Молоді люди запитують...

Як я можу позбутися турботи про свою вагу?

«Найбільше спірне питання у моєму житті — це покласти чи не покласти майонез на бутерброд. Як я можу зосереджуватися на чомусь іншому, коли мене не полишає думка про майонез? Остаточне рішення? Ніякого майонезу — у ньому дуже багато калорій. Анорексія знову перемагає. Я піддаюсь» (Джеймі).

РОЗЛАДИ харчування турбують мільйони молодих людейa. Більшість з них не починає з того, що прагне морити себе голодом (анорексія) або розвиває звичку об’їдатись, а потім випорожнювати шлунок (булімія). Навпаки, багато починає з простої мети — позбутися декількох кілограмів. Ще не встигши усвідомити проблему, вони опиняються в пастці дивного кола голодування чи переїдання. «Я почала дотримуватися дієти, щоб контролювати свою вагу, але тепер вона контролює мене»,— говорить Джеймі.

Що ти можеш зробити, коли збагнеш, що тебе турбує думка про їжу та її вплив на твою вагу? По-перше, візьми до уваги, що чимало молодих людей боролися з розладами харчування й перемогли! Але як?

Розглядання себе у дзеркалі

Важливий крок, аби здобути перемогу в боротьбі з розладом харчування,— це реально подивитися на свою зовнішність. «Більшість людей, які страждають на розлади харчування, мають спотворене уявлення про себе,— говориться у книжці «Міняється тіло — міняється життя» (англ.).— Вони нереалістично дивляться на своє тіло, а також надто критично ставляться до себе й особливо до своєї зовнішності».

Справді, деякі підлітки створюють повне уявлення про себе, беручи до уваги лише фізичну будову; будь-який недолік вважається катастрофою. «Я така товста, що не можу зносити це,— говорить 17-річна Віккі.— Моя талія настільки широка, що я не можу носити одяг, який би підкреслював її». Навіть після того, як Віккі схудла на 10 кілограмів, вона не була задоволена. Дівчина або відмовлялася від їжі, або об’їдалась і потім блювала.

Звичайно, немає нічого поганого в тому, щоб у розумній мірі турбуватися своїм зовнішнім виглядом. Цікаво зазначити, що Біблія схвально говорить про фізичну будову й зовнішній вигляд багатьох жінок і чоловіків, як, наприклад, Сарри, Рахілі, Йосипа, Давида й Авіґаїлb. У Біблії навіть згадується, що Давидова доглядачка Авішаґ «була дуже вродлива» (1 Царів 1:4).

Визначення правдивої краси

Проте Біблія не надає основного значення фізичній привабливості або формі тіла. Навпаки, вона вихваляє «заховану людину серця» (1 Петра 3:4). В очах Бога й людей наша внутрішня особистість може або прикрашати нас, або викликати до нас огиду (Приповістей 11:20, 22).

Зважте на Давидового сина Авесалома. У Біблії говориться: «Такого вродливого мужа, як Авесалом, не було в усьому Ізраїлі, щоб був так дуже хвалений,— від стопи ноги його й аж до верху голови його не було в ньому вади» (2 Самуїла 14:25). Однак цей хлопець був віроломним. Гордість і честолюбство спонукали його спробувати незаконно захопити владу царя, котрого призначив Єгова. Тому Біблія не відгукується про Авесалома схвально, але зображає його як чоловіка, що виявляв ганебну невірність і смертоносну ненависть.

Справжня привабливість або врода людини не залежить від фізичної будови. Цілком виправдано Біблія заявляє: «Мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму! Вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!» (Приповістей 4:7, 9).

Однак зауважено, що розлади харчування часто зумовлені не просто незадоволенням своєю зовнішністю. В одному довіднику зазначається: «Люди, котрих турбує думка про їжу та які стають жертвами розладів харчування, таких, як нервова анорексія, булімія й переїдання, здебільшого мають комплекс неповноцінності. Їм бракує почуття власної гідності й вони вважають, що інші також не цінують їх».

Існує ряд чинників, які можуть посприяти тому, щоб у людини виникло занижене почуття власної гідності. З початком перехідного періоду, наприклад, тебе можуть охопити почуття непевності,— особливо, коли ти статево розвинувся швидше, ніж твої ровесники. Крім того, деякі молоді люди виховуються в сім’ях, де панує постійне безладдя, можливо навіть фізичне або статеве зловживання. Хоч би які були причини, одужання зазвичай вимагає усвідомлення того, що́ викликає почуття нікчемності. Це означає почати розпізнавати свою правдиву цінність, як особистості. Безсумнівно, кожен має принаймні декілька гідних схвалення якостей. (Порівняй 1 Коринтян 12:14—18). І хоча ти, мабуть, не бачиш у собі цих рис, зрілий друг може звернути твою увагу на них.

Але що робити, коли тобі справді потрібно схуднути в розумних оздоровчих цілях? Біблія радить, щоб ми були «стримані» (1 Тимофія 3:11, СМ). Отже ліпше уникати крайнощів у дотримуванні дієти чи ставати жертвою програми швидкого схуднення. Можливо, найліпший засіб скинути зайві кілограми — це здорова дієта й поміркована кількість фізичних вправ. «Так як і в більшості інших питань,— говориться в журналі «ФДА консюмер»,— існує правильний і неправильний спосіб схуднути. Неправильний спосіб полягає у тому, щоб нехтувати їжею, постановляти нічого не їсти, крім дієтичного хліба й води, приймати дієтичні засоби або примушувати себе блювати».

Сила довіри

Працівниця патронажу Ненсі Колодні порівнює розлад харчування з «входженням у лабіринт людини без карти або компаса, яка не впевнена у тому, де розташований вихід, і чи знайде вона дорогу назад та коли це буде... Чим довше вона перебуває в лабіринті, шукаючи виходу, тим більше стає розгубленою й розчарованою». Якщо ти маєш симптоми анорексії чи булімії, тобі потрібна допомога. Ти не зможеш вийти з «лабіринту» сам. Тому розкажи про проблему батькам або дорослому, якому можеш довіряти. Біблійна приповість говорить: «Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом» (Приповістей 17:17).

Багато Свідків Єгови знайшли таке довірливе спілкування в особах старійшин християнського збору. Звичайно, старійшини не лікарі, тому їхня допомога не замінить необхідності медичного втручання. Однак християнські наглядачі не стануть ігнорувати «зойку убогого», а їхні поради й молитви можуть допомогти «вздоровити недужого» духовно (Приповістей 21:13; Якова 5:13—15).

Якщо тобі незручно розповідати про проблему віч-на-віч, виклади свої думки у листі й попроси відповісти. Важливим є виявити комусь справу. «Визнаючи, що тобі це більше не під силу,— пише Ненсі Колодні,— ти зобов’язуєшся дозволити ще комусь допомагати тобі». Вона додає: «Тобі, можливо, важко думати про таке й вживати заходів, але це є корисним, це — кроки у правильному напрямку, щоб вийти з лабіринту».

Християнська молодь має ще один могутній засіб — молитву. Молитва до Бога не є психологічною милицею. Це реальне й важливе спілкування з Творцем, який розуміє тебе ліпше, ніж ти сам! (1 Івана 3:19, 20). І хоча ще не прийшов час, коли Єгова усуне всі хвороби, наш люблячий Бог може керувати твоїми кроками, щоб ти не хитався (Псалом 55:23). Давид написав з власного досвіду: «Шукав я був Господа,— і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив. Цей убогий взивав,— і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив» (Псалом 34:5, 7).

Тому, хоч би що там було, висловлюй свої найглибші почуття Єгові Богу. «Покладіть на Нього всю вашу журбу [«тривогу», НС],— написав апостол Петро,— бо Він опікується вами!» (1 Петра 5:7). Щоб розвинути цінування за сердечну доброзичливість Єгови, чому б уважно не прочитати з книги Псалмів розділи 34, 77, 86, 103 і 139? Роздуми над цими псалмами зміцнять твої переконання у тому, що Єгова вірний і відданий та бажає, аби ти мав успіх. Читаючи його Слово, ти зможеш відчувати те саме, що Давид, який написав: «Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу» (Псалом 94:19).

Будь терпеливим — видужання приходить поступово

Більшість тих, хто отримав допомогу при розладі харчування, не видужали відразу ж. Пригадай Джеймі, про яку говорилося на початку статті. Навіть після того, як вона отримала допомогу, для неї було важко їсти навіть вівсянку. «Мені постійно треба говорити собі, що це добре для мене і я потребую їжі, аби жити,— говорить вона.— Здається, що кожна повна ложка страви, яку я вживаю, важить тисячу кілограмів».

Хоча колись Джеймі була при смерті, вона вирішила перемогти свою одержимість щодо їжі. «Я не збираюсь помирати,— говорить Джеймі.— Я хочу боротися з цим і перемогти. Я переможу анорексію. Це буде важко, але я зроблю це». Ти також можеш!

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 19]

Зрівноважена дієта й поміркована кількість фізичних вправ можуть допомогти регулювати твою вагу.