Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»
© 2022 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
6—12 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 ХРОНІК 23—26
«Поклоніння в храмі стає добре організованим»
it «Левіти»
Цар Давид дуже добре організував працю левітів. Він призначив їх наглядачами, начальниками, суддями, вартовими при брамах і скарбниками. Багато левітів стали помічниками у храмі, на подвір’ях і в їдальнях. Ці помічники допомагали священикам складати приношення, жертви, виконувати очищення, вони робили різні виміри і зважування та служили вартовими. Левіти-музиканти, подібно до священиків, були поділені на 24 групи і служили по черзі. Обов’язки розподіляли жеребкуванням. Таким самим способом визначали, біля якої брами буде служити той чи інший вартовий (1Хр 23, 25, 26; 2Хр 35:3—5, 10).
it «Священик»
У храмі священики виконували своє служіння під наглядом начальників. Деякі обов’язки розподілялися жеребкуванням. Кожна з 24 груп служила двічі на рік по одному тижню. Однак у святкову пору, коли тисячі людей приносили жертви, участь у служінні, очевидно, брали всі священики, як це було під час присвячення храму (1Хр 24:1—18, 31; 2Хр 5:11; пор. 2Хр 29:31—35; 30:23—25; 35:10—19). Священик міг допомагати і в інший період, але він не мав заважати тим, хто служив під час своєї черги. Згідно з рабинською традицією, в часи Ісуса священиків було дуже багато, тому тижневе служіння ділили між родинами, з яких складалася група. Залежно від кількості родин у групі, кожна з них служила один або кілька днів.
it-2 451, 452, англ.
Музика
У рамках підготовки служіння в храмі Єгови Давид відділив 4000 левітів як співаків і музикантів; з них 288 «були навчені співати Єгові і добре знали свою справу» (1Хр 23:4, 5; 25:7). Усіма ними керували три досвідчених музиканти: Асаф, Геман і Єдутун (якого, очевидно, ще називали Етаном). Ці троє чоловіків були нащадками трьох синів Левія: Гершома, Кегата і Мерарі. Тож серед співаків і музикантів, які служили при храмі, були представники трьох основних родин левітів (1Хр 6:16, 31—33, 39—44; 25:1—6). Із синів тих трьох чоловіків було вибрано 24 особи; вони входили в число 288 вмілих музикантів. Кожен із тих синів за жеребком був призначений керувати групою, до якої окрім нього самого входило ще 11 музикантів — його власні сини та інші левіти. Вони «добре знали свою справу». Отже, 288 досвідчених музикантів-левітів ([1 + 11] × 24 = 288) були поділені на 24 групи, так само як священики. Якщо решта 3712 музикантів («ті, хто вчився») теж були поділені таким чином, то в кожній з 24 груп було ще приблизно по 155 левітів, тобто на одного досвідченого музиканта припадало приблизно 13 музикантів різного рівня музичної підготовки (1Хр 25:1—31). Сурмачами були священики, тому вони не входили в число музикантів-левітів (2Хр 5:12; пор. Чс 10:8).
it-1 898, англ.
Вартовий при брамі
У храмі. Незадовго до своєї смерті цар Давид ретельно організував служіння левітів та інших людей, які служили при храмі, в тому числі 4000 вартових при брамах. Групи цих вартових служили по 7 днів. Вони охороняли дім Єгови і стежили за тим, щоб брами відчинялися і зачинялися в належний час (1Хр 9:23—27; 23:1—6). Крім того, дехто з них відповідав за пожертви, які приносили на потреби храму (2Цр 12:9; 22:4). Пізніше, коли первосвященик Єгояда помазав Єгоаша на царя, він поставив особливу варту біля брам храму, щоб захистити юного царя від цариці Аталії, яка захопила престол (2Цр 11:4—8). Коли цар Йосія викорінював ідолопоклонство, вартові допомагали виносити з храму Єгови предмети, які використовувалися в поклонінні Ваалу. Потім ці речі спалили за містом (2Цр 23:4).
Духовні перлини
w22.03 22, абз. 10
Поклоніння Єгові робить нас щасливими
10 Ми поклоняємося Єгові, коли разом з братами і сестрами співаємо пісні (Пс. 28:7). Спів був важливою частиною поклоніння ізраїльтян. Цар Давид призначив 288 левітів співати у храмі (1 Хр. 25:1, 6—8). Ми теж співаємо Богові пісні хвали. Так ми виражаємо свою любов до нього. А чи має значення, наскільки добре ми володіємо своїм голосом? Ні. Наведімо приклад. «Всі ми часто спотикаємось» у слові, але це не заважає нам давати коментарі на зібраннях і проповідувати (Як. 3:2). Подібно і з нашим голосом. Навіть якщо він не ідеальний, це не повинно заважати нам співати хвалу Єгові.
13—19 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 1 ХРОНІК 27—29
«Сердечна батьківська порада»
w05 15.2 19, абз. 9
Бережіть усе те, що вирізняє нас як християн
9 Особисто переконуйся у біблійній правді. Наше усвідомлення того, що ми слуги Єгови, може похитнутись, якщо воно не базується міцно на знанні Писань (Филип’ян 1:9, 10). Кожному християнину — як молодому, так і літньому — потрібно твердо переконатися, що те, у що він вірить, дійсно є правдою, яка міститься в Біблії. Павло заохочував співвіруючих: «Усе досліджуючи, тримайтеся доброго!» (1 Солунян 5:21). Молоді християни з богобоязливих родин мусять усвідомлювати, що вони не можуть жити вірою своїх батьків. Давид, батько Соломона, закликав свого сина: «Знай Бога, Отця твого, і служи Йому всім серцем» (1 Хронік 28:9). Для молодого Соломона недостатньо було спостерігати, як його батько розвиває віру в Єгову. Йому треба було самому познайомитися з Єговою, і він це зробив. Він прохав Бога: «Дай тепер мені мудрість та знання, щоб умів я виходити й входити перед цим народом, бо хто зможе судити цей великий Твій народ?» (2 Хронік 1:10).
w12 15.4 16, абз. 13
Служи Єгові цілим серцем
13 Урок зрозумілий. Служити Богові цілим серцем — означає не лише регулярно відвідувати зібрання і брати активну участь в служінні (2 Хр. 25:1, 2, 27). Якщо в глибині серця християнин «оглядається назад», тобто щось у світі й далі приваблює його, то він ризикує втратити схвалення Бога (Луки 17:32). Ми будемо придатні «для Божого царства» лише тоді, коли справді «відчуваємо огиду до зла» і «горнемося до добра» (Луки 9:62; Рим. 12:9). Кожному з нас треба впевнятися, що жодна принада світу Сатани — хоч би якою приємною та привабливою вона видавалась — не перешкоджає нам щиросердо сприяти справам Царства (2 Кор. 11:14; прочитайте Филип’ян 3:13, 14).
w17.09 32, абз. 20, 21
«Будь мужній... та берися до роботи»
20 Цар Давид нагадав Соломону, що Єгова буде з ним увесь час, поки не завершиться будівництво храму (1 Хр. 28:20). Соломон зберігав слова батька у своєму розумі та серці і не дозволяв, щоб його молодість та недосвідченість стали для нього перешкодою. Він виявив неабияку мужність, взявся до роботи і з допомогою Єгови за сім з половиною років закінчив будівництво величного храму.
21 Оскільки Єгова допомагав Соломонові, він може допомогти й нам виявляти мужність і виконувати свою працю в сім’ї та в зборі (Ісаї 41:10, 13). Якщо ми виявляємо мужність у служінні Єгові, то можемо не сумніватися, що отримуватимемо його благословення тепер і в майбутньому. Тож відгукуймося на заклик: «Будь мужній... та берися до роботи».
Духовні перлини
w17.03 29, абз. 6, 7
Залишайся другом, коли дружба під загрозою
Давид мав також інших приятелів, які віддано підтримували його у важкі часи. Одним з них був Хушай, якого Біблія називає «другом Давида» (2 Сам. 16:16; 1 Хр. 27:33). Можливо, він був придворним і водночас другом, якому цар іноді давав секретні доручення.
Коли Давидів син Авесалом незаконно захопив трон, багато ізраїльтян стало на його бік. Але Хушай цього не зробив. Він пішов до Давида, який рятувався втечею. Давиду було дуже боляче, тому що його зрадив власний син і ті, кому він довіряв. Однак Хушай, залишаючись відданим, був готовий ризикувати своїм життям, щоб на прохання царя розладнати змову. Хушай зробив це не просто з почуття обов’язку, як придворний. Він довів, що був відданим другом (2 Сам. 15:13—17, 32—37; 16:15—17:16).
20—26 БЕРЕЗНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 2 ХРОНІК 1—4
«Цар Соломон приймає немудре рішення»
it «Військо»
Царювання Соломона стало початком нової сторінки в історії ізраїльського війська. Хоча його правління було відносно мирним, він набував багато коней і колісниць. (Див. КОЛІСНИЦЯ.) Більшість коней він купував у Єгипті. Щоб розмістити нові військові загони, по всій території царства довелось побудувати цілі міста (1Цр 4:26; 9:19; 10:26, 29; 2Хр 1:14—17). Однак Єгова ніколи не благословляв цих нововведень, і після смерті Соломона та поділу царства ізраїльське військо почало занепадати. Пізніше пророк Ісая написав: «Горе тим, хто йде до Єгипту по допомогу, хто покладається на коней і надіється на бойові колісниці, бо їх дуже багато, і на бойових коней, бо вони сильні, а на Святого Ізраїлевого не дивиться, Єгову не шукає» (Іс 31:1).
it-1 427, англ.
Колісниця
До часу царювання Соломона в ізраїльському війську не було багато колісниць. Значною мірою це було пов’язано з тим, що Бог наказав царям не заводити собі багато коней, адже безпека Ізраїля залежала не від них. Цей наказ стосувався також і кількості колісниць, оскільки в них запрягали коней (Пв 17:16). Коли Самуїл застерігав народ про тягарі, які накладе на них цар, то сказав: «Він забере ваших синів і... зробить візниками своїх колісниць» (1См 8:11). І Авесалом, і Адонія, намагаючись захопити царську владу, завели собі колісницю, перед якою мали бігти 50 чоловіків (2См 15:1; 1Цр 1:5). Перемігши царя Цови, Давид залишив собі 100 колісничних коней (2См 8:3, 4; 10:18).
Цар Соломон, нарощуючи військову силу Ізраїля, збільшив кількість колісниць до 1400 (1Цр 10:26, 29; 2Хр 1:14, 17). Споруди для їхнього утримання були не лише в Єрусалимі, але і в інших спеціально відведених для цього містах (1Цр 9:19, 22; 2Хр 8:6, 9; 9:25).
Духовні перлини
w05 1.12 19, абз. 6
Цікаві думки з Другої книги Хронік
1:11, 12. Соломонове прохання показало Єгові, що в серці царя було бажання здобути мудрість і знання. Наші молитви до Бога виявляють, що́ насправді є в нашому серці. Було б мудро аналізувати, про що ми молимося.
27 БЕРЕЗНЯ — 2 КВІТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 2 ХРОНІК 5—7
«Моє серце буд[е] там завжди»
w02 15.11 5, абз. 1
Не залишайте зібрання
Пізніше Давид, ставши царем у Єрусалимі, дуже бажав збудувати постійний дім на славу Єгови. Але оскільки він був воїном, Єгова сказав йому: «Не збудуєш ти храма для Мого Ймення». Єгова обрав для цього Давидового сина, Соломона (1 Хронік 22:6—10). Після закінчення будівництва, котре тривало сім з половиною років, у 1026 році до н. е. відбулося урочисте присвячення храму Соломоном. Єгова висловив своє схвалення: «Я освятив той храм, що ти збудував, щоб покласти Ім’я Моє там аж навіки. І будуть там Мої очі та серце Моє по всі дні» (1 Царів 9:3). Доки ізраїльтяни залишались би вірними, Єгова благословляв би той храм. Проте якщо б вони почали діяти неправильно, він позбавив би те місце свого благословення і ‘храм той став би руїною’ (1 Царів 9:4—9, Хом.; 2 Хронік 7:16, 19, 20).
it «Храм»
Історія. Цей храм проіснував до 607 р. до н. е. і був зруйнований вавилонським військом за наказом царя Навуходоносора (2Цр 25:9; 2Хр 36:19; Єр 52:13). У різні періоди ізраїльтяни втягувалися у фальшиве поклоніння, тому Бог дозволяв народам нападати на Юду та Єрусалим і в деяких випадках грабувати храм. Часами храм був занедбаний. Приблизно через 33 роки після присвячення, за днів Соломонового сина Реговоама, єгипетський цар Шішак пограбував храм і забрав його скарби (993 р. до н. е.) (1Цр 14:25, 26; 2Хр 12:9). Цар Аса (977—937 рр. до н. е.) шанував дім Єгови, але, намагаючись захистити Єрусалим, повівся нерозумно і віддав сирійському царю Бен-Гададу I срібні й золоті скарби храму, щоб той скасував свою угоду з ізраїльським царем Баашею (1Цр 15:18, 19; 2Хр 15:17, 18; 16:2, 3).
Духовні перлини
w10 1.12 11, абз. 7
Він знає «серце людських синів»
Соломонова молитва дуже потішає. Ближні не завжди розуміють наші глибокі переживання — нашу «поразу» чи наш «біль» (Приповістей 14:10). А втім, Єгова знає, що є в нашому серці, і ніжно піклується нами. Виливаючи йому серце, ми полегшуємо свої тягарі. У Біблії сказано: «Всі свої тривоги покладіть на нього, бо він дбає про вас» (1 Петра 5:7).
10—16 КВІТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 2 ХРОНІК 8, 9
«Вона високо цінувала мудрість»
w99 1.11 20, абз. 4
Коли процвітає щедрість
Звичайно, візит цариці Шеви до Соломона також коштував їй багато часу й зусиль. Очевидно, Шева лежала на території сучасної Єменської Республіки. Отже, щоб дійти до Єрусалима з караваном верблюдів, цариці довелося подолати аж понад 1600 кілометрів. Ісус сказав, що «вона з кінця світу прийшла». Навіщо цариця Шеви доклала стільки зусиль? Передусім вона прийшла «Соломонову мудрість послухати» (Луки 11:31).
w99 1.7 30, абз. 3, 4
Ця подорож принесла велику нагороду
Хоч би як там було, цариця прибула до Єрусалима «з дуже великим багатством [«вельми великим двором», Кул.],— з верблюдами, що несли пахощі, і з дуже численним золотом, і з дорогим камінням» (1 Царів 10:2а). Дехто говорить, що до цього ‘вельми великого двору’ входив озброєний почет. Це можна зрозуміти, адже цариця була впливовою високопоставленою особою і подорожувала з коштовностями, вартість яких становила б сьогодні десятки мільйонів доларів.
Однак зауважте, що цариця почула про Соломонову славу «у зв’язку з іменем Єгови». Отже, вона вирушила у подорож не просто в торговельних цілях. Очевидно, що цариця прийшла передусім для того, аби почути Соломонову мудрість, можливо, навіть дізнатися щось про його Бога — Єгову. Оскільки ця жінка походила, мабуть, від Сима або Хама, які поклонялись Єгові, то вона могла цікавитись релігією своїх прародичів.
w99 1.7 30, абз. 6
Ця подорож принесла велику нагороду
Мудрість Соломона та багатство його царства настільки вразили царицю Шеви, що вона «не стямилась» (1 Царів 10:4, 5, Хом.). Дехто думає, що вона залишилась «без дихання». Один вчений навіть висуває припущення, що ця жінка знепритомніла! У будь-якому разі, цариця не могла вийти з дива від того, що бачила й чула. Вона сказала, що слуги Соломона щасливі, бо мають змогу чути мудрість царя, і благословила Єгову за те, що він звів його на престол. Тоді вона дала цареві дорогоцінні дари; за сьогоднішніми оцінками, лише золото коштувало приблизно 40 000 000 доларів. Соломон також представив дари, давши цариці «на жадання її все, чого вона бажала» (1 Царів 10:6—13).
it-2 990, 991, англ.
Соломон
Після того як цариця побачила прекрасний храм, а також палац Соломона, побачила страви і напої на його столі і те, як прислуговують йому слуги і як вони одягнені, коли побачила, які цілопалення цар приносить у храмі, «в неї просто перехопило подих». Вона вигукнула: «Тепер я розумію, що мені не розказали й половини. У тебе значно більше мудрості й багатства, ніж мені говорили». Цариця сказала, що слуги, які служать Соломону, щасливі. Побачене спонукало її віддати хвалу Єгові і благословити того, хто виявив таку любов Ізраїлю, поставивши Соломона царем, щоб він приймав справедливі і правильні рішення (1Цр 10:4—9; 2Хр 9:3—8).
Духовні перлини
it-2 1097, англ.
Трон
Єдиний трон ізраїльського правителя, детально описаний у Біблії,— це трон Соломона (1Цр 10:18—20; 2Хр 9:17—19). Схоже, що він стояв у «Тронному залі» — одній з будівель, зведених на горі Морія в Єрусалимі (1Цр 7:7). Це був «великий трон зі слонової кістки», покритий чистим золотом. Трон мав поручні, «а за ним був округлий балдахін». Цілком можливо, що трон був здебільшого зі слонової кістки. Але якщо зважати на методи, які застосовувалися при будівництві храму, можна припустити, що цей трон був зроблений з дерева, покритий чистим золотом та рясно інкрустований слоновою кісткою. Тож могло здаватися, що він увесь із золота і слонової кістки. Після згадки про шість сходинок, які вели до царського трону, в Біблії говориться: «Трон мав поручні, поряд з якими стояло два леви. На шістьох сходинках стояло 12 левів, по одному з кожного боку сходинки» (2Хр 9:17—19). Доречно, що там стояли леви, адже лев був символом влади (Бт 49:9, 10; Об 5:5). 12 левів, імовірно, символізували 12 племен Ізраїля, які підкорялися правителю, що сидів на цьому троні, і підтримували його. До трону був прикріплений золотий підніжок. З огляду на опис цього величного трону зі слонової кістки і золота — трону, який стояв на підвищенні, за яким був балдахін і перед яким стояли величні леви,— то цей трон перевершував усі трони тогочасних правителів. Такого висновку можна дійти, взявши до уваги археологічні знахідки, описи та зображення на давніх пам’ятках. Тож у Біблії слушно зазначено: «Нічого подібного не було в жодному царстві» (2Хр 9:19).
17—23 КВІТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 2 ХРОНІК 10—12
«Користь мудрої поради»
w18.06 13, абз. 3
Він міг мати Боже схвалення
Можливо, Реговоам почувався загнаним у кут. Якщо він піде на поступки народу, йому, його сім’ї і придворним доведеться відмовитися від деяких розкошів і бути менш вимогливими до людей. Але якщо він не погодиться, народ може збунтуватися. Що ж йому робити? Новий цар спершу порадився зі старшими чоловіками, які були радниками Соломона. Однак потім Реговоам почав радитися з молодшими чоловіками, своїми ровесниками. Послухавшись їхньої поради, Реговоам вирішив ставитися до народу суворо. Він відповів: «Я зроблю ваш тягар ще тяжчим і додам до нього. Мій батько шмагав вас батогами, а я шмагатиму колючими бичами» (2 Хр. 10:6—14).
w01 1.9 28, 29
Як робити мудрі рішення
Єгова теж попіклувався, щоб у зборах були зрілі християни, з якими можна обговорити наші рішення (Ефесян 4:11, 12). Однак, шукаючи поради, не слід звертатися за допомогою то до одних, то до других, аж поки зрештою не знайдемо особу, яка скаже саме те, що ми бажаємо почути. А тоді застосовувати її пораду. До того ж важливо пам’ятати про застережливий приклад Рехав’ама. Коли він мав зробити серйозне рішення, то отримав чудову пораду від старших чоловіків, які служили його батькові. Але замість того щоб взяти до уваги їхню раду, Рехав’ам обміркував справу разом з юнаками, які виросли з ним. Послухавшись їх, він зробив немудре рішення, внаслідок чого втратив велику частину свого царства (1 Царів 12:1—17).
Коли потребуєте поради, звертайтесь до тих, хто має життєвий досвід, добре знає Писання і глибоко шанує праведні принципи (Приповістей 1:5; 11:14; 13:20). При можливості виділяйте час, аби роздумувати над засадами й матеріалом, який досліджували. Якщо розглядатимете ситуацію у світлі Слова Єгови, правильне рішення, ймовірно, стане очевиднішим (Филип’ян 4:6, 7).
it-2 768, абз. 1, англ.
Реговоам
Така зухвалість і деспотизм Реговоама призвели до того, що більшість ізраїльтян відвернулась від нього. Тільки племена Юди і Веніямина далі підтримували царський дім Давида. Також на його бік стали священики і левіти з обох царств та окремі люди з 10 племен, що відділилися (1Цр 12:16, 17; 2Хр 10:16, 17; 11:13, 14, 16).
Духовні перлини
it-1 966, 967, англ.
Демон, схожий на козла
Як видно з Ісуса Навина 24:14, ізраїльтяни за час перебування в Єгипті певною мірою перейняли поширене там фальшиве поклоніння. А слова Єзекіїля вказують на те, що вони дотримувались язичницьких звичаїв і через багато століть після виходу з Єгипту (Єз 23:8, 21). Тому деякі дослідники стверджують, що даний ізраїльтянам у пустелі наказ не приносити «жертв демонам, схожим на козлів» (Лв 17:1—7) і той факт, що Єровоам поставив священиків, щоб «вони служили схожим на козлів демонам, а також телятам, яких він зробив» (2Хр 11:15), вказують на те, що ізраїльтяни дотримувались якоїсь форми поклоніння козлам, поширеного в Єгипті, зокрема в Нижньому Єгипті. Геродот (Історії. II. 46) писав, що під впливом такого поклоніння єгиптян у греків сформувалася віра в бога Пана і в сатирів — похітливі лісові божества, яких згодом стали зображати з рогами та козлиним хвостом і ногами. Вважається, що уявлення про напівтваринну природу цих божеств дало початок традиції зображати Сатану як істоту з хвостом, рогами і ратицями. Така традиція набула поширення в загальновизнаному християнстві в епоху Середньовіччя.
А втім, точно не відомо, що саме малось на увазі під єврейським словом сеірı́м («волохатий»). Хтось вважає, що це були буквальні козли або ж ідоли у вигляді козлів, однак ні вищезгадані, ні інші біблійні уривки на це не вказують. Цей термін міг вказувати лише на те, що люди, які поклонялись цим фальшивим божествам, уявляли їх як істот, зовні схожих на козлів, або ж волохатих, як козли. А можливо, що словом «козли» виражена зневага до всіх ідолів у цілому. Подібно інше частовживане єврейське слово, яке в Біблії перекладається як «ідоли», походить від слова, що означає «кульки калу», але це не вказує на те, що ці ідоли буквально були зроблені з калу (Лв 26:30; Пв 29:17).
24—30 КВІТНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | 2 ХРОНІК 13—16
«Завжди покладайся на Єгову»
w21.03 5, абз. 12
Як молоді брати можуть завоювати довіру інших
12 У молодості цар Аса був смиренним і мужнім. Успадкувавши трон свого батька Авії, Аса почав боротися з ідолопоклонством. Він також «наказав мешканцям Юди шукати Єгову, Бога їхніх прабатьків, і виконувати його Закон та дотримуватись його заповідей» (2 Хр. 14:1—7). Коли ефіоп Зерах виступив проти Юди з військом, яке налічувало мільйон воїнів, Аса повівся мудро і звернувся по допомогу до Єгови. Він сказав: «Єгово, ти можеш допомогти як сильному народу, так і безсилому. Єгово, Боже наш, допоможи нам, бо ми покладаємось на тебе». З цих щирих слів видно, що Аса не сумнівався в тому, що Єгова може врятувати його і його народ. Аса поклався на свого небесного Батька, і він дав йому перемогу (2 Хр. 14:8—12).
w21.03 5, абз. 13
Як молоді брати можуть завоювати довіру інших
13 Погодьтеся, дати відсіч мільйонному війську ворогів — нелегке завдання, й Аса з ним чудово впорався. Але, на жаль, коли проти Аси виступив неправедний цар Ізраїлю, Бааша, Аса не звернувся до Єгови. Натомість він попросив допомоги в сирійського царя. Це призвело до лиха. З тих пір в царстві Аси постійно точилися війни. Через пророка Ханані Єгова сказав, що це сталося тому, що Аса «покладався на сирійського царя, а не на свого Бога Єгову» (2 Хр. 16:7, 9; 1 Цар. 15:32). Чого можна з цього навчитися?
w21.03 6, абз. 14
Як молоді брати можуть завоювати довіру інших
14 Залишайтеся смиренними і продовжуйте покладатися на Єгову. Охрестившись, ви показали, що вірите в Єгову і довіряєте йому. Тож Єгова з радістю прийняв вас у свою родину. Тепер важливо і далі покладатись на Єгову. Можливо, вам легко це робити, коли мова йде про рішення, які впливають на все життя. А як щодо менш важливих рішень? Єгові треба довіряти і тоді, коли ви обираєте розваги, і тоді, коли обираєте роботу або цілі в житті. Не покладайтеся на власну мудрість. Натомість шукайте біблійні принципи, які стосуються вашої ситуації, і дійте згідно з ними (Присл. 3:5, 6). Так ви будете потішати серце Єгови і завойовувати повагу братів та сестер у зборі. (Прочитайте 1 Тимофія 4:12.)
Духовні перлини
w17.03 19, абз. 7
Служи Єгові цілим серцем
7 Кожен з нас може дослідити своє серце, щоб перевірити, чи воно повністю віддане Богові. Варто запитати себе: «Чи я рішуче налаштований догоджати Єгові, обстоювати правдиве поклоніння і захищати його народ від згубного впливу?» Подумаймо, скільки мужності необхідно було мати Асі, щоб наважитись виступити проти «цариці-матері» Маахи! Можливо, ти не знаєш нікого, хто поводиться подібно до неї. Але іноді виникають ситуації, в яких ти можеш наслідувати ревність Аси. Наприклад, уяви, що член твоєї сім’ї чи близький друг грішить, не розкаюється і його виключають. Чи ти рішуче припиниш спілкуватися з такою людиною? До чого спону́кає тебе серце?