ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • g99 22.7 с. 5–11
  • Живіть довше і почувайтесь ліпше

Немає відеоматеріалів для виділеного уривка.

На жаль, не вдалося відтворити відеофайл.

  • Живіть довше і почувайтесь ліпше
  • Пробудись! — 1999
  • Підзаголовки
  • Подібний матеріал
  • Що ж то за перешкоди
  • Як спосіб життя впливає на ваш біг
  • Роль умов життя
  • Недороге й ефективне медичне обслуговування — досяжне
  • Нова система захисту в боротьбі з туберкульозом
    Пробудись! — 1999
  • Тріумф і трагедія
    Пробудись! — 1997
  • Перемога по всьому світу. Чи це можливо?
    Пробудись! — 1997
  • Як працює ваш мозок?
    Пробудись! — 1999
Показати більше
Пробудись! — 1999
g99 22.7 с. 5–11

Живіть довше і почувайтесь ліпше

УЯВІТЬ собі, що наше життя — це бар’єрний біг на довгу дистанцію, під час якого спортсменам потрібно долати високі перешкоди. Усі бігуни стартують разом, але, перескакуючи через бар’єри й час від часу вдаряючись об них, спортсмени сповільнюють свій біг і все більше й більше з них сходить з дистанції.

Подібно й людське життя має початок, або старт, і великі перешкоди вздовж цілого шляху. Протягом свого життя людина долає перешкоду за перешкодою. Кожен стрибок ослаблює її, і з часом вона просто здається. Чим більше перешкод, тим швидше людина сходить з дистанції, або вмирає. Ті, хто живе в розвинених країнах, припиняють свій біг приблизно у віці 75 років. Цей відрізок часу називається середньою тривалістю людського життя — що можна прирівняти до дистанції, яку долає більшість бігунівa. (Порівняйте Псалом 90:10). Але декотрі люди біжать довше, а зовсім небагато з них навіть досягає з людського погляду максимальної тривалості життя — приблизно 115—120 років. Трапляється це правда, настільки рідко, що про таких довгожителів повідомляють у новинах по цілому світі.

Що ж то за перешкоди

Сьогодні люди можуть не сходити з дистанції майже вдвічі довше, ніж на початку століття. Чому? Переважно через те, що вдалося знизити бар’єри-перешкоди. Але що ж то за перешкоди? Чи можна їх і далі понижати?

Представник ВООЗ, фахівець з питань громадського здоров’я сказав, що до основних перешкод, або чинників, які впливають на тривалість людського життя, належать звички, або спосіб життя, соціально-побутові умови та медичне обслуговуванняb. Тому чим здоровіший ваш спосіб життя, кращі умови й ліпше медичне обслуговування, тим нижчі ці перешкоди й тим довше ви можете прожити. Хоча умови життя людей дуже різняться, фактично кожному — від директора банку в Сіднеї до вуличного продавця у Сан-Паулу — під силу понизити перешкоди у своєму житті. Але як це можна зробити?

Як спосіб життя впливає на ваш біг

«Люди, які ведуть здоровіший спосіб життя, не лише живуть довше, але й фізичні та розумові обмеження приходять до них пізніше й тривають протягом меншої кількості років під кінець їхнього життя»,— повідомляє «Новоанглійський медичний часопис». Першу перешкоду й справді можна понизити, змінивши свій спосіб життя. А для цього слід повноцінно харчуватися, не зловживати алкоголем, не курити й займатися фізичними вправами. Розгляньмо, наприклад, важливість останнього.

Фізичне навантаження. Помірковане фізичне навантаження дає дуже багато. (Дивіться інформацію в рамці «Які вправи і скільки займатись?»). Вивчення показують, що виконання простих вправ удома та на вулиці допомагає людям похилого віку та «зовсім стареньким» повернути силу й життєву енергію. Наприклад, члени однієї групи стареньких у віці від 72 до 98 років побачили, що можуть ходити швидше і їм легше підніматися сходами після виконання вправ з гантелями протягом лише десяти тижнів. І це не дивно! Обстеження, проведені після цієї фізичної програми виявили, що м’язова сила тих людей збільшилась у понад два рази. Інша група, яка здебільшого складалася з жінок у віці до 70 років, котрі вели сидячий спосіб життя, займалась фізкультурою двічі на тиждень. Після року таких занять у жінок збільшилися м’язи, зміцніли кістки, а самі вони стали енергійнішими і їм було легше зберігати рівновагу. «Коли ми починали, то побоювалися, що в них порвуться зв’язки й сухожилля та порозтягаються м’язи,— сказала фізіолог Міріам Нельсон, яка проводила ці вивчення.— Але наслідки були зовсім іншими — сильніші й здоровіші люди».

В одному посібнику робиться такий підсумок результатів кількох наукових досліджень про вплив фізичних вправ на старіння: «Вправи сповільнюють процес старіння, продовжують життя, зменшують період залежності від інших, який найчастіше передує смерті».

Розумове навантаження. Слова: «Користуйтеся, щоб не втратити»,— стосуються не лише м’язів, але й мозку. Хоча зі старістю приходить часто також забудькуватість, вивчення, проведені Національним інститутом з проблем старіння (США), виявляють, що мозок старших людей залишається достатньо гнучким, аби справлятися з наслідками старіння. Тому професор неврології д-р Антоніо Р. Дамасйо робить висновок: «Старші люди можуть і далі насолоджуватися напрочуд повноцінним життям та мати світлий розум». Завдяки чому мозок старших людей не втрачає гнучкості?

Мозок складається зі 100 мільярдів нервових клітин, або нейронів, та трильйонів зв’язків між ними. За допомогою цих зв’язків, що діють подібно до телефонних ліній, нейрони можуть «розмовляти» між собою й створювати, окрім усього іншого, пам’ять. Коли мозок старіє, нейрони вмирають. (Дивіться інформацію в рамці «Новий погляд на клітини мозку»). Однак мозок старшої людини здатний компенсувати втрату нейронів. Кожного разу, коли назавжди «замовкає» якийсь нейрон, роботу втраченого нейрона перебирають на себе його сусіди, які створюють нові зв’язки з іншими нейронами. Так мозок перерозподіляє обов’язки, включаючи в роботу інші мозкові ділянки. Тому багато старших людей виконують ті ж розумові завдання, що й молодші, але використовують для цього інші частини мозку. В якійсь мірі мозок старшої особи можна порівняти зі старшим віком тенісистом, котрий рухається не так швидко, але компенсує це за рахунок майстерності, що її може бракувати молодшому гравцеві. І хоча старший тенісист використовує не такі технічні прийоми, як молодший, все ж перемога залишається за ним.

Що робити старшим людям, аби й далі бути на висоті? Провівши вивчення, в якому брало участь понад 1000 чоловік у віці 70—80 років, дослідниця-геронтолог д-р Мерілін Альберт виявила, що розумове навантаження є одним із чинників, завдяки яким старші особи не втрачають своїх інтелектуальних можливостей. (Дивіться інформацію в рамці «Дбайте про гнучкість свого мозку»). Розумове навантаження не дає згаснути «телефонним лініям» нашого мозку. Що ж до погіршення роботи мозку, то, за словами фахівців, воно починається тоді, «коли люди йдуть на пенсію і вирішують нічим особливо не перейматися, кажучи собі, що їх нічого у світі більше не обходить» («У глибинах мозку», англ.).

Тож, за словами геронтолога д-ра Жака Роу, дуже підбадьорює усвідомлення того, що «чинники, від яких залежить, чи будуть роки нашої старості щасливими, піддаються впливу або ж їх можна змінити». Крім того, ніколи не пізно змінити свій спосіб життя. «Навіть якщо більшість часу ви не вели здорового способу життя й змінилися лише на схилі літ,— говорить один дослідник,— то все ще можете сподіватися принаймні якихось позитивних наслідків цих змін».

Роль умов життя

Якби дівчину, котра народилася в наш час у Лондоні, перемістити в Лондон часів середньовіччя, її життя було б удвічі коротше за теперішнє. А причина полягала б не в тому, що здоров’я сучасної дівчини не таке міцне, а радше в різкій зміні висоти двох інших перешкод — умов життя та медичного обслуговування. Розгляньмо спочатку вплив умов життя.

Умови життя. В минулому умови життя людини — наприклад, побутові — були дуже небезпечними для її здоров’я. Але протягом останніх десятиліть вони змінилися. Завдяки поліпшенню санітарних умов, доступу до питної води і зменшенню паразитів у домах умови життя людини покращились, її здоров’я зміцніло, а тривалість життя зросла. Внаслідок цього у багатьох частинах світу людина тепер може довше часу не сходити з дистанціїc. Але зменшення цієї перешкоди вимагає чогось більшого, ніж просто проведення водопроводу. Потрібно також підтримувати здорове соціальне та релігійне середовище.

Соціальне середовище. Ваше соціальне середовище складається з людей — тих, з ким ви живете, працюєте, їсте, поклоняєтесь Богу та проводите вільний час. Ваші умови життя поліпшуються, коли ви отримуєте доступ до питної води. Подібно й соціальне середовище може стати ліпшим, якщо ви маєте доступ до доброго товариства — що є лише одним із основних чинників. Можливість ділитися з іншими своїми радощами та горем, мріями й невдачами понижує ще одну перешкоду, якою є соціальне середовище, і дозволяє вам бігти довше.

З іншого боку, брак друзів може призвести до самотності й соціальної смерті. Людина «в’яне», коли ті, хто її оточує, не цікавляться нею. Одна жінка, яка живе в будинку для пристарілих, написала до своєї знайомої: «Мені тепер 82. З них 16 довгих років я провела у цьому домі. До нас тут добре ставляться, але деколи я почуваюсь страшенно самотньою». На жаль, багато людей похилого віку, особливо на Заході, страждають від такої ж проблеми. Вони часто живуть серед людей, які ставляться до них толерантно, але без цінування. Як наслідок, «самотність є однією із серйозних проблем, які постійно загрожують щастю літніх людей у розвинених країнах», каже Джеймс Каєха із Міжнародного інституту з проблем старіння.

Звичайно, вам може бути не під силу змінити обставини, через які ви часто почуваєтесь самотніми,— як-от змушений вихід на пенсію, фізичні обмеження, втрата давніх друзів або смерть подружнього партнера. Все ж ви можете щось робити, аби зменшити цю перешкоду до терпимого рівня. Насамперед пам’ятайте, що ваше почуття самотності не спричинене похилим віком. Деякі молоді люди теж почувають себе одиноко. Не сама старість викликає цю проблему, а відокремленість від людей. Що ж вам робити, аби не потрапити у тенета самотності?

«Докладайте зусиль, щоб людям було приємно з вами,— радить одна вдова похилого віку.— Мало кому подобається товариство тих, хто завжди чимось незадоволений. Намагайтеся бути веселими. Це, безперечно, не легко, але затрачена енергія повернеться сторицею. На доброту люди відповідають добротою». Вона додає: «Аби мати про що порозмовляти з людьми — і старшими, і молодими,— я намагаюсь не відставати від життя, тож читаю інформативні журнали та слухаю новини».

А ось іще кілька порад: навчіться цікавитися тим, що подобається іншим. Ставте їм запитання. Будьте щедрими, наскільки це можливо. Якщо живете бідно, віддавайте людям себе самих. Давання приносить щастя. Пишіть листи. Знайдіть собі якесь хобі. Приймайте запрошення в гості або пропозицію піти кудись разом. Дбайте, щоб у вашому домі була приємна атмосфера і щоб людям хотілося вас відвідувати. Цікавтесь тими, хто в скруті, і пропонуйте їм свою допомогу.

Релігійне середовище. Дедалі більше доказів вказують на те, що релігійна діяльність допомагає старшим людям зробити своє «життя змістовним, багатим» і «щасливим», «почувати себе потрібними» й отримувати «більше задоволення від життя», а також дає їм «відчуття спільноти та благополуччя». Чому? У книжці «Пізні роки життя: факти про старіння» (англ.) пояснюється: «Завдяки вірі люди набувають філософського підходу до життя, а також поглядів, цінностей і вірувань, які допомагають їм розуміти навколишній світ». Крім того, внаслідок релігійної діяльності старші люди контактують з іншими й тому «менш імовірно, що вони будуть соціально відокремленими й самотніми».

Ці вивчення лише підтверджують те, що протягом десятиліть відчувають у своєму житті Луїз та Евлін — 80-річні вдови, які належать до збору Свідків Єгови. «У нашому Залі Царстваd я насолоджуюся спілкуванням з іншими людьми — і старшими, і молодими,— каже Луїз.— На зібраннях можна довідатися багато нового й цікавого. А розмовляючи після зібрання, ми часто весело сміємося. Я люблю ці години». Евлін теж отримує задоволення від своєї релігійної діяльності. «Я відвідую людей у моїй околиці, щоб порозмовляти з ними про Біблію,— говорить вона,— і це допомагає мені не почуватися відокремленою. Навіть більше — це приносить мені задоволення. Дуже приємно допомагати іншим у пошуках справжнього змісту життя».

Безсумнівно, Луїз і Евлін мають змістовне життя. А наслідком цього є відчуття благополуччя, яке понижує другу перешкоду — соціально-побутові умови — і допомагає їм продовжувати свій біг. (Порівняйте Псалом 92:14, 15).

Недороге й ефективне медичне обслуговування — досяжне

Поступи у медицині, зроблені в цьому столітті, дозволили значно знизити третю перешкоду, яку спричиняло медичне обслуговування, однак вдалося це зробити не скрізь. У деяких бідних країнах, вказувалося у «Звіті про стан здоров’я у світі за 1998 рік» (англ.), «середня тривалість життя за період 1975—1995 років фактично зменшилась». Генеральний директор ВООЗ зазначив, що «сьогодні в найменш розвинених країнах 3 з 4 людей помирає, не доживши віку 50 років — а це було середньою тривалістю життя у світі півстоліття тому».

Все ж дедалі більше старших і молодших людей у бідних країнах знижують цю перешкоду, користаючи з існуючого медичного обслуговування, досяжного для них. Розгляньмо для прикладу новий підхід до лікування туберкульозу.

Загалом по цілому світі туберкульоз вбиває більше людей, ніж СНІД, малярія та тропічні хвороби разом узяті,— 8000 щодня. З кожних 100 осіб, хворих на туберкульоз, 95 живе у країнах, що розвиваються. Від активної форми туберкульозу тепер страждає коло 20 мільйонів чоловік, і за наступні десять років від нього може померти 30 мільйонів — що дорівнює загальній кількості населення Болівії, Камбоджі та Малаві.

Тому не дивно, що 1997 року ВООЗ з радістю оголосила про новий метод лікування туберкульозу. Триває він шість місяців і не вимагає ані госпіталізації, ані сучасного медичного устаткування. «Вперше за весь час,— говориться в публікації ВООЗ «ТБ трітмент обзервер»,— світ має випробуване знаряддя й програму, щоб повністю перемогти епідемію туберкульозу не лише в багатих, але й у найбідніших країнах світу». Ця програма, яку було охарактеризовано як «одне з найбільших досягнень цього десятиліття», називається DOTSe.

Хоча застосування цієї програми вимагає значно менше коштів, ніж традиційні методи лікування туберкульозу, вона дає багатонадійні результати, особливо для мешканців країн, що розвиваються. «Жодна інша програма боротьби з туберкульозом не давала такого високого й постійного відсотка одужання,— каже д-р Арата Кохі, директор Всесвітньої програми ВООЗ боротьби з туберкульозом.— Завдяки DOTS досягається 95 відсоткового одужання навіть у найбідніших країнах». До кінця 1997 року програму DOTS прийняло 89 країн. Сьогодні її вже застосовує 96 держав. ВООЗ сподівається, що ця програма досягне набагато більше мільйонів убогих людей у найменш розвинених країнах і допоможе їм понизити третю перешкоду у змаганні за життя.

Змінюючи спосіб життя, поліпшуючи умови життя й середовище, а також удосконалюючи медичне обслуговування, людина справді може збільшити середню тривалість свого життя. Однак залишається нез’ясованим питання: чи вдасться їй колись збільшити також максимальну тривалість життя — можливо навіть зовсім усунути лінію фінішу?

[Примітки]

a Хоча вислови «очікувана тривалість життя» і «середня тривалість життя» часто вживаються взаємозамінно, між ними таки є різниця. «Очікувана тривалість життя» стосується кількості років, які людина сподівається прожити, а «середня тривалість життя» — це середня кількість років, яку член суспільства насправді живе. Отже, очікувану тривалість життя визначають на основі середньої тривалості життя.

b Окрім цих чинників, котрі піддаються змінам, на здоров’я та тривалість життя людини впливає її незмінна генетична будова, котру вона вспадковує. Ця проблема обговорюватиметься в наступній статті.

c Додаткову інформацію про те, як поліпшити свої побутові умови за допомогою простих заходів, можна знайти у статтях «Як дотримуватися чистоти» та «Від чого залежить ваше здоров’я» у журналі «Пробудись!» за 22 вересня 1988 року (англ.) та 8 квітня 1995 року.

d Місце, де Свідки Єгови проводять свої щотижневі зібрання, називається Залом Царства. Ці зібрання може відвідати кожен, і на них не збирається жодних грошей.

e DOTS — це абревіатура назви програми англійською мовою — directly observed treatment, short—course (короткий курс лікування під безпосереднім наглядом). Більше інформації про програму DOTS можна знайти в статті «Нова система захисту в боротьбі з туберкульозом» у журналі «Пробудись!» за 22 травня 1999 року.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 6]

ЯКІ ВПРАВИ Й СКІЛЬКИ ЗАЙМАТИСЬ?

«Тридцять хвилин помірного фізичного навантаження щодня — непогана ціль»,— говорять фахівці із Національного інституту з проблем старіння. Але не обов’язково займатися 30 хвилин підряд. Кажуть, що, виконуючи вправи три рази на день по 10 хвилин, можна досягнути такого ж ефекту, як від виконання їх за одним заходом протягом 30 хвилин. Якими ж вправами займатися? У брошурці цього інституту «Не легковажте: займайтесь!» (англ.) радиться: «Замість користуватися ліфтом, піднімайтеся східцями, забудьте про автомобіль і пройдіться пішки — такі короткі періоди навантаження можуть за день скласти 30 хвилин потрібних вам фізичних занять. Громадити листя, бавитися у веселі ігри з дітьми, поратись на городі та в домі можна так, що це зарахується до необхідної на день норми навантаження». Звичайно, перш ніж розпочати якусь програму фізичних вправ, було б мудро порадитися з лікарем.

[Ілюстрація]

Помірні фізичні навантаження можуть допомогти старшим відновити свою силу й життєву енергію.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 7]

ДБАЙТЕ ПРО ГНУЧКІСТЬ СВОГО МОЗКУ

Під час наукових досліджень, в яких брали участь тисячі старших людей, було виявлено кілька чинників, що допомагають старшим зберігати свій розум гнучким. Серед цих чинників — «любов до читання та подорожей, активна участь у культурних заходах, навчання, а також членство у клубах і професійних товариствах». «Займайтесь якомога різноманітнішими справами». «Продовжуйте працювати. Не списуйте себе на пенсію». «Вимкніть телевізор». «Беріть якісь уроки». Багато вважає, що такого роду діяльність не лише підіймає людину на дусі, але й створює нові зв’язки в мозку.

[Ілюстрація]

Завдяки розумовому навантаженню мозок не втрачає гнучкості.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 8]

ЯК ЗБЕРЕГТИ ЗДОРОВ’Я В СТАРОСТІ

Фахівці із Національного інституту з проблем старіння, який підпорядковується Міністерству охорони здоров’я США, говорять, що «можна збільшити свої шанси залишатися здоровими й жити довго», коли дотримуватись розсудливих порад, таких, як наступні:

● Харчуйтеся повноцінно, не забувайте про фрукти й овочі.

● Споживаючи алкогольні напої, знайте міру.

● Не куріть. Кинути ніколи не пізно.

● Регулярно виконуйте фізичні вправи. Але перш ніж розпочати якусь програму фізичних вправ, порадьтеся з лікарем.

● Підтримуйте зв’язок із сім’єю та друзями.

● Будьте активними, коли працюєте, розважаєтесь або спілкуєтеся з іншими.

● Дивіться на життя оптимістично.

● Робіть те, що приносить вам задоволення.

● Регулярно проходьте медогляд.

[Рамка на сторінці 9]

НОВИЙ ПОГЛЯД НА КЛІТИНИ МОЗКУ

«Колись ми думали, ніби людина протягом свого життя щодня втрачає клітини мозку у кожній його частині,— говорить д-р Мерелін Альберт, професор психіатрії та неврології.— Але це неправда. Коли процес старіння протікає нормально, людина втрачає якусь кількість клітин, однак не багато й лише у певних ділянках мозку». Крім того, нещодавні відкриття виявляють: навіть довгочасне переконання, що в мозку не утворюються нові нервові клітини, є принаймні «аж надто загальним», повідомлялося в журналі «Саєнтифик америкен» за листопад 1998 року. За словами неврологів, тепер вони мають докази, що навіть у людей похилого віку «утворюються сотні нових нейронів».

[Рамка на сторінці 11]

СТАРШІ Й МУДРІШІ?

«Мудрість — у старших, бо довгість днів — розум»,— говорить Біблія (Йова 12:12). Чи так воно дійсно є? Дослідники вивчали, як у старших людей виявляються такі риси, як-от «проникливість, розсудливість, об’єктивність і вміння визначати, що важливе, а що ні, а також здатність знайти добре розв’язання проблем». Згідно з журналом «Ю. С. ньюс енд уорлд ріпорт», під час вивчення було з’ясовано, що «старші люди завжди й у всьому мудріші за молодших і дають більш обдумані й розсудливі поради». Дослідження також показують, що, «хоча часто старші довше приймають рішення, ніж молодші, воно зазвичай виявляється ліпшим». Отже, як і говорить біблійна книга Йова, з роками справді приходить мудрість.

[Ілюстрація на сторінці 5]

Людське життя подібне до бігу з великою кількістю перешкод.

[Ілюстрація на сторінці 9]

«Докладайте зусиль, щоб людям було приємно з вами»,— радить одна вдова.

[Ілюстрації на сторінці 10]

«Дуже приємно допомагати іншим у пошуках справжнього змісту життя» (Евлін).

[Ілюстрації на сторінці 10]

«У нашому Залі Царства я насолоджуюся спілкуванням з іншими людьми — і старшими, і молодими» (Луїз).

    Публікації українською (1950—2025)
    Вийти
    Увійти
    • українська
    • Поділитись
    • Налаштування
    • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
    • Умови використання
    • Політика конфіденційності
    • Параметри конфіденційності
    • JW.ORG
    • Увійти
    Поділитись