Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»
5—11 ВЕРЕСНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 ЦАРІВ 9, 10
«Хваліть Єгову за його мудрість»
w99 1.7 30, абз. 5
Ця подорож принесла велику нагороду
Зустрівшись із Соломоном, цариця почала випробовувати його «загадками» (1 Царів 10:1). Але це не означає, що цариця залучила Соломона в пусті ігри. Цікаво, що те ж саме єврейське слово вжито в Псалмі 49:5 для опису важливих питань стосовно гріха, смерті та викупу. Тому, очевидно, цариця Шеви обговорювала із Соломоном глибокі теми, випробовуючи глибину його мудрості. Як повідомляє Біблія, вона «говорила йому все, що було на серці її». Соломон у свою чергу «вияснив їй усі її слова,— не було речі, незнаної цареві, якої не порішив би він їй» (1 Царів 10:2б, 3).
w99 1.11 20, абз. 6
Коли процвітає щедрість
Вражена почутим і побаченим, цариця смиренно відповіла: «Щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм, що слухають твою мудрість!» (1 Царів 10:4—8). Вона не назвала Соломонових слуг щасливими через те, що вони були оточені багатствами, хоча це й було так. Радше ці слуги були поблагословлені, бо могли постійно слухати мудрість Соломона, якою його наділив Бог. Яким же гарним прикладом є цариця Шеви для сучасного народу Єгови, народу, який втішається мудрістю самого Творця та його Сина, Ісуса Христа!
w99 1.7 30
Ця подорож принесла велику нагороду
Мудрість Соломона та багатство його царства настільки вразили царицю Шеви, що вона «не стямилась» (1 Царів 10:4, 5, Хом.). Дехто думає, що вона залишилась «без дихання». Один вчений навіть висуває припущення, що ця жінка знепритомніла! У будь-якому разі, цариця не могла вийти з дива від того, що бачила й чула. Вона сказала, що слуги Соломона щасливі, бо мають змогу чути мудрість царя, і благословила Єгову за те, що він звів його на престол. Тоді вона дала цареві дорогоцінні дари; за сьогоднішніми оцінками, лише золото коштувало приблизно 40 000 000 доларів. Соломон також представив дари, давши цариці «на жадання її все, чого вона бажала» (1 Царів 10:6—13).
Духовні перлини
w08 1.11 22, абз. 4—6
Чи ви знаєте?
Скільки золота мав цар Соломон?
У Святому Письмі говориться, що цар Тира Хірам послав Соломону понад 4 тонни золота, стільки ж подарувала йому цариця Шеви, а з Офіру Соломонові кораблі привезли понад 14 тонн золота. За словами Біблії, «вага того золота, що приходило для Соломона в одному році», була «шість сотень шістдесят і шість талантів золота», тобто приблизно 23 тонни (1 Царів 9:14, 28; 10:10, 14). Хіба таке можливе? Якими запасами золота володіли царі у стародавні часи?
Один дуже давній напис, достовірність якого визнають учені, говорить, що єгипетський фараон Тутмос III (II тисячоліття до н. е.) приніс у храм Амон-Ра в Карнаку 12 тонн золота. Протягом VIII століття до н. е. ассирійський цар Тіглатпаласар III отримав близько 4 тонн золота як данину від міста Тир, а цар Саргон II приніс стільки ж золота у дар вавилонським богам. Як кажуть джерела, цар Філіпп II Македонський (359—336 роки до н. е.) щороку отримував з копалень Пангеї (Фракія) понад 25 тонн золота.
За деякими повідомленнями, син Філіппа, Александр Македонський (336—323 роки до н. е.), захопивши перське місто Сузи, вивіз звідти близько 1070 тонн золота. А з цілої Персії Александр зібрав понад 6000 тонн цього дорогоцінного металу. Якщо взяти до уваги всі ці дані, то біблійна згадка про кількість Соломонового золота зовсім не видаватиметься перебільшенням.
12—18 ВЕРЕСНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 ЦАРІВ 11, 12
«Мудро обирайте собі подружжя»
w18.07 18, абз. 7
«Хто за Єгову?»
7 Ми можемо багато чого навчитися з прикладу Соломона. У молоді роки він шукав керівництва в Єгови. Бог дав Соломону велику мудрість і доручив йому побудувати величний храм в Єрусалимі. Але Соломон втратив дружбу з Єговою (1 Цар. 3:12; 11:1, 2). Божий закон чітко забороняв єврейському царю брати собі «багато дружин, щоб його серце не зіпсувалось» (Повт. 17:17). Соломон не послухався. Зрештою він мав 700 дружин і ще 300 наложниць (1 Цар. 11:3). Багато з його жінок були неізраїльтянками і поклонялися фальшивим богам. Тож Соломон також порушив Божий закон, який забороняв одружуватися з жінками-чужинками (Повт. 7:3, 4).
w19.01 15, абз. 6
Як вам оберігати своє серце?
6 Сатана хоче, щоб ми стали такими, як він,— бунтівниками, які нехтують нормами Єгови і керуються егоїстичними спонуками. Сатана не може змусити нас думати і поводитися так, як він. Тому він намагається досягти своєї мети по-іншому. Наприклад, Сатана оточує нас людьми, яких вже зіпсував (1 Ів. 5:19). Він сподівається, що ми захочемо проводити з ними час, хоча й знаємо, що «погане товариство псує» наше мислення і поведінку (1 Кор. 15:33). Ця тактика спрацювала у випадку царя Соломона. Він взяв собі за дружин багато язичницьких жінок. Зрештою «ці жінки мали сильний вплив на нього» і поступово «звели його серце», відвернувши від Єгови (1 Цар. 11:3, прим.).
w18.07 19, абз. 9
«Хто за Єгову?»
9 Однак Єгова ніколи не закриває очі на гріх. Біблія говорить: «Єгова розгнівався на Соломона, бо його серце відвернулось від Єгови... який двічі з’являвся йому і застерігав, щоб він не служив іншим богам. Але цар не послухався наказу Єгови». У результаті він втратив схвалення і підтримку Єгови. Соломонові спадкоємці не правили над об’єднаним царством Ізраїля і протягом століть зазнали чимало лиха (1 Цар. 11:9—13).
Духовні перлини
w18.06 14, абз. 1—4
Він міг мати Боже схвалення
У відповідь на бунт Реговоам зібрав своє військо. Але в справу втрутився Єгова. Він послав свого пророка Шемаю, який сказав: «Не йдіть воювати проти своїх братів, ізраїльтян. Повертайтесь до своїх домів, бо все це спричинив я» (1 Цар. 12:21—24).
Навіть не починати битви?! Лише уявіть, яким приголомшеним він почувався! Що подумає народ про царя, який погрожував шмагати своїх підданих «колючими бичами», але невдовзі змирився з кричущим бунтом? (Порівняйте 2 Хронік 13:7.) Усе ж цар та його військо «послухалися слів Єгови і повернулися додому, як Єгова й наказав».
Чого ми з цього вчимося? Мудро слухатися Бога, навіть якщо через це з нас можуть насміхатися. Виявляючи слухняність Богові, ми матимемо його схвалення і благословення (Повт. 28:2).
Які благословення отримав Реговоам? Слухняно відмовившись від свого плану воювати з новоутвореним царством, він почав будувати міста на території племен Юди та Веніямина, які залишалися під його владою. Реговоам зміцнив багато міст і «сильно їх укріпив» (2 Хр. 11:5—12). А найважливіше, він протягом деякого часу дотримувався законів Єгови. Оскільки десятиплемінне царство Ізраїля під правлінням Єровоама погрузло в ідолопоклонстві, багато ізраїльтян з цього царства «підтримували Реговоама» і прийшли до Єрусалима, щоб брати участь у правдивому поклонінні (2 Хр. 11:16, 17). Отже, завдяки слухняності Реговоама його царство зміцнилося.
19—25 ВЕРЕСНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 ЦАРІВ 13, 14
«Чому слід бути задоволеним і скромним?»
w08 15.8 8, абз. 4
Цілим серцем будьмо віддані Богу
4 Потім Єровоам каже до служителя правдивого Бога: «Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі дара» (1 Цар. 13:7). Що зробить пророк? Чи йому прийняти це запрошення після того, як він проголосив царю слова осуду? (Пс. 119:113). Чи відмовитись, хоч і здається, що цар кається? Безумовно, Єровоам багатий і може обдаровувати своїх друзів. Якщо в Божого пророка є приховане бажання мати матеріальні речі, пропозиція царя, ймовірно, буде дуже спокусливою. А втім, Єгова наказав пророкові: «Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не вернешся дорогою, якою пішов». Тому пророк чітко відповідає: «Якщо ти даси мені пів дому свого,— не ввійду я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці». І пророк іде з Бет-Ела іншою дорогою (1 Цар. 13:8—10). Чого ми вчимося про відданість від усього серця, аналізуючи рішення пророка? (Рим. 15:4).
w08 15.8 11, абз. 15
Цілим серцем будьмо віддані Богу
15 Чого ще ми вчимося з помилки невірного юдейського пророка? У Приповістей 3:5 говориться: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся». Замість того щоб і далі покладатись на Єгову, як пророк робив це раніше, в даному випадку він понадіявся на себе. Через свою помилку він втратив життя і добре ім’я в Бога. Наскільки ж яскраво цей випадок підкреслює цінність скромності й відданості в служінні Єгові!
w08 15.8 9, абз. 10
Цілим серцем будьмо віддані Богу
10 Пророк з Юди мусив розпізнати обман старого чоловіка. Пророк міг запитати себе: «Хіба Єгова послав би ангела до когось іншого, щоб сповістити мені нові вказівки?» Можна було також спитати про це в Єгови, але Святе Письмо не говорить, що пророк молився до Бога. Натомість «він вернувся з ним [старим чоловіком], і їв хліб у його домі та пив воду». Єгові не сподобався вчинок пророка. Коли зрештою обманутий пророк вирушив до Юди, дорогою на нього напав лев і вбив його. Який трагічний кінець! (1 Цар. 13:19—25).
Духовні перлини
w10 1.7 29, абз. 5
Він бачить в людях добро
Записане в 1 Царів 14:13 насамперед розкриває прекрасну істину про Єгову і його ставлення до людей. Пригадайте: добра річ «була знайдена» в Авії. Це означає, що Єгова досліджував його серце, аж поки побачив у ньому щось добре. За словами одного вченого, Авія серед своїх зіпсутих родичів був наче перлина «серед звичайних камінців». Єгову глибоко зворушило добро в Авії, і він виявив милосердя лише до нього.
26 ВЕРЕСНЯ — 2 ЖОВТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 ЦАРІВ 15, 16
«Будь мужнім, як Аса»
w12 15.8 8, абз. 4
«За діла ваші буде нагорода»
Протягом 20 років після того, як Ізраїль поділився на два царства, Юда поступово втягувалась у язичницькі звичаї. На той момент, коли Аса став царем (977 рік до н. е.), навіть царський двір погруз у поклонінні ханаанським богам родючості. Однак про Асу Біблія каже, що він «робив... добре та вгодне в очах Господа, Бога свого». Аса «повсував... жертівники чужих богів та пагірки, і порозбивав камінні стовпи для божків, і постинав святі дерева» (2 Хр. 14:1, 2). Також Аса повиганяв з Юдиного краю «блудодіїв», які при храмі займалися содомією. На цьому Аса не зупинився. Він настійно заохочував народ «звертатися до Господа, Бога батьків своїх, і виконувати Його Закона та заповідь» (1 Цар. 15:12, 13; 2 Хр. 14:3).
w17.03 19, абз. 7
Служи Єгові цілим серцем
7 Кожен з нас може дослідити своє серце, щоб перевірити, чи воно повністю віддане Богові. Варто запитати себе: «Чи я рішуче налаштований догоджати Єгові, обстоювати правдиве поклоніння і захищати його народ від згубного впливу?» Подумаймо, скільки мужності необхідно було мати Асі, щоб наважитись виступити проти «цариці-матері» Маахи! Можливо, ти не знаєш нікого, хто поводиться подібно до неї. Але іноді виникають ситуації, в яких ти можеш наслідувати ревність Аси. Наприклад, уяви, що член твоєї сім’ї чи близький друг грішить, не розкаюється і його виключають. Чи ти рішуче припиниш спілкуватися з такою людиною? До чого спону́кає тебе серце?
it-1 184, 185, англ.
Аса
Хоча Асі деколи не вистачало мудрості та духовної проникливості, його хороші риси і те, що він не мав нічого спільного з відступництвом, очевидно, переважили його помилки, і тому він вважається одним з вірних царів Юди (2Хр 15:17). За 41 рік правління Аси в Юді над Ізраїлем правило вісім царів: Єровоам, Надав, Бааша, Ела, Зімрі, Омрі, Тівні (який керував частиною Ізраїлю і був суперником Омрі) та Ахав (1Цр 15:9, 25, 33; 16:8, 15, 16, 21, 23, 29). Після смерті Аси царем став його син Йосафат (1Цр 15:24).
Духовні перлини
w98 15.9 21, 22
Чи Бог реальний для тебе?
Наприклад, прочитай пророцтво про кару за відбудову Єрихона і тоді розглянь його сповнення. В Ісуса Навина 6:26 говориться: «Того часу заприсягнув Ісус, говорячи: «Проклятий перед Господнім лицем кожен, хто встане й відбудує це місто Єрихон,— на перворіднім своїм він закладе його, і на наймолодшім своїм поставить брами його». Сповнення відбулося приблизно через 500 років, як читаємо в 1 Царів 16:34: «За його [царя Ахава] днів Хіїл з Бет-Елу відбудував Єрихона,— на перворіднім своїм Авірамові він заклав його фундаменти, а на наймолодшім своїм Сеґівові повставляв брами його, за словом Господа, що говорив через Ісуса, Навинового сина». Тільки правдивий Бог міг надихнути таке пророцтво і прослідкувати за його сповненням.
3—9 ЖОВТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 ЦАРІВ 17, 18
«Доки ви будете стояти на роздоріжжі?»
w17.03 14, абз. 6
Виявляйте віру, приймаючи мудрі рішення
6 Коли стародавні ізраїльтяни оселилися в Обіцяному краю, вони мали зробити дуже важливий вибір: поклонятися Єгові чи служити іншим богам. (Прочитайте Ісуса Навина 24:15.) На перший погляд це було просте рішення. Проте їхній вибір міг означати для них або життя, або смерть. Ізраїльтяни за днів суддів не раз приймали немудрі рішення. Вони відверталися від Єгови і поклонялися фальшивим богам (Суд. 2:3, 11—23). Пізніше в історії Божого народу виникла ще одна ситуація, коли ізраїльтяни мусили прийняти рішення. Пророк Ілля чітко показав, перед яким вибором вони стояли: служити Єгові чи фальшивому богу Ваалу (1 Цар. 18:21, прим.). Ілля докорив народу за нерішучість. Може здаватися, що це був простий вибір, адже служити Єгові мудро і це приносить багато благословень. Жодна розсудлива людина не стала б на бік Ваала. Усе ж ізраїльтяни продовжували «кульгати на двох милицях». Керуючись мудрістю, Ілля порадив їм вибрати найліпший спосіб поклоніння — поклоніння Єгові.
ia 88, абз. 15
Він обстоював віру в правдивого Бога
15 Поклонники Ваала не зупинялися і ще з більшим за́палом стали «кликати голосом сильнішим, і кололися, за своїм звичаєм, мечами та ратищами, аж лилася з них кров». Але це не приносило жодних результатів. «Не було ані голосу, ані відповіді, ані слуху» (1 Цар. 18:28, 29). Отож усі зрозуміли, що немає ніякого Ваала. Це була вигадка Сатани, придумана для того, щоб відвернути людей від Єгови. Зрозуміло, той, хто обирає собі іншого господаря замість Єгови, зазна́є розчарування та сорому. (Прочитайте Псалом 25:3; 115:4—8).
ia 90, абз. 18
Він обстоював віру в правдивого Бога
18 До молитви Іллі люди не були впевнені, чи Єгова теж є вигаданим, як і Ваал. Але після молитви все стало очевидним. У Біблії говориться: «І спав Господній огонь, та й пожер цілопалення, і дрова, і каміння, і порох, і вилизав воду, що в рові» (1 Цар. 18:38). Яке ж диво! А як на це зреагували люди?
Духовні перлини
w08 1.4 19, рамка
Він був пильним і покладався на Єгову
Скільки тривала посуха за днів Іллі?
Пророк Єгови, Ілля, сказав царю Ахаву, що посуха невдовзі закінчиться. Ілля зробив це «третього року» — очевидно, через три роки від дня, коли проголосив про початок посухи (1 Царів 18:1). Незабаром після передречення кінця посухи Єгова послав дощ. Дехто вважає, що посуха закінчилась на третій рік, тобто тривала менше трьох років. Проте Ісус та Яків казали, що та посуха тривала «три роки й шість місяців» (Луки 4:25; Якова 5:17). Чи це означає, що біблійні повідомлення не узгоджуються між собою?
Ні. У стародавньому Ізраїлі щорічна посушлива пора тривала майже шість місяців. Ілля прийшов до Ахава повідомити про посуху тоді, коли посушлива пора тривала вже надто довго і завдала чимало шкоди. Фактично посуха почалася приблизно за півроку до того, як Ілля оголосив про неї. А коли Ілля сказав про кінець посухи, то вона вже тривала три з половиною роки. Отже, від початку посухи і до дня, в який народ зібрався на гору Кармел, пройшло повних «три роки й шість місяців».
Також зверніть увагу, коли Ілля вперше прийшов до Ахава. Люди вважали Ваала богом, що їхав на хмарах, тобто посилав дощ і припиняв посушливу пору. І якщо ця пора затягувалась, народ, очевидно, дивувався: «Де ж той Ваал? Чому він не посилає дощу?» Попередження Іллі про те, що без його слова ні дощ, ні роса не впадуть на землю, мабуть, похитнуло віру поклонників Ваала (1 Царів 17:1).
10—16 ЖОВТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 ЦАРІВ 19, 20
«Шукайте потіхи в Єгови»
w19.06 15, абз. 5
Покладайтеся на Єгову, коли зазнаєте стресу
5 Прочитайте 1 Царів 19:1—4. Коли цариця Єзавель пригрозила Іллі смертю, він злякався і втік до Беер-Шеви. Ілля настільки занепав духом, що «став просити собі смерті». Чому він так почувався? Ілля був недосконалою людиною, «чоловіком з такими ж почуттями, як у нас» (Як. 5:17). Можливо, його охопило сильне пригнічення і далася взнаки втома. Очевидно, цей пророк думав, що його зусилля заохотити людей поклонятися правдивому Богові були марні, що в Ізраїлі ніщо не змінилося на краще і що тільки він один служить Єгові (1 Цар. 18:3, 4, 13; 19:10, 14). Нас може дивувати реакція цього вірного пророка. Однак Єгова розумів почуття Іллі.
ia 103, абз. 13
Він шукав потіхи у свого Бога
13 Що відчував Єгова, спостерігаючи, як його вірний пророк лежить під кущем у пустелі і благає про смерть? Це видно з подальших подій. Коли Ілля заснув, Єгова послав до нього свого ангела. Ангел лагідно торкнувся Іллі, щоб розбудити, і сказав: «Устань та попоїж». Він дбайливо приготував пророкові просту їжу — свіжий, ще теплий хліб і воду. Чи Ілля подякував йому за це? У біблійній розповіді лише сказано, що пророк поїв та попив і знову заснув. Чи був він настільки пригнічений, що навіть не міг говорити? Хоч би як там було, ангел розбудив його вдруге, можливо, на світанку. Він ще раз попросив Іллю: «Устань, попоїж,— і турботливо додав,— бо дорога тяжка перед тобою» (1 Цар. 19:5—7).
ia 106, абз. 21
Він шукав потіхи у свого Бога
21 Зверніть увагу, в біблійній розповіді наголошується, що Єгова не був у жодному з цих потужних виявів природних сил. Ілля знав, що Єгова, на противагу Ваалу,— котрого засліплені поклонники називали «той, що їде на хмарах», або той, хто дає дощ,— не є міфічним богом, уособленням якогось явища природи. Єгова — справжнє Джерело всіх могутніх природних явищ. Більш того, він величніший над усе своє творіння. Навіть буквальне небо не може його вмістити (1 Цар. 8:27). Як усе побачене на горі вплинуло на Іллю? Чи розвіяло його страхи? Ілля побачив усю велич сили Єгови. З таким захисником він міг не боятися Ахава та Єзавелі. (Прочитайте Псалом 118:6).
ia 106, абз. 22
Він шукав потіхи у свого Бога
22 Після того як зник вогонь, запала тиша й Ілля почув «тихий лагідний голос». Голос заохотив пророка знову висловити свої почуття. Ілля вдруге розповів про страхи й тривоги. Після цього йому, можливо, стало легше. Але найбільше Іллю потішили слова, які сказав йому той «тихий лагідний голос». Єгова запевнив, що дуже цінує його служіння. Бог виявив Іллі, що́ збирається зробити, аби покінчити з поклонінням Ваалу в Ізраїлі. Єгова поступово та невідступно здійснював свій намір, тож праця Іллі не була марною. Більш того, Бог і далі послуговувався Іллею, бо послав цього пророка назад в Ізраїль, щоб виконати його вказівки (1 Цар. 19:12—17).
Духовні перлини
w97 1.11 31, абз. 1
Приклад саможертовності, вірності й відданості
Багато Божих слуг сьогодні виявляють подібний дух саможертовності. Декотрі покидають свої «поля», тобто засоби для існування, щоб проповідувати добру новину у віддалених територіях або стати членами родини Бетелю. Інші їдуть за кордон працювати на новобудовах Товариства. Чимало погодилося виконувати так звану непрестижну роботу. Але жоден, хто з усіх сил служить Єгові, не займається маловажним служінням. Єгова цінує всіх, хто охоче служить йому, і він благословлятиме їхній дух саможертовності (Марка 10:29, 30).
17—23 ЖОВТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 ЦАРІВ 21, 22
«Наслідуйте Єгову в тому, як він використовує свою владу»
it-2 21, англ.
Єгова, Бог військ
Коли Ісус Навин побачив ангела біля Єрихона, то запитав його, чи він на боці Ізраїля чи на боці ворогів. Ангел відповів: «Ні те, ні інше. Я прийшов як князь війська Єгови» (ІсН 5:13—15). Пророк Михая сказав царям Ахаву і Йосафату: «Я бачив Єгову, який сидів на престолі, а праворуч і ліворуч від нього стояло все небесне військо», тобто духовні сини Єгови (1Цр 22:19—21). Цілком доречно, що у фразі «Єгова, Бог військ» вжито множину, оскільки небесні війська не лише поділяються на херувимів, серафимів та ангелів (Іс 6:2, 3; Бт 3:24; Об 5:11), але й утворюють організовані групи. Тому Ісус Христос міг сказати, що Єгова здатен послати «більше ніж 12 легіонів ангелів» (Мт 26:53). Благаючи Єгову про допомогу, Єзекія кликав: «Єгово, Боже військ, Боже Ізраїля, що сидиш на престолі над херувимами». Очевидно, Єзекія мав на увазі ковчег угоди і фігури херувимів на його кришці, що символізувало небесний престол Єгови (Іс 37:16; пор. 1См 4:4; 2См 6:2). Охоплений страхом слуга Єлисея набрався сміливості, коли у видінні побачив, що на всіх горах довкола обложеного міста, де був Єлисей, «повно вогняних коней та бойових колісниць», які належали до небесного війська Єгови (2Цр 6:15—17).
w21.02 4, абз. 9
«Кожному чоловікові голова — Христос»
9 Смирення. Хоча Єгова є наймудрішою особою у всесвіті, він вислуховує своїх слуг, коли ті висловлюють власну думку (Бут. 18:23, 24, 32). Він дозволяє їм надавати свої пропозиції, як діяти в тій чи іншій ситуації (1 Цар. 22:19—22). Єгова досконалий, але він не вимагає досконалості від нас, принаймні поки що. Натомість він допомагає своїм недосконалим служителям (Пс. 113:6, 7). В Біблії Єгову навіть названо «помічником» (Пс. 27:9; Євр. 13:6). Цар Давид визнавав, що все, чого він досягнув упродовж життя, стало можливим тільки завдяки смиренню Єгови (2 Сам. 22:36).
it «Обман»
Бог Єгова допускає, щоб, «піддавшись впливу омани», люди, які не люблять правди, «повірили брехні», а не добрій новині про Ісуса Христа (2Фс 2:9—12). Це добре видно з того, що сталося багато століть тому з ізраїльським царем Ахавом. Фальшиві пророки запевняли його, що він завоює Рамот-Гілеад, але Божий пророк Михая передрік поразку. У видінні Єгова виявив Михаї, що він дозволив одному ангелу стати «духом омани» в устах Ахавових пророків. Тобто під впливом цього ангела вони говорили не правду, а те, що самі хотіли казати і що Ахав хотів почути. Незважаючи на застереження, Ахав вирішив повірити брехні і поплатився за це життям (1Цр 22:1—38; 2Хр 18).
Духовні перлини
w21.10 3, абз. 4—6
Що таке справжнє каяття?
4 Зрештою терпінню Єгови прийшов кінець. Він послав Іллю до Ахава та Єзавель, щоб виголосити їм вирок — увесь їхній рід буде знищено. Слова Іллі настільки вразили царя, що несподівано цей пихатий чоловік упокорився перед Єговою (1 Цар. 21:19—29).
5 Хоча в цьому випадку Ахав упокорився, його каяття було несправжнім: він не намагався покінчити з поклонінням Ваалу у своєму царстві і не заохочував народ служити Єгові. Те, що Ахав насправді не розкаявся, видно і з інших його вчинків.
6 Пізніше Ахав попросив царя Юди Йосафата допомогти йому у війні проти сирійців. Йосафат запропонував спочатку порадитися з Єговою. Ахаву ця ідея не сподобалась, він сказав: «Є... один чоловік, через якого можна запитати Єгову, але я його ненавиджу, бо він ніколи не пророкує для мене доброго, а тільки погане». Все ж царі покликали пророка Михаю. І, звичайно ж, Божий пророк не передрік для Ахава нічого доброго. Замість того щоб розкаятися і попросити в Єгови прощення, цей злий цар кинув Михаю у в’язницю (1 Цар. 22:7—9, 23, 27). Хоча цар зміг ув’язнити Божого пророка, він не зміг перешкодити сповненню пророцтва. У битві з сирійцями Ахав загинув (1 Цар. 22:34—38).
24—30 ЖОВТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 2 ЦАРІВ 1, 2
«Чудовий приклад того, як навчати інших»
w15 15.4 13, абз. 15
Як старійшини навчають інших братів
15 Розповідь про Єлисея, наступника Іллі, також показує, як сьогодні брати можуть виявляти належну пошану досвідченим старійшинам. Після того як Ілля та Єлисей відвідали пророків в Єрихоні, цих двоє чоловіків пішли до річки Йордан. Там «Ілля взяв свою накидку та, згорнувши її, вдарив нею по воді — і вода розступилась». Перетнувши річку по сухому дну, чоловіки далі «йшли і розмовляли дорогою». Безперечно, Єлисей не думав, що вже все знає. Він брав до серця кожне слово свого вчителя, аж поки Іллю не було забрано у вихрі на небо. Тоді Єлисей повернувся до Йордану, ударив накидкою Іллі по воді й вигукнув: «Де Єгова, Бог Іллі?» І знову вода розступилася (2 Цар. 2:8—14).
w15 15.4 13, абз. 16
Як старійшини навчають інших братів
16 Чи ви побачили, що перше чудо Єлисея було точно таким самим, як останнє чудо Іллі? Що в цьому особливого? Очевидно, Єлисей не вважав, що оскільки він тепер біля керма, то треба все поміняти. Натомість, продовжуючи служіння, яке виконував Ілля, Єлисей виявив належну пошану своєму вчителю і цим заслужив довіру інших пророків (2 Цар. 2:15). Але під час свого 60-річного служіння як пророк Єлисей виконав завдяки підтримці Єгови значно більше чуд, ніж Ілля. Чого ти, як учень, можеш навчитися?
Духовні перлини
w05 1.8 9, абз. 1
Цікаві думки з Другої книги царів
2:11. На яке «небо» «вознісся Ілля в вихрі»? Це не була ані якась віддалена частина фізичного Всесвіту, ані духовне місцеперебування Бога та його синів-ангелів (Повторення Закону 4:19; Псалом 11:4; Матвія 6:9; 18:10). Небом, на яке піднявся Ілля, була атмосфера землі (Псалом 78:26; Матвія 6:26). Пересуваючись крізь земну атмосферу, огняна колісниця, очевидно, перенесла Іллю в іншу частину землі, де він ще певний час жив. Через багато років після цього Ілля написав листа Єгораму, царю Юди (2 Хронік 21:1, 12—15).
31 ЖОВТНЯ — 6 ЛИСТОПАДА
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 2 ЦАРІВ 3, 4
«Візьми свого сина»
w17.12 4, абз. 7
«Знаю, він воскресне»
7 Друге воскресіння, описане в Біблії, виконав наступник Іллі, пророк Єлисей. Знатна ізраїльтянка, що жила в Шунемі, виявила до Єлисея виняткову гостинність. Через пророка Бог винагородив цю бездітну жінку і її літнього чоловіка — у них народився син. Однак минуло кілька років, і хлопчик помер. Уявіть собі, в якому розпачі була матір. З дозволу свого чоловіка вона вирушила до Єлисея на гору Кармель, подолавши приблизно 30 кілометрів. Пророк вислав до Шунема попереду себе слугу Гехазі, але той не зміг воскресити хлопчика. Потім прийшла згорьована матір з Єлисеєм (2 Цар. 4:8—31).
w17.12 4 ¶8
«Знаю, він воскресне»
8 Зайшовши в дім у Шунемі, де лежало тіло дитини, Єлисей почав молитися. Мертвий хлопчик чудом ожив. Як же зраділа матір, коли побачила свого синочка живим! (Прочитайте 2 Царів 4:32—37.) Вона могла пригадати, як Анна, що колись була бездітною, молилася, привівши Самуїла служити при святому наметі: «Єгова... зводить у могилу і піднімає з неї» (1 Сам. 2:6). У Шунемі Бог підняв з мертвих хлопчика і довів свою спроможність воскрешати померлих.
Духовні перлини
it «Пророк»
«Пророчі сини». Як пояснюється в одній праці, єврейські слова бен (син) та бене́ (сини) можуть вказувати на «членство в певному об’єднанні чи спільноті (або приналежність до якогось племені чи класу)» (Gesenius’ Hebrew Grammar. Oxford, 1952. P. 418). (Пор. Не 3:8, де вислів, перекладений як «майстер з виготовлення мазі», буквально означає «син майстрів з виготовлення мазі».) Тож вислів «пророчі сини» може стосуватися школи для навчання тих, кого було покликано служити пророком, або просто громади пророків. Такі групи пророків були в Бетелі, Єрихоні та Гілгалі (2Цр 2:3, 5; 4:38; пор. 1См 10:5, 10). Самуїл головував над групою пророків у Рамі (1См 19:19, 20); очевидно, подібне становище пізніше мав Єлисей (2Цр 4:38; 6:1—3; пор. 1Цр 18:13). У Біблії згадується, що пророчі сини самі будували собі житло і використовували позичений інструмент; це може вказувати на те, що вони вели досить просте життя. Хоча пророчі сини жили і харчувались разом, дехто з них час від часу відлучався, щоб виконати пророче завдання (1Цр 20:35—42; 2Цр 4:1, 2, 39; 6:1—7; 9:1, 2).