Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»
7—13 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 САМУЇЛА 12, 13
«Зухвалість веде до ганьби»
w00 1.8 13, абз. 17
Зухвалість веде до ганьби
17 На перший погляд учинок Саула можна було б виправдати. Адже Божому народу було «скрутно», він був «пригноблений», і люди тремтіли через своє безнадійне становище (1 Самуїла 13:6, 7). Авжеж, немає нічого поганого в тому, щоб виявити ініціативу, коли цього вимагають обставини. Проте пам’ятаймо, що Єгова може читати серця й розрізняє наші найглибші спонуки (1 Самуїла 16:7). Отже, він напевно бачив деякі риси Саула, про які безпосередньо не згадується в Біблії. Наприклад, Єгова міг бачити, що Саулова нетерпеливість зумовлена гордістю. Можливо, Саула вкрай роздратувало й те, що йому — царю усього Ізраїлю! — доводиться чекати якогось старого, забарного пророка. Так чи інакше, Саул вважав, що з огляду на запізнення Самуїла він має право взяти справу у свої руки й зігнорувати детальні вказівки. Які були наслідки цього? Самуїл не похвалив Саула за таку ініціативу. Навпаки, він виніс йому суворий вирок, сказавши: «Царство твоє не буде стояти... бо ти не виконав, що наказав був тобі Господь» (1 Самуїла 13:13, 14). І знову зухвалість довела до ганьби.
w07 15.6 27, абз. 8
Єгова любить слухняних
8 Розгляньмо розповідь про царя Саула і подивімось, чому важливо бути слухняним. На початку свого правління Саул був смиренний і скромний, «малий... в очах своїх». Проте поступово в нього розвинулось неправильне мислення і він став пихатим (1 Самуїла 10:21, 22; 15:17). Одного разу Саул збирався вирушити на битву з філістимлянами. Самуїл сказав цареві почекати на нього — пророк мав прийти, принести жертви Єгові і дати подальші вказівки. Але Самуїл не прийшов тоді, коли його очікували, і народ став розходитись. Побачивши це, Саул «приніс цілопалення». Однак його вчинок не сподобався Єгові. Коли ж прийшов Самуїл, цар почав виправдовуватись. Саул пояснив, що, оскільки Самуїл запізнювався, він вирішив сам принести цілопалення, аби мати прихильність Єгови. Для Саула жертва була значно важливіша, ніж послух вказівкам, отриманим через пророка. Тому Самуїл сказав цареві: «Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі». Через непослух Саул зрештою втратив царську владу (1 Самуїла 10:8; 13:5—13).
Духовні перлини
w11 15.7 14, абз. 15
Чи ти будеш слухатися дбайливого керівництва Єгови?
15 Чи ті люди думали, що людський цар буде реальнішим і надійнішим, ніж Єгова? Якщо так, то вони насправді йшли за марнотою і могли потрапити в небезпеку, піддавшись багатьом іншим оманам Сатани. Цар з людей міг легко спонукати їх до поклоніння ідолам. Ідолопоклонники помилково вважають, що матеріальні об’єкти — кам’яні чи дерев’яні божки — є більш реальними і надійними, ніж невидимий Бог Єгова, який все створив. Але, як зазначив апостол Павло, ідоли — «взагалі ніщо» (1 Кор. 8:4). Вони не спроможні бачити, чути, говорити чи діяти. Було б немудро поклонятись ідолам лише тому, що ми їх бачимо і можемо торкатися їх. Насправді ми йшли б за марнотою — порожньою ілюзією, що призвела б тільки до лиха (Пс. 115:4—8).
14—20 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 САМУЇЛА 14, 15
«Послух ліпший від жертви»
w07 15.6 26, абз. 4
Єгова любить слухняних
4 Усе, що ми маємо, створив Єгова. То що ж ми можемо йому дати? Щось дуже цінне. Біблія заохочує: «Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто» (Приповістей 27:11). Ми можемо, так би мовити, дати йому свою слухняність. Попри різне походження і різні обставини кожен з нас може бути слухняним Богові. Своєю слухняністю ми спростовуємо злісний наклеп Сатани, ніби люди не залишаться вірними Богові у час випробувань.
it-2 521, абз. 2, англ.
Слухняність
Слухняність неможливо чимось замінити, без неї неможливо отримати Боже схвалення. Самуїл сказав царю Саулу: «Хіба цілопалення та інші жертви настільки ж приємні Єгові, як послух [форма слова шама́] голосу Єгови? Послух ліпший від жертви, і слухняність ліпша від баранячого жиру» (1См 15:22). Не послухатись означає відкинути слово Єгови, показати, що не віриш, не довіряєш цьому слову й особі, яка його сказала. Отже, той, хто не слухається, нічим не відрізняється від того, хто займається ворожінням чи бере участь в ідолопоклонстві (1См 15:23; пор. Рм 6:16). Усний вираз згоди нічого не означає, якщо він не супроводжується відповідними діями. Бездіяльність свідчить про недовір’я чи неповагу до джерела вказівки (Мт 21:28—32). Люди, які лише слухають Божі істини і погоджуються з ними, але не поводяться відповідно до них, «самі себе обманюють фальшивими міркуваннями» і не отримують благословень (Як 1:22—25). Божий Син пояснив, що навіть ті, хто робить щось подібне до того, що вимагається, але робить це явно неправильно або з неправильних спонук, не ввійдуть у Царство, а будуть цілковито відкинуті (Мт 7:15—23).
Духовні перлини
it «Співчуття»
Той, хто виявляє співчуття всупереч Божій волі, навіть якщо робить це під тиском оточення, зазнає гірких наслідків. Це видно з того, що сталося з царем Саулом. Коли прийшов час виконати Божий вирок проти амаликітян — народу, який першим напав на ізраїльтян після їхнього виходу з Єгипту, Саул отримав наказ не щадити їх. Піддавшись тиску своїх підданих, він не до кінця виконав наказ Єгови. Тому Єгова відкинув його як царя (1См 15:2—24). Людина, яка глибоко цінує праведні норми Єгови і в першу чергу зберігає відданість йому, зможе уникнути помилки Саула і не втратити Божої прихильності.
21—27 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 САМУЇЛА 16, 17
«Це битва Єгови»
wp16.5 11, абз. 2, 3
«Це битва Єгови»
Щоб розвіяти сумніви царя, Давид розповідає, як здолав лева та ведмедя. Однак Давид зовсім не вихваляється. Він знає, завдяки кому він поборов хижаків. Хлопець каже: «Єгова, який визволяв мене з пазурів лева і ведмедя, визволить мене також з рук цього філістимлянина». Зрештою Саул поступається і дозволяє юнакові вийти проти Голіафа. Цар каже: «Іди, і нехай Єгова буде з тобою» (1 Самуїла 17:37).
Чи ви хочете мати таку ж віру, як у Давида? Зауважте, що віра цього хлопця не була юнацьким ідеалізмом чи сліпим оптимізмом. Його віра в Бога ґрунтувалась на знанні та досвіді. Давид знав, що Єгова є чуйним захисником і виконавцем своїх обіцянок. Якщо ми теж прагнемо розвинути міцну віру, нам треба і далі здобувати знання про Бога, досліджуючи Біблію. Коли ми будемо застосовувати ці знання у своєму житті, то матимемо успіх і наша віра, без сумніву, ставатиме міцнішою (Євреїв 11:1).
wp16.5 11, 12
«Це битва Єгови»
Відповідь Давида донині залишається яскравим свідченням непохитної віри. Лише уявіть, як цей хлопчина відважно заявляє Голіафу: «Ти йдеш на мене з мечем і списом, а я іду на тебе в ім’я Єгови, Бога військ, в ім’я Бога військ ізраїльських, з якого ти насміхаєшся». Давид знає, що сила людини, як і зброя, не мають великого значення. Голіаф зневажив Єгову, і Бог цього не потерпить. Тому Давид впевнено каже: «Це битва Єгови» (1 Самуїла 17:45—47).
Звичайно, Давид не сліпий. Він розуміє, що має справу з потужним і добре озброєним велетнем. Але Давида це не лякає. На відміну від Саула і його воїнів, він не порівнює себе з Голіафом. Натомість він порівнює цього філістимлянина з Єговою. Голіаф, зріст якого 2,9 метра, здається горою на фоні інших чоловіків. Однак в порівнянні з Володарем всесвіту він виглядає комахою. І цю комаху Єгова був готовий розчавити.
wp16.5 12, абз. 5
«Це битва Єгови»
Ті часи, коли служителі Бога брали участь у війнах, давно минули (Матвія 26:52). Все ж нам варто наслідувати віру Давида. Для нас теж Єгова має бути реальною особою, єдиним Богом, якому слід служити і віддавати хвалу. Іноді наші проблеми здаються нам непосильними, але Єгова здатний їх подолати, адже він володіє безмежною силою. Якщо Єгова є нашим Богом і наша віра в нього така ж міцна, як була в Давида, то жодні труднощі і проблеми не повинні нас лякати. Пам’ятаймо, сила Єгови непереможна!
Духовні перлини
w05 15.3 23, абз. 7
Цікаві думки з Першої книги Самуїла
16:14. Який злий дух нападав на Саула? Злий дух, який позбавляв Саула душевного миру,— це поганий нахил його розуму і серця, його внутрішня спонука чинити зло. Коли Єгова забрав свій святий дух, Саул втратив його захист, і ним повністю заволодів його власний злий дух. Оскільки Бог дозволив це, сказано, що це був «дух злий, посланий від Господа».
it-2 871, 872, англ.
Саул
Після цього і після помазання Давида на майбутнього ізраїльського царя дух Єгови відійшов від Саула. Відтоді «Єгова дозволив, щоб Саула мучив поганий дух». Забравши від Саула свій дух, Єгова допустив, щоб Саулом заволодів поганий дух, який позбавляв його душевного миру, розбурхував його почуття, думки та уяву. Те, що Саул перестав слухатись Єгови, свідчило про його погані нахили думок і серця, від яких Божий дух вже не захищав Саула і яким той уже не противився. За порадою одного зі своїх слуг Саул попросив, щоб Давид став його музикантом і заспокоював його, коли «поганий дух» починав його мучити (1См 16:14—23; 17:15).
28 БЕРЕЗНЯ — 3 КВІТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 САМУЇЛА 18, 19
«Залишайся смиренним, коли досягаєш успіху»
w04 1.4 15, абз. 4
Покладайся на Божий дух, коли переживаєш переміни
4 Незабаром цей юний пастух мав здобути славу серед усього народу. Його було запрошено стати слугою царя і грати для нього на музичному інструменті. Він убив Ґоліята, жорстокого воїна-велетня, до якого боялися наблизитись навіть досвідчені ізраїльські вояки. Поставлений над військом, Давид успішно боровся з филистимлянами. Народ любив його. На його хвалу складали пісні. Якось раніше один з радників царя Саула, описуючи Давида, згадав, що той не лише «вміє грати» на арфі, але і є «лицар та вояка, і розуміється на речах, і чоловік хорошої постави» (1 Самуїла 16:18; 17:23, 24, 45—51; 18:5—7).
w18.01 28, абз. 6, 7
Різниця між тими, хто служить Богові, і тими, хто йому не служить
6 Деякі люди стають гордими через свою зовнішню красу, популярність, музичні здібності, фізичну силу або високе становище. Усе це було в Давида, однак впродовж свого життя він залишався смиренним. Після того як Давид убив Голіафа і йому запропонували одружитися з дочкою царя Саула, він сказав: «Хто я такий і хто такі в Ізраїлі мої родичі, сім’я мого батька, щоб я став зятем царя?» (1 Сам. 18:18). Завдяки чому Давид був такий смиренний? Усіма своїми рисами, здібностями і привілеями він завдячував Єгові, який схилився, тобто виявив смирення, щоб звернути на нього увагу (Пс. 113:5—8). Давид знав, що все добре, що у нього було, він отримав від Єгови. (Порівняйте 1 Коринфян 4:7.)
7 Подібно до Давида, служителі Єгови в наші дні намагаються виявляти смирення. Нас дуже зворушує те, що Єгова, найвеличніша Особа в усесвіті, виявляє таку привабливу рису, як смиренність (Пс. 18:35). Ми застосовуємо натхнену Богом пораду: «Одягніться в ніжне співчуття, доброту, смиренність, лагідність і терпеливість» (Кол. 3:12). Крім того, ми знаємо, що любов «не вихваляється, не зазнається» (1 Кор. 13:4). Своєю смиренністю ми притягуємо людей до Єгови. Так само як дружини своїми вчинками без слів можуть здобути своїх чоловіків, служителі Єгови, виявляючи смирення, можуть приваблювати людей до Бога (1 Пет. 3:1).
Духовні перлини
it «Пророк»
Хоча пророки призначалися духом Єгови, вони не промовляли під Божим натхненням постійно. Дух Єгови сходив на них лише час від часу, відкриваючи їм звістки, які потрібно було проголосити (Єз 11:4, 5; Мих 3:8). Це справляло на них неабиякий вплив і спонукувало говорити (1См 10:10; Єр 20:9; Ам 3:8). Вони чинили надзвичайні діла, а їхній вигляд і поведінка показували, наскільки сильні та глибокі почуття вони переживали. Це частково пояснює, що означає вислів «поводитись як пророк» (1См 10:6—11; 19:20—24; Єр 29:24—32; пор. Дії 2:4, 12—17; 6:15; 7:55). Пророки були повністю зосереджені на своєму завданні і виконували його рішуче та впевнено, тому їхня поведінка могла здаватися іншим дивною чи навіть нелогічною; саме так перед воєначальниками виглядав пророк, який прийшов помазати Єгу. Однак коли воєначальники зрозуміли, що це пророк, то поставились до його звістки з усією серйозністю (2Цр 9:1—13; пор. Дії 26:24, 25). Якось, переслідуючи Давида, Саул під дією Божого духу почав «поводи[тися] як пророк»: він зняв із себе одяг і «лежав голий весь той день і всю ніч». Очевидно, саме тоді Давид зміг утекти (1См 19:18—20:1). Приклад Саула не означає, що пророки часто були голі, адже Біблія вказує на протилежне. У двох інших випадках пророки ходили роздягнені з конкретною метою — так вони підкреслювали певні деталі своїх пророцтв (Іс 20:2—4; Мих 1:8—11). Точно не відомо, чому Саул лежав голий; можливо, це показувало, що без царського вбрання він був звичайною людиною, цілком безпорадною перед силою та царською владою Єгови.
4—10 КВІТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 САМУЇЛА 20—22
«Як бути хорошим другом»
w19.11 7, абз. 18
Зміцнюйте дружні узи до того, як прийде кінець
18 Сьогодні наші брати й сестри стикаються з різними труднощами. Наприклад, багато хто страждає внаслідок стихійних лих, а також воєн та інших бід, спричинених людьми. Коли таке трапляється, дехто з нас може надати цим братам і сестрам прихисток у своєму домі. Інші можуть допомогти матеріально. Проте всі ми можемо просити Єгову, щоб він допоміг нашим одновірцям. Якщо ми довідуємося, що хтось з наших одновірців знеохочений, ми, можливо, не знаємо, що сказати або зробити. Але допомогти може кожен з нас. Приміром, можна провести час разом з цим братом чи сестрою. Можна зі співчуттям вислухати їх, можна потішити їх своїм улюбленим віршем з Біблії (Ісаї 50:4). Головне — бути поруч, коли друзі нас потребують. (Прочитайте Прислів’я 17:17.)
w08 15.2 8, абз. 7
Ходімо дорогами Єгови
7 Бог очікує, що ми будемо його надійними друзями (Прип. 17:17). Йонатан, син царя Саула, подружився з Давидом. Коли Йонатан довідався, що Давид убив Ґоліята, «Йонатанова душа зв’язалася з душею Давидовою,— і полюбив його Йонатан, як душу свою» (1 Сам. 18:1, 3). Він навіть попередив Давида про небезпеку, коли Саул хотів його вбити. Після того як Давид утік, Йонатан зустрівся з ним і уклав угоду. Саул мало не вбив свого сина через те, що той заступався за Давида. Але обидва друга зустрілися знову і підтвердили свою відданість один одному (1 Сам. 20:24—41). Під час останньої зустрічі Йонатан зміцнив Давида «в Бозі» (1 Сам. 23:16—18).
w09 15.10 19, абз. 11
Цінуйте друзів, живучи в безсердечному світі
11 Будьте віддані. «Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом» (Прип. 17:17). Пишучи ці слова, Соломон, певно, мав на увазі дружбу свого батька, Давида, з Йонатаном (1 Сам. 18:1). Цар Саул хотів, щоб його син Йонатан успадкував ізраїльський престол. Але Йонатан погодився з тим, що Єгова вибрав на царя Давида. На відміну від Саула, Йонатан не заздрив Давидові. Він не обурювався, коли люди хвалили Давида, і не повірив у Саулову брехню про друга (1 Сам. 20:24—34). Чи ви схожі на Йонатана? Чи ви тішитеся за друга, коли він отримує якесь призначення? Чи ви потішаєте і підтримуєте його у важкий для нього час? А може, вірите шкідливим пліткам про друга? Чи, навпаки, як і Йонатан, віддано захищаєте його?
Духовні перлини
w05 15.3 24, абз. 4
Цікаві думки з Першої книги Самуїла
21:12, 13. Єгова сподівається, що ми будемо використовувати свої розумові та інші здібності для боротьби з трудними ситуаціями у житті. Він дав нам своє натхнене Слово, яке допомагає нам набувати обачності, знання і розсудливості (Приповістей 1:4). Ми також отримуємо допомогу призначених християнських старійшин.
18—24 КВІТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 САМУЇЛА 23, 24
«Терпеливо чекай на Єгову»
w04 1.4 16, абз. 8
Покладайся на Божий дух, коли переживаєш переміни
8 Давид відмовився завдати шкоди Саулу. Виявляючи віру й терпіння, він вирішив залишити цю справу в руках Єгови. Після того як цар вийшов з печери, Давид закричав йому вслід: «Нехай розсудить Господь між мною та між тобою, і нехай пімститься Господь тобі за мене, а моя рука не буде на тобі!» (1 Самуїла 24:13). Давид знав, що правда була не на стороні Саула, але не став мститися сам, не розмовляв із Саулом образливо і не ганьбив його. Також у кількох інших ситуаціях Давид стримався від того, щоб узяти справи у свої руки. Він був упевнений, що все залагодить Єгова (1 Самуїла 25:32—34; 26:10, 11).
w04 1.6 22, 23
Чи обставини керують твоїм життям?
Третій урок полягає в тому, що потрібно чекати на Єгову, а не вдаватися до небіблійних способів змінити свої обставини. Учень Яків писав: «Терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали» (Якова 1:4). Наша терпеливість «має чин досконалий», коли ми до кінця витримуємо випробування, не вдаючись до небіблійних способів припинити їх. Тоді наша віра буде випробувана й очищена, і ми відчуємо її здатність підтримувати нас. Йосип і Давид мали таку терпеливість. Вони не вдавалися до такого вирішення проблеми, яке викликало б незадоволення Єгови. Натомість вони наполегливо старалися якнайліпше використати ситуацію, яка склалася. Вони чекали на Єгову й отримали за це велике благословення. Єгова користувався обома ними, щоб визволяти своїх людей і давати їм керівництво (Буття 41:39—41; 45:5; 2 Самуїла 5:4, 5).
Ми також можемо опинитися в ситуації, в якій відчуємо спокусу розв’язати проблему небіблійним способом. Наприклад, чи ти відчуваєш знеохочення через те, що досі не знаходиш відповідного подружнього партнера? Якщо так, відкидай спокусу порушити Божий наказ одружуватися «тільки в Господі» (1 Коринтян 7:39). Ти маєш проблеми в подружжі? Не піддавайся духові світу, який заохочує до нарізного проживання і розлучення, а намагайся разом зі своїм партнером розв’язати труднощі (Малахії 2:16; Ефесян 5:21—33). Чи тобі важко піклуватися про сім’ю через складну економічну ситуацію? Чекати на Єгову означає також уникати сумнівних або незаконних методів здобуття грошей (Псалом 37:25; Євреїв 13:18). Безумовно, всім нам треба наполегливо старатися якнайліпше використовувати свої обставини і докладати зусиль, які б Єгова міг поблагословити. Постановімо чекати, поки Єгова дасть найкраще розв’язання нашої проблеми (Михея 7:7).
Духовні перлини
w17.11 27, абз. 11
Хай ніщо не позбавить вас нагороди
11 Якщо ми плекаємо у своєму серці любов і доброту, то не станемо заздрісними. Боже Слово каже: «Любов терпелива і добра. Любов не ревнує» (1 Кор. 13:4). Щоб заздрість не вкоренилася в нашому серці, ми повинні намагатися дивитись на справи з Божого погляду і ставитися до наших братів і сестер як до частин одного тіла. Це допомагатиме нам поділяти почуття одновірців, як говориться у натхненій пораді: «Якщо [одна частина тіла] прославляється, усі інші теж радіють з нею» (1 Кор. 12:16—18, 26). Тож замість того, щоб заздрити, ми будемо тішитися, коли інші отримують благословення. Подумаймо про Йонатана, сина царя Саула. Він не заздрив, коли Давида було призначено спадкоємцем трону. Натомість Йонатан підбадьорював Давида (1 Сам. 23:16—18). Чи ми можемо, подібно до Йонатана, виявляти любов і доброту?
25 КВІТНЯ — 1 ТРАВНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 САМУЇЛА 25, 26
«Чи ти не дієш під впливом емоцій?»
ia 78, абз. 10—12
Вона діяла розсудливо
10 Як до тих пастухів ставились Давидові воїни? Опинившись у скрутних обставинах, воїни спокійно могли б час від часу цупити овечок, але вони не робили цього. Натомість ці чоловіки були наче захисний мур для Навалових отар і слуг. (Прочитайте 1 Самуїла 25:15, 16). У тій місцевості вівцям і пастухам загрожувало чимало небезпек. На них могли напасти хижаки, а також банди грабіжників з інших країв, оскільки близько був південний кордон Ізраїлю.
11 У цій пустелі нелегко було забезпечити їжею всіх Давидових воїнів. Тому одного дня Давид послав до Навала десятьох чоловіків, щоб попросити допомоги. Він обрав відповідний момент — Навал якраз стриг овець. Це був святковий час, коли зазвичай влаштовувались щедрі гостини. Давид також добре обдумав, як звернутись до господаря. Він ужив ввічливі та шанобливі слова, навіть назвав себе його сином, виявивши цим повагу до старшого віком Навала. А як відповів Навал? (1 Сам. 25:5—8).
12 Він повівся з ними грубо. «Він кинувся на них» — так описав поведінку Навала слуга, що прибіг до Авіґаїл. Скупий Навал почав голосно скаржитися, що має віддати свій хліб, воду і м’ясо. Він дуже зневажив Давида і прирівняв його до збіглого слуги. Мабуть, Навал ставився до Давида так само, як Саул, котрий ненавидів його. Але зовсім інакше ставився до Давида Єгова. Бог любив його і вважав не бунтівним рабом, а майбутнім царем Ізраїлю (1 Сам. 25:10, 11, 14).
ia 80, абз. 18
Вона діяла розсудливо
18 Авіґаїл взяла на себе відповідальність за те, що сталося, і просила, аби Давид їй вибачив. Вона визнала, що її чоловік безглуздий, як і засвідчує його ім’я. Цим Авіґаїл, можливо, хотіла сказати, що карати таку людину було б принизливо для Давида. Вона показала свою довіру до Давида як до представника Єгови, сказавши, що він «провадить війни Господні». Ця жінка знала про обіцянку Єгови стосовно Давидового царювання, адже вона промовила: «Господь... настановить тебе володарем над Ізраїлем». Потім вона настійно просила Давида не робити нічого, що стягнуло б на нього вину в пролитті крові чи було б йому «на спотикання», тобто викликало б у нього пізніше докори сумління. (Прочитайте 1 Самуїла 25:24—31). Які ж приємні і зворушливі слова!
Духовні перлини
ia 80, абз. 16
Вона діяла розсудливо
16 Чи це означає, що вона збунтувалась проти свого законного голови? Зовсім ні. Навал злісно повівся з помазанцем Єгови. Цей учинок міг допровадити до смерті багатьох невинних людей з його дому. Якби Авіґаїл нічого не робила, то стала б його спільником. У всякому разі, вона мала перш за все коритися Богові, а не чоловіку.