Європейський суд відновлює справедливість
ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА У ГРЕЦІЇ
ВІЙСЬКОВА служба в Греції обов’язкова. За відмову проходити військову службу постійно 300 Свідків Єгови перебувають в ув’язненні. Вважаючи їх в’язнями сумління, Міжнародна амністія часто закликала кожний грецький уряд, що приходив на зміну іншому, звільнити цих віруючих та прийняти закон, який би надав їм можливість проходити цивільну службу некарального характеру.
У 1988 році було прийнято новий закон, який змінив порядок проходження військової служби. Серед іншого в ньому застережено: «від військової служби звільнені: ...на своє прохання призовники, що є представниками визнаних релігій і є релігійними служителями, монахами або проходять підготовку як монахи». Релігійних служителів Грецької православної церкви звільняють просто і легко, їм не чинять жодних перешкод і ніяк не зневажають їхніх основних прав. Чи ж так само ставляться до служителів релігійних меншостей? Невдовзі це було перевірено.
Протизаконне ув’язнення
Наприкінці 1989 року Дімітріос Цірліс, а на початку 1990 року — Тімотеос Кулумпас, призначені Центральним збором християнських Свідків Єгови в Греції релігійними служителями, згідно з новим законом подали у відповідні призовні пункти заяви з проханням звільнити їх від військової служби. До заяв вони долучили документи, які підтверджують їхню приналежність до активних релігійних служителів. Як і слід було чекати, заяви було відхилено під приводом того, що Свідки Єгови не належать до «відомих релігій».
Брати Цірліс та Кулумпас з’явились у відповідні центри військової підготовки і були затримані, звинувачені у непокорі і взяті під варту. Тим часом Генеральний штаб збройних сил Греції відхилив їхню апеляційну скаргу на рішення призовних комісій. Військові власті посилалися на Священний Синод Грецької православної церкви, який повідомив їм, що віросповідання Свідків Єгови не є визнаною релігією! Це суперечило постановам ряду цивільних судів, які встановили, що віросповідання Свідків Єгови є відомою релігією.
Але місцеві військові суди звинуватили Цірліса та Кулумпаса у непокорі та засудили їх до чотирьох років ув’язнення. Брати подали апеляційну скаргу на ці рішення у Військовий апеляційний суд, який під різними приводами три рази відкладав розгляд апеляційних скарг. При цьому, хоча грецьким законом передбачено попередньо звільняти апелянта з-під варти, братам кожного разу відмовляли у звільненні.
Тим часом Верховний адміністративний суд скасував рішення Генерального штабу збройних сил на тій підставі, що Свідки Єгови є відомою релігією.
Протягом 15 місяців перебування в Авлонській військовій в’язниці з Цірлісом та Кулумпасом, як і з іншими ув’язненими Свідками, поводилися особливо жорстоко і принизливо. В одному з повідомлень того часу говорилося про «жахливі умови, в яких [Свідки Єгови] перебувають у в’язниці, наприклад, разом з їжею їм дають гниле м’ясо та мишачі хвости, за примхою адміністрації скорочують час відвідин, камери переповнені ув’язненими і тому там дуже тісно, а особливо суворо ставляться до в’язнів сумління».
Урешті Військовий апеляційний суд виправдав брата Цірліса і брата Кулумпаса, але водночас постановив, що, оскільки «скаржників позбавили волі через їхнє грубе недбальство», держава не має зобов’язань щодо відшкодування збитків, пов’язаних з ув’язненням. У правничих колах це рішення викликало закономірні питання: «Хто несе відповідальність за це грубе недбальство? Свідки чи військові суди?»
Братів випустили з в’язниці та нарешті звільнили від проходження військової служби на тій підставі, що вони є релігійними служителями. Коли братів випустили, Міжнародна амністія заявила, що вітає звільнення Дімітріоса Цірліса і Тімотеоса Кулумпаса, а також висловила надію, що, відповідно до положень грецького закону, зі служителів Свідків Єгови знімуть зобов’язання проходити військову службу. Однак невдовзі ці сподівання виявилися марними.
Низка ув’язнень
Інший призначений релігійний служитель Свідків Єгови пройшов майже такі самі тяжкі випробування і з тієї ж самої причини. Одинадцятого вересня 1991 року Анастасіос Георгіадіс так само, як і інші брати, подав прохання про звільнення від військової служби. Через шість днів призовний пункт повідомив, що його прохання відхилено на тій же підставі: Священний Синод Грецької православної церкви не визнає Свідків Єгови відомою релігією. І це незважаючи на чітко сформульовані рішення Верховного адміністративного суду у справах Цірліса та Кулумпаса!
У письмовій відповіді Генерального штабу збройних сил зазначено: «Управління вирішило відхилити прохання [Георгіадіса] на основі експертної оцінки, що її надав Священний Синод Грецької церкви, який не вважає Свідків Єгови відомою релігією» (курсив наш).
Двадцятого січня Георгіадіса відправили у нафпліонський виправний табір і відразу посадили у карцер. Потім його перевели в Авлонську військову в’язницю.
Шістнадцятого березня 1992 року Афінський військовий суд виправдав Георгіадіса. Вперше військовий суд Греції визнав, що Свідки Єгови є відомою релігією. Начальник Авлонської військової в’язниці звільнив Георгіадіса, але зобов’язав його з’явитися у Нафпліонську призовну дільницю 4 квітня для виконання військового обов’язку. Тоді ж Георгіадіс знову відмовився проходити військову службу і знову його звинуватили у непокорі, вдруге взяли під варту й віддали під суд.
Восьмого травня 1992 року Афінський військовий суд визнав Георгіадіса невинним по новій карній справі, проте у відшкодуванні ув’язнення відмовив. Георгіадіса звільнили з Авлонської військової в’язниці, але зобов’язали з’явитися для виконання військового обов’язку до Нафпліонської призовної дільниці ще й утретє, 22 травня 1992 року! Він знову відмовився проходити військову службу і йому втретє винесли звинувачення у непокорі й взяли під варту.
Сьомого липня 1992 року Верховний адміністративний суд скасував рішення за вересень 1991 року на тій підставі, що Свідки Єгови є відомою релігією. Двадцять сьомого липня 1992 року Георгіадіса було нарешті звільнено з Солунської військової в’язниці. Десятого вересня 1992 року Солунський військовий суд виправдав Георгіадіса, але вирішив, що він не має права на відшкодування знову ж таки тому, що його ув’язнили «через його грубе недбальство».
Широкий резонанс
Висловлюючись стосовно справи Георгіадіса, Європейський парламент заявив: «У даному випадку мала місце дискримінація права релігійних служителів Свідків Єгови на рівність перед законом і права на безстороннє поводження».
У лютневій заяві 1992 року Міжнародна амністія зазначила, що вона «вважає єдиною причиною ув’язнення [Анастасіоса Георгіадіса] дискримінацію військовими властями служителів Свідків Єгови і закликає негайно і безумовно звільнити його як в’язня сумління».
Навіть військовий обвинувач одного з процесів у справі Георгіадіса визнав: «Рівень культурного розвитку суспільства визначається ставленням до громадян у певних ситуаціях. Якщо ми прагнемо, щоб культурний розвиток Греції відповідав європейським стандартам, якщо ми хочемо прогресу, тоді треба дотримуватися міжнародних правил та позбавитись упереджень. Найважливіший показник — повага до особистих прав громадян. Однак те, що відбувається зараз, а також тактика адміністрації недвозначно свідчить про небезсторонність та релігійну нетерпимість до релігійних меншин. Ця справа викликає обурення».
Іан Уайт, брістолець (Англія), член Європейського парламенту, написав: «Твердження про те, що Свідки Єгови не є ‘відомою релігією’, викличе в багатьох у країні посмішку. Звичайно, хоча Свідків порівняно небагато, вони добре знані в цій країні, оскільки часто ходять від дверей до дверей». Більше двадцяти шести тисяч Свідків Єгови, що проповідують в Греції, аж ніяк не можуть бути «невідомою релігією»!
Десятеро членів Європейського парламенту висловили в листі своє обурення з приводу справи Георгіадіса і зазначили, що таке порушення прав людини в Греції викликало в них «надзвичайне здивування і жаль».
Апеляція в Європейський суд з прав людини
Виправдані та звільнені з тюрми три жертви релігійної дискримінації відчували себе морально зобов’язаними звернутися зі скаргою до Європейського суду з прав людини. Підставою для скарги було незаконне ув’язнення, саме по собі несправедливе, психічні й фізичні страждання, а також значні моральні та соціальні наслідки неодноразового позбавлення волі на такий тривалий період часу. З наведених причин Цірліс, Кулумпас та Георгіадіс вимагали правомірної і відповідної компенсації.
Європейська комісія з прав людини одностайно прийняла рішення про те, що у справах Цірліса та Кулумпаса було порушено право на свободу та безпеку особи, ув’язнення не мало законних підстав, обидва мають право на компенсацію, а слухання їхніх справ у трибуналі не було безстороннім. Аналогічне рішення прийняла Комісія і в справі Георгіадіса.
Несправедливість виправлено
Слухання справи призначили на 21 січня 1997 року. До залу судового засідання прийшло багато людей, у тому числі студенти місцевого університету, журналісти, Свідки Єгови з Греції, Німеччини, Бельгії та Франції.
Пан Панос Бітсакіс, захисник Свідків, говорив про те, що «грецькі органи влади вперто і затято не бажають визнати існування однієї релігійної меншини», а саме Свідків Єгови. Він засудив грецьких посадових осіб за те, що вони ґрунтують свої погляди стосовно Свідків Єгови на думці їхнього головного опонента — Грецької православної церкви! Він сказав: «До чого ж це може дійти?... І доки це буде тривати?» Він говорив і про «відмову визнавати певну релігійну громаду, відмову, яка виглядає абсурдною, коли ви розумієте, що вона прямо, очевидно і безпідставно суперечить закону, суперечить десяткам постанов Верховного адміністративного суду».
Тенденційне ставлення грецьких посадових осіб підтвердила заява представника грецького уряду: «Не можна забувати, що впродовж століть майже все населення Греції належить до віри православної. Тому природно, що організація цієї церкви та статус її служителів і їхня роль у церкві цілком зрозуміла... Статус служителів церкви Свідків Єгови не настільки зрозумілий». Яке відверте визнання упередженості до релігійних меншин у Греції!
Релігійну свободу захищено
Судовий вирок було оголошено 29 травня. Голова палати пан Рольф Рюздал зачитав рішення. Суд у складі дев’яти суддів одностайно визнав, що Греція порушила статті 5 та 6 Європейської конвенції. Суд також постановив, щоб потерпілим виплатили грошову компенсацію у розмірі приблизно 72 000 доларів США за моральні та матеріальні збитки. А найголовніше, в рішенні було наведено багато вагомих доводів на захист релігійної свободи.
Суд зазначив, що «військові власті явно ігнорували» той факт, що, згідно з постановами Верховного адміністративного суду, Свідки Єгови визнані у Греції «відомою релігією». Крім того, на думку суду, вперте небажання відповідних органів влади визнати Свідків Єгови «відомою релігією» та, внаслідок цього, зневага до права на свободу, є дискримінацією на противагу ставленню до Грецької православної церкви, служителі якої отримують звільнення».
Грецькі засоби масової інформації надали цій справі широкого розголосу. Газета «Афінські новини» написала, що Європейський суд розкритикував Грецію через скаргу Свідків Єгови». Рішення у справі «Цірліс, Кулумпас та Георгіадіс проти Греції» подає надію на те, що грецька держава зробить зміни у своєму законодавстві відповідно до рішень Європейського суду і тоді Свідки Єгови користуватимуться в Греції релігійною свободою, яку не будуть порушувати адміністративні, військові або церковні органи. Крім того, це ще одне судове рішення проти грецького судочинства, винесене Європейським судом у справах, які стосуються релігійної свободиa.
Свідки Єгови високо цінують свою свободу і докладають зусиль для того, щоб використовувати її для служіння Богу та допомоги ближнім. Три релігійних служителі Свідків передали матеріали своїх справ у Європейський суд з прав людини не заради матеріального зиску, але виключно з міркувань щодо морального аспекту справи. Тому всі троє вирішили, що грошову компенсацію, яку їм присудили, буде використано тільки для освітньої праці Свідків Єгови.
[Примітка]
a Перше рішення, винесене у 1993 році, стосувалося справи «Коккінакіс проти Греції»; друге, 1996 року, стосувалося справи «Мануссакіс та інші проти Греції». (Дивіться «Вартову башту» за 1 вересня 1993 року, сторінки 27—31; «Пробудись!» за 22 березня 1997 року, сторінки 14—16).
[Ілюстрація на сторінці 20]
Естер та Дімітріос Цірліси.
[Ілюстрація на сторінці 21]
Тімотеос та Нафсіка Кулумпаси.
[Ілюстрація на сторінці 22]
Анастасіос та Кула Георгіадіси.