірина виглядає слабкою, але вона ніколи не падала так, як Ліга націй, котру диктаторські держави-члени повністю покинули, скинувши її у безодню (Об’явлення 17:8). Незважаючи на радикальну розбіжність думок в інших галузях, один видатний радянський політичний діяч приєднався до римських пап і в 1987 році виразив підтримку ООН. Він навіть закликав до «комплексної системи міжнародної безпеки» на основі ООН. Як Іван незабаром довідається, прийде час, коли ООН діятиме досить владно. Після цього вона сама «йде на погибіль».

Десять царів на одну годину

11. Що ангел Єгови каже про десять рогів символічної червоної звірини?

¹¹ У попередньому розділі Об’явлення шостий і сьомий ангели виливали чаші Божого гніву. Потім ми довідалися, що земні царі збираються на Божу війну в Армагеддоні і що ‘великий Вавилон має бути згаданий перед Богом’ (Об’явлення 16:1, 14, 19). А зараз ми докладніше довідаємось, як Бог виконає свій вирок над ними. Послухаймо, що ще говорить Іванові ангел Єгови. «А десять тих рогів, що бачив ти їх,— то десять царів, що ще не прийняли царства, але приймуть владу царську із звіриною на одну годину. Вони мають одну думку, а силу та владу свою віддадуть звірині. Вони воюватимуть проти Агнця та Агнець переможе їх, бо Він — «Господь над панами та Цар над царями». А ті, хто з Ним, покликані, і вірні» (Об’явлення 17:12—14).

12. а) Що представляють десять рогів? б) Чому сказано, що символічні десять рогів «ще не прийняли царства»? в) Що означає те, що символічні десять рогів мають «царство» тепер, і який час вони матимуть його?

¹² Десять рогів зображають усі політичні держави, які зараз мають владу на світовій арені і які підтримують образ звірини. Мало теперішніх країн були відомі за Іванових часів. А ті, що були відомі,— Єгипет і Персія (Іран) — сьогодні мають зовсім інакшу політичну структуру. Отже, у першому столітті ‘десять тих рогів ще не прийняли царства’. Але тепер, у Господній день, вони мають «царство», або політичну владу. Після розпаду великих колоніальних імперій, а особливо після другої світової війни, зародилось багато нових держав. Вони, як і давніші держави, мусять правити із звіриною короткий час,— тільки «одну годину»,— перш ніж Єгова знищить в Армагеддоні усі політичні уряди.

13. Яку «одну думку» мають десять рогів і про яке ставлення до Агнця це свідчить?

¹³ Сьогодні націоналізм став однією з найсильніших спонук тих десяти рогів. У них «одна думка»: зберегти свій національний суверенітет замість того, щоб прийняти Боже Царство. З цією метою вони приєдналися до Ліги націй і Організації Об’єднаних Націй — щоб зберігати світовий мир і таким чином охороняти своє власне існування. Такий підхід до справи свідчить, що роги будуть протистояти Агнцеві, «Господеві над панами та Цареві над царями», бо Єгова має намір, щоб його Царство під владою Ісуса Христа незабаром заступило всі ті царства (Даниїла 7:13, 14; Матвія 24:30; 25:31—33, 46).

14. Як можливо, щоб провідники світу воювали з Агнцем, і який буде результат цієї боротьби?

¹⁴ Звичайно, провідники цього світу не можуть нічого зробити самому Ісусові. Він є на небі і тому недосяжний для них. Але Ісусові брати, останок насіння жінки, ще на землі і виглядають беззахисними (Об’явлення 12:17). Багато з цих рогів уже продемонстрували ворожість до них і цим самим воювали з Агнцем (Матвія 25:40, 45). Незабаром прийде час, коли Боже Царство «потовче й покінчить усі ті царства» (Даниїла 2:44). Тоді земні царі, як зараз побачимо, воюватимуть з Агнцем до свого кінця (Об’явлення 19:11—21). Але ми вже маємо досить знань, щоб усвідомити, що держави не матимуть успіху. Незважаючи на те, що вони та ООН, червона звірина, мають свою «одну думку», вони не можуть перемогти «Господа над панами та Царя над царями» і ‘тих, хто з Ним, покликаних, і вірних’, до яких входять також його помазані послідовники на землі. Ці християни стануть переможцями, залишаючись вірними і даючи цим відповідь на підлі звинувачення Сатани (Римлян 8:37—39; Об’явлення 12:10, 11).

Спустошення розпусниці

15. Що ангел говорить про розпусницю і ставлення до неї десятьох рогів та звірини, а також про їхні вчинки проти неї?

¹⁵ Божі люди не єдині, до кого десять рогів проявляють ворожість. Ангел знову звертає увагу Івана на розпусницю: «І говорить до мене: «Води, що бачив ти їх, де сидить та розпусниця, то народи та люди, і племена та язики. А десять рогів, що ти бачив їх, та звірина,— вони зненавидять розпусницю, спустошать її й обнажать, і з’їдять її тіло, і огнем її спалять» (Об’явлення 17:15, 16).

16. Чому розпусниця Вавилон Великий не зможе покластись на свої води, як на охорону, коли на неї накинуться політичні уряди?

¹⁶ Так само як стародавній Вавилон покладався на свою водяну систему оборони, Вавилон Великий у наш час теж покладається на велику кількість своїх членів з «народів та людей, і племен та язиків». Ангел слушно звертає нашу увагу на них, перш ніж розказати про майбутні жахливі події — про те, як політичні уряди світу накинуться на Вавилон Великий. Що робитимуть «народи та люди, і племена та язики» тоді? Божий народ вже перестерігає Вавилон Великий про висихання вод ріки Євфрат (Об’явлення 16:12). Зрештою ці води зовсім пересохнуть. Вони не зможуть надати тій огидній старій розпусниці ніякої суттєвої допомоги, коли їй цього найбільше буде потрібно (Ісаї 44:27; Єремії 50:38; 51:36, 37).

17. а) Чому майно розпусниці Вавилона Великого не врятує її? б) Чому кінець Вавилона Великого зовсім не буде почесним? в) Крім десятьох рогів, або окремих держав, хто ще лютуватиме над Вавилоном Великим?

¹⁷ Величезне матеріальне майно розпусниці Вавилона Великого не врятує її. Те майно навіть прискорить її знищення, бо у видінні говориться, що коли звірина й десять рогів виміщатимуть свою ненависть на розпусниці, то здеруть з неї царські шати і дорогоцінності. Вони розграбують її майно, «обнажать» її і викриють її ганебність. Яке спустошення! Її кінець далеко не почесний. Вони знищать її, «з’їдять її тіло», залишивши тільки безжиттєвий скелет. Зрештою вони «огнем її спалять», немов носія чуми, навіть без належного похорону! Велику розпусницю нищитимуть не тільки держави, представлені десятьма рогами; «звірина», тобто сама ООН, теж лютуватиме над нею. Вона ухвалить знищення фальшивої релігії. Під час голосувань більшість з понад 175 держав-членів ООН уже виявили ворожість до релігії, а особливо до загальновизнаного християнства.

18. а) З чого видно, що напад держав на вавилонську релігію можливий? б) Яка буде головна причина рішучого нападу на велику розпусницю?

¹⁸ Чому ж держави так жорстоко поведуться зі своєю колишньою коханкою? З подій недавньої історії ми вже бачимо, що такий напад на вавилонську релігію можливий. Офіційна урядова опозиція дуже знизила вплив релігії в таких країнах, як колишній Радянський Союз і Китай. У протестантських країнах Європи повна байдужість і сумніви спорожнюють церкви так, що там релігія практично мертва. Величезну католицьку імперію розколюють бунти і незгоди, які мандрівний папа не може втихомирити. Але не забуваймо, що цей остаточний, рішучий напад на Вавилон Великий буде виразом Божого невідворотного вироку над тією великою розпусницею.

Виконання Божої думки

19. а) Як суд над відступницьким Єрусалимом 607 року до н. е. служить прикладом виконання вироку Єгови над великою розпусницею? б) Прообразом чого на наш час служить спустошене, незаселене місто Єрусалим після 607 року до н. е.?

¹⁹ Як же Єгова виконає свій вирок? Це видно на прикладі того, як Єгова виступив проти свого відступницького народу у давнину, про який він говорив: «В єрусалимських пророків Я бачив гидоту: перелюбство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцнили вони, щоб ніхто з свого зла не вернувся... Всі вони Мені стали, немов той Содом, а мешканці його, як Гоморра» (Єремії 23:14). У 607 році до н. е. Єгова користувався Навуходоносором, щоб ‘постягати шати, і позабирати речі пишноти, і поставити нагою, та голою’ цю столицю, яка чинила духовний перелюб (Єзекіїля 23:4, 26, 29). Тодішній Єрусалим був прообразом нинішнього загальновизнаного християнства, і, як Іван уже бачив у попередніх видіннях, Єгова подібним чином покарає загальновизнане християнство і решту фальшивої релігії. Спустошене, незаселене місто Єрусалим після 607 року до н. е. показує, як виглядатиме релігія загальновизнаного християнства, коли з неї постягають її цінності і викриють її ганьбу. Решта Вавилона Великого не зазнає нічого кращого.

20. а) Як Іван показує, що Єгова знову використає людських правителів, щоб виконати свій вирок? б) В чому полягає Божа «думка»? в) Як держави виконають свою «одну думку», але чия думка насправді виконуватиметься?

²⁰ Знову Єгова користуватиметься людськими правителями для виконання свого вироку. «Бо Бог дав їм до серця, щоб волю чинили [«виконати думку», Хом.] Його, маючи [«і виконати», Хом.] одну думку, і щоб царство своє віддали звірині, аж поки не здійсняться слова Божі» (Об’явлення 17:17). В чому ж полягає Божа «думка»? Організувати катів Вавилона Великого, щоб вони знищили ту розпусницю. Звичайно, правителів спонукуватиме до цього їхнє бажання виконати свою «одну думку». Вони вважатимуть, що знищити велику розпусницю є в їхніх націоналістичних інтересах. Вони, можливо, подумають, що існування організованої релігії у їхніх володіннях загрожує їхньому суверенітету. Але насправді це Єгова керуватиме справами, вони виконуватимуть його думку, коли одним ударом знищать його вікодавнього розпусного ворога! (Порівняйте Єремії 7:8—11, 34).

21. Оскільки нищити Вавилон Великий буде червона звірина, що держави, очевидно, зроблять для Організації Об’єднаних Націй?

²¹ Так, держави користуватимуться червоною звіриною, Організацією Об’єднаних Націй, щоб знищити Вавилон Великий. Вони не роблять цього з власної ініціативи, оскільки це Єгова поклав у їх серця, щоб вони ‘виконали свою одну думку, і щоб царство своє віддали звірині’. Прийде час, і народи побачать потребу зміцнити Організацію Об’єднаних Націй. Вони дадуть їй, так би мовити, ікла, наділяючи її всією силою і владою, яку мають самі, щоб вона накинулась на фальшиву релігію і боролася з нею, «аж поки не здійсняться слова Божі». І в результаті цього та стародавня розпусниця буде повністю знищена. Туди їй і дорога!

22. а) Що наголошує спосіб, у який ангел закінчує своє свідчення в Об’явлення 17:18? б) Як реагують на відкриття таємниці Свідки Єгови?

²² Ніби для наголошення певності того, що Єгова виконає вирок над світовою імперією фальшивої релігії, ангел закінчує своє свідчення словами: «А жінка, яку ти бачив, то місто велике, що панує над царями земними» (Об’явлення 17:18). Як Вавилон за днів Валтасара, так і Вавилон Великий «зважений на вазі, і знайдений легеньким» (Даниїла 5:27). Знищення цієї розпусниці буде швидким і остаточним. А як реагують Свідки Єгови на відкриття таємниці великої розпусниці і червоної звірини? З великою ревністю вони проголошують день суду Єгови, «ласкаво» відповідаючи щирим шукачам правди (Колосян 4:5, 6; Об’явлення 17:3, 7). З наступного розділу ми довідаємося, що усі, хто бажає пережити знищення великої розпусниці, мусять діяти, і то швидко!

[Ілюстрації на сторінці 252]

Послідовність існування сімох світових держав

ЄГИПЕТ

АССИРІЯ

ВАВИЛОН

МІДО-ПЕРСІЯ

ГРЕЦІЯ

РИМ

АНГЛО-АМЕРИКА

[Ілюстрації на сторінці 254]

‘Вона сама восьмий цар’.

[Ілюстрація на сторінці 255]

Відвернувшись від Агнця, вони ‘силу та владу свою віддають звірині’.

[Ілюстрація на сторінці 257]

Загальновизнане християнство, як головна частина Вавилона Великого, буде схоже на зруйнований дотла стародавній Єрусалим.

Розділ 36

Спустошення великого міста

Видіння 12. Об’явлення 18:1—19:10

Тема: Падіння і знищення Вавилона Великого; оголошення весілля Агнця.

Час сповнення: Від 1919 року до часу після великої скорботи.

1. Яка подія ознаменує початок великої скорботи?

НЕСПОДІВАНИМ, приголомшуючим, спустошливим — таким буде кінець Вавилона Великого! Це буде одна з найкатастрофічніших подій цілої історії, і вона ознаменує початок «скорботи великої... «якої не було з первопочину світу аж досі» й не буде» (Матвія 24:21).

2. Яка імперія продовжувала існувати, хоча політичні імперії піднімались і падали?

² Фальшива релігія має довгу історію. Вона існує ще від днів кровожерного Німрода, що протистояв Єгові і спонукав людей будувати Вавилонську башту. Коли Єгова помішав тим бунтарям мову і розпорошив їх по цілому світі, вони взяли з собою вавилонську фальшиву релігію (Буття 10:8—10; 11:4—9). З того часу політичні імперії піднімались і падали, але вавилонська релігія продовжувала існувати. Вона набула різних форм і стала світовою імперією фальшивої релігії — передреченим Вавилоном Великим. Найвидатнішою частиною Вавилона Великого є загальновизнане християнство, яке з’явилося в результаті поєднання давньовавилонських вчень з відступницькими «християнськими» доктринами. Через довге існування Вавилона Великого багатьом людям важко повірити, що він коли-небудь буде знищений.

3. Як Об’явлення підтверджує неминучість загибелі фальшивої релігії?

³ Тому доречно, що Об’явлення підтверджує загибель фальшивої релігії двома детальними описами її падіння, а також наступних подій, які доводять до її цілковитого спустошення. Ми вже бачили фальшиву релігію у ролі «великої розпусниці», яку зрештою спустошують її колишні політичні коханці (Об’явлення 17:1, 15, 16). Тепер, в іншому видінні, ми побачимо її як місто, релігійним прообразом якою був стародавній Вавилон.

Падіння Вавилона Великого

4. а) Яке видіння бачить тепер Іван? б) Як можна ототожнити ангела і чому доречно, щоб саме він оголосив падіння Вавилона Великого?

⁴ Іван продовжує опис: «Після цього побачив я іншого Ангола, що сходив із неба, і що владу велику він мав. І земля освітилась від слави його. І він гучним голосом кликнув, говорячи: «Упав, упав великий Вавилон!» (Об’явлення 18:1, 2а). Вже другий раз Іван чує таке проголошення ангела. (Дивіться Об’явлення 14:8). Але цього разу проголошення підкреслюється величністю того небесного ангела, слава якого освітлює цілу землю! Хто він? Кілька століть раніше пророк Єзекіїль, розповідаючи про небесне видіння, сказав, що «земля засвітилася від слави Його [Єгови]» (Єзекіїля 43:2). Єдиний ангел, який міг би сяяти славою, подібною до слави Єгови,— це Господь Ісус, що є «сяєвом слави та образом істоти Його [Бога]» (Євреїв 1:3). У 1914 році ‘Син Людський прийшов у славі Своїй’, і з того часу Ісус сидить «на престолі слави Своєї» на небі, маючи владу над землею як Співцар і Співсуддя Єгови. Тому доречно, щоб саме він проголосив падіння Вавилона Великого (Матвія 25:31, 32).

5. а) Ким послуговується ангел, щоб оголосити падіння Вавилона Великого? б) Яким виглядало загальновизнане християнство на суді тих, що вважають себе «Божим домом»?

⁵ Ким послуговується цей ангел, який має велику владу, щоб проголосити людству таку радісну новину? Тими самими людьми, які визволилися в результаті того падіння, останком помазаних християн на землі, класом Івана. Від 1914 до 1918 року ці християни сильно постраждали від Вавилона Великого, але в 1918 році Господь Єгова зі своїм «вісником [Авраамової] угоди», Ісусом Христом, почав судити «Божий дім» — тих, що вважали себе християнами. Таким чином відступницьке загальновизнане християнство було приведене на суд (Малахії 3:1, НС; 1 Петра 4:17). Його велика вина крові за події протягом першої світової війни, співучасть у переслідуванні вірних свідків Єгови і вавилонські віровчення не вийшли йому на користь у час суду. Також жодна інша частина Вавилона Великого не заслужила Божого схвалення. (Порівняйте Ісаї 13:1—9).

6. Чому можна сказати, що Вавилон Великий впав у 1919 році?

⁶ Отже, в 1919 році Вавилон Великий впав, і Божі люди, звільнені і відновлені, так би мовити, в один день, змогли повернутися у землю духовного благополуччя (Ісаї 66:8). У тому році Бог Єгова та Ісус Христос, Більший Дарій і Більший Кір, покерували справами так, що фальшива релігія не могла вже більше поневолювати народ Єгови. Вона вже не могла перешкоджати їм служити Єгові й оголошувати всім, хто хоче слухати, що подібний до розпусниці Вавилон Великий вже осуджений і що виправдання суверенітету Єгови вже близьке! (Ісаї 45:1—4; Даниїла 5:30—6:1).

7. а) Хоча Вавилон Великий не був знищений в 1919 році, як Єгова дивиться на нього? б) Яким для людей Єгови був результат падіння Вавилона Великого в 1919 році?

⁷ Правда, Вавилон Великий не був знищений в 1919 році, як і стародавнє місто Вавилон не було знищене в 539 році до н. е., коли воно впало під натиском війська перського царя Кіра. Але з погляду Єгови та організація вже впала. Вона була засуджена і чекала страти, тому фальшива релігія вже не могла тримати людей Єгови в неволі. (Порівняйте Луки 9:59, 60). Вони були визволені, щоб служити в ролі вірного і мудрого раба Пана і давати духовну поживу своєчасно. Їхнім вироком була похвала і призначення далі служити Єгові (Матвія 24:45—47; 25:21, 23; Дії 1:8).

8. Яку подію оголошує вартовий в Ісаї 21:8, 9 і на кого у наш день той вартовий є прообразом?

⁸ Тисячі років тому Єгова послуговувався й іншими пророками, щоб передректи ці дуже важливі події. Ісая говорив про вартового, який «крикнув, як лев: «Я завжди стою вдень на варті, о Господи, і стою на сторожі своїй усі ночі». Яку ж подію цей вартовий бачить і оголошує зі сміливістю лева? Ось яку: «Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані [Єговою] об землю!» (Ісаї 21:8, 9). Вартовий — це прообраз сьогоднішнього класу Івана, який стоїть на варті і, користуючись журналом «Вартова башта» та іншими теократичними публікаціями, проголошує новину, що Вавилон упав.

Занепад Вавилона Великого

9, 10. а) Як вплив вавилонської релігії зменшився після першої світової війни? б) Як могутній ангел описує стан Вавилона Великого після падіння?

⁹ Стародавній Вавилон впав у 539 році до н. е., і це був початок довгого занепаду, який закінчився цілковитим спустошенням. Подібно до цього після першої світової війни вплив вавилонської релігії дуже послабився по цілому світі. У синтоїстській Японії після другої світової війни культ імператора оголосили незаконним. У Китаї комуністичний уряд контролює релігійні призначення і релігію взагалі. У протестантській Північній Європі більшість людей стали байдужими до релігії. А недавні схизми та внутрішні розколи дуже послабили римсько-католицьку церкву по цілому світі. (Порівняйте Марка 3:24—26).

¹⁰ Усі ці тенденції, без сумніву, є етапами ‘висушування річки Ефрат’ перед майбутньою військовою атакою на Вавилон Великий. Це ‘висушування’ вод відображається також в оголошенні, яке зробив папа в жовтні 1986 року, що церква через величезний дефіцит мусить «знову жебрати» (Об’явлення 16:12). Особливо після 1919 року почалось публічне викриття, що Вавилон Великий є духовною пусткою, як про це і оголошує могутній ангел: «Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних» (Об’явлення 18:2б). Вже близько той час, коли він стане буквальною пусткою, таким безжиттєвим, як руїни Вавилона, що знаходяться на території сучасного Іраку. (Також дивіться Єремії 50:25—28).

11. В якому розумінні Вавилон Великий став «оселею демонів» і ‘сховищем усякому духові нечистому, і птахам нечистим’?

¹¹ Слово «демони» в цьому вірші, очевидно, має зв’язок з виразом «волохаті демони» (се‘і·рı́м), який вжив Ісая, описуючи спустошений Вавилон: «Будуть барложити там звірі пустині, і будуть доми їхні совами повні, і там пробуватимуть струсі, і волохаті демони там танцюватимуть» (Ісаї 13:21). Тут, можливо, не говориться про дійсних демонів, але про волохатих тварин, мешканців пустелі, які своїм виглядом нагадують тим, хто їх бачить, демонів. Символічна присутність таких тварин у руїнах Вавилона Великого разом з тяжким, отруйним повітрям («духом нечистим») і нечистими птахами вказує на його духовно мертвий стан. У Вавилоні Великому для людей немає жодної надії на життя. (Порівняйте Ефесян 2:1, 2).

12. Чим стан Вавилона Великого подібний до того, що сказано про Вавилон у 50-му розділі книги Єремії?

¹² Стан Вавилона Великого також подібний до того, про що пророкував Єремія: «Меч на халдеїв,— говорить Господь,— і на мешканців Вавилону, і на князів його, і на його мудреців! ...Посуха на води його,— й вони повисихають, бо це край божків, і шаліють вони від бовванів... Тому звірі пустинні там будуть сидіти з шакалами, і струсі будуть у ньому сидіти, і не буде заселений він вже навіки, і не буде замешканий він з роду в рід». Ідолопоклонство і безперервне повторювання одних і тих самих молитов не можуть спасти Вавилон Великий від кари, подібної до знищення, яке Бог навів на Содом і Гоморру (Єремії 50:35—40).

Пристрасне вино

13. а) Як могутній ангел звертає увагу на масштаби розпусти Вавилона Великого? б) Яка неморальність, поширена у стародавньому Вавилоні, має місце також у Вавилоні Великому?

¹³ Могутній ангел тоді звертає увагу на велику розпусту Вавилона Великого, кажучи: «Бо лютим [«пристрасним», Кул.] вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші його!» (Об’явлення 18:3). Ця розпусниця пройняла всі народи своїми нечистими обрядами. Згідно з грецьким істориком Геродотом, у стародавньому Вавилоні вимагалось, щоб кожна дівчина втрачала свою незайманість під час поклоніння у храмі. Пошкоджені війною скульптури в Ангкор-Ват у Кампучії і в храмах Кхаджурахо (Індія) зображають індуського бога Вішну в оточенні огидних еротичних сцен. Сенсаційні викриття аморальності у світі телепроповідників, які потрясли Сполученими Штатами Америки у 1987 і 1988 роках, а також поширений серед служителів церков гомосексуалізм є доказом того, що навіть загальновизнане християнство ставиться поблажливо до обурюючих прикладів буквальної розпусти. Однак у цьому XX столітті всі країни стали жертвою ще серйознішого виду розпусти.

14—16. а) Які духовно недопустимі релігійно-політичні відносини розвинулись у фашистській Італії? б) Що говорили єпископи римсько-католицької церкви, коли Італія вторгнулась в Абіссінію?

¹⁴ Ми вже говорили про недопустимі релігійно-політичні взаємини, які прискорили прихід Гітлера до влади в нацистській Німеччині. Інші країни теж постраждали через втручання релігії у світські справи. Наприклад, у фашистській Італії 11 лютого 1929 року Муссоліні й кардинал Гаспаррі підписали Латеранські угоди, якими визнали створення незалежної Ватиканської держави. Папа Пій XI заявив, що «повернув Італію Богові, а Бога Італії». Але чи це була правда? Вдумайтесь у те, що сталося через шість років після цього. Третього жовтня 1935 року Італія вторглася в Абіссінію, заявляючи, що це «варварська країна, де ще практикується рабовласництво». Але хто в дійсності виявився варваром? Чи ж католицька церква засудила варварство Муссоліні? Тоді як папа висловлювався двозначно, його єпископи відверто благословляли збройні сили італійської «батьківщини». У своїй книжці «Ватикан в еру диктаторів» (англ.) Ентоні Роудс каже:

¹⁵ «У пастирському листі від 19 жовтня [1935 року] єпископ Удіне [Італія] писав: «Зараз не час визначати правоту чи неправедність цієї справи, і нам не личить робити це. Наш обов’язок як італійців, а також християн — сприяти успіху зброї». Єпископ Падуї писав 21 жовтня: «В цей важкий час ми благаємо вас вірити нашим державним діячам і збройним силам». Єпископ Кремона освятив 24 жовтня кілька полкових прапорів і сказав: «Нехай Бог благословить цих солдатів, які на африканських територіях завойовуватимуть нові плодючі землі для генія італійського народу і таким чином приноситимуть туди римську і християнську культуру. Нехай Італія знову стане християнським наставником цілого світу».

¹⁶ Абіссінію за благословенням римсько-католицького духівництва було захоплено. Чи ж хтось із цих служителів церкви може сказати, як апостол Павло, що є «чистий від крови всіх»? (Дії 20:26).

17. Як Іспанія потерпіла через те, що її духівництво не ‘перекувало мечі свої на лемеші’?

¹⁷ До Німеччини, Італії та Абіссінії необхідно додати ще одну державу, яка стала жертвою розпусти Вавилона Великого,— Іспанію. Громадянська війна 1936 — 1939 років почалась у тій країні частково через те, що демократичний уряд старався зменшити величезний вплив римсько-католицької церкви. Під час війни католицький фашистський провідник революційних сил Фра́нко проголосив себе «християнським генералісимусом святого хрестового походу», хоча пізніше він позбувся того титулу. В тій війні загинуло кілька сотень тисяч іспанців. Крім цього, скромні підрахунки виявляють, що націоналісти Франко замордували 40 000 членів Народного фронту, тоді як останні вбили 8000 церковнослужителів — монахів, священиків, черниць і неофітів. Таким є жах і трагедія громадянської війни, що є свідченням того, наскільки мудро слухатись Ісусових слів: «Сховай свого меча в його місце, бо всі хто візьме меча,— від меча і загинуть» (Матвія 26:52). Як це огидно, що загальновизнане християнство втягається в таке велике кровопролиття! Його духівництво абсолютно не послухалось наказу ‘перекувати мечі свої на лемеші’! (Ісаї 2:4).

Купці

18. Хто такі «земні купці»?

¹⁸ Хто такі «земні купці»? Немає сумніву, сьогодні ми назвали б їх бізнесменами, великими комерсантами, босами велетенських монополій. Це не значить, що неправильно займатися законним бізнесом. Біблія містить розумні поради для ділових людей, перестерігаючи перед нечесністю, зажерливістю і тому подібним (Приповістей 11:1; Захарія 7:9, 10; Якова 5:1—5). Кращим є «благочестя із задоволенням» (1 Тимофія 6:6, 17—19). Проте світ Сатани не тримається праведних принципів. Процвітає корупція. Її видно в релігії, політиці, а також в комерції. Час від часу засоби масової інформації викривають скандальні історії, як, наприклад, про привласнення членами уряду чужих грошей або незаконну торгівлю зброєю.

19. Який факт про світову економіку пояснює, чому в Об’явленні земні купці зображені в негативному світлі?

¹⁹ Міжнародна торгівля зброєю щороку приносить понад 1 000 000 000 000 доларів прибутку, тоді як сотні мільйонів людей позбавлені речей першої необхідності. І це не все. Здається, що зброя стала основою світової економіки. Одинадцятого квітня 1987 року у статті лондонського видання «Спектейтор» повідомлялось: «У самих тільки прямо споріднених [з озброєнням] галузях промисловості у США є 400 000 робочих місць і в Європі — 750 000. Цікаво, що, тоді як суспільна й економічна роль виробництва зброї збільшилась, питання безпеки самих виробників тепер відійшло на задній план». По цілому світі великі гроші робляться на торгівлі бомбами та іншою зброєю, навіть якщо вона йде можливим ворогам. Може бути, що в майбутньому ті бомби будуть націлені на теперішніх продавців. Який парадокс! До того ж ця індустрія потопає у хабарництві. Тільки в Сполучених Штатах Америки, як сказано в «Спектейтор», «щороку Пентагон губить за нез’ясовних обставин зброю та воєнне спорядження на 900 мільйонів доларів». Не дивно, що в Об’явленні земні купці зображені в негативному світлі!

20. На якому прикладі можна бачити втягнення релігії у нечисті комерційні махінації?

²⁰ Як і було передречено тим славетним ангелом, релігія глибоко втягнена в нечисті комерційні махінації. Прикладом цього є замішання Ватикану в банкрутстві італійського Банко Амбросіано в 1982 році. Ця справа тягнулась протягом кількох років, і на запитання: куди поділися гроші — відповіді досі немає. У лютому 1987 року прокуратура Мілана видала ордер на арешт трьох ватиканських церковнослужителів, між якими був американський архієпископ, на основі звинувачення у співучасті в шахрайському банкрутстві, але Ватикан відмовився видати їх. У липні 1987 року, незважаючи на бурю протестів, Верховний апеляційний суд Італії скасував ордери на арешт на основі колишнього договору між Ватиканом і урядом Італії.

21. Звідки ми знаємо, що Ісус не мав нічого спільного із сумнівними комерційними операціями його часу, але що сьогодні видно у вавилонській релігії?

²¹ Чи Ісус мав щось спільне із сумнівними комерційними операціями його часу? Ні. У нього не було навіть дому, бо він ‘не мав ніде й голови прихилити’. Ісус порадив одному молодому багатому правителеві: «Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай,— і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!» Це була добра порада, бо той правитель міг позбутися всіх турбот, пов’язаних з його маєтками (Луки 9:58; 18:22). На відміну від Ісуса, вавилонська релігія має огидні зв’язки з великою комерцією. Наприклад, у 1987 році в газеті «Албані таймс юніон» було сказано, що фінансист католицької архієпископської єпархії Майамі (штат Флорида, США) визнав, що церква володіє акціями компаній, які виготовляють ядерну зброю, студій, де знімають фільми для дорослих, і фірм, що виробляють цигарки.

«Вийдіть із нього, люди мої»

22. а) Що каже голос з неба? б) Що принесло радість Божим людям у 537 році до н. е., а також у 1919 році н. е.?

²² Іванові наступні слова звертають нашу увагу на додаткове сповнення того пророчого образу: «І почув я інший голос із неба, який говорив: «Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його» (Об’явлення 18:4). У пророцтвах про падіння стародавнього Вавилона у Святому єврейському Письмі також поміщався наказ Єгови до його народу: «Біжіть з Вавилону» (Єремії 50:8, 13). З огляду на прийдешнє спустошення Вавилона Великого Божі люди також отримують заохочення утікати з нього. У 537 році до н. е. вірні ізраїльтяни дуже зраділи нагодою вийти з Вавилона. Таким же чином звільнення Божого народу з вавилонського поневолення в 1919 році принесло їм велику радість (Об’явлення 11:11, 12). І з того часу мільйони людей слухаються наказу вийти з нього. (Порівняйте Матвія 24:15, 16).

23. Як голос з неба підкреслює терміновість виходу з Вавилона Великого?

²³ Чи це дійсно така термінова річ вийти з Вавилона Великого, скасувавши своє членство у світових релігіях і порвавши всі стосунки з ними? Так, бо на цю вікодавню релігійну потвору, Вавилон Великий, треба дивитися з Божого погляду. Єгова прямо сказав, що Вавилон Великий є великою розпусницею. Тепер голос з неба продовжує розказувати Іванові про це місто-розпусницю: «Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його. Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав! Скільки він славив себе та розкошував, стільки муки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму говорить: «Сиджу, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не буду!» Через це одного дня прийдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спалений буде огнем, бо міцний Господь, Бог, що судить його!» (Об’явлення 18:5—8).

24. а) Чому Божий народ мусить утікати з Вавилона Великого? б) Спільниками у яких гріхах Вавилона Великого є ті, хто не хоче виходити з нього?

²⁴ Які сильні слова! Ми повинні діяти. Єремія спонукав ізраїльтян свого часу до дій, кажучи: «Утікайте з-серед Вавилону... бо це Господеві час помсти,— Він дасть відповідну заплату йому! «Мій народе, виходьте із нього й рятуйте від лютости гніву Господнього душу свою!» (Єремії 51:6, 45). Подібним чином голос із неба перестерігає Божих людей сьогодні, щоб утікали від блудниці Вавилона Великого і не отримати її кар. Уже проголошуються вироки покарання від Єгови над цим світом та Вавилоном Великим (Об’явлення 8:1—9:21; 16:1—21). Божі люди мусять відокремитися від фальшивої релігії, якщо не хочуть зазнати цих кар і зрештою загинути з нею. До того ж зоставатись у тій організації означає бути спільником її гріхів. Вони теж були б винні в духовній розпусті та пролитті крові «побитих усіх на землі». (Об’явлення 18:24; порівняйте Ефесян 5:11; 1 Тимофія 5:22).

25. Що означало для Божого народу вийти із стародавнього Вавилона?

²⁵ Але як Божий народ може вийти з Вавилона Великого? Євреї в давнину мусили буквально вийти з Вавилона і повернутися в Обітовану землю. Але це не все, чого вимагалося від них. Ісая пророчо сказав ізраїльтянам: «Уступіться, вступіться та вийдіть ізвідти, нечистого не доторкайтеся, вийдіть з середини його, очистьтеся ви, що носите посуд Господній!» (Ісаї 52:11). Так, вони мусили покинути всі нечисті вчинки вавилонської релігії, котрі могли б заплямувати їхнє поклоніння Єгові.

26. Як християни в Коринті виконували наказ: ‘Вийдіть з-поміж них і не торкайтесь нечистого’?

²⁶ Апостол Павло цитує слова Ісаї у своєму посланні до коринтян: «До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою? ...Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться,— каже Господь,— і не торкайтесь нечистого». Християнам у Коринті не було потрібно залишати те місто, щоб послухатись цього наказу. Але вони таки мусили буквально уникати морально забруднених храмів фальшивої релігії, а також духовно відлучитись від нечистих вчинків тих ідолопоклонників. Таким самим способом у 1919 році Божі люди почали утікати з Вавилона Великого й очищатися від решти забруднених вчень та звичаїв. Отже, вони могли служити Богові як очищений народ (2 Коринтян 6:14—17; 1 Івана 3:3).

27. Чим суд над стародавнім Вавилоном подібний до суду над Вавилоном Великим?

²⁷ Падіння і спустошення стародавнього Вавилона були карою за його гріхи. «Присуд його досягнув до небес» (Єремії 51:9). Подібно до цього гріхи Вавилона Великого «досягли аж до неба» так, що звернули на себе увагу самого Єгови. Вавилон Великий винний у несправедливості, ідолопоклонстві, неморальності, гнобленні, грабежі й душогубстві. Падіння стародавнього Вавилона було як помста за те, що він зробив з храмом і правдивими поклонниками Єгови (Єремії 50:8, 14; 51:11, 35, 36). Падіння Вавилона Великого та його знищення є також помстою за все те, що він робив протягом століть з правдивими поклонниками. По суті, його остаточне знищення є початком «дня пімсти Бога нашого» (Ісаї 34:8—10; 61:2, Кул.; Єремії 50:28).

28. Які норми справедливості Єгова застосує до Вавилона Великого і чому?

²⁸ Під Мойсеєвим Законом, коли б ізраїльтянин украв щось у свого земляка, то мусив би відшкодувати принаймні вдвічі (Вихід 21:37; 22:3, 6, 8). Під час прийдешнього знищення Вавилона Великого Бог застосує подібні норми справедливості. Та розпусниця отримає подвійну кару. Бог не пом’якшить свого вироку милосердям, бо вона не виявляла милосердя до своїх жертв. Вона вела паразитичне життя за рахунок людей землі і безсоромно «розкошувала». Тепер вона зазна́є страждання і смутку. Столиця стародавній Вавилон, почуваючи себе зовсім безпечною, хвалилася: «Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!» (Ісаї 47:8, 9, 11). Розпусниця Вавилон Великий теж почуває себе безпечно. Але її знищення, проголошене Єговою, що є «міцний», відбудеться дуже скоро, неначе «одного дня»!

[Рамка на сторінці 263]

«Царі з ним розпусту чинили»

На початку XIX сторіччя європейські купці перевезли в Китай контрабандним шляхом багато опіуму. У березні 1839 року китайська влада, намагаючись припинити цю незаконну торгівлю, конфіскувала у британських комерсантів 20 000 ящиків наркотиків. Це довело до напружених стосунків між Великобританією та Китаєм. Стосунки між цими двома країнами погіршувались, і декотрі протестантські місіонери наполягали, щоб Великобританія оголосила війну. Наводимо приклад таких висловлювань.

«Як ці труднощі потішають моє серце. На мою думку, це розгніває британський уряд і Бог своєю силою поламає перепони на дорозі до поширення євангелія Христа в Китаї» (Генрієтта Шак, місіонерка Південної баптистської церкви).

Зрештою вибухнула війна, сьогодні відома як опіумна війна. Місіонери всім серцем заохочували Великобританію такими висловами:

«Я змушений дивитись на теперішній стан справ не як на опіумну або на англійську справу, але як на великий план Провидіння, щоб лукавство людини сприяло Його милостивим намірам щодо Китаю і можна було проламати його недоступний мур» (Пітер Паркер, місіонер конгрегаціоналістичної церкви).

Інший місіонер конгрегаціоналістичної церкви Семюель В. Вільямс додав: «Божа рука очевидна в обставинах, що так чудово склались, і ми не вагаємося, що Той, хто сказав, що приніс меч на землю, прибув сюди, щоб швидко знищити Своїх ворогів і заснувати Своє Царство. Він руйнуватиме і руйнуватиме, аж поки не поставить Князя миру».

Про жахливе винищення китайців місіонер Дж. Луїс Шак написав: «На мою думку, такі сцени... є прямим знаряддям Господа, щоб очистити від сміття шлях до поширення Божественної Правди».

Місіонер конгрегаціоналістичної церкви Ілайджа С. Бріджман додав: «Бог часто користувався цивільною владою, щоб приготувати дорогу для Свого царства... Тепер він користується людьми і сам керує ними. Високий правитель усіх держав користується Англією, щоб покарати і принизити Китай». (Цитати взяті з нарису Стюарта Крейтона Міллера «Цілі і засоби», англ., 1974 рік, надруковано у творі «Місіонерське підприємництво в Китаї та Америці» [Гарвардське дослідження, редаговане Джоном К. Фербенком]).

[Рамка на сторінці 264]

«Земні купці збагатіли»

«Від 1929 року до вибуху другої світової війни [Бернадіно] Ноґара [фінансист Ватикану] призначив ватиканський капітал та ватиканських представників у різні галузі італійської економіки, особливо цікавили його електростанції, телефонний зв’язок, кредитові і банківські підприємства, малі залізниці, агротехнічна промисловість, цементні заводи і фабрики по виготовленню штучного текстильного волокна. Багато з цих заходів дали великі прибутки.

Ноґара загарбав кілька компаній, включаючи «Сочієта італяна делла віскоза», «Супертесіле», «Сочієта мерідіонале індустріе тессілі» і «Чізарайон». Він з’єднав їх в одну компанію — «Чізавіскоза» — під управлінням барона Франческо Маріа Оддассо, одного з найдовіреніших мирян Ватикану. Ноґара покерував так, що найбільша компанія текстильних виробів у Італії, «Сніавіскоза» приєднала до себе цю нову компанію. Інтерес Ватикану до «Сніавіскоза» зростав усе більше й більше, і врешті-решт Ватикан перебрав над нею контроль, про це засвідчує факт, що згодом барон Оддассо став її віце-президентом.

Таким чином Ноґара проник у текстильну промисловість. Він вторгся і в інші галузі промисловості, вдаючись до різних хитрощів. Цей самовідданий чоловік... мабуть, вдихнув більше життя в економіку Італії, ніж будь-який інший бізнесмен у історії країни... Беніто Муссоліні ніколи не здобув імперії, про яку мріяв, але допоміг Ватикану і Бернадіно Ноґарі створити імперію іншого роду» («Ватиканська імперія», англ., автор Ніно ло Белло, сторінки 71—73).

Це тільки один приклад близької співпраці земних купців та Вавилона Великого. Не дивно, що ці купці сумуватимуть, коли їхній комерційний партнер буде знищений!

[Ілюстрація на сторінці 259]

Коли люди розійшлись по землі, то взяли з собою вавилонську релігію.

[Ілюстрації на сторінці 261]

Клас Івана, наче вартовий, оголошує падіння Вавилона.

[Ілюстрація на сторінці 266]

Руїни стародавнього Вавилона служать передвістям майбутнього знищення Вавилона Великого.

Розділ 37

Сум і радість через кінець Вавилона

1. Яка буде реакція «царів земних» на несподіване знищення Вавилона Великого?

КІНЕЦЬ Вавилона — це добра новина для народу Єгови, але як же на це дивляться народи? Іван каже: «І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошували, коли побачать дим пожежі його. Вони через страх його мук стоятимуть здалека та говоритимуть: «Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!» (Об’явлення 18:9, 10).

2. а) Чому «царі земні» сумують за Вавилоном Великим, якщо знищили її десять рогів червоної звірини? б) Чому охоплені сумом царі стоять здалека від приреченої столиці?

² Ця реакція народів може виглядати дивною, коли взяти до уваги те, що Вавилон був знищений символічними десятьма рогами червоної звірини (Об’явлення 17:16). Після знищення Вавилона «царі земні», очевидно, усвідомлять, наскільки релігія допомагала тримати людей у покорі і спокою. Духівництво оголошувало війни святими, діяло у ролі вербувальника до війська і своїми проповідями заохочувало юнаків іти на фронт. Релігія створювала ширму святості, за якою діяли зіпсуті правителі, пригноблюючи простих людей. (Порівняйте Єремії 5:30, 31; Матвія 23:27, 28). Але зверніть увагу на те, що ці охоплені сумом царі стоять здалека від приреченої столиці. Вони не підходять ближче, щоб допомогти їй. Вони голосять над її кінцем, але їхній сум не настільки великий, щоб вони пішли через неї на ризик.

Купці плачуть і сумують

3. Хто ще шкодує за знищеним Вавилоном Великим і які причини на це висловлює Іван?

³ Не тільки царі земні шкодують за Вавилоном Великим. «І земні купці будуть плакати та голосити [«засумують», Кул.] за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу,— вантажу золота, і срібла, і каміння дорогоцінного, і перел, і вісону, і порфіри, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду з слонової кости, і всякого посуду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармурового, і кориці, і шафрану, і пахощів, і мирри, і лівану, і вина, і оливи, і тонкої муки, і пшениці, і товару, і вівців, і коней, і возів, і рабів, і душ людських. І плоди пожадливости душі твоєї відійшли від тебе [Вавилоне Великий], і все сите та світле пропало для тебе,— і вже їх ти не знайдеш!» (Об’явлення 18:11—14).

4. Чому «купці» плачуть і сумують над знищенням Вавилона Великого?

⁴ Справді, Вавилон Великий був близьким другом і добрим клієнтом багатих купців. Наприклад, чоловічі монастирі, жіночі монастирі і церкви загальновизнаного християнства за минулі століття нагромадили дуже багато золота, срібла, дорогоцінних каменів, цінного дерева та іншого роду матеріальних достатків. Крім того, з релігійного благословення робляться марнотратні закупівлі і влаштовуються п’яні оргії, що супроводжують зневажливе для Христа Різдво та інші так звані свята. Місіонери загальновизнаного християнства проникають у далекі країни, відкриваючи нові ринки збуту для «купців» цього світу. У XVII столітті в Японії католицизм, який прибув у ту країну разом з купцями, навіть втручався у феодальні війни. Говорячи про одну вирішальну битву під мурами осакського замку, «Британська енциклопедія» (англ.) каже: «Воїни Токугави побачили на прапорах ворога хрести й образи́ Спасителя та святого Якова, покровителя Іспанії». Переможна фракція почала переслідувати католицизм у тій країні й майже цілком ліквідувала його. Втручання церкви у сьогоднішні світські справи теж не принесе їй благословення.

5. а) Як голос з неба продовжує описувати сумування «купців»? б) Чому купці також ‘стоять здалека’?

⁵ Голос з неба продовжує: «Купці цими речами, що вони збагатилися з нього, від страху мук його стануть здалека, і будуть плакати та голосити [«сумувати», Кул.], і казати: «Горе, горе, місто велике, зодягнене в вісон і порфіру та в кармазин, і прикрашене золотом і дорогоцінним камінням та перлами, бо за одну годину згинуло таке велике багатство» (Об’явлення 18:15—17а). «Купці» оплакуватимуть свого комерційного партнера — Вавилон Великий. Справді, це «горе» для них. Зверніть увагу, що їхній сум самолюбний, бо вони, так само як царі, ‘стоять здалека’. Вони не підходять ближче, щоб допомогти Вавилону Великому.

6. Що говорить голос з неба про моряків і чому вони плачуть?

⁶ Іван продовжує: «І кожен стерник, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі,— стали здалека, і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: «Котре до великого міста подібне?» І вони посипали порохом голови свої, і закричали, плачучи та голосячи [«сумуючи», Кул.], і кажучи: «Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагатилися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожніло!» (Об’явлення 18:17б—19). Стародавній Вавилон був комерційним містом з великим флотом. Подібно Вавилон Великий веде комерцію за допомогою «багатьох вод» своїх людей. Це дає роботу багатьом його релігійним підданим. Якою економічною катастрофою буде для них знищення Вавилона Великого! Вже не буде такого джерела засобів для існування, як він.

Радість через її спустошення

7, 8. Як голос з неба доводить звістку про Вавилон Великий до апогею і хто відгукнеться на ті слова?

⁷ Коли стародавній Вавилон впав під натиском мідян і персів, сповнилось пророцтво Єремії: «Над Вавилоном будуть веселитись земля й небо, й усе, що на них живе» (Єремії 51:48, Хом.). Після знищення Вавилона Великого голос із неба доводить цю звістку до апогею, кажучи про Вавилон Великий: «Радій з цього, небо, і святі апостоли та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!» (Об’явлення 18:20). Єгова й ангели, а також апостоли і ранні християнські пророки, які вже воскресли і зайняли свої становища 24 старців, радітимуть з причини спустошення Божого стародавнього ворога. (Порівняйте Псалом 97:8—12).

⁸ Справді, всі «святі»,— воскреслі на небо чи ще живі на землі,— а також великий натовп інших овець дуже радітимуть. Згодом усі давні вірні слуги воскреснуть до життя в новій системі і теж радітимуть. Божі люди не намагалися відімстити своїм переслідувачам з фальшивої релігії. Вони пам’ятають слова Єгови: «Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь» (Римлян 12:19; Повторення Закону 32:35, 41—43). Тепер Єгова відплатив. Він помстився за всю кров, пролиту Вавилоном Великим.

Скинення великого жорна

9, 10. а) Що тепер робить і говорить сильний ангел? б) Яка дія, подібна до тої, яку вчинив сильний ангел в Об’явлення 18:21, відбулася в час Єремії і що це гарантувало? в) Що гарантує вчинок сильного ангела в Івановому видінні?

⁹ Те, що Іван бачить далі, підтверджує остаточність вироку Єгови над Вавилоном Великим: «І один сильний Ангол узяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, говорячи: «З таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике,— і вже він не знайдеться!» (Об’явлення 18:21). За днів Єремії була виконана подібна дія, що мала глибоке пророче значення. Єремія під натхненням записав у книзі «все те лихо, що прийде на Вавилон». Він дав книгу Сераї і сказав йому піти у Вавилон. Там, слухаючись наказу Єремії, Серая прочитав проголошення проти міста: «Господи, Ти провіщав на це місце, щоб вигубити його так, що не буде в ньому мешканця від людини й аж до скотини, бо буде воно спустошенням вічним». Тоді Серая прив’язав до книги камінь і кинув її в ріку Євфрат, кажучи: «Так потоне Вавилон, і не встане через те лихо, що Я на нього наведу» (Єремії 51:59—64).

¹⁰ Вкинення у річку книги, прив’язаної до каменя, гарантувало, що Вавилон відійде в забуття і ніколи не буде відбудований. Те, що на очах в Івана сильний ангел виконує щось подібне, теж гарантує, що Єгова сповнить свій намір стосовно Вавилона Великого. Цілковите зруйнування стародавнього Вавилона свідчить про те, що станеться з фальшивою релігією в недалекому майбутньому.

11, 12. а) З якими словами сильний ангел тепер звертається до Вавилона Великого? б) Що Єремія пророкував про відступницький Єрусалим і прообразом чого це служить на наш час?

¹¹ Сильний ангел тепер звертається до Вавилона Великого і каже: «І голос гуслярів, і співаків, і сопільників, і сурмачів уже не буде чутий в тобі! І вже не знайдеться в тобі жодного мистця й ніякого мистецтва, і шум жорен уже не буде чутий в тобі! І світло свічника вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були земні вельможі, бо твоїм ворожбитством були зведені всі народи!» (Об’явлення 18:22, 23, Ог., 1988).

¹² Подібними словами Єремія пророкував про відступницький Єрусалим: «Я знищу в них голос радощів і голос веселощів, спів молодого та спів молодої. Втихнуть жорна, погасне на каганцях світло. Уся ця земля стане пустинею й руїною» (Єремії 25:10, 11, Хом.). Будучи головною частиною Вавилона Великого, загальновизнане християнство стане безжиттєвою руїною, яскравим прообразом якої був стан Єрусалима після 607 року до н. е. Загальновизнане християнство, яке колись легковажно тішилось і метушилося з буденним шумом, буде завойоване і покинуте.

13. Яка несподівана зміна стається з Вавилоном Великим і як це впливає на його «купців»?

¹³ Станеться саме так, як ангел говорив Іванові: вся могутня, міжнародна імперія Вавилона Великого перетвориться на покинену пустку. Її «купці», до яких належать найбільші мільйонери, користуються релігією заради особистого зиску або для прикриття своїх вчинків, і духівництво отримує користь, коли потрапляє разом з ними в центр уваги. Ті купці втратять свого компаньйона. Уже не буде Вавилона Великого, який би обдурював народи своїми містичними релігійними ритуалами.

Жахлива вина крові

14. Як сильний ангел пояснює причину суворості вироку Єгови і що подібне сказав Ісус, коли він був на землі?

¹⁴ На закінчення сильний ангел пояснює, чому Єгова так суворо судить Вавилон Великий. «Бо в нім знайдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі» (Об’явлення 18:24). Під час свого служіння на землі Ісус сказав релігійним провідникам Єрусалима, що вони несуть відповідальність за «усю праведну кров, що пролита була на землі, від крови Авеля». Тому те зіпсуте покоління було знищене в 70 році н. е. (Матвія 23:35—38). Сьогодні інше покоління прихильників релігії має на собі вину крові через переслідування Божих слуг.

15. З яких двох причин на католицькій церкві в нацистській Німеччині лежить вина крові?

¹⁵ У своїй книжці «Католицька церква і нацистська Німеччина» (англ.) Ґюнтер Луї пише: «Коли 13 квітня [1933 року] в Баварії заборонили діяльність Свідків Єгови, церква навіть прийняла завдання від Міністерства освіти й релігії доносити на членів тієї секти, які далі сповідували заборонену релігію». Тому католицька церква також відповідальна за заслання тисяч Свідків у концтабори; її руки заплямовані кров’ю сотень страчених Свідків. Коли молоді Свідки, як, наприклад, Вільгельм Куссеров, показали, що можуть мужньо прийняти смерть через розстріл, Гітлер вирішив, що така смерть була надто легкою для тих, що відмовляються від військової служби через своє сумління; тому 20-літнього Вольфганга, Вільгельмового брата, стратили на гільйотині. Разом з тим, католицька церква заохочувала молодих католиків іти на смерть за батьківщину. Вина крові, що лежить на церкві, дуже явна!

16, 17. а) За яку вину крові слід спитати з Вавилона Великого і як Ватикан став винним у крові євреїв, що загинули під час фашистських погромів. б) Яка є перша причина, чому фальшива релігія відповідальна за смерть мільйонів людей, котрі загинули в сотнях війн тільки у цьому столітті?

¹⁶ Проте у пророцтві говориться, що з Вавилона Великого слід спитати за кров «побитих усіх на землі». Це правда навіть у наш час. Наприклад, оскільки інтриги католицької церкви допомогли Гітлерові прийти до влади в Німеччині, Ватикан поділяє жахливу вину крові за смерть шістьох мільйонів євреїв під час фашистських погромів. Крім того, тільки в цьому XX сторіччі у сотнях війн загинуло понад сто мільйонів чоловік. Чи фальшива релігія відповідальна за це? Безумовно, і то з двох причин.

¹⁷ Перша причина полягає в тому, що багато війн пов’язані з релігійними відмінностями. Наприклад, на релігійній основі в Індії в 1946—1948 роках спалахували сутички між мусульманами та індусами. Сотні тисяч людей втратили життя. Конфлікт між Іраном та Іраком у 80-х роках був результатом сектантських розбіжностей, теж загинули сотні тисяч людей. У кривавій боротьбі між католиками та протестантами в Північній Ірландії втратили життя тисячі людей. Постійне кровопролиття в Лівані також пов’язане з релігією. Дослідивши цю справу, журналіст К. Л. Зульцберґер сказав у 1976 році: «Це похмура правда, що, мабуть, половина або й більше війн, які тепер ведуться у світі, є явними релігійними конфліктами або пов’язані з релігійними незгодами». І так було завжди протягом бурхливої історії Вавилона Великого.

18. Яка є друга причина, чому на світових релігіях лежить вина крові?

¹⁸ А яка ж друга причина? З погляду Єгови, на світових релігіях лежить вина крові, оскільки вони не навчають своїх послідовників правди про вимоги Єгови до його слуг. Вони не вчать людей, що Божі правдиві поклонники повинні наслідувати Ісуса Христа й любити одні одних, незважаючи на національність (Михея 4:3, 5; Івана 13:34, 35; Дії 10:34, 35; 1 Івана 3:10—12). Оскільки релігії Вавилона Великого не навчають людей цього, їхні прихильники втягаються у вир міжнародних війн. Яким очевидним це стало у двох світових війнах першої половини цього століття, котрі розпочались у країнах загальновизнаного християнства, і, як наслідок цього, послідовники тої самої релігії вбивали одні одних! Коли б усі, що називали себе християнами, додержувалися біблійних принципів, то цих війн не було б.

19. Яку жахливу вину крові несе Вавилон Великий?

¹⁹ Єгова вважає Вавилон Великий винним за все це кровопролиття. Коли б релігійні провідники, а особливо провідники загальновизнаного християнства, навчали своїх людей біблійної правди, то ніколи не було б такого великого кровопролиття. Справді, прямо чи непрямо, велика розпусниця і світова імперія фальшивої релігії Вавилон Великий мусить відповісти перед Єговою не тільки за «кров пророків, і святих», яких вона переслідувала і вбивала, але за кров «побитих усіх на землі». Вавилон Великий справді несе жахливу вину крові. Її знищення буде заслуженим!

[Рамка на сторінці 270]

Ціна компромісу

Ґюнтер Луї пише у своїй книжці «Католицька церква і нацистська Німеччина»: «Коли б від самого початку німецький католицизм рішуче протистояв нацистському режиму, цілком можливо, що світова історія виглядала б інакше. Це піднесло б моральний престиж церкви, навіть коли б і не зупинило Гітлера і всі його злочини. Правда, людські жертви такого протистояння були б великі, але це було б жертвування заради найблагороднішої справи. Без підтримки тилу Гітлер, можливо, не відважився б воювати, і це врятувало б життя мільйонам людей. ...Коли тисячі німецьких антинацистів були замучені до смерті в гітлерівських концтаборах, коли було винищено польську інтелігенцію, коли загинули сотні тисяч росіян через те, що з ними поводились як зі слов’янськими унтерменшен [недолюдками], і коли було страчено 6 000 000 чоловік за «неарійство», діячі католицької церкви в Німеччині підтримували режим, який здійснював ці злочини. Папа римський, духовний провідник і головний вчитель моралі римсько-католицької церкви, мовчав» (Сторінки 320, 341).

[Ілюстрація на сторінці 268]

«Горе, горе»,— кажуть правителі.

[Ілюстрація на сторінці 268]

«Горе, горе»,— кажуть купці.

Розділ 38

Хваліть Яг за його суди!

1. Які слова Іван чує, «наче гучний голос великого натовпу в небі»?

ВАВИЛОНА ВЕЛИКОГО вже немає! Справді, це радісна новина. Не дивно, що Іван чує щасливі вигуки хвали на небі! «По цьому почув я наче гучний голос великого натовпу в небі, який говорив: «Алілуя! Спасіння, і слава, і сила [«належать», НС] Господеві нашому, правдиві бо та справедливі суди Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!» І вдруге сказали вони: «Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!» (Об’явлення 19:1—3).

2. а) Що означає слово «Алілуя» і яке значення того, що Іван двічі чує його на цьому етапі Об’явлення? б) Кому належить слава за знищення Вавилона Великого? Поясніть.

² Так, алілуя! Те слово значить «хваліть Яг»; «Яг» — скорочена форма Божого імені Єгова. Це пригадує нам напучування псалмоспівця: «Все, що дихає,— хай Господа хвалить! Алілуя!» (Псалом 150:6). Те, що Іван двічі чує небесний хор, який співає «Алілуя!» на цьому етапі Об’явлення, засвідчує послідовність божественного виявлення правди. Бог Християнського грецького Святого Письма — це той самий Бог, який натхнув Святе єврейське Письмо, тобто Єгова. Бог, який спричинив падіння стародавнього Вавилона, тепер засудив і знищив Вавилон Великий. Славте його за це! Сила, якою був знищений Вавилон Великий,— його сила, а не держав, якими він користувався для спустошення тієї розпусниці. Тільки Єгові ми завдячуємо спасінням (Ісаї 12:2; Об’явлення 4:11; 7:10, 12).

3. Чому велика розпусниця заслужила свій вирок?

³ Чому ж велика розпусниця заслужила такого вироку? Згідно з законом, який Єгова дав Ноєві, а через нього і всьому людству, умисне кровопролиття вимагає смертної кари. Цей принцип був підтверджений у Божому Законі, даному Ізраїлеві (Буття 9:6; Числа 35:20, 21). Крім того, під Мойсеєвим Законом фізична і духовна розпуста заслуговувала смертної кари (Левит 20:10; Повторення Закону 13:1—5). Протягом тисяч років розпусниця Вавилон Великий несе вину крові і чинить велику розпусту. Наприклад, оскільки римсько-католицька церква забороняє своїм священикам одружуватись, багато з них вдаються до грубої неморальності, і чимало з них заразилося СНІДом (1 Коринтян 6:9, 10; 1 Тимофія 4:1—3). Але її головні гріхи, що ‘досягають аж до неба’,— це приголомшуюча духовна розпуста, яка проявляється у навчанні фальшивих доктрин і стосунках із зіпсутими політиками (Об’явлення 18:5). Оскільки ця кара вже зрештою спіткала її, небесний натовп вдруге вигукує: «Алілуя».

4. Що символізує те, що дим Вавилона Великого «виступає на вічні віки»?

⁴ Розпусницю Вавилон Великий було підпалено, як завойоване місто, і дим з неї «виступає на вічні віки». Коли переможні війська спалюють буквальне місто, то дим зноситься доти, доки попіл ще гарячий. Якщо б хтось намагався відбудовувати місто тоді, коли з нього ще зноситься дим, то просто згорів би у тліючих руїнах. Оскільки дим Вавилона Великого зноситиметься «на вічні віки» як знак остаточності цього вироку, ніхто вже не зможе відбудувати те неправедне місто. Фальшива релігія зникла навіки. Так, алілуя! (Порівняйте Ісаї 34:5, 9, 10).

5. а) Що роблять і кажуть 24 старці й чотири істоти? б) Чому це співання «Алілуя» є набагато мелодійнішим від співу церковних хорів загальновизнаного християнства?

⁵ В одному з попередніх видінь Іван бачив довкола престолу чотири істоти разом з 24 старцями, які представляють спадкоємців Царства на їхньому славетному небесному становищі (Об’явлення 4:8—11). Тепер він знову бачить їх, коли ті голосно вигукують третє «Алілуя» з приводу знищення Вавилона Великого. «І попадали двадцять чотири старці й чотири тварині [«істоти», Хом.], і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: «Амінь, алілуя!» (Об’явлення 19:4). Цей величний спів «Алілуя» доповнює «нову пісню» на хвалу Агнцеві (Об’явлення 5:8, 9). Тепер вони співають чудесний приспів перемоги, віддаючи хвалу Суверенному Господеві Єгові за його вирішальну перемогу над великою розпусницею, Вавилоном Великим. Це співання «Алілуя» лунає набагато мелодійніше, ніж будь-яке інше, що можна чути у церквах загальновизнаного християнства, де знеславлюють Єгову, або Яг. Такий лицемірний спів, що зневажає ім’я Єгови, вже замовкне навіки!

6. Чий «голос» звучить, до чого він заохочує і хто відгукується на нього?

⁶ У 1918 році Єгова почав нагороджувати ‘тих, хто Ймення Його боїться малих і великих’, першими з яких були помазані християни, що померли вірними і яких він воскресив та призначив на небесне становище 24 старців (Об’явлення 11:18). Інші приєднуються до них, щоб співати «Алілуя», бо Іван каже: «А від престолу вийшов голос, що кликав: «Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!» (Об’явлення 19:5). Це «голос» Промовця Єгови, його власного Сина Ісуса Христа, що стоїть «серед престолу» (Об’явлення 5:6). Не тільки на небі, але також тут, на землі, «усі раби Його» приєднуються до цього співу разом з помазаним класом Івана, який бере провід на землі. З якою радістю вони виконують наказ: «Хваліть Бога нашого»!

7. Хто буде хвалити Єгову після знищення Вавилона Великого?

⁷ Так, великий натовп теж належить до числа цих рабів. З 1935 року ці люди почали виходити з Вавилона Великого, і вони зазнали сповнення Божої обіцянки: «[Він] поблагословить тих, що Господа бояться, малих, як і великих» (Псалом 115:13, Хом.). Коли розпусниця Вавилон Великий буде знищена, то великий натовп, що налічує мільйони, приєднається до класу Івана та всіх небесних ангелів, щоб ‘хвалити Бога нашого’. Пізніше ті, що воскреснуть на землі, незалежно від свого колишнього становища в суспільстві, без сумніву, теж співатимуть «Алілуя», коли дізнаються, що Вавилон Великий вже навіки знищено (Об’явлення 20:12, 15). Уся хвала належить Єгові за його славетну перемогу над вікодавньою розпусницею!

8. До чого повинен спонукувати нас перед знищенням Вавилона Великого небесний спів хвали, який тепер чує Іван?

⁸ Яку ж спонуку це дає всім нам сьогодні, щоб брати активну участь у виконанні Божої праці! Нехай всі слуги Єгови від цілого серця проповідують Божі вироки разом з чудовою надією на Царство, вже тепер, перш ніж Вавилон Великий буде повалено і знищено (Ісаї 61:1—3; 1 Коринтян 15:58).

«Алілуя, бо запанував Господь»!

9. Чому останнє «Алілуя» звучить так пишно і велично?

⁹ Є ще інші причини на радість, бо Іван продовжує: «І почув я ніби голос великого натовпу, і наче шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: «Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержитель!» (Об’явлення 19:6). Це останнє, четверте, «Алілуя» робить оголошення симетричним, наче квадрат. Це могутній небесний звук, славетніший від будь-якого людського хору і величніший від будь-якого земного водоспаду чи бурі. Міріади небесних голосів звеличують те, що «запанував Господь, наш Бог Вседержитель».

10. В якому розумінні Єгова запанував після знищення Вавилона Великого?

¹⁰ Але в якому розумінні Єгова запанував, тобто почав панувати? Минули тисячоліття, відколи псалмоспівець проголосив: «Ти, о Боже,— цар мій споконвіку» (Псалом 74:12, Хом.). Навіть тоді панування Єгови вже було споконвічним. Як же всесвітній хор може співати, що «запанував Господь»? Це тому, що після знищення Вавилона Великого Єгова не буде вже мати того зухвалого суперника, який відволікав би людей, щоб вони не слухались Всесвітнього Суверена. Фальшива релігія вже не буде підбурювати земних правителів протистояти йому. Коли стародавній Вавилон втратив свій світовий вплив, у Сіоні було чути переможну звістку: «Царює твій Бог!» (Ісаї 52:7). Після приходу Царства до влади в 1914 році 24 старці промовили: «Дяку складаємо Тобі, Господи, Боже... що прийняв Свою силу велику та й зацарював!» (Об’явлення 11:17). Тепер, коли Вавилон Великий вже знищено, знову чується проголошення: «Запанував Господь». Уже немає жодного створеного людиною бога, що претендував би на суверенітет правдивого Бога Єгови!

Весілля Агнця вже близьке!

11, 12. а) Як стародавній Єрусалим назвав стародавній Вавилон і яким прообразом це було стосовно нового Єрусалима й Вавилона Великого? б) Що співають і оголошують небесні війська після перемоги над Вавилоном Великим?

¹¹ «Моя супротивнице»! Так промовив Єрусалим, в якому стояв храм Єгови, ідолопоклонному Вавилону (Михея 7:8). Так само «місто святе, Новий Єрусалим», що складається зі 144 000 членів нареченої, має вагому причину звертатись до розпусниці Вавилона Великого як до своєї супротивниці (Об’явлення 21:2). Але нарешті та велика розпусниця зазнала горя, біди і знищення. Ні спіритичні ритуали, ні астрологи не врятували її. (Порівняйте Ісаї 47:1, 11—13). Яка велика перемога правдивого поклоніння!

¹² Оскільки огидної розпусниці, Вавилона Великого, вже немає, увагу можна звернути на непорочну наречену Агнця! Отже, небесні війська тріумфально співають на хвалу Єгові: «Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому, бо весілля Агнця настало, і жона Його себе приготувала!» І їй дано було зодягнутися в чистий та світлий вісон, бо вісон — то праведність святих» (Об’явлення 19:7, 8).

13. Яке приготування до весілля Агнця відбувалося протягом століть?

¹³ Протягом століть Ісус з любов’ю робив приготування до цього небесного весілля (Матвія 28:20; 2 Коринтян 11:2). Він очистив наречену, 144 000 духовного Ізраїлю, щоб «поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна» (Ефесян 5:25—27). Прагнучи досягнути «нагороди високого поклику Божого», кожний помазаний християнин мусив скинути з себе стару особистість з усіма її вчинками, надіти нову, християнську, і виконувати праведні діла «від душі, немов Господеві» (Филип’ян 3:8, 13, 14; Колосян 3:9, 10, 23).

14. Як Сатана старався опоганити майбутніх членів дружини Агнця?

¹⁴ Починаючи від свята П’ятидесятниці 33 року н. е. Сатана користувався Вавилоном Великим, щоб опоганити майбутніх членів дружини Агнця. Під кінець першого століття він посіяв у збір насіння вавилонської релігії (1 Коринтян 15:12; 2 Тимофія 2:18; Об’явлення 2:6, 14, 20). Апостол Павло так говорив про тих, які руйнували віру: «Такі бо фальшиві апостоли, лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів. І не дивно, бо сам сатана прикидається анголом світла!» (2 Коринтян 11:13, 14). У наступні століття розпусниця Вавилон Великий на чолі з відступницьким християнством одягала на себе багаті і привілейовані шати, ‘порфіру й кармазин, золото і дорогоцінне каміння та перли’ (Об’явлення 17:4). Її духівництво і папи були заодно з такими кровожерними імператорами, як Константин і Карл Великий. Вона ніколи не була зодягнена в «праведність святих». Як фальшива наречена, вона справді є шедевром сатанинської підступності. Нарешті вона зникла навіки!

Дружина Агнця приготувала себе

15. Як відбувається попечатання помазаних християн і чого від них вимагається?

¹⁵ Отже тепер, після майже 2000 років, усі 144 000 членів класу нареченої вже приготували себе. Але коли можна сказати, що ‘жона Агнця себе приготувала’? Поступово від свята П’ятидесятниці 33 року н. е. вірні помазанці «були запечатані обіцяним Святим Духом» на майбутній «день викупу». Як сказав про це апостол Павло, Бог «запечатав нас, і дав задаток Духа в серцях наших» (Ефесян 1:13, Хом.; 4:30; 2 Коринтян 1:22, Кул.). Усі помазані християни є «покликані, вибрані», і вони виявилися «вірними» (Об’явлення 17:14, Дерк.).

16. а) Коли відбулося попечатання апостола Павла і звідки ми це знаємо? б) Коли дружина Агнця повністю ‘приготує себе’?

¹⁶ Після багатьох років випробовувань Павло сам міг сказати: «Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг. Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив» (2 Тимофія 4:7, 8). Виходить, що апостол був попечатаний ще тоді, коли був у тілі і попереду в нього ще була мученицька смерть. Подібно цьому мусить настати час, коли кожен з останку 144 000 на землі буде попечатаний на знак того, що належить Єгові (2 Тимофія 2:19). Це станеться тоді, коли дружина Агнця повністю приготує себе — більшість 144 000 уже одержать свою небесну нагороду, а останні з них, які ще на землі, вже будуть остаточно схвалені і попечатані як вірні.

17. Коли може відбутися весілля Агнця?

¹⁷ Саме тоді, коли попечатання 144 000 завершиться, настане призначений Єговою час, щоб ангели звільнили чотири вітри великої скорботи (Об’явлення 7:1—3). Спочатку виконується вирок над розпусницею Вавилоном Великим. Після цього переможний Христос відразу розпочинає Армагеддон, щоб знищити решту організації Сатани на землі і вкидає Сатану з його демонами в безодню (Об’явлення 19:11—20:3). Немає сумніву, що помазані християни, які переживуть це на землі, незабаром одержать свою небесну нагороду, щоб об’єднатися з іншими членами класу нареченої. І тоді, коли мир пануватиме у всьому всесвіті, може відбутися весілля Агнця!

18. Як 45-й Псалом підтверджує послідовність подій стосовно шлюбу Агнця?

¹⁸ Пророчий опис у 45-му Псалмі підтверджує цю послідовність подій. Спершу коронований Цар їде, щоб перемогти своїх ворогів (вірші 2—8). Тоді відбувається весілля, і небесну наречену на землі супроводжують її подруги — великий натовп (вірші 9—16). Шлюб стає плідним, тобто воскресле людство під наглядом ‘князів по всій землі’ повертається до досконалості (вірші 17, 18, Хом.). Які ж славні благословення супроводять шлюб Агнця!

Блаженні запрошені

19. Яке є четверте з сімох блаженств у Об’явленні і хто отримує його?

¹⁹ Іван тепер записує четверте з сімох блаженств у Об’явленні: «І сказав він [ангел, який виявляє Іванові все це] мені: «Напиши: Блаженні покликані [«запрошені», Герасимчук] на весільну вечерю Агнця!» І сказав він мені: «Це правдиві Божі слова!» (Об’явлення 19:9)a. Запрошені на «весільну вечерю Агнця» — це члени класу нареченої. (Порівняйте Матвія 22:1—14). Усі вони «блаженні», бо отримали це запрошення. Більшість запрошених уже на небі, де відбувається весільна вечеря. Останок на землі теж радіє, що має запрошення. Місце на весільній вечері для нього гарантоване (Івана 14:1—3; 1 Петра 1:3—9). Коли вони воскреснуть на небо, то наречена у повному складі буде з Агнцем у тому щасливому шлюбі.

20. а) Що означає вислів: «Це правдиві Божі слова»? б) Як слова ангела вплинули на Івана і як відреагував на це ангел?

²⁰ Ангел додає, що «це правдиві Божі слова». Слово «правдиві» перекладається з грецького а·ле·ті·но́с і означає «справжні», або «надійні». Оскільки їх промовляє Єгова, то вони вірні і на них можна покладатись. (Порівняйте 1 Івана 4:1—3; Об’явлення 21:5; 22:6). Іванове серце, мабуть, переповнювалось радістю, коли, як запрошений на весільну вечерю, він почув це і обдумував майбутні благословення для класу нареченої. Він був настільки зворушений, що ангел мусив дати йому пораду, про яку Іван сам пише: «І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. А він каже мені: «Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засвідчення Ісусове [«працю свідчення Ісусові», НС],— Богові вклонися!» (Об’явлення 19:10а).

21. а) Що Об’явлення виявляє нам про ангелів? б) Яке повинно бути ставлення християн до ангелів?

²¹ В Об’явленні засвідчується про вірність і сумлінність ангелів. Через них передається відкриту правду (Об’явлення 1:1). Вони працюють разом з людьми в проповідуванні доброї новини й вилитті символічних кар (Об’явлення 14:6, 7; 16:1). Вони воювали разом з Ісусом, щоб скинути Сатану і його ангелів з неба, і вони знову воюватимуть разом з ним в Армагеддоні (Об’явлення 12:7; 19:11—14). Вони навіть мають доступ до самого Єгови (Матвія 18:10; Об’явлення 15:6). І все-таки вони тільки покірні Божі слуги. У чистому поклонінні немає місця поклонінню ангелам, навіть відносному поклонінню, при якому поклоняються Богові через «святих» або ангелів (Колосян 2:18). Християни поклоняються тільки Єгові й моляться до нього в ім’я Ісуса (Івана 14:12, 13).

Ісусова роль у пророцтві

22. Що ангел каже Іванові і що значать ці слова?

²² Тепер ангел каже: «Бо засвідчення Ісусове [«свідчення Ісусові», НС],— то дух пророцтва» (Об’явлення 19:10б). Як це розуміти? Це значить, що всі натхнені пророцтва були пов’язані з Ісусом і його роллю в намірах Єгови. Перше пророцтво в Біблії обіцяло прихід насіння (Буття 3:15). Тим Насінням став Ісус. Наступні відкриття, базуючись на цій головній обіцянці, сформували велику систему пророчих істин. Апостол Петро сказав віруючому язичнику Корнилієві: «Усі пророки свідкують про Нього [Ісуса]» (Дії 10:43). Приблизно через 20 років апостол Павло сказав: «Усі обітниці Божі в Ньому [Ісусі] «так» (2 Коринтян 1:20, Дерк.). Минуло ще 43 роки, і сам Іван пригадав нам: ‘Правда з’явилася через Ісуса Христа’ (Івана 1:17).

23. Чому Ісусове високе становище й влада не відвертають нашої уваги від поклоніння Єгові?

²³ Чи це не відвертає нам увагу від поклоніння Єгові? Ні. Пам’ятайте застережливу пораду ангела: «Богові вклонися». Ісус не намагається суперничати з Єговою (Филип’ян 2:6). Правда, усі ангели мають наказ ‘вклонятися Ісусові’, і всі створіння мусять визнати його високе становище, щоб «перед Ісусовим Ім’ям вклонялося кожне коліно». Але зауважте, все це «на славу Бога Отця» і за його наказом (Євреїв 1:6; Филип’ян 2:9—11). Єгова наділив Ісуса великою владою, і, визнаючи ту владу, ми прославляємо Бога. Якщо ми не підкоряємось Ісусовому правлінню, то це те саме, що відкидати Бога Єгову (Псалом 2:11, 12).

24. Яких двох надзвичайних подій ми сподіваємось і до яких слів ми повинні приєднати свої голоси?

²⁴ Отже, приєднуймо і свої голоси до співу початкових слів з Псалмів 146—150: «Алілуя!» Нехай «Алілуя» розходиться луною під час чекання тріумфу над вавилонською світовою імперією фальшивої релігії! Тож радіймо, бо наближається весілля Агнця!

[Примітка]

[Рамка на сторінці 273]

«Послання до Содома й Гоморри»

У статті під цим заголовком лондонська газета «Дейлі телеграф» за 12 листопада 1987 року повідомляла про пропозицію, подану Генеральному синоду духівництва англіканської церкви. У ній вимагалось вилучити з церкви «християн»-гомосексуалістів. Оглядач Ґодфрі Баркер говорив: «Вчора архієпископ Кентерберійський сумно сказав: «Коли б Св. Павло написав послання до Церкви Англії, то цікаво, яким було б те послання?» Баркер сам відповів: «Це було б послання до Содома й Гоморри» — і додав: «Доктор Рунсі [архієпископ] гадав, що воно читалось би так, як Послання до римлян 1-й розділ».

Цей журналіст цитував Павлові слова з Римлян 1:26—32: «Бог їх видав на пожадливість ганебну... Чоловіки з чоловіками сором чинили. ...Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке». Він зробив висновок: «Св. Павло турбувався тими в церкві, що сидять на лавах. Проблема доктора Рунсі стосується тих в церкві, що проповідують з кафедри».

Чому ж архієпископ має цю проблему? У заголовках лондонської газети «Дейлі мейл» за 22 жовтня 1987 року було сказано: «Кожний третій вікарій є гомосексуалістом»... Кампанія очищення Церкви Англії від гомосексуалістів «означала б закриття англіканської церкви». У повідомленнях було цитовано «преподобного» генерального секретаря Християнського руху лесбіянок та гомосексуалістів, який сказав: «Коли б погодилися на цю пропозицію, це зруйнувало б церкву, і архієпископ Кентерберійський знає це. Взагалі ми вважаємо, що від 30 до 40 відсотків священиків Церкви Англії є гомосексуалістами. І вони є дуже активними священнослужителями». Дедалі менша відвідуваність у церквах, мабуть, свідчить про огиду людей до такого розквіту служителів-гомосексуалістів.

Що вирішив церковний синод? Переважна більшість — 388 членів (95 відсотків) — проголосувала за прийняття пом’якшеної пропозиції. Щодо цього в журналі «Економіст» (англ.) за 14 листопада 1987 року було сказано: «Церква Англії проти гомосексуалізму, але не дуже. Генеральний синод, парламент церкви, маючи на увазі священиків-гомосексуалістів, вирішив цього тижня, що гомосексуальні акти, на відміну від перелюбу і розпусти, не є гріхом, вони тільки не досягають ідеалу, згідно з яким «статеві зносини є актом цілковитої відданості у шлюбних взаєминах». Протиставляючи позицію архієпископа Кентерберійського і те, що відверто написав Павло в Римлян 1:26, 27, «Економіст» процитував слова Павла з таким підзаголовком під ними: «Св. Павло знав, що говорить».

Ісус Христос теж знав, що говорить, і висловлювався досить конкретно. Він сказав, що «содомській землі буде легше дня судного», ніж релігійним людям, які нехтують його звісткою (Матвія 11:23, 24). Цією гіперболою Ісус показав, що релігійні провідники, які відкидають Божого Сина і його вчення, несуть більшу відповідальність, ніж содомляни. В Юди 7 говориться, що содомляни понесли «кару вічного огню», тобто вічного знищення (Матвія 25:41, 46). Яким же суворим буде вирок так званих християнських провідників, які наосліп ведуть свої сліпі отари далеко від високих моральних норм Божого Царства на неморальні, розбещені дороги цього світу! (Матвія 15:14). Стосовно фальшивої релігії, Вавилона Великого, небесний голос настійно закликає: «Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його» (Об’явлення 18:2, 4).

[Ілюстрації на сторінці 275]

На небі чотири рази лунає «Алілуя» на хвалу Єгові за остаточну перемогу над Вавилоном Великим.

Розділ 39

Тріумф Воїна-Царя в Армагеддоні

Видіння 13. Об’явлення 19:11—21

Тема: Ісус веде небесні війська, щоб знищити сатанинську систему речей.

Час сповнення: Після знищення Вавилона Великого.

1. Що таке Армагеддон і які події передують йому?

АРМАГЕДДОН — це грізне слово для багатьох людей! Але тим, хто любить праведність, воно передвіщає довгоочікуваний день, у який Єгова виконає остаточний вирок над державами. Це не буде війна людини, але «війна того великого дня Вседержителя Бога» — день помсти над правителями землі (Об’явлення 16:14, 16; Єзекіїля 25:17). Велика скорбота почнеться зі спустошенням Вавилона Великого. У той час спонукана Сатаною червона звірина зі своїми десятьма рогами накинеться на народ Єгови. Диявол, дуже розгніваний на Божу подібну до жінки організацію, користуючись людьми, яких звів, воюватиме проти останку її насіння до самого кінця (Об’явлення 12:17). Це остання можливість для Сатани!

2. Хто такий Ґоґ з Маґоґа і як Єгова керує ним, щоб він накинувся на Його народ?

² Пророцтво в 38-му розділі Єзекіїля яскраво описує злісний напад Диявола. У тому пророцтві принижений Сатана називається «Ґоґом, краю Маґоґа». Єгова вкладає в щелепи Ґоґові символічні гачки, змушуючи його зі своїм численним військом до нападу. Яким чином? Він спонукує Ґоґа дивитися на Божих свідків, як на беззахисних людей ‘зібраних з народів, що набувають добуток та маєток, що сидять посеред землі’. Вони в центрі уваги на землі, бо є єдиним народом, який відмовився поклонятися звірині та її образу. Духовна міць і добробут цього народу дуже дратує Ґоґа. Отже, Ґоґ та його численне військо, в тому числі звірина з моря з десятьма рогами, накидаються на Божий народ, щоб знищити його. Проте, на відміну від Вавилона Великого, Божий чистий народ отримає божественну охорону! (Єзекіїля 38:2, 4, 11, 12, 15; Об’явлення 13:1).

3. Як Єгова збувається військової сили Ґоґа?

³ Як Єгова збувається Ґоґа та його орд? Слухайте! «І покличу проти нього меча на всіх горах Моїх,— говорить Господь Бог,— меч кожного буде на брата його!» Але ні ядерна, ані звичайна зброя не згодиться в тій боротьбі, бо Єгова звіщає: «Буду судитися з ними [«ним», Хом.] моровицею та кров’ю, і пущу заливний дощ та камінний град, огонь та сірку на нього та на відділи його, та на численні народи, що з ним. І звеличуся, і покажу Свою святість, і буду пізнаний на очах численних народів, і вони пізнають, що Я — Господь!» (Єзекіїля 38:21—23; 39:11; порівняйте Ісуса Навина 10:8—14; Суддів 7:19—22; 2 Хронік 20:15, 22—24; Йова 38:22, 23).

Той, хто зветься «Вірний і Правдивий»

4. Як Іван описує Ісуса Христа у бойовому спорядженні?

⁴ Єгова кличе меча. Хто ж володіє тим мечем? Відповідь на це запитання ми бачимо в іншому захоплюючому видінні. Перед Івановими очима відкриваються небеса, щоб показати йому грізну картину — сам Ісус Христос у бойовому спорядженні! Іван каже: «І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він справедливо судить і воює. Очі Його — немов полум’я огняне, а на голові Його — багато вінців» (Об’явлення 19:11, 12а).

5, 6. Що означає: а) «білий кінь»? б) ім’я «Вірний і Правдивий»? в) очі, немов «полум’я огняне»? г) «багато вінців»?

⁵ Як і в одному з попередніх видінь, про чотирьох вершників, цей «білий кінь» є влучним символом праведної війни (Об’явлення 6:2). І хто з Божих синів праведніший від цього могутнього Воїна? Оскільки його названо «Вірний і Правдивий», то це, мабуть, «Свідок вірний і правдивий», Ісус Христос (Об’явлення 3:14). Він воює, щоб виконати праведні вироки Єгови. Отже, він діє як Суддя, призначений Єговою,— як «Бог сильний» (Ісаї 9:5). Його очі, немов «полум’я огняне», вселяють страх, вони дивляться на майбутнє вогненне знищення ворогів.

⁶ Голова цього Воїна-Царя коронована вінцями. Звірина, яку Іван бачив, що виходила з моря, мала десять вінців як символ її тимчасового правління над землею (Об’явлення 13:1). Але в Ісуса «багато вінців». Його славетне царювання незрівнянне, бо він «Цар над царями та Пан над панами» (1 Тимофія 6:15).

7. Що символізує те написане ім’я Ісуса?

⁷ Іван продовжує свій опис: «Він ім’я мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам» (Об’явлення 19:12б). Біблія говорить про такі імена Божого Сина, як Ісус, Еммануїл і Михаїл. Але це невказане «ім’я», мабуть, символізує становище і привілей Ісуса під час Господнього дня. (Порівняйте Об’явлення 2:17). Ісая так говорить про Ісуса після 1914 року: «Кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру» (Ісаї 9:5). Апостол Павло вказує на зв’язок Ісусового імені з його великим привілеєм у служінні, коли пише: «Бог повищив Його [Ісуса], та дав Йому Ім’я, що вище над кожне ім’я, щоб перед Ісусовим Ім’ям вклонялося кожне коліно» (Филип’ян 2:9, 10).

8. Чому тільки Ісус може знати написане ім’я і з ким він ділиться деякими своїми високими привілеями?

⁸ Ісусові привілеї виняткові. Крім Єгови, тільки Ісус розуміє значення такого високого становища. (Порівняйте Матвія 11:27). Тому з усіх Божих створінь лише Ісус може повністю усвідомити це ім’я. Проте Ісус наділяє свою наречену деякими з цих привілеїв. Він обіцяє: «Хто переможе... напишу на ньому... ім’я моє нове» (Об’явлення 3:12, УКУ).

9. На що вказує те, що: а) Ісус ‘зодягнений у шату, покрашену кров’ю’? б) Ісус називається «Слово Боже»?

⁹ Іван додає: «І зодягнений був Він у шату, покрашену кров’ю. А Йому на ім’я: Слово Боже» (Об’явлення 19:13). Чия це «кров»? Це може бути Ісусова кров, пролита за людство (Об’явлення 1:5). Але у цьому контексті ймовірніше, що це кров ворогів, пролита під час виконання вироків Єгови. Нам нагадується одне з попередніх видінь, в якому земний виноград збирається і вкидається у велике чавило Божого гніву, де його топчуть, поки кров не потече «аж до кінських вуздечок». Це символізує велику перемогу над Божими ворогами (Об’явлення 14:18—20). Подібно кров на Ісусових шатах підтверджує, що його перемога вирішальна і повна. (Порівняйте Ісаї 63:1—6). Тепер Іван знову говорить про Ісусове ім’я. Але цього разу про широко відоме ім’я — «Слово Боже», яке виявляє, що цей Воїн-Цар є Головним Промовцем Єгови й Оборонцем правди (Івана 1:1; Об’явлення 1:1).

Ісусові співвоїни

10, 11. а) Як Іван показує, що Ісус воює не сам? б) Що означає те, що коні білі, а вершники одягнені в «білий та чистий вісон»? в) З кого складаються небесні «війська»?

¹⁰ Ісус воює не сам. Іван каже: «А війська небесні, зодягнені в білий та чистий вісон, їхали вслід за Ним на білих конях» (Об’явлення 19:14). Факт, що коні «білі», вказує на те, що війна праведна. «Вісон» підходить царським вершникам, а його блискуча, чиста білизна́ вказує на праведний стан перед Єговою. З кого складаються ті «війська»? Немає сумніву, що зі святих ангелів. На початку Господнього дня Михаїл і його ангели скинули Сатану та його демонів з неба (Об’явлення 12:7—9). Крім того, «всі Анголи» тепер в розпорядженні Ісуса, що сидить на славетному престолі й судить держави та народи землі (Матвія 25:31, 32). У вирішальній війні, коли будуть повністю виконані Божі вироки, Ісуса, безумовно, знову супроводжуватимуть ангели.

¹¹ Але не тільки про ангелів іде мова. У своїй звістці до збору в Тіятирах Ісус обіцяв: «Переможцеві, і тому, хто аж до кінця додержує Мої вчинки, Я дам йому владу «над поганами, і буде пасти їх залізним жезлом; вони, немов глиняний посуд, покрушаться», як і Я одержав владу від Свого Отця» (Об’явлення 2:26, 27). Немає сумніву, що, коли прийде час, Христові брати, воскреслі на небо, пастимуть людей та народи тим залізним жезлом.

12. а) Чи Божі слуги на землі воюватимуть у Армагеддоні? б) Як народ Єгови на землі втягнений у вир Армагеддону?

¹² Але що сказати про Божих слуг тут, на землі? Ні клас Івана, ні його вірні друзі, ті люди зі всіх народів, що линули до духовного дому поклоніння Єгові, не будуть воювати в Армагеддоні. Ці мирні люди вже перекували свої мечі на лемеші (Ісаї 2:2—4). Однак вони теж будуть втягнені у вир тих подій! Як уже було сказано, Ґоґ зі своїми ордами злісно накинеться на нібито беззахисних людей Єгови. Це послужить сигналом для призначеного Єговою Воїна-Царя і його небесного війська розпочати винищення тих народів. (Єзекіїля 39:6, 7, 11; порівняйте Даниїла 11:44—12:1). Божі люди на землі, як очевидці, дуже цікавитимуться цими подіями. Армагеддон означатиме для них спасіння, і вони залишаться назавжди свідками великої війни, яка оправдає Єгову.

13. З чого видно, що Свідки Єгови не є проти всіх урядів?

¹³ Але чи це означає, що Свідки Єгови є проти всіх урядів? Зовсім ні! Вони слухаються поради апостола Павла: «Нехай кожна людина кориться вищій владі». Вони знають, що, доки ця система існує, доти Бог дозволяє існувати «вищій владі» для підтримання хоча б деякого порядку в людському суспільстві. Тому Свідки Єгови сплачують податки, дотримуються законів, поважають правила вуличного руху, підкоряються правилам реєстрації тощо (Римлян 13:1, 6, 7). Крім того, вони дотримуються біблійних принципів, щоб бути правдивими і чесними людьми, люблять своїх ближніх, будують міцні та високоморальні сім’ї і навчають своїх дітей бути зразковими громадянами. Таким чином вони не тільки віддають «кесареве — кесареві, [але й] Богові — Боже» (Луки 20:25; 1 Петра 2:13—17). Довідавшись з Божого Слова, що урядові влади цього світу тимчасові, Свідки Єгови вже сьогодні готуються до повнішого, справжнього життя, яким невдовзі можна буде втішатися під правлінням Божого Царства (1 Тимофія 6:17—19). Хоча Свідки Єгови не братимуть участі у скиненні урядів цього світу, вони мають благоговійний страх перед тим, що́ Боже натхнене Слово, Свята Біблія, говорить про вирок, який Єгова незабаром виконає в Армагеддоні (Ісаї 26:20, 21; Євреїв 12:28, 29).

Вперед до вирішальної битви!

14. Символом чого є «гострий меч», який виходить з Ісусових уст?

¹⁴ Якою владою Ісус перемагає? Іван каже: «А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити народи. І Він пастиме їх залізним жезлом» (Об’явлення 19:15а). Той «гострий меч» представляє Ісусову владу, отриману від Бога, щоб давати накази про страту всіх, хто відмовляється підтримати Боже Царство (Об’явлення 1:16; 2:16). Цей яскравий символізм ми також бачимо у словах Ісаї: «Мої уста вчинив Він [Єгова], як той гострий меч, заховав Мене в тіні Своєї руки, і Мене вчинив за добірну стрілу» (Ісаї 49:2). У цьому пророцтві Ісая був прообразом Ісуса, що оголошує і, неначе влучною стрілою, виконує Божі вироки.

15. Кого вже на той час буде закрито та осуджено і початок чого ознаменує ця подія?

¹⁵ На той час Ісус уже сповнить Павлові слова: «І тоді то з’явиться той беззаконник, що його Господь Ісус заб’є Духом уст Своїх і знищить з’явленням приходу Свого [«своєї присутності», НС]». Так, присутність (по-грецьки па·роу·сı́·а) Ісуса вже виявляється з 1914 року викриттям і засудженням беззаконника, тобто духівництва загальновизнаного християнства. Ця присутність яскраво виявиться, коли десять рогів червоної звірини, виконуючи вирок, спустошать загальновизнане християнство разом з рештою Вавилона Великого (2 Солунян 2:1—3, 8). Це стане початком великої скорботи! Після цього, згідно з пророцтвом, Ісус зверне свою увагу на решту організації Сатани: «Вдарить Він землю жезлом Своїх уст, а віддихом губ Своїх смерть заподіє безбожному» (Ісаї 11:4).

16. Як у Псалмах і Єремії описується роль Воїна-Царя, призначеного Єговою?

¹⁶ Призначений Єговою Воїн-Цар робитиме різницю між тими, що мають вижити, і тими, які загинуть. Єгова пророчо сказав цьому Синові Божому: «Ти їх [правителів землі] повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський». Пророк Єремія теж промовляв до таких зіпсованих урядовців і до їх прислужників, кажучи: «Ридайте, о пастирі, та голосіть, і валяйтесь у попелі, проводирі ви отари, бо виповнились ваші дні для зарізу, і вас розпорошу, і впадете, немов дорога та посудина!» Якими б дорогими в очах злого світу не виглядали ті правителі, одним ударом залізного жезла Цар розтрощить їх, неначе ту привабливу посудину. Станеться саме так, як Давид пророкував про Господа Ісуса: «Господь [«Єгова», НС] із Сіону пошле берло сили Своєї,— пануй Ти поміж ворогами Своїми! По правиці Твоїй розтрощить Владика [«Єгова», НС] царів у день гніву Свого, Він буде судити між народами, землю виповнить трупами» (Псалом 2:9, 12; 83:18, 19; 110:1, 2, 5, 6; Єремії 25:34).

17. а) Як, згідно з описом Івана, Воїн-Цар виконує вироки? б) Наведіть деякі пророцтва, що показують, яким згубним буде для народів день Божого гніву.

¹⁷ Ми знову бачимо цього могутнього Воїна-Царя в наступній сцені того видіння: «І Він буде топтати чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя!» (Об’явлення 19:15б). В одному з попередніх видінь Іван бачив топтання «великого чавила Божого гніву» (Об’явлення 14:18—20). Ісая теж говорить про чавило для виконання вироку, а інші пророки розповідають, яким згубним буде для всіх народів день Божого гніву (Ісаї 24:1—6; 63:1—4; Єремії 25:30—33; Даниїла 2:44; Софонії 3:8; Захарія 14:3, 12, 13; Об’явлення 6:15—17).

18. Що пророк Йоіл говорить про суд Єгови над усіма народами?

¹⁸ Пророк Йоіл пов’язує чавило з приходом Єгови, щоб «судити всі народи з довкілля». І саме Єгова дає наказ своєму Співсудді, Ісусові, і його небесним військам: «Пошліть на роботу серпа, бо жниво дозріло, приходьте, зійдіть, бо чавило наповнене, кадки переливаються,— бо зло їхнє розмножилось! Натовпи, натовпи у вирішальній долині, бо близький день Господній у вирішальній долині. Сонце та місяць стемніють, а зорі загублять свій блиск, і Господь загримить із Сіону, та з Єрусалиму Свій голос подасть, і небо й земля затремтять, та Господь — охорона Своєму народові, і твердиня синам Ізраїлевим! І пізнаєте ви, що Я — Господь, Бог ваш» (Йоіла 4:12—17).

19. а) Як буде дано відповідь на запитання, поставлене в 1 Петра 4:17? б) Яке ім’я написане на Ісусових шатах і чому воно відповідне?

¹⁹ Справді, це буде день загибелі для неслухняних народів і людей, але день полегшення для всіх тих, котрі вважали своєю охороною Єгову і його Воїна-Царя! (2 Солунян 1:6—9). Суд, який почався з Божого дому в 1918 році, завершиться і дасть відповідь на питання, підняте в 1 Петра 4:17: «Який кінець тих, хто противиться Божій Євангелії?» Славетний Переможець до кінця топтатиме чавило, виявляючи цим, що він є тим звеличеним Царем, про якого Іван говорить: «І Він має на шаті й на стегнах Своїх написане ймення: «Цар над царями, і Господь над панами» (Об’явлення 19:16). Він виявився набагато могутнішим від усіх земних правителів, людських царів та панів. Його гідність і пишнота незрівнянні. Він їде верхи «за справи правди, і лагідности та справедливости» і перемагає раз і назавжди! (Псалом 45:5). На його окроплених кров’ю шатах написано ім’я, дане Суверенним Господом Єговою, Оборонцем якого він служить!

Велика Божа вечеря

20. Як Іван описує «велику Божу вечерю» і яке попереднє подібне пророцтво це пригадує нам?

²⁰ В Єзекіїлевому видінні після знищення Ґоґа та його натовпу скликається птахів і польових звірів на бенкет! Вони очищують землю від трупів, з’їдаючи мертві тіла ворогів Єгови (Єзекіїля 39:11, 17—20). Іванові наступні слова живо пригадують нам те пророцтво: «І бачив я одного Ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кликнув, кажучи до всіх птахів, що серед неба літали: «Ходіть,— і зберіться на велику Божу вечерю, щоб ви їли тіла царів, і тіла тисячників, і тіла сильних, і тіла коней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і малих, і великих» (Об’явлення 19:17, 18).

21. На що вказує: а) те, що ангел «на сонці стояв»? б) те, що померлі полишені на поверхні землі? в) перелік тих, чиї трупи лежатимуть на поверхні землі? г) вислів «велика Божа вечеря»?

²¹ Ангел «на сонці стояв» — на вигідній позиції, щоб привернути увагу птахів. Він каже їм приготуватися їсти тіла тих, що будуть забиті Воїном-Царем та його небесним військом. Факт, що померлі полишені на поверхні землі, говорить про ганебну смерть. Як Єзавель у давнину, вони теж не матимуть почесного похорону (2 Царів 9:36, 37). Перелік тих, чиї трупи лежатимуть на поверхні землі, показує масштабність знищення: царі, тисячники, сильні, вільні і раби. Жодних винятків. Буде усунено всі сліди бунтівного світу, що протистоїть Єгові. Тоді вже не буде бурхливого моря спантеличеного людства (Об’явлення 21:1). Це «велика Божа вечеря», бо сам Єгова запрошує птахів на неї.

22. Як Іван підсумовує хід остаточної війни?

²² Іван підсумовує хід остаточної війни: «І я побачив звірину, і земних царів, і війська їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з військом Його. І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її. Обоє вони були вкинені живими до огняного озера, що сіркою горіло... А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все птаство наїлося їхніми трупами» (Об’явлення 19:19—21).

23. а) В якому розумінні «війна того великого дня Вседержителя Бога» воюється в «Армагеддоні»? б) Якого попередження не послухались «земні царі» і які наслідки цього?

²³ Після вилиття шостої чаші гніву Єгови Іван каже, що через демонську пропаганду «царі усього всесвіту» зібрались на «війну того великого дня Вседержителя Бога». Йдеться про Армагеддон — не географічну місцевість, а ситуацію в світі, яка вимагає виконання вироку Єгови (Об’явлення 16:12, 14, 16). Іван тепер бачить бойові порядки. Ось «земні царі, і війська їхні» вишикувані проти Бога. Вони вперто відмовляються підкоритися Цареві Єгови. Він великодушно дав їм попередження в натхненій звістці: «Цілуйте [«Сина», Дерк.]... щоб він [Єгова] не розгнівався й не загинули ви в дорозі». Вони мусять загинути, тому що не підкорились правлінню Христа (Псалом 2:12, Хом.).

24. а) Який вирок виконано над звіриною та неправдивим пророком і що означає слово «живі»? б) Чому «огняне озеро» мусить бути символічним?

²⁴ Семиголова, десятирога звірина з моря, яка представляє політичну організацію Сатани, відійде в забуття, і разом з нею піде неправдивий пророк — сьома світова держава (Об’явлення 13:1, 11—13; 16:13). Ще «живими», активними у спільних зусиллях проти Божих людей на землі, їх укинено до «огняного озера». Чи це буквальне вогняне озеро? Ні, так само як звірина й неправдивий пророк не є буквальними тваринами. Скоріше це символ цілковитого, остаточного знищення. Пізніше туди будуть укинені смерть і Гадес та й сам Диявол (Об’явлення 20:10, 14). Це, безумовно, не якесь пекло, де вічно мучаться злі, бо сама думка про таке місце є огидною Єгові (Єремії 19:5; 32:35; 1 Івана 4:8, 16).

25. а) Хто є ті ‘побиті мечем Того, Хто сидів на коні’? б) Чи нам сподіватись воскресіння тих «побитих»?

²⁵ Усі інші, що не були частиною уряду, але все ж таки належали до невиправної частини цього світу зіпсованого людства, також будуть ‘побиті мечем Того, Хто сидів на коні’. Ісус оголосить, що вони заслуговують смерті. Оскільки в їхньому випадку не згадується про огняне озеро, то чи нам сподіватися, що вони воскреснуть? В Біблії ніде не говориться, що воскреснуть особи, страчені у той час Суддею Єгови. Сам Ісус говорив, що усі ті, які не є «вівцями», підуть «у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований», тобто «на вічне відрізання» (Матвія 25:33, 41; 25:46, НС). Це буде кульмінаційний пункт «дня суду й загибелі безбожних людей» (2 Петра 3:7; Наума 1:2, 7—9; Малахії 4:1).

26. Коротко опишіть результати Армагеддону.

²⁶ Таким чином минеться вся земна організація Сатани. «Колишнє небо», політичне правління, зникне. «Земля» — тривала на перший погляд система, яку Сатана формував протягом століть,— також буде знищена дотла. «Моря», тобто мас злого людства, ворожо настроєного проти Єгови, вже не буде (Об’явлення 21:1, Герасимчук; 2 Петра 3:10). А що Єгова зробить з Сатаною? Іван зараз розповість нам про це.

Розділ 40

Розчавлення голови Змія

Видіння 14. Об’явлення 20:1—10

Тема: Сатана вкинений до безодні, Тисячолітнє правління, остаточне випробування людей і знищення Сатани.

Час сповнення: Від закінчення великої скорботи до знищення Сатани.

1. Як до цього часу сповнялося перше біблійне пророцтво?

ЧИ ВИ пам’ятаєте перше біблійне пророцтво? Бог Єгова промовив його, сказавши змієві: «Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Буття 3:15). Тепер сповнення того пророцтва доходить до апогею! Ми вже переглянули історію ворогування Сатани з небесною, подібною до жінки організацією Єгови (Об’явлення 12:1, 9). Змієве земне насіння зі своєю релігією, політикою і комерцією жорстоко переслідувало тут, на землі, насіння жінки — Ісуса Христа і його 144 000 помазаних послідовників (Івана 8:37, 44; Галатів 3:16, 29). Сатана завдав Ісусові болісної смерті. Але це виявилось неначе рана в п’яту, бо на третій день Бог воскресив свого вірного Сина (Дії 10:38—40).

2. Яким чином буде розтерто Змія і що стається з його земним насінням?

² Що ж сказати про Змія і його насіння? Близько 56 року н. е. апостол Павло написав довге послання до християн у Римі. На закінчення він підбадьорив їх, кажучи: «Бог же впокою розітре сатану під ногами вашими незабаром» (Римлян 16:20, Кул.). Це не просто легка подряпина. Сатану буде розтерто! Тут Павло використав грецьке слово син·трı́·бо, що означає розчавлювати, доводячи до желеподібного стану, розтоптати, абсолютно розчавити. Щодо Змієвого тілесного насіння, то воно зазнає справжньої кари протягом Господнього дня, кари, яка дійде до апогею у великій скорботі, коли буде повністю розчавлений Вавилон Великий та політичні системи цього світу разом зі своїми фінансовими та військовими прихильниками (Об’явлення, розділи 18 і 19). Таким чином Єгова доведе до апогею ворожнечу між двома типами насіння. Насіння Божої жінки перемагає земне насіння Змія, і цього насіння вже більше не буде!

Сатану вкинено до безодні

3. Що, за словами Івана, станеться з Сатаною?

³ Що ж чекає самого Сатану та його демонів? Іван каже: «І бачив я Ангола, що сходив із неба, що мав ключа від безодні, і кайдани великі в руці своїй. І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв’язав його на тисячу років,— та й кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років. А по цьому він розв’язаний буде на короткий час» (Об’явлення 20:1—3).

4. Хто такий ангел з ключем від безодні і звідки ми знаємо це?

⁴ Хто цей ангел? Він мусить бути надзвичайно могутнім, бо має силу усунути того архіворога Єгови. Він має «ключа від безодні, і кайдани великі». Чи ж це не пригадує нам одне з попередніх видінь? Дійсно, цар над сараною теж зветься «ангол безодні»! (Об’явлення 9:11). Ми знову бачимо Головного Оборонця Єгови, прославленого Ісуса Христа, в дії. Цей архангел, котрий скинув Сатану з неба, судив Вавилон Великий і усунув «земних царів, і війська їхні» в Армагеддоні, напевно не відступив би, щоб менший ангел вкинув Сатану у безодню! (Об’явлення 12:7—9; 18:1, 2; 19:11—21).

5. Що ангел безодні робить із Сатаною Дияволом і чому?

⁵ Коли великого червоноогняного змія було скинено з неба на землю, то пролунали слова, що це «вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт» (Об’явлення 12:3, 9). Тепер, саме перед тим, як він буде зв’язаний і вкинений до безодні, його знову названо «змієм, вужом стародавнім, що диявол він і сатана». Цей горезвісний пожирач, обманщик, наклепник і противник буде зв’язаний і вкинений «до безодні», яку буде замкнено і запечатано, «щоб [він] народи не зводив уже». Сатана буде вкинений до безодні на тисячу років, протягом яких він, неначе той в’язень у підземній темниці, не зможе впливати на людство. Ангел безодні цілковито позбавляє Сатану контакту з Царством праведності. Яке ж полегшення для людства!

6. а) Які є докази того, що демони також будуть укинені до безодні? б) Що після цього може розпочинатись і чому?

⁶ А що станеться з демонами? Вони теж ‘зберігаються на суд’ (2 Петра 2:4). Сатану названо «Вельзевулом, князем демонів» (Луки 11:15, 18; Матвія 10:25). Якщо взяти до уваги довгий час їхнього співробітництва з Сатаною, то чи ж вони не заслужили такого самого засуду? Демони вже давно бояться безодні; одного разу, коли Ісус виступив проти демонів, вони «благали Його, щоб Він їм не звелів іти в безодню» (Луки 8:31). Але коли Сатану буде вкинено до безодні, то його ангели, безумовно, також будуть вкинені туди з ним. (Порівняйте Ісаї 24:21, 22). Після того як Сатана з його демонами буде вкинений до безодні, почнеться Тисячолітнє правління Ісуса Христа.

7. а) В якому стані Сатана і його демони будуть у безодні і звідки ми знаємо це? б) Чи Гадес і безодня одне і те саме? (Дивіться примітку).

⁷ Чи Сатана і його демони будуть діяльними в безодні? Візьміть для прикладу червону, семиголову звірину, що «була — і нема, і має вийти з безодні» (Об’явлення 17:8). Говориться, що коли вона перебуває в безодні, то її «нема». В той час вона не діюча, паралізована, фактично мертва. Апостол Павло сказав щось подібне, говорячи про Ісуса: «Хто зійде в безодню?» цебто вивести з мертвих Христа» (Римлян 10:7). У безодні Ісус був мертвимa. Логічно дійти до висновку, що Сатана і його демони будуть у стані бездіяльності, подібної до смерті, протягом тисячі років перебування в безодні. Яка ж добра звістка для тих, хто любить праведність!

Судді на тисячу років

8, 9. Що Іван тепер нам говорить про тих, які сидять на престолах, і хто вони такі?

⁸ По закінченні тисячі років Сатану буде звільнено з безодні на короткий час. Чому? Іван, перш ніж відповісти на це запитання, звертає нашу увагу на початок того періоду. Ми читаємо: «І бачив я престоли та тих, хто сидів на них,— і суд їм був даний» (Об’явлення 20:4а). Хто це ті, що сидять на престолах і царюють з прославленим Ісусом на небі?

⁹ Це «святі», котрі, як каже Даниїл, правлять у Царстві з Кимсь подібним до «Сина Людського» (Даниїла 7:13, 14, 18). Це ті самі 24 старці, що сидять на небесних престолах у присутності Єгови (Об’явлення 4:4). Між ними є і 12 апостолів, котрим Ісус обіцяв: «При відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих» (Матвія 19:28). Між ними буде і Павло, як і християни коринтського збору, котрі залишились вірними (1 Коринтян 4:8; 6:2, 3). Між ними також будуть переможці з лаодикійського збору (Об’явлення 3:21).

10. а) Як Іван тепер описує 144 000 царів? б) Згідно з попередніми словами Івана, хто належить до 144 000 царів?

¹⁰ Престоли, а їх є 144 000, приготовлені цим помазаним переможцям, «викупленим від людей, первісткам Богові й Агнцеві» (Об’явлення 14:1, 4). Іван продовжує розповідати, що він бачив: «І душі стятих [«страчених сокирою», НС] за свідчення про Ісуса й за Слово Боже, які не вклонились звірині, ані образові її, і не прийняли знамена на чола свої та на руку свою» (Об’явлення 20:4б). Серед цих царів будуть помазані християнські мученики, які при розкритті п’ятої печатки питали Єгову, скільки ще часу вони чекатимуть, поки Бог помститься за їхню кров. У той час їм було дано білу одежу й наказано ще трохи почекати. Але тепер Бог помстився за них, коли через Царя над царями й Господа над панами спустошив Вавилон Великий, знищив народи і вкинув Сатану до безодні (Об’явлення 6:9—11; 17:16; 19:15, 16).

11. а) Як слід розуміти вислів «страчені сокирою»? б) Чому можна казати, що кожен зі 144 000 помер жертовною смертю?

¹¹ Чи ж усі 144 000 царських суддів були буквально «страчені сокирою»? Мабуть, відносно мало з них було страчено у такий спосіб. Цей вислів, безумовно, стосується всіх помазаних християнських мучеників, котрі так або інакше зазнали мучеництваb (Матвія 10:22, 28). Безсумнівно, Сатана хотів би стратити сокирою їх усіх, але не всі Христові помазані брати помирають як мученики. Багато з них умирають від хвороб або через старий вік. Проте вони теж належать до тієї групи, яку бачить тепер Іван. Смерть кожного з них є свого роду жертовною смертю (Римлян 6:3—5). Крім того, жоден з них не був частиною світу. Тому світ зненавидів їх усіх, і в його очах вони були мертві (Івана 15:19; 1 Коринтян 4:13). Ніхто з них не вклонявся звірині чи її образові, а коли вмирали, жоден з них не мав на собі знамена звірини. Всі вони померли переможцями (1 Івана 5:4; Об’явлення 2:7; 3:12; 12:11).

12. Що Іван говорить про 144 000 царів і коли відбувається їхнє воскресіння?

¹² Тепер ці переможці знову живуть! Іван каже: «І вони ожили, і царювали з Христом тисячу років» (Об’явлення 20:4в). Чи ж це означає, що судді воскреснуть аж після знищення народів і після того, як Сатана і його демони будуть вкинені до безодні? Зовсім ні. Більшість з них уже живуть, бо виступили з Ісусом проти народів у Армагеддоні (Об’явлення 2:26, 27; 19:14). Фактично Павло доводить, що їхнє воскресіння починається відразу після початку Ісусової присутності в 1914 році і що декотрі воскресають раніше від інших (1 Коринтян 15:51—54; 1 Солунян 4:15—17). Отже, вони воскресають протягом певного відрізка часу і кожен зокрема одержує дар безсмертя в небі (2 Солунян 1:7; 2 Петра 3:11—14).

13. а) Як нам розуміти тисячу років царювання 144 000 і чому? б) Як Папій з Гієраполя розумів тисячу років? (Дивіться примітку).

¹³ Вони царюватимуть і судитимуть протягом тисячі років. Чи це буквальна тисяча років, чи символічний, невизначений період часу? Слово «тисячі» може стосуватись великого, неозначеного числа, як, наприклад, у 1 Самуїла 21:12. Але в цьому вірші «тисяча» є буквальною, оскільки грецькою мовою в Об’явлення 20:5—7 вираз «тисяча років» тричі вживається з означеним артиклем. Павло називає цей час суду «днем», коли каже: «Він [Бог] визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ» (Дії 17:31). Оскільки Петро каже, що один день у Єгови — немов тисяча років, то доречно зробити висновок, що цей Судний день триватиме тисячу буквальних роківc (2 Петра 3:8).

Інші померлі

14. а) Які слова Іван вставляє про «інших померлих»? б) Які слова апостола Павла проливають світло на слово «ожили»?

¹⁴ Кого ж судитимуть ті царі, якщо, згідно зі словами, які тут вставляє апостол Іван, «інші померлі не ожили, аж поки не скінчиться тисяча років»? (Об’явлення 20:5а). Знову ж, слово «ожили» треба розглядати в контексті. Це слово може мати у різних контекстах різне значення. Наприклад, Павло сказав про помазаних співхристиян: «Вас [Бог] оживив, що були мертві провинами й гріхами вашими» (Ефесян 2:1, Кул.). Так, помазані духом християни були ‘оживлені’ ще в першому столітті, були визнані праведними на підставі своєї віри в Ісусову жертву (Римлян 3:23, 24).

15. а) Ким було визнано дохристиянських свідків Єгови? б) В якому розумінні ‘оживають’ інші вівці і коли вони успадкують землю у повному значенні цього слова?

¹⁵ Так само дохристиянських свідків Єгови було визнано праведниками на основі їхньої дружби з Богом, і Біблія говорить про Авраама, Ісака і Якова, як про «живих», хоча вони фізично мертві (Матвія 22:31, 32; Якова 2:21, 23). Але вони і всі інші воскреслі та великий натовп вірних інших овець, котрі переживуть Армагеддон, і діти, що народяться їм у новому світі, усе ще повинні будуть досягти фізичної досконалості. Христос і його співцарі та співсвященики будуть удосконалювати їх протягом тисячолітнього Судного дня на основі Ісусової викупної жертви. При кінці того Дня «інші померлі» ‘оживуть’ у розумінні що стануть досконалими людьми. Як зараз дізнаємось, вони пройдуть через остаточне випробування, але вже як досконалі люди. Якщо вони витримають випробування, то Бог визнає їх гідними вічного життя, праведними у повному значенні цього слова. Тоді для них повністю сповниться обітниця: «Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній» (Псалом 37:29). Яке ж чудове майбутнє для покірного людства!

Перше воскресіння

16. Як Іван називає воскресіння тих, котрі царюватимуть з Христом, і чому?

¹⁶ Повертаючись до тих, які «ожили і царювали з Христом тисячу років», Іван пише: «Це перше воскресіння» (Об’явлення 20:5б). Чому перше? Це «перше воскресіння», що стосується часу, бо про тих воскреслих написано, що вони «первістки Богові й Агнцеві» (Об’явлення 14:4). Воно також перше по важливості, бо воскреслі стануть співправителями з Ісусом у його небесному Царстві й судитимуть решту людства. І нарешті, воно перше по якості. Біблія говорить, що крім Ісуса Христа тільки ті, котрі воскресають у першому воскресінні, отримують безсмертя (1 Коринтян 15:53; 1 Тимофія 6:16).

17. а) Як Іван описує благословенне майбутнє помазаних християн? б) Що таке «друга смерть» і чому вона не має «влади» над 144 000 переможців?

¹⁷ Яке ж благословенне майбутнє у цих помазаних! Іван проголошує: «Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади» (Об’явлення 20:6а). Як Ісус обіцяв християнам у Смірні, «друга смерть», тобто знищення без надії на воскресіння, не загрожує тим переможцям, які отримали «перше воскресіння» (Об’явлення 2:11; 20:14). Друга смерть «не матиме влади» над цими переможцями, бо вони зодягнуться у нетління і безсмертя (1 Коринтян 15:53).

18. Що Іван тепер говорить про нових правителів землі і що вони здійснять?

¹⁸ Наскільки ж вони відрізняються від земних царів, що панували під владою Сатани! Кожен із земних правителів царював щонайбільше 50 або 60 років, а переважна більшість лише кілька років. Багато з них гнобили людство. Як же держави взагалі можуть бути стабільними, якщо постійно міняються їхні керівники і їхня політика? На противагу цьому Іван каже про нових правителів землі: «Але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років» (Об’явлення 20:6б). З Ісусом вони становитимуть єдиний уряд, який правитиме протягом тисячі років. Вони служитимуть священиками і, застосовуючи цінність Ісусової досконалої жертви, доведуть слухняних людей до духовної, моральної, а також фізичної досконалості. Вони служитимуть царями і побудують усесвітнє людське суспільство, що відображатиме праведність і святість Єгови. І, як судді на тисячу років, разом з Ісусом вони з любов’ю провадитимуть слухняних людей до мети вічного життя (Івана 3:16).

Остаточне випробування

19. В якому стані будуть земля та людство при кінці Тисячолітнього правління і що Ісус тоді зробить?

¹⁹ При кінці Тисячолітнього правління земля буде подібна до первісного Едему. Це буде справжній рай. Досконалому людству вже не буде потрібно первосвященика, який служив би посередником між ним і Богом, бо всі наслідки Адамового гріха вже будуть усунені, а останній ворог, смерть, перестане існувати. Христове Царство здійснить Божий намір створити один світ з одним урядом. На цьому етапі Ісус «передасть царство Богові й Отцеві» (1 Коринтян 15:22—26; Римлян 15:12).

20. Що, за словами Івана, має відбутися, коли настане час остаточного випробування?

²⁰ Уже настав час остаточного випробування. Чи ті досконалі люди, на відміну від першої людської пари в Едемському саду, залишаться бездоганними? Іван розповідає нам про це: «Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде випущений із в’язниці своєї. І вийде він зводити народи, що вони на чотирьох краях землі, Ґоґа й Маґоґа, щоб зібрати їх до бою, а число їхнє — як морський пісок. І вийшли вони на ширину землі, і оточили табір святих та улюблене місто» (Об’явлення 20:7—9а).

21. На чому Сатана зосередить свої останні зусилля і чому ми не повинні дивуватися, що декотрі люди при кінці Тисячолітнього правління підуть за Сатаною?

²¹ Які будуть результати цих останніх зусиль Сатани? Він обманює «народи, що вони на чотирьох краях землі, Ґоґа й Маґоґа» і веде їх до «бою». Але хто приєднається до Сатани після тисячі років радісного, досконалого теократичного правління? Не забувайте, що Сатана зумів звести досконалих Адама і Єву, коли вони раділи життям у Едемському саду. Він навіть відвернув небесних ангелів, котрі бачили згубні результати першого бунту (2 Петра 2:4; Юди 6). Не дивно, що декотрі досконалі люди будуть зведені і підуть за Сатаною навіть після щасливих тисячі років правління Божого Царства.

22. а) На що вказує вислів «народи, що вони на чотирьох краях землі»? б) Чому бунтарів названо «Ґоґ й Маґоґ»?

²² Біблія каже, що ці бунтарі — то «народи, що вони на чотирьох краях землі». Це не означає, що людство знову поділиться на непримиримі суверенні держави. Це лише показує, що вони відокремляться від праведних людей, вірних і відданих Єгові, і виявлятимуть такий самий поганий дух, який сьогодні виявляють народи. Як Ґоґ з Маґоґа в Єзекіїлевому пророцтві, вони будуть «думати злу думку» з наміром знищити теократичний уряд на землі (Єзекіїля 38:3, 10—12). Тому вони називаються «Ґоґ й Маґоґ».

23. Про що говорить вираз, що бунтарів буде «як морського піску»?

²³ Тих, що приєднаються до бунту Сатани, буде «як морського піску». Скільки це? Немає визначеної наперед кількості. (Порівняйте Ісуса Навина 11:4; Суддів 7:12). Кінцева загальна кількість бунтарів залежатиме від реакції кожної особи на підступні хитрощі Сатани. Безсумнівно, їх буде досить багато, оскільки вони відчують себе достатньо сильними, щоб перемогти «табір святих та улюблене місто».

24. а) Що таке «улюблене місто» і як його можливо оточити? б) Що представляє «табір святих»?

²⁴ «Улюблене місто» — це, напевно, те саме місто, про котре говорив прославлений Ісус Христос своїм послідовникам в Об’явлення 3:12, називаючи його «місто Бога Мого, Єрусалим Новий, що з неба сходить від Бога Мого». Оскільки це небесна організація, то як земні сили можуть ‘оточити’ її? Вони оточують «табір святих». Табір знаходиться за містом, отже «табір святих» представляє людей на землі, поза небесним Новим Єрусалимом, які вірно і віддано підтримують уряд Єгови. Коли бунтарі під керівництвом Сатани накинуться на вірних, Господь Ісус вважатиме цей напад нападом на нього самого (Матвія 25:40, 45). Ті «народи» будуть намагатися цілковито знищити все, що небесний Новий Єрусалим зробив для перетворення землі у рай. Отже, нападаючи на «табір святих», вони таким чином нападають на «улюблене місто».

Озеро огняне та сірчане

25. Як Іван описує результати нападу бунтарів на «табір святих» і що це означатиме для Сатани?

²⁵ Чи ці останні зусилля Сатани матимуть успіх? Певно, що ні, так само як напад Ґоґа з Маґоґа на духовний Ізраїль у наш час не буде успішним! (Єзекіїля 38:18—23). Іван яскраво описує результати цього нападу: «І зійшов огонь з неба,— і пожер їх. А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий» (Об’явлення 20:9б —10а). Сатана, первісний Змій, тепер вже не буде вкинений до безодні, але розчавлений, знищений, повністю ліквідований, немов вогнем.

26. Чому «озеро огняне та сірчане» не може бути буквальним місцем мук?

²⁶ Ми вже довідалися, що «озеро огняне та сірчане» не може бути буквальним місцем мук (Об’явлення 19:20). Якщо б Сатана в тому озері зносив нестерпні вічні муки, то виходить, що Єгова залишив би його живим. Але життя — це дар, а не кара. Смерть — кара за гріх, а згідно з Біблією, мертві не відчувають болю (Римлян 6:23; Екклезіяста 9:5, 10). Крім того, пізніше ми читаємо, що смерть разом з Гадесом буде вкинена в те саме озеро огняне та сірчане. Звичайно, що смерть і Гадес не відчувають болю! (Об’явлення 20:14).

27. Як те, що трапилось із Содомом і Гоморрою, допомагає нам зрозуміти значення вислову «озеро огняне та сірчане»?

²⁷ Усе це тільки підкреслює думку, що озеро огняне та сірчане є символічним. Крім того, вогонь і сірка пригадують нам стародавній Содом і Гоморру, котрі були знищені Богом за велике зіпсуття їх мешканців. Коли настав час, «Господь послав на Содом та Гоморру дощ із сірки й огню, від Господа з неба» (Буття 19:24). Те, що трапилося з тими двома містами, названо «карою вічного огню» (Юди 7). Однак ті два міста не отримали вічних мук. Вони були цілковито знищені, стерті з обличчя землі разом з їхніми розбещеними мешканцями. Тих міст уже немає, і ніхто не може з певністю сказати, де вони були розташовані.

28. Що таке озеро огняне та сірчане і чим воно відрізняється від смерті, Гадесу і безодні?

²⁸ В гармонії з цим Біблія сама пояснює значення озера огняного та сірчаного: «Це друга смерть,— озеро огняне» (Об’явлення 20:14). Ясно, що це озеро — та ж Геєнна, про яку говорив Ісус, не місце вічних мук злих людей, а стан цілковитого знищення (Матвія 10:28). Це цілковите знищення без надії на воскресіння. Тому, хоча Біблія говорить про ключі від смерті, Гадесу й безодні, вона нічого не згадує про ключ від озера огняного та сірчаного (Об’явлення 1:18; 20:1). Воно ніколи не звільнить своїх в’язнів. (Порівняйте Марка 9:43—47).

Мучені день і ніч на вічні віки

29, 30. Що Іван говорить про Диявола, звірину та неправдивого пророка і як нам розуміти ці слова?

²⁹ Про Диявола, звірину та неправдивого пророка Іван каже: «І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки» (Об’явлення 20:10б). Що це означає? Як ми вже згадали, було б нелогічно казати, що такі символи, як звірина і неправдивий пророк, а також смерть та Гадес, можуть зазнавати буквальних мук. Тому немає жодної підстави вважати, що Сатана буде вічно мучитися. Він буде знищений.

³⁰ Грецьке слово ба·са·нı́·зо, перекладене словом «мучити», головним чином означає «випробовувати (метали) пробірним каменем». «Допитувати з допомогою мук» — це друге значення («Новий грецько-англійський словник Нового Завіту» Теєра). У даному контексті це грецьке слово вказує, що те, що трапилось із Сатаною, вічно служитиме неначе пробірним каменем у спірному питанні стосовно правомірності і праведності правління Єгови. Те спірне питання про суверенне правління буде вирішене раз і назавжди. Уже ніколи не буде потреби довго перевіряти заперечення суверенітету Єгови, щоб довести їх помилковість. (Порівняйте Псалом 92:2, 16).

31. Як два грецькі слова, пов’язані із словом, що означає «мучити», допомагають нам зрозуміти кару Сатани Диявола?

³¹ Крім того, подібне слово ба·са·ні·сте́с, «мучитель», у Біблії вживається у значенні «тюремник» (Матвія 18:34, «Підрядковий переклад Царства», англ.). З цього випливає, що Сатана буде ув’язнений в озері огняному на віки вічні і вже ніколи не вийде звідти. І нарешті, у грецькому перекладі «Септуагінта», що був добре відомий Іванові, подібне слово ба́·са·нос уживається стосовно приниження, що веде до смерті (Єзекіїля 32:24, 30). Це допомагає нам зрозуміти, що кара Сатани буде ганебною, вічною смертю в озері огняному й сірчаному. Його діла загинуть разом з ним (1 Івана 3:8).

32. Як будуть покарані демони і звідки ми знаємо це?

³² Знову ж таки, у цьому вірші не згадуються демони. Чи вони теж будуть звільнені з Сатаною в кінці тисячі років і знищені разом з ним? Докази говорять, що так. У притчі про овець і козлів Ісус сказав, що козли підуть «у вічний огонь, що дияволові та його посланцям [«ангелам», Хом.] приготований» (Матвія 25:41). Вислів «вічний огонь» мусить стосуватись озера огняного та сірчаного, куди буде вкинений Сатана. Дияволові ангели були скинені з неба разом з ним. Очевидно, на початку Тисячолітнього правління вони будуть вкинені разом з ним в безодню. Відповідно до цього вони також будуть знищені з Дияволом в озері огняному та сірчаному (Матвія 8:29).

33. Яка остання деталь з пророцтва в Буття 3:15 сповниться у той час і на яку справу дух Єгови тепер звертає увагу Івана?

³³ Таким чином сповниться остання деталь пророцтва, записаного в Буття 3:15. Сатана, вкинутий до озера огняного, буде мертвий, як змія, голову якої розчавила залізна п’ята. Він і його демони вже ніколи не існуватимуть. Про них уже більше не згадується в книзі Об’явлення. Тепер, після пророчого опису знищення Диявола і його демонів, дух Єгови звертає нашу увагу на справу великої важливості для тих, хто буде жити вічно на землі: що принесе людству небесне панування «Царя над царями» і «тих, хто з Ним, покликаних, і вірних»? (Об’явлення 17:14). Щоб відповісти на це запитання, Іван знову повертається до початку Тисячолітнього правління.

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 293]

Мертве море. Можливе місцезнаходження Содома й Гоморри.

[Ілюстрації на сторінці 294]

«Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту».

Розділ 41

Божий День суду і його радісні результати!

Видіння 15. Об’явлення 20:11—21:8

Тема: Загальне воскресіння, Судний день і благословення нового неба і нової землі.

Час сповнення: Тисячолітнє правління.

1. а) Що людство втратило, коли Адам і Єва вчинили гріх? б) Який Божий намір не змінився і звідки ми знаємо це?

БОГ створив людей, щоб вони жили вічно. Якби Адам і Єва виконували Божі накази, то ніколи не померли б (Буття 1:28; 2:8, 16, 17; Екклезіяста 3:10, 11). Але коли вони вчинили гріх, то втратили досконалість та життя для себе самих і для своїх нащадків; над людством запанував безжалісний ворог — смерть (Римлян 5:12, 14; 1 Коринтян 15:26). Однак Бог не змінив свого наміру, який полягає у тому, щоб досконалі люди жили вічно на райській землі. Через велику любов до людства він послав на землю свого єдинородного Сина Ісуса, щоб той віддав своє досконале життя як викуп за «багатьох» Адамових нащадків (Матвія 20:28; Івана 3:16). Ісус тепер може використовувати правову цінність своєї жертви, щоб повернути віруючим людям можливість жити у досконалості на райській землі (1 Петра 3:18; 1 Івана 2:2). Яку ж чудову причину людство має ‘тішитись та радіти’! (Ісаї 25:8, 9).

2. Про що Іван говорить в Об’явлення 20:11 і що це за «престол великий білий»?

² Ісусове славетне Тисячолітнє правління починається з укинення Сатани в безодню. Уже настав «день», коли Бог «хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив» (Дії 17:31; 2 Петра 3:8). Іван каже: «І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося» (Об’явлення 20:11). Що ж це за «престол великий білий»? Не що інше, як престол суду ‘Бога, Судді всіх’ (Євреїв 12:23). Тепер він судитиме людство і вирішуватиме, хто скористається з Ісусової жертви (Марка 10:45).

3. а) Що означає те, що Божий престол «великий» та «білий»? б) Хто судитиме в Судний день і на основі чого?

³ Божий престол «великий», що символізує величність Єгови як Суверенного Господа, а також «білий», що звертає увагу на його бездоганну праведність. Бог — основний Суддя людства (Псалом 19:8—12; Ісаї 33:22; 51:5, 8). Проте суд він доручив Ісусові Христу: «Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові» (Івана 5:22). З Ісусом будуть його 144 000 співсуддів, що їм ‘суд був даний на тисячу років’ (Об’явлення 20:4). Однак майбутнє кожної людини протягом Судного дня вирішуватиметься згідно з нормами Єгови.

4. Що означає те, що «втекла земля й небо»?

⁴ Як нам розуміти те, що «втекла земля й небо»? Це те саме небо, яке згорнулось, немов той сувій, під час розкриття шостої печатки, тобто людські уряди, що ‘зберігалися для огню на день суду й загибелі безбожних людей’ (Об’явлення 6:14; 2 Петра 3:7). Земля — це організована система речей під їхнім правлінням (Об’явлення 8:7). Втеча цієї землі і неба відбудеться в момент знищення звірини й царів землі з їхніми військами і разом з тими, котрі прийняли знамено звірини і котрі поклоняються її образу (Об’явлення 19:19—21). Виконавши свій суд над землею і небом Сатани, Великий Суддя встановлює ще один День суду.

Тисячолітній Судний день

5. Кого ще потрібно буде судити після втечі старої землі та старого неба?

⁵ Кого ще потрібно буде судити після втечі старої землі та старого неба? Це не стосується членів помазаного останку 144 000, бо вони вже суджені й попечатані. Ті члени останку, що ще житимуть на землі після Армагеддону, мають невдовзі після нього померти й отримати свою небесну нагороду шляхом воскресіння (1 Петра 4:17; Об’явлення 7:2—4). Проте мільйони людей з великого натовпу, котрі пережили велику скорботу, стоять на виду «перед престолом». Завдяки їхній вірі в Ісусову пролиту кров їх уже зараховано до праведних для того, щоб вони могли пережити велику скорботу, але вони будуть суджені протягом тисячі років, коли Ісус водитиме їх до «джерел вод життя». І тоді, коли вони досягнуть тілесної досконалості і після того будуть випробувані, їх буде проголошено праведними у повному розумінні цього слова (Об’явлення 7:9, 10, 14, 17). Протягом тисячі років будуть суджені також діти, котрі переживуть велику скорботу і котрі ще будуть народжуватися у членів великого натовпу. (Порівняйте Буття 1:28; 9:7; 1 Коринтян 7:14).

6. а) Який натовп тепер бачить Іван і на що вказують слова «малі і великі»? б) Яким чином мільйони людей, котрі є в Божій пам’яті, будуть повернені до життя?

⁶ Але Іван бачить натовп, значно більший від того, який пережив велику скорботу. Цей натовп налічуватиме мільярди! «І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги» (Об’явлення 20:12а). «Малі і великі» — це видатні, а також менш видатні люди, що жили й померли на землі протягом минулих 6000 років. В Євангелії, яке апостол Іван написав незабаром після написання Об’явлення, наведені Ісусові слова про його Отця: «Він дав Йому [Ісусові] силу чинити і суд, бо Він — Людський Син. Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в [«пам’ятних», НС] гробах,— Його голос почують, і повиходять» (Івана 5:27—29). Яке ж грандіозне завдання — усунути те, з чим люди мусили миритися протягом цілої своєї історії: смерть і похорони! Немає сумніву, що ці незчисленні мільйони людей, які є в Божій пам’яті, будуть воскресати поступово, щоб великий натовп — мала кількість у порівнянні з ними — був у змозі справлятися з проблемами, які, можливо, виникатимуть через те, що воскреслі спочатку можуть мати нахил до свого колишнього способу життя з його тілесними слабкостями й напрямом думок.

Хто воскресне і буде суджений?

7, 8. а) Яку книгу тепер розгорнено і що відбувається після того? б) Хто не воскресне?

⁷ Іван додає: «І розгорнулась інша книга,— то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми. І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад [«гадес», Герасимчук] дали мертвих, що в них,— і суджено їх згідно з їхніми вчинками» (Об’явлення 20:12б, 13). Це справді захоплююче видовище! ‘Море, смерть і гадес’ відіграю́ть свою роль, але зверніть увагу на те, що ці терміни не взаємовиключають один одногоa. Йона, бувши у шлунку риби серед моря, казав, що був у Шеолі, або Гадесі (Йони 2:3). Якщо людина померла смертю, успадкованою від Адама, то, очевидно, теж перебуває у Гадесі. Ці пророчі слова запевняють, що Бог нікого не залишить поза увагою.

⁸ Звичайно, є невідома кількість людей, що не воскреснуть. Між ними будуть нерозкаяні книжники і фарисеї, котрі відкинули Ісуса й апостолів, релігійний «беззаконник» і помазані християни, що «відпали» (2 Солунян 2:3; Євреїв 6:4—6; Матвія 23:29—33). Ісус також сказав, що, коли настане кінець цього світу, козлоподібні люди підуть у «вічний огонь, що дияволові та його посланцям [«ангелам», Хом.] приготований», тобто на «вічне відрізання» (Матвія 25:41; 25:46, НС). Такі не воскреснуть!

9. Як апостол Павло показує, що декотрі будуть особливо привілейовані у воскресінні, і хто буде між ними?

⁹ З другого боку, декотрі будуть особливо привілейовані у воскресінні. Апостол Павло вказував на це, коли казав: «Маю надію я в Бозі... що настане воскресення праведних і неправедних» (Дії 24:15). Між тими, що воскреснуть до життя на землі, будуть «праведні»,— в тому числі вірні чоловіки й жінки давніх часів Авраам, Рахав і багато інших,— визнані праведними з огляду на їхню дружбу з Богом (Якова 2:21, 23, 25). Між ними будуть також праведні з інших овець, які померли вірними в наші дні. Мабуть, такі вірні воскреснуть на початку Ісусового Тисячолітнього правління (Йова 14:13—15; 27:5; Даниїла 12:13; Євреїв 11:35, 39, 40). Немає сумніву, що багато з цих праведних воскреслих матимуть особливий привілей наглядати над величезною працею відновлення Раю. (Псалом 45:17; порівняйте Ісаї 32:1, 16—18; 61:5; 65:21—23).

10. Хто такі «неправедні», що воскреснуть?

¹⁰ Але хто такі «неправедні», про котрих говориться в Дії 24:15? Між ними буде багато людей, які вмирали протягом історії, і головним чином ті, що вмирали в «часи невідання» (Дії 17:30, Дерк.). Такі особи через місцевість, де народились, або час, в який жили, не мали нагоди взнати волю Єгови та підпорядкувати їй своє життя. Крім того, декотрі, може, чули звістку спасіння, але в той час не відреагували на неї належним чином або померли, не встигнувши присвятитися й охреститись. Воскреснувши, такі люди мусять узгодити свої думки й життя з Божими нормами, якщо захочуть скористатися з цієї нагоди жити вічно.

Книга життя

11. а) Що таке «книга життя» і чиї імена записані в ній? б) Чому книга життя буде розгорнена протягом Тисячолітнього правління?

¹¹ Іван говорить про «книгу життя». У книгу записано тих, що отримають від Єгови вічне життя. У цю книгу записано імена Ісусових помазаних братів, імена осіб з великого натовпу і таких вірних чоловіків давнини, як Мойсей (Вихід 32:32, 33; Даниїла 12:1; Об’явлення 3:5). Імена «неправедних» воскреслих ще не записуються у цю книгу. Отже, книга життя буде розгорнена протягом Тисячолітнього правління, щоб туди було внесено імена достойних осіб. Ті люди, чиї імена не будуть записані в книгу життя, ‘укинені будуть в озеро огняне’. (Об’явлення 20:15; порівняйте Євреїв 3:19).

12. Що визначатиме, чи ім’я людини буде записане в розгорненій книзі життя, і який приклад подав нам Суддя, що його призначив Єгова?

¹² Що ж визначатиме, чи ім’я людини тоді буде записане в розгорнену книгу життя? Головним буде такий самий фактор, як за днів Адама і Єви: послух перед Єговою. Як написав апостол Іван своїм улюбленим співхристиянам: «Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!» (1 Івана 2:4—7, 17). Суддя, що його призначив Єгова, подав нам добрий приклад слухняності: «І хоч Сином Він [Ісус] був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був. А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння» (Євреїв 5:8, 9).

Розгортаються інші книги

13. Як воскреслі мають доказати свою слухняність і яких принципів вони мусять дотримуватись?

¹³ Як воскреслі мають виявити свою слухняність? Ісус сам звернув увагу на дві великі заповіді, кажучи: «Перша: «Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — Бог єдиний». І: «Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї!» (Це заповідь перша!) А друга (однакова з нею): «Люби свого ближнього, як самого себе!» (Марка 12:29—31). Людина також мусить слухатись незмінних принципів Єгови — відмовитися від крадіжок, обману, душогубства і неморальності (1 Тимофія 1:8—11; Об’явлення 21:8).

14. Які інші книги розгорнені і що міститься в них?

¹⁴ Але Іван тільки що згадав інші книги, які будуть розгорнені протягом Тисячолітнього правління (Об’явлення 20:12). Що це за книги? Іноді Єгова давав конкретні вказівки щодо того, як діяти в тому чи іншому випадку. Наприклад, за Мойсеєвих днів він дав ізраїльтянам звід докладних законів, і їхнє життя залежало від послуху перед тими законами (Повторення Закону 4:40; 32:45—47). Протягом першого століття Ісусовим вірним послідовникам було дано нові настанови, щоб допомогти їм дотримуватися принципів Єгови у час християнської системи речей (Матвія 28:19, 20; Івана 13:34; 15:9, 10). Тепер Іван каже, що має бути «суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми». Очевидно, при розгорненні цих книг до загального відома буде доведено детальні вимоги Єгови для людства протягом тисячоліття. Застосовуючи у своєму житті правила і накази, що містяться у тих книгах, слухняні люди зможуть продовжити свої дні і зрештою досягнути вічного життя.

15. Яка кампанія освіти буде потрібна протягом воскресіння і за яким порядком, очевидно, люди будуть воскресати?

¹⁵ Яка ж великомасштабна кампанія теократичної освіти буде потрібна! У 1993 році Свідки Єгови цілого світу проводили в середньому понад 4 500 000 біблійних вивчень. Але протягом воскресіння, безсумнівно, будуть проводитись незчисленні мільйони таких вивчень, основаних на Біблії і нових книгах! Усім Божим людям потрібно буде докладати зусиль, щоб бути добрими вчителями. Немає сумніву, що воскреслі у міру свого прогресу також братимуть участь у цій програмі навчання. Очевидно, воскресіння буде відбуватись таким чином, щоб живі мали радість вітати й навчати колишніх членів власної родини й знайомих, котрі у свою чергу зможуть вітати і навчати ще інших. (Порівняйте 1 Коринтян 15:19—28, 58). Понад чотири мільйони Свідків Єгови, що сьогодні активно проповідують правду, закладають добру основу для привілеїв, які вони надіються мати протягом воскресіння (Ісаї 50:4; 54:13).

16. а) Чиї імена не будуть записані в книгу життя? б) Чиє воскресіння виявиться воскресінням «життя»?

¹⁶ Стосовно воскресіння до життя на землі Ісус сказав: «Ті, що чинили добро, [повиходять] на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду». У цьому вірші «життя» й «Суд» — поняття протилежні, вони показують, що воскреслі, які будуть ‘зло чинити’ після того, як навчаться з натхненого Святого Письма і з книг, розцінюватимуться як негідні життя. Їхні імена не будуть записані в книгу життя (Івана 5:29). Те ж саме буде з усіма тими, які колись були вірні, але з якоїсь причини збочили з правильного шляху протягом Тисячолітнього правління. Імена можуть бути стерті (Вихід 32:32, 33). З другого боку, імена тих, що слухняно коритимуться записаному в книгах, будуть записані в книгу життя, і такі особи будуть жити. Їхнє воскресіння виявиться воскресінням «життя».

Знищення смерті й Гадесу

17. а) Яку надзвичайну подію описує Іван? б) Коли буде спорожнено Гадес? в) Коли смерть, успадкована від Адама, ‘укинена буде в озеро огняне’?

¹⁷ Потім Іван описує надзвичайно чудову подію! «Смерть же та ад [«гадес», Герасимчук] були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть,— озеро огняне. А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне» (Об’явлення 20:14, 15). До кінця тисячолітнього Судного дня ‘смерть та гадес’ будуть цілком знищені. Але чому на це потрібно аж тисячу років? Гадес, загальна могила усього людства, буде спорожнений, коли Бог воскресить останню особу, яка буде в його пам’яті. Але доти, доки людина буде заплямована успадкованим гріхом, над нею тяжітиме смерть, успадкована від Адама. Усі воскреслі до життя на землі, а також члени великого натовпу, які переживуть Армагеддон, мусять слухатися записаного в книгах, аж поки цінність Ісусового викупу не усуне повністю хвороби, старіння та інші успадковані немочі. Тоді смерть, успадкована від Адама, разом з Гадесом ‘укинені будуть в озеро огняне’. Вони назавжди відійдуть у минуле!

18. а) Як апостол Павло описує успішне правління Царя Ісуса? б) Що Ісус робить з удосконаленим людством? в) Які інші події відбуваються наприкінці тисячі років?

¹⁸ Таким чином виконається програма, про яку апостол Павло говорить у своєму посланні до коринтян: «Мусить бо він [Ісус] царювати, поки не покладе [Бог] всіх ворогів йому під ноги. Знищений буде останній ворог — смерть [успадкована від Адама]». А що тоді? «Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе». Інакше кажучи, Ісус «передасть царство Богові й Отцеві» (1 Коринтян 15:24—28, Хом.). Так, Ісус, перемігши цінністю своєї жертви успадковану від Адама смерть, передасть своєму Отцю, Єгові, удосконалене людство. Очевидно, в той час, наприкінці тисячі років, Сатана буде випущений, і тоді відбудеться остаточне випробовування, щоб вирішити, чиї імена назавжди залишаться в книзі життя. «Силкуйтеся», щоб і ваше ім’я було серед них! (Луки 13:24; Об’явлення 20:5).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 298]

Імена тих «неправедних» воскреслих, які будуть слухатись написаного в книгах, відкритих протягом Тисячолітнього правління, можуть бути записані в книгу життя.

Розділ 42

Нове небо й нова земля

1. Що Іван описує, коли ангел звертає його увагу на початок Тисячолітнього правління?

ЦЕ ВЕЛИЧНЕ видіння продовжується, коли ангел звертає Іванову увагу на початок Тисячолітнього правління. Що він описує? «І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було» (Об’явлення 21:1). Тепер перед його очима постає надзвичайна панорама!

2. а) Як пророцтво Ісаї про нове небо і нову землю сповнилось після відродження євреїв у 537 році до н. е.? б) Звідки ми знаємо, що пророцтво Ісаї стосується також майбутнього часу, і як ця обітниця виконається?

² За сотні років до народження Івана Єгова сказав пророкові Ісаї: «Бо ось Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце!» (Ісаї 65:17; 66:22). Перший раз це пророцтво сповнилося після повернення вірних євреїв у Єрусалим в 537 році до н. е., по 70 роках поневолення у Вавилоні. У той час відродження вони були очищеним суспільством, «новою землею», під новою урядовою системою, «новим небом». Проте апостол Петро звертає увагу на ще одне сповнення того пророцтва, коли каже: «Але за Його обітницею ми чекаємо неба нового й нової землі, що праведність на них пробуває» (2 Петра 3:13, Ог., 1988). Іван тепер показує, що ця обітниця виконується протягом Господнього дня. ‘Перше небо та перша земля’, організована система з урядовою структурою, що була під впливом Сатани і демонів, проминуть. Бурхливого «моря» злого, бунтарського людства вже не буде. На їх місці буде «небо нове й нова земля» — нове земне суспільство під новим урядом, Божим Царством. (Порівняйте Об’явлення 20:11).

3. а) Що описує Іван і що таке Новий Єрусалим? б) Як розуміти, що Новий Єрусалим ‘сходить із неба’?

³ Іван продовжує: «І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого» (Об’явлення 21:2). Новий Єрусалим — це Христова наречена, що складається з помазаних християн, які залишилися вірними до самої смерті й воскресли, щоб стати царями і священиками з прославленим Ісусом (Об’явлення 3:12; 20:6). Як і земний Єрусалим був урядовим центром у стародавньому Ізраїлі, так само велична невіста — Новий Єрусалим — і її Наречений становлять уряд нової системи речей. Це нове небо. ‘Невіста сходить із неба’ не буквально, а в тому розумінні, що звертає свою увагу на землю. Наречена Агнця буде йому вірно допомагати у праведний спосіб правити над усім людством. Справді, це велике благословення для нової землі!

4. Яку обітницю тепер дає Бог, подібну до обітниці новоутвореному народу Ізраїлю?

⁴ Іван далі каже: «І почув я гучний голос із престолу, який кликав: «Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними» (Об’явлення 21:3). Коли Єгова уклав Закон-угоду з тодішнім новим народом Ізраїлю, то обіцяв: «Поставлю місце перебування Свого серед вас,— і душа Моя не обридить вами. І Я буду ходити серед вас, і буду вам Богом, а ви будете Мені народом» (Левит 26:11, 12). Тепер Єгова теж дає подібну обітницю вірним людям. Протягом тисячолітнього Судного дня вони будуть для нього особливим народом.

5. а) Яким чином Бог житиме з людством протягом Тисячолітнього правління? б) Яким чином Бог житиме з людством після Тисячолітнього правління?

⁵ Протягом Тисячолітнього правління Єгова «житиме» серед людей через тимчасове представництво його царського Сина, Ісуса Христа. У кінці Тисячолітнього правління, коли Ісус передасть Царство своєму Отцеві, уже не потрібно буде царського представника, або заступника. У духовному розумінні Єгова житиме з «народом Його» постійно й безпосередньо. (Порівняйте Івана 4:23, 24). Який же високий привілей для відновленого людства!

6, 7. а) Про які величні обітниці говорить Іван і хто отримає ці благословення? б) Як Ісая описує духовний і фізичний рай?

⁶ Іван продовжує: «І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше [«колишнє», Герасимчук] минулося!» (Об’явлення 21:4). Нам знову спадають на думку попередні натхнені обітниці. Ісая також чекав часу, коли вже не буде ні смерті, ні смутку — часу, коли горе заступиться радістю (Ісаї 25:8; 35:10; 51:11; 65:19). Іван тепер підтверджує, що ці обіцянки чудово сповнятимуться протягом тисячолітнього Судного дня. Великий натовп першим відчує ці благословення. «Агнець, що серед престолу», продовжуючи пасти їх, «водитиме їх до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре!» (Об’явлення 7:9, 17). Зрештою всі воскреслі, що повірять Єгові, приєднаються до них, щоб утішатися раєм як духовним, так і фізичним.

⁷ «Тоді то,— каже Ісая,— розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим». Так, «тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик» (Ісаї 35:5, 6). Тоді вони теж «доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати. Не будуть вони будувати, щоб інший сидів, не будуть садити, щоб інший спожив, дні бо народу Мого — як дні дерева, і вибранці Мої зуживатимуть чин [своїх] рук!» (Ісаї 65:21, 22). Їх не буде викоренено із землі.

8. Що сам Єгова говорить про достовірність тих величних обітниць?

⁸ Які ж чудові картини майбутнього наповнюють наш розум, коли вдумуємось у ті обітниці! Під небесним люблячим урядом вірні люди матимуть усі умови для щасливого життя. Чи ці обітниці занадто добрі, щоб можна було повірити в них? Чи вони тільки мрії старенького чоловіка, засланого на острів Патмос? Сам Єгова відповідає: «І сказав Той, Хто сидить на престолі: «Ось нове все творю!» І говорить: «Напиши, що слова ці правдиві та вірні!» І сказав Він мені: «Сталося! Я Альфа й Омега, Початок і Кінець» (Об’явлення 21:5, 6а).

9. Чому можна бути абсолютно впевненим, що ці майбутні благословення обов’язково здійсняться?

⁹ Це немов сам Єгова дає вірному людству гарантію, або уповноваження, на майбутні благословення. Хто ж відважиться піддати сумніву слова такого Гаранта? Ці обітниці Єгови такі певні, що він говорить про них, немов вони вже виконались: «Сталося!» Чи ж не Єгова є «Альфа й Омега... Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель»? (Об’явлення 1:8). Певно, що так! Він сам сказав: «Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Мене!» (Ісаї 44:6). Будучи таким Богом, він може надихати пророцтва і сповняти їх у деталях. Як це зміцнює віру! Він обіцяє: «Ось нове все творю!» Замість того щоб вагатися, чи всі ці чуда дійсно виконаються, краще було б подумати: «Що мені робити, щоб успадкувати ці благословення?»

«Вода» для спрагнених

10. Яку «воду» пропонує Єгова і що вона символізує?

¹⁰ Сам Єгова звіщає: «Хто прагне, тому дармо Я дам від джерела живої води» (Об’явлення 21:6б). Щоб заспокоїти цю спрагу, людина мусить усвідомлювати свої духовні потреби й охоче приймати «воду», яку дає Єгова (Ісаї 55:1; Матвія 5:3, НС). Що ж то за «вода»? Ісус сам відповів на те запитання, коли свідчив жінці біля криниці в Самарії. Він сказав їй: «Хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне». «Джерело живої води» постачає від Бога через Христа все необхідне для відновлення людства до досконалого життя. Як і самарянка, ми повинні прагнути води з того джерела! І, як та жінка, ми повинні охоче відкладати світські справи, щоб мати час розповідати іншим цю добру новину! (Івана 4:14, 15, 28, 29).

Переможці

11. Яку обітницю дає Єгова і кого в першу чергу стосуються ті слова?

¹¹ Ті, що питимуть ту відсвіжуючу «воду», теж мусять перемагати, бо Єгова каже: «Переможець успадкує все, і Я буду Богом для нього, а він Мені буде за сина!» (Об’явлення 21:7). Ця обітниця подібна до обітниць у звістках сімом зборам, тому ці слова стосуються в першу чергу помазаних учнів (Об’явлення 2:7, 11, 17, 26—28; 3:5, 12, 21). Христові духовні брати протягом віків прагнули привілею стати частиною Нового Єрусалима. І якщо вони перемагають, як переміг Ісус, то їх надія здійсниться (Івана 16:33).

12. Як обітниця Єгови в Об’явлення 21:7 сповниться для великого натовпу?

¹² Великий натовп з усіх народів також чекає сповнення цієї обітниці. Він теж мусить перемогти — вірно і віддано служити Богові до самого кінця великої скорботи. Тоді вони отримають земний спадок, ‘Царство, уготоване їм від закладин світу’ (Матвія 25:34). Ці, а також інші з Господніх земних овець, які успішно пройдуть випробування в кінці тисячі років, також названі «святими» (Об’явлення 20:9). Вони матимуть святі, синівські взаємини зі своїм Творцем, Богом Єговою, як члени його всесвітньої організації (Ісаї 66:22; Івана 20:31; Римлян 8:21).

13, 14. Щоб зазнати сповнення Божих величних обітниць, яких вчинків необхідно рішуче уникати і чому?

¹³ Як же важливо, щоб Свідки Єгови, маючи такі чудові перспективи, залишалися чистими й не опоганювалися світом Сатани! Нам треба бути сильними, рішучими і непохитними, щоб Диявол не втягнув нас у компанію людей, про яких Єгова говорить: «А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям,— їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою», а це — друга смерть!» (Об’явлення 21:8). Так, усі, що хочуть успадкувати життя, мусять уникати вчинків, якими забруднилась ця стара система. Вони мусять перемогти — залишитись вірними, незважаючи на тиск і спокуси (Римлян 8:35—39).

¹⁴ Хоча загальновизнане християнство і вважає себе нареченою Христа, воно відрізняється мерзенними вчинками, про які Іван тут говорить. Тому воно буде знищене назавжди разом з рештою Вавилона Великого (Об’явлення 18:8, 21). Так само, якщо хтось із помазаних або з великого натовпу почне чинити таке зло або заохочувати до нього інших, він ризикує бути навіки знищеним. Якщо він не погодиться залишити свої злі вчинки, то не зазнає сповнення Божих обітниць. Також у новому світі, коли хтось повернеться до таких вчинків, то відразу буде знищений, помре другою смертю без надії на воскресіння (Ісаї 65:20).

15. Хто є видатними переможцями і яким величним видінням завершується Об’явлення?

¹⁵ Агнець, Ісус Христос, і його наречена зі 144 000, Новий Єрусалим, є видатними переможцями. Як же доречно, що Об’явлення завершується таким чудовим описом Нового Єрусалима! Тепер Іван розповідає про своє останнє видіння.

[Ілюстрації на сторінці 302]

У новому земному суспільстві кожен матиме задовольняючу працю і радісне спілкування.