Інформативно для слухачів

ЩОБ виступ був інформативним, не досить говорити про щось корисне. Запитуй себе: «Чому моїм слухачам необхідно почути саме цей матеріал? Яку інформацію підготувати, аби слухачі відчули, що вона справді принесла їм пожиток?»

Якщо твоїм завданням є показати на занятті школи, як свідчити іншим, то роль твого слухача відіграє співрозмовник. В інших випадках твоєю аудиторією може бути цілий збір.

Обізнаність слухачів. Запитуй себе: «Що слухачам уже відомо про предмет мого обговорення?» Відповідь на це запитання має бути відправним пунктом твого виступу. Якщо ти промовляєш до збору, у якому багато зрілих християн, не вдавайся до простого переказу елементарних істин, котрі більшість з них уже давно знає. Використовуй ці істини як основу для змістовнішого виступу. Безперечно, коли серед присутніх багато новозацікавлених, слід враховувати потреби обох груп.

Пристосовуй до знань слухачів темп свого викладу. Знайомі для багатьох подробиці треба викладати швидше. Але на думках, що нові для більшості, потрібно сповільнюватись — це сприяє їх чіткому сприйняттю.

Що буде інформативним. Інформативний — не завжди новий. Декотрі промовці вміють викласти знайомі істини з такою простотою, що багато слухачів тільки тоді починають розуміти їхнє повне значення.

Коли ти хочеш показати у проповідуванні, що людство живе в останні дні, не вистачить просто згадати якусь недавню новину. Намагайся за допомогою Біблії пояснити значення тієї події. Це і буде по-справжньому інформативним для твого співрозмовника. Те саме стосується і твоїх розповідей про особливості законів природи чи про подробиці з життя рослин і тварин; твоя мета не в тому, щоб познайомити співрозмовника із захопливим науковим фактом. Старайся, натомість, поєднати докази із світу природи зі словами Біблії, аби показати, що існує велелюбний Творець. Завдяки цьому твій співрозмовник подивиться на речі по-новому.

Іноді важко зацікавити слухачів тим, про що вони неодноразово вже чули. Але щоб стати вправним учителем, цього слід навчитися. Як здобути таке вміння?

В пригоді стане тематичний пошук. Коли складаєш виступ, не обмежуйся фактами, які першими спадають на думку,— уживай знаряддя для пошуку інформації, описані на сторінках 33—38. Враховуй наведені там рекомендації щодо цілей такого пошуку. У його процесі може виявитися, що твоєї теми прямо стосується якась маловідома історична подія. У поле твого зору може потрапити і недавнє повідомлення з новин, яке ілюструє певну думку твого виступу.

Коли ти аналізуєш матеріал, стимулюй своє мислення такими запитаннями: що? чому? коли? де? хто? як? Приміром, запитуй: чому ця думка правдива? Як це довести? Через які поширені вірування декотрим важко збагнути цю біблійну істину? Чому вона важлива? Як ця істина має вплинути на життя особи? Яким прикладом можна проілюструвати корисність її застосування? Що ця біблійна істина виявляє про риси Бога? Залежно від виду матеріалу можна запитувати й таке: коли це сталося? Як застосувати цей матеріал у наш час? Ти навіть можеш пожвавити свій виклад, включаючи такі запитання і відповіді безпосередньо у виступ.

Інколи під час виступу доводиться вживати добре знані всім вірші. Як зробити, щоб вони були інформативними? Не просто зачитуй ці вірші, а виділи час на їх пояснення.

Аналіз знаного вірша стає більш інформативним, коли розбити його на частини, виділити ті фрагменти, які стосуються теми виступу, і пояснити їх по черзі. Приміром, ось як можна підійти до розгляду Михея 6:8. Що таке «правосуддя»? Про чиї норми правосуддя йдеться? На якому прикладі можна показати, що означає «чинити правосуддя»? Або як проілюструвати фразу «любити милосердя»? Чим є сумирність? Як показати практичну цінність цього матеріалу старшій особі? Безперечно, матеріал для свого виступу слід добирати з огляду на тему, кінцеву мету, наявний час та слухачів.

Варто наводити прості визначення певних термінів і понять. Коли декотрі люди довідуються, що означає слово «царство» з Матвія 6:10, у них мов очі відкриваються. Завдяки нагаданому визначенню слова, християнин з багаторічним досвідом може точніше зрозуміти суть біблійного фрагмента. Це можна побачити, якщо зачитати 2 Петра 1:5—8, а тоді пояснити значення різних згаданих там понять: віри, чесноти, знання, самовладання, витривалості, відданості Богу, братолюбства та любові. Якщо давати визначення спорідненим словам, які вжито в однаковому контексті, стає видно різницю у їхніх значеннях. Це, наприклад, стосується таких використаних у Приповістей 2:1—6 понять, як мудрість, знання, проникливість та розуміння.

Щоб обговорення вірша стало інформативним для слухачів, іноді треба всього-на-всього проаналізувати його зміст. Багато хто дивується, коли довідується, що в Буття 2:7 у декотрих перекладах Адама названо живою душею і що, згідно з Єзекіїля 18:4, душі помирають. Якось Ісус здивував саддукеїв, коли послався на Вихід 3:6 — вірш, у правдивість котрого вони за власним твердженням вірили,— і застосував його зміст до воскресіння померлих (Луки 20:37, 38).

Часом матеріал стає інформативним, коли вказати на контекст вірша, обставини його написання і зазначити, хто промовляв або слухав ті слова. Фарисеї добре знали 110-й Псалом. Попри це Ісус скерував їхню увагу на важливу деталь першого вірша. Він запитав: «Що ви думаєте про Христа? Чий Він син?» Вони Йому кажуть: «Давидів». Він до них промовляє: «Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже: «Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм». Тож, коли Давид зве Його Господом,— як же Він йому син?» (Матв. 22:41—45). Якщо ти будеш аналізувати Боже Слово так, як Ісус, то спонукаєш людей уважніше його читати.

Оратор, котрий називає слухачам час написання біблійної книги або дату певної події, повинен описати й умови, що панували у той період. Завдяки цьому слухачі ясніше усвідомлять важливість книги або події.

Зробити свої слова більш інформативними можна і за допомогою порівнянь. Протистав якийсь популярний погляд погляду Біблії. Можна зіставляти і паралельні біблійні розповіді. Чи є між ними якась різниця? Чому? Чого це нас вчить? Таким способом ти допомагаєш слухачам подивитися на справу свіжим оком.

Якщо тобі доручили обговорити якусь галузь християнського служіння, можна збагатити свій виступ, почавши з коротенького огляду головних думок. Розкажи, що слід робити і чому, а також як це пов’язано із загальними цілями Свідків Єгови. Відтак поясни, де, коли і як слід виконувати потрібну працю.

А як будувати виступ, коли треба обговорити декотрі грані «Божих глибин»? (1 Кор. 2:10). Якщо спочатку назвати та пояснити головні елементи теми, то потім буде легше зрозуміти її деталі. А якщо закінчити сказане коротким підсумком, твої слухачі з приємністю відчують, що чогось навчилися.

Поради щодо християнського способу життя. Особливу користь слухачі отримують тоді, коли показати їм, як почуте стосується їхнього життя. Коли ти аналізуєш вірші з призначеного матеріалу, запитуй себе: «Чому цю інформацію збережено в Писаннях аж донині?» (Рим. 15:4; 1 Кор. 10:11). Думай про життєві труднощі, з якими стикаються твої слухачі. Обмірковуй їхні клопоти у світлі біблійних порад та принципів. Аналізуй Святе Письмо протягом виступу і показуй, як воно допомагає людині мудро поводитись у проблематичних ситуаціях. Уникай тверджень загального характеру, обговорюй конкретні погляди і дії.

Спробуй для початку застосувати у своєму виступі одну-дві вищенаведені пропозиції. Набувай досвіду та застосовуй щораз більше порад. З часом ти побачиш, що слухачі з нетерпінням чекають твоїх виступів і мають певність, що почують справді корисну інформацію.