Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»
13—19 КВІТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | БУТТЯ 31
«Яків і Лаван укладають угоду про мир»
it-1 883, абз. 1, англ.
Галеед
Мирно залагодивши непорозуміння, Яків і Лаван уклали угоду. У зв’язку з цим Яків поставив камінь як пам’ятник і сказав своїм «братам» зробити з каміння насип (формою він, можливо, нагадував стіл), на якому вони спожили їжу на знак укладення угоди. Лаван назвав це місце арамейським (сирійським) висловом «Єгар-Сагадута», що означає «насип-свідок», а Яків дав йому єврейську назву з тим самим значенням — «Галеед». Лаван сказав: «Сьогодні цей насип [євр. ґал] став для нас свідком [євр. ед]» (Бт 31:44—48). Кам’яний насип (а також пам’ятник) служив свідком для всіх перехожих. Згідно з 49-м віршем, він був «Вартовою баштою [євр. міцпа́]», яка засвідчувала домовленість між Яковом і Лаваном про те, що їхні родини підтримуватимуть мирні стосунки (Бт 31:50—53). Подібні випадки, коли камені служили безмовними свідками, траплялися і пізніше (ІсН 4:4—7; 24:25—27).
it-2 1172, англ.
Вартова башта
Кам’яний насип, який зробив Яків, отримав назву «Галеед» (озн. «насип-свідок») і «Вартова башта». Тоді Лаван сказав: «Нехай Єгова буде нашим вартовим, коли ми будемо далеко один від одного» (Бт 31:45—49). Цей насип свідчив про те, що Єгова спостерігає, чи Яків і Лаван дотримуються своєї угоди про мир.
Розшукуймо духовні перлини
it-2 1087, 1088, англ.
Терафіми
Як показують археологічні знахідки, виявлені в Месопотамії і поблизьких територіях, статуї терафімів відігравали певну роль у тому, хто успадковував родинне майно. Згідно з однією табличкою, знайденою в Нузі, зять, який мав у власності домашніх божків, за певних обставин міг звернутися до суду і претендувати на майно свого померлого тестя (Ancient Near Eastern Texts / edited by J. Pritchard. 1974. P. 219, 220, ftn. 51). Можливо, саме тому Рахіль взяла батькових терафімів. Мабуть, вона вирішила, що має на це право, оскільки батько нечесно обходився з її чоловіком, Яковом. (Пор. Бт 31:14—16.) З огляду на зв’язок між терафімами і правом на спадщину стає зрозуміло, чому Лаван настільки прагнув повернути їх, що взяв своїх братів і сім днів гнався за Яковом (Бт 31:19—30). Яків, звісно, не знав про вчинок Рахілі (Бт 31:32). Ніщо не вказує на те, що він колись використовував цих терафімів, щоб відібрати спадок у синів Лавана. Яків не мав нічого спільного з ідолами. Очевидно, він позбувся їх, коли сказав домашнім віддати йому всіх чужих богів і закопав їх під великим деревом біля Сихема, а, можливо, і раніше (Бт 35:1—4).
w13 15.3 21, абз. 8
Єгова — наше пристановище
8 Коли Яків дійшов до Харану, його дядько, Лаван, привітно зустрів його і згодом віддав йому за дружин Лію та Рахіль. Однак пізніше Лаван намагався використати Якова, десять разів міняючи його плату (Бут. 31:41, 42). Проте Яків витривало зносив цю несправедливість і був упевнений, що Єгова дбатиме про нього, як він робив це в минулому. Дійсно, на час, коли Бог сказав Якову повернутися до Ханаану, в цього патріарха було «багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли» (Бут. 30:43). З великою вдячністю Яків молився: «Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йордан, а тепер я виріс на два табори» (Бут. 32:11).
20—26 КВІТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | БУТТЯ 32, 33
«Чи ти борешся за благословення?»
w03 15.8 25, абз. 3
Чи ти наполегливо шукаєш Єгову?
У Святому Письмі є чимало прикладів людей, які наполегливо шукали Єгову. Одним з них був Яків. Він з усіх сил боровся аж до світанку з матеріалізованим ангелом Бога. Після цього Яків отримав ім’я Ізраїль («Той, хто боровся з Богом»). Біблійне слово «боротися» означає стояти на своєму, напружувати сили або наполегливо домагатися чогось. Ангел поблагословив його наполегливі зусилля (Буття 32:25—31).
it-2 190, англ.
Кульгавий
Кульгавість Якова. Одного разу, коли Якову було приблизно 97 років, він цілу ніч боровся з матеріалізованим ангелом Єгови. Він не давав ангелу піти, аж поки той його не поблагословив. Під час тієї боротьби ангел доторкнувся до суглоба його стегна, і суглоб вивихнувся. Через це Яків почав кульгати (Бт 32:24—32; Ос 12:2—4). Кульгавість нагадувала Якову про те, що, хоча він, за словами ангела, «боровся з Богом [з його ангелом] і з людьми та переміг», насправді він не був сильнішим за могутнього Божого посланця. Яків боровся з ангелом лише тому, що на це була Божа воля. Бог допустив цю ситуацію, щоб Яків зміг на ділі довести, наскільки потребує Божого благословення.
it-1 1228, англ.
Ізраїль
1. Ім’я, яке Бог дав Якову, коли йому було приблизно 97 років. У ніч, коли Яків перетнув потік Яббок, йдучи на зустріч зі своїм братом Ісавом, він боровся з тим, хто, як виявилось пізніше, був ангелом. Яків боровся дуже наполегливо, тому був названий Ізраїлем, що свідчило про Боже благословення. На згадку про ці події Яків назвав місце боротьби Пеніїл або Пенуїл (Бт 32:22—31; див. ЯКІВ № 1). Пізніше, в Бетелі, Бог підтвердив зміну імені Якова; відтоді і аж до самої смерті його часто називали Ізраїлем (Бт 35:10, 15; 50:2; 1Хр 1:34). У більшості випадків слово «Ізраїль» — а воно згадується в Біблії понад 2500 разів — вказує на нащадків Якова як народ (Вх 5:1, 2).
Розшукуймо духовні перлини
w10 15.6 22, абз. 10, 11
Люб’язна мова сприяє добрим взаєминам з іншими
10 Люб’язна мова та хороший обмін думками допомагають розвинути і підтримувати мирні стосунки. Водночас наші зусилля поліпшувати взаємини з іншими сприяють доброму спілкуванню з ними. Якщо ми щиро робимо ближнім добро — шукаємо нагод допомагати, даруємо їм від серця подарунки та виявляємо гостинність,— то сприяємо відвертому спілкуванню. Так ми навіть «згортаємо [людині] на голову розжарене вугілля» і допомагаємо їй виявляти хороші риси, завдяки чому легше обговорити справу (Рим. 12:20, 21).
11 Це добре розумів патріарх Яків. Брат-близнюк Ісав дуже розгнівався на Якова, і той мусив утекти, оскільки боявся, що брат уб’є його. Через багато років Яків повернувся. Ісав з 400 чоловіками вийшов зустріти його. Яків благав Єгову про допомогу. Далі він вислав Ісавові щедрий дарунок, худобу. Дарунок розм’якшив серце брата. Коли вони побачились, Ісав побіг назустріч Якову й обійняв його (Бут. 27:41—44; 32:7, 12, 14—16; 33:4, 10).
it-1 980, англ.
Бог — Бог Ізраїля
Отримавши після зустрічі з Божим ангелом у Пеніїлі нове ім’я (Ізраїль) і примирившись зі своїм братом Ісавом, Яків оселився в Суккоті. Пізніше він мешкав у Сихемі, де придбав у синів Гамора ділянку поля і розбив на ній намет (Бт 32:24—30; 33:1—4, 17—19). «Там він поставив жертовник і назвав його “Бог — Бог Ізраїля”» (Бт 33:20). Зробивши своє нове ім’я, Ізраїль, частиною назви жертовника, Яків показав, що приймає та цінує це ім’я і вдячний за те, що Єгова допоміг йому благополучно повернутися в Обіцяний край. У Біблії вислів “Бог — Бог Ізраїля” вживається лише один раз.
27 КВІТНЯ — 3 ТРАВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | БУТТЯ 34, 35
«Трагічні наслідки поганого товариства»
w97 1.2 30, абз. 4
Сихем — місто в долині
Як молоді чоловіки того міста дивилися на цю дівчину, що регулярно і, очевидно, самостійно відвідувала їхнє місто? Син одного начальника «побачив її... і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її». Чому Діна гралася з вогнем, товаришуючи з неморальними ханаанеянами? Чи тому, що відчувала потребу в спілкуванні з дівчатами свого віку? Чи вона була такою ж свавільною і незалежною, як декотрі її брати? Прочитайте цю історію в книзі Буття і спробуйте збагнути страждання й сором, яких, мабуть, зазнали Яків та Лія через трагічні наслідки того, що їхня дочка відвідувала Сихем. (Буття 34:1—31; 49:5—7; також дивіться «Вартову башту», англ., за 15 червня 1985 року, сторінка 31).
lvs 124, абз. 14
«Утікайте від статевої розпусти»
14 Сихем зробив те, що було для нього цілком нормальним. Діна сподобалась йому, тож він «забрав та зґвалтував її». (Прочитай Буття 34:1—4.) Цей злочин потягнув за собою ряд подій, що завдали багато лиха Діні та всій її родині (Буття 34:7, 25—31; Галатів 6:7, 8).
w09 1.9 21, абз. 1, 2
Коли вас ображають
Зазвичай люди мстяться, щоб позбутися емоційного болю від образи. Наприклад, Біблія розповідає, що сталося, коли ханаанеянин Сихем зґвалтував Діну, дочку патріарха Якова. Її брати, довідавшись про це, були глибоко обурені. Біблія каже: «Засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів» (Буття 34:1—7). Щоб відплатити за свою сестру, Симеон і Левій вдалися до підступу і, увійшовши до ханаанського міста, повбивали всіх чоловіків, у тому числі Сихема (Буття 34:13—27).
Чи таке кровопролиття вирішило проблему? Коли Яків довідався про вчинок своїх синів, він докорив їм: «Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю... Вони зберуться на мене, та й поб’ють мене, і буду знищений я та мій дім» (Буття 34:30). Замість того щоб вирішити конфлікт, Симеон і Левій тільки погіршили ситуацію. Тепер сім’я Якова жила в постійному страху перед помстою розлючених сусідів. Очевидно, щоб захистити Якова від їхніх нападів, Єгова наказав йому переселитися разом з сім’єю до Бет-Ела (Буття 35:1, 5).
Розшукуймо духовні перлини
it-1 600, абз. 4, англ.
Девора
1. Годувальниця Ревеки. Коли Ревека покинула дім свого батька Бетуїла і вирушила в Палестину, щоб вийти заміж за Ісака, Девора пішла разом з нею (Бт 24:59). Багато років вона прослужила в домі Ісака, а потім, можливо після смерті Ревеки, стала жити з родиною Якова. Очевидно, Девора померла приблизно через 125 років після одруження Ісака з Ревекою, і її поховали під дубом у Бетелі. Назва, яку дали цьому дереву (Аллон-Бахут, що озн. «дуб плачу»), показує, як сильно Яків і його домашні любили Девору (Бт 35:8).
w17.12 14
Запитання читачів
Чи в стародавньому Ізраїлі до роду, з якого мав походити Месія, могли належати лише ті, в кого було право первородства?
Іноді ми так говорили. Здавалося, що це узгоджувалося зі словами в Євреїв 12:16. Цей вірш каже, що Ісав «не ціну[вав] святе» і «проміняв права первородства на миску їжі». Виглядало так, що, здобувши «права первородства», Яків також отримав можливість стати прародичем Месії (Матв. 1:2, 16; Луки 3:23, 34).
Однак глибше дослідження біблійних розповідей показує, що чоловік не обов’язково мав бути первістком, щоб стати прародичем Месії. Розгляньмо деякі факти.
Першим сином Якова (Ізраїля), якого йому народила Лія, був Рувим. А першим сином, якого народила йому улюблена дружина Рахіль, був Йосип. Коли Рувим через погану поведінку втратив право первородства, то воно перейшло до Йосипа (Бут. 29:31—35; 30:22—25; 35:22—26; 49:22—26; 1 Хр. 5:1, 2). Усе ж ні Рувим, ні Йосип не увійшли до роду, з якого мав походити Месія. Цей родовід продовжив Юда — четвертий син Якова, якого народила йому Лія (Бут. 49:10).