Еліас Гуттер — самовідданий знавець єврейської

ЧИ ВИ коли-небудь бачили Біблію єврейською мовою і чи могли її читати? Навіть якщо ні, вам буде цікаво дізнатися про вченого XVI століття Еліаса Гуттера та два його видання Біблії єврейською. Це допоможе вам ще більше цінувати власний примірник Святого Письма.

Еліас Гуттер народився 1553 року у невеликому містечку Герліц, що на території сучасної Німеччини, неподалік кордону з Польщею та Чехією. Гуттер вивчав мови Близького Сходу в лютеранському університеті в Єні. У свої 24 він вже став професором гебраїстики у Лейпцигу. Як педагог-новатор, Гуттер заснував школу у Нюрнбергу, яка давала студентам нагоду всього за чотири роки вивчити єврейську, грецьку, латинську та німецьку мови. У той час жодна інша школа чи університет не могли цього запропонувати.

«ВИНЯТКОВІСТЬ ЦЬОГО ВИДАННЯ»

У 1587 році Гуттер видав єврейською мовою частину Біблії, яку звикли називати Старим Завітом. Назва цього видання — «Дерех а-кодеш» — взята з Ісаї 35:8 і означає «Дорога святості». Ця Біблія мала красиве оформлення, зокрема шрифти, тому влучно сказано, що «кожна деталь свідчила про винятковість цього видання». Але ще більша унікальність Біблії Гуттера полягала в тому, що вона була хорошим посібником для студентів, які вивчали єврейську мову. Подивімось чому.

Студенти, намагаючись читати Біблію єврейською, стикалися з двома проблемами. Перша проблема — це новий незвичний алфавіт, а друга — префікси та суфікси, які змінюють форму слова, через що важко розпізнати його корінь. Пам’ятаючи, що в єврейській мові слова пишуться справа наліво, візьмімо для прикладу слово נפשׁ, яке транслітерується як не́феш і означає «душа». У Єзекіїля 18:4 до цього слова додано префікс ה (га), тож в результаті утворюється слово הנפשׁ (ганне́феш). На перший погляд הנפשׁ (ганне́феш) і נפשׁ (не́феш) — це цілком різні слова.

Гуттер хотів допомогти своїм студентам, і йому спала на думку геніальна ідея — друкувати єврейські літери двома різними шрифтами. Літери, з яких складався корінь слова, були суцільно залиті фарбою, а літери префіксів та суфіксів мали лише контур. Завдяки такому друку студенти могли відразу бачити корінь єврейського слова, що спрощувало вивчення мови. Такий самий підхід було використано для оформлення приміток в англійському виданні «Біблія. Переклад нового світу» (з примітками). У ньому корені транслітерованих єврейських слів надруковані жирним шрифтом, а префікси та суфікси — звичайним. На фотографії зображено уривок з Єзекіїля 18:4 у Біблії Гуттера та примітку до цього вірша у «Перекладі нового світу».

НОВИЙ ЗАВІТ У ПЕРЕКЛАДІ ГУТТЕРА

Гуттер також видав Новий Завіт, який містив текст 12 мовами. Це видання побачило світ у 1599 році в Нюрнбергу, і його часто називають Нюрнберзькою поліглотою. Вчений хотів, щоб серед інших перекладів у цій Біблії був переклад єврейською мовою. Але Гуттер розумів, що усі його спроби знайти такий переклад будуть марними, навіть якщо давати за нього, як він сказав, «увесь свій набуток»a. Тож Гуттер сам взявся перекладати Новий Завіт з грецької на єврейську. Цілком віддавшись справі, він закінчив переклад всього за рік.

Що можна сказати про переклад Гуттера? Відомий гебраїст XIX століття Франц Деліч писав: «Його переклад свідчить про глибоке знання єврейської мови, яка була маловідомою серед християн. Він і донині залишається вартим уваги, адже Гуттеру раз у раз вдавалося добирати на диво влучні слова».

ЦІННІСТЬ ЙОГО ЗУСИЛЬ

Праця Гуттера не принесла йому великого прибутку, адже його видання, очевидно, не часто знаходили свого покупця. Все ж, це зовсім не применшило цінності його зусиль. Про це свідчить той факт, що його переклад Нового Завіту єврейською мовою було двічі переглянуто і перевидано. У 1661 році це зробив Вільям Робертсон, а у 1798 — Річард Каддік. До того ж цікавим є те, що перекладаючи Новий Завіт з грецької, Гуттер небезпідставно замінював титули Кı́ріос (Господь) і Тео́с (Бог) іменем «Єгова» (יהוה, ЙГВГ). Він робив такі зміни у цитатах з Єврейських Писань і у віршах, в яких хотів показати, що мова іде про Єгову. З огляду на те, що більшість перекладів Нового Завіту не містять Божого імені, переклад Гуттера є вагомим доказом на користь того, що в Грецьких Писаннях також має вживатися це ім’я.

Тож коли ви, читаючи Грецькі Писання, натрапите на Боже ім’я, Єгова, пригадайте про невтомну працю Еліаса Гуттера і його видання Біблії єврейською мовою.