Витяг з джерел для посібника «Християнське життя і служіння»
© 2023 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
3—9 ЛИПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ЕЗДРИ 4—6
«Не перешкоджайте будувати»
w22.03 17, абз. 13
Як нас підбадьорює видіння Захарія?
13 Будівництво храму було заборонене. Все ж чоловіки, призначені провідниками,— первосвященик Ісус (Єшуа) і намісник Зоровавель,— «взялися за відбудову Божого дому» (Езд. 5:1, 2). Комусь з ізраїльтян це рішення могло здаватися нерозумним. Будівництво неможливо буде приховати, і хто знає, на що підуть вороги, щоб його зупинити. На Ісусові та Зоровавелю лежала серйозна відповідальність. Тому їм було дуже потрібне запевнення в підтримці Єгови. І вони його отримали. Яким чином?
w86 1.11 23, рамка, абз. 2, 3
Око Єгови „доказалось бути на старших”
Після того як останок євреїв повернувся з Вавілона, настало 16 років бездіяльності. Пророки Огій й Захарій трохи розворушили євреїв, і праця відбудовувати храм Єгови відновилась. Але, незабаром, перські начальники стали противитись цьому будуванню. „Хто видав вам наказ будувати цей храм?” запитали противники.— Ездри 5:1—3.
Треба було дуже обережно відповідати на це запитання. Коли б старші Ізраїлю дозволили ворогам залякати їх, то це відразу припинило б будування храму. Коли б старші протидіяли тим начальникам, то вони могли б заборонити працю. Отже, вони (правдоподібно під керівництвом губернатора Зоровавеля і первосвященика Ісуса) дуже тактовно, але ефективно, відповіли тим противникам. Вони пригадали їм про давно-забутий декрет Кіра, яким цар дозволив євреям відбудувати храм. Знаючи, що в персів заявлених законів неможливо змінити, то ці начальники кмітливо вирішили не протистояти цьому королівському декретові. Вони дозволили праці продовжуватись аж поки цар Дарій пізніше не дав їм офіційного дозволу будувати! — Ездри 5:11—17; 6:6—12.
w22.03 15, абз. 7
Як нас підбадьорює видіння Захарія?
7 На щастя, 520 року до н. е. ситуація змінилася на краще. Це був другий рік правління нового царя Персії, Дарія I. Він дізнався, що заборона на будівництво храму була незаконною. Тоді Дарій дозволив завершити роботи (Езд. 6:1—3). І це ще не все. Цар також наказав, щоб сусідні народи не перешкоджали будівельникам працювати і навіть забезпечували їх усім необхідним (Езд. 6:7—12). Завдяки цьому вже в 515 році до н. е. юдеї закінчили будівництво храму (Езд. 6:15).
w22.03 18, 19, абз. 16
Як нас підбадьорює видіння Захарія?
16 Крім того, Єгова дає нам вказівки через «вірного і розсудливого раба» (Матв. 24:45). Але буває так, що ми не до кінця їх розуміємо. Коли надходять інструкції щодо того, як діяти під час певного стихійного лиха, ми можемо дивуватися: «Навіщо вони нам? Це лихо навряд чи станеться в нашій місцевості». Або нам може здаватися, що вірний раб надто обережний і створює забагато обмежень під час пандемії. Що робити, якщо вказівки раба здаються нам непрактичними? Можна пороздумувати про те, яку користь отримали ізраїльтяни, послухавшись наказу, який Єгова дав через Ісуса і Зоровавеля. Нам також варто роздумувати і над іншими біблійними уривками. Іноді Божі служителі отримували вказівки, які з людського погляду здавалися непрактичними, але саме ці вказівки рятували їм життя (Суд. 7:7; 8:10).
Духовні перлини
w93 15.6 32, абз. 3—5
Чи можна довіряти Біблії?
Монету було викарбувано в Тарсі, місті, що лежало на південному сході сьогоднішньої Туреччини. Її було виготовлено під час правління перського намісника Мозауса у четвертому столітті до н. е. На монеті написано, що він був намісником «Заріччя», тобто території за рікою Євфрат.
Але чим цікава ця фраза? Тим, що у вашій Біблії можна знайти такий самий титул. В Ездри 5:6—6:13 згадується листування між перським царем Дарієм та намісником по імені Таттенай. Предметом обговорення була відбудова євреями їхнього храму в Єрусалимі. Ездра був здібним переписувачем Божого Закону, і можна сподіватися правильності і точності у тому, що він писав. В Ездри 5:6 і 6:13 можна побачити, що він назвав Таттеная «намісником Заріччя».
Ездра написав це близько 460 року до н. е., приблизно 100 років до часу карбування цієї монети. Звичайно, деякі люди можуть подумати, що титул стародавнього чиновника це тільки дрібна деталь. Але якщо на біблійних письменників можна покладатись у таких малих деталях, чи ж це не повинно зміцнювати ваше довір’я і до решти їхніх писань?
10—16 ЛИПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ЕЗДРИ 7, 8
«Своєю поведінкою Ездра прославляв Єгову»
w00 1.10 14, абз. 8
Вивчення корисне і приємне
8 Так, наша любов до Слова Єгови має походити із серця, осередку емоцій. Нам має бути приємно, читаючи, затримуватись над певними місцями. Треба обмірковувати глибокі духовні думки, поринати в них й осмислювати їх. Для цього потрібно спокійного розважання і молитви. Нам, подібно до Ездри, треба приготувати своє серце до читання і вивчення Божого Слова. Про нього написано: «Ездра приготував своє серце досліджувати Господнього Закона, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі устава та права» (Ездри 7:10). Звернімо увагу на потрійну мету, з якою Ездра приготував своє серце: вивчати, застосовувати до себе і навчати. Нам слід брати з нього приклад.
bsi01 с. 4, абз. 5
Біблійна книга 13. 1 Хронік
5 Ніхто не міг ліпше, ніж Ездра, укласти матеріали цієї достовірної і точної історії. «Бо Ездра приготував своє серце досліджувати Господнього Закона, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі устава та права» (Ездри 7:10). Єгова допомагав йому своїм святим духом. Правитель перської імперії усвідомив, що Ездра має мудрість від Бога, і тому надав йому в окрузі Юди великі цивільні повноваження (Ездри 7:12—26). Отож, отримавши права від Бога й царя, Ездра міг опрацювати свій опис на основі найліпших доступних документів.
it «Смирення»
Бог показує смиренним правильний шлях. Людина, яка впокорює себе перед Богом, може сподіватися, що Бог показуватиме їй правильний шлях. Ездра мав відповідальне завдання привести з Вавилона до Єрусалима понад 1500 чоловіків, а також священиків, храмових слуг, жінок та дітей. Крім того, вони несли з собою багато золота і срібла для оздоблення храму в Єрусалимі. Їм був потрібен захист в дорозі, але Ездра не хотів просити царя Персії, щоб їх супроводжували воїни, аби не створювалось враження, ніби він покладається на людську силу. До того ж Ездра раніше сказав царю: «Наш Бог захищає своєю доброю рукою всіх, хто шукає його». Тому він оголосив піст, щоб люди впокорилися перед Єговою. Вони зверталися з благаннями до Бога, і він вислухав їх. Єгова захищав їх від ворожих засідок, щоб подорож завершилась успішно (Езд 8:1—14, 21—32). Пророк Даниїл, перебуваючи у вавилонському полоні, впокорив себе перед Богом і шукав вказівок Бога та розуміння його волі. За це Бог виявив йому прихильність, давши видіння і пославши до нього ангела (Дн 10:12).
Духовні перлини
w06 15.1 19, абз. 10
Цікаві думки з книги Ездри
7:28—8:20. Чому багато юдеїв не хотіли іти в Єрусалим з Ездрою? Хоча відтоді, як перші переселенці вирушили на батьківщину, минуло вже 60 років, Єрусалим усе ще був мало заселений. Повернутись у Єрусалим означало почати нове життя у важких і небезпечних умовах. Юдеям, які тоді розкошували у Вавилоні, годі було сподіватися матеріального процвітання в Єрусалимі. Не можна забувати і про небезпечну подорож. Для того щоб повернутись, потрібна була сильна віра в Єгову, ревність до правдивого поклоніння і мужність. Навіть Ездра зміцнявся, бо на ньому перебувала рука Єгови. На заклик Ездри відгукнулося 1500 сімей — разом приблизно 6000 осіб. Потім Ездрі вдалося переконати іще 38 левитів і 220 нетінеїв.
17—23 ЛИПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | ЕЗДРИ 9, 10
«Гіркі наслідки непослуху»
w06 15.1 20, абз. 1
Цікаві думки з книги Ездри
9:1, 2. Наскільки небезпечними були шлюби з представниками інших народів? Відроджений народ мав охороняти чистоту поклоніння Єгові аж до приходу Месії. Змішані шлюби становили велику загрозу правдивому поклонінню. Шлюб деяких ізраїльтян з ідолопоклонниками міг згодом призвести до того, що весь народ уподібнився б до язичників і чисте поклоніння зникло б. До кого тоді прийшов би Месія? Отож немає нічого дивного в тому, що Ездра був вражений, побачивши, що відбувалося в Ізраїлі.
w09 1.10 10, абз. 6
«Чого жадає від тебе Господь?»
Щиросердий послух приносить благословення. Мойсей заохотив Ізраїль «виконувати заповіді Господа» і додав: «Щоб було тобі добре» (вірш 13). Єгова хоче, аби ми були щасливі. Біблія говорить, що «Бог є любов» (1 Івана 4:8). Тому всі вимоги Єгови сприяють нашому тривалому благополуччю (Ісаї 48:17). Сьогодні цілковитий послух охороняє нас від розчарувань, а в майбутньому принесе вічні благословення під правлінням Царства.
Духовні перлини
w06 15.1 20, абз. 2
Цікаві думки з книги Ездри
10:3, 44. Чому жінок випровадили разом з їхніми дітьми? Якщо б діти залишилися, то зросла б імовірність того, що жінки повернулися б до них. Крім того, маленькі діти потребують материнської опіки.
24—30 ЛИПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | НЕЕМІЇ 1, 2
«Я відразу помолився»
w08 15.2 3, абз. 5
Постійно уявляймо Єгову перед собою
5 Іноді нам потрібно швидко попросити допомоги в Бога. Якось перський цар Артаксеркс помітив, що його чашник Неемія засмучений. «Чого ж ти просиш?» — запитав цар. Неемія відразу «помолився до Небесного Бога». Його молитва була короткою і, очевидно, безмовною. Проте Бог відповів на неї, адже цей служитель отримав від царя допомогу в тому, щоб відбудувати стіни Єрусалима. (Прочитайте Неемії 2:1—8). Дійсно, навіть коротка безмовна молитва може бути дієвою.
be 178, абз. 1
Вільний виклад
А як зробити свої слова дієвими, коли доводиться пояснювати власні переконання експромтом? Бери приклад з Неемії, котрий безмовно помолився, перед тим як відповісти на запитання царя Артаксеркса (Неем. 2:4). Наступний етап — швиденько склади мислений план своїх слів. Ось перелік основних можливих кроків: 1) Вибери одну-дві думки, які слід включити у пояснення (можеш узяти їх з книжки «Обговорення»). 2) Подумай, які вірші використати для підтвердження тих думок. 3) Поміркуй, як тактовно почати, щоб співрозмовник охоче слухав. Відтак починай говорити.
Духовні перлини
w13 15.11 5, 6, абз. 12, 13
«Пильнуйте, щоб не занедбувати молитов»
12 Тепер згадаймо приклад Неемії. Цей чоловік служив чашником перського царя Артаксеркса у V сторіччі до н. е. Неемія подав гарний приклад людини, яка ревно молилася. Багато днів він безупинно «постив і молився перед лицем... Бога», засмучений жалюгідним становищем євреїв в Єрусалимі (Неем. 1:4). Коли Артаксеркс запитав Неемію, чому його обличчя сумне, той відразу «помолився до Небесного Бога» (Неем. 2:2—4). Яким був результат? Єгова відповів на його молитви і повернув справи на благо свого народу (Неем. 2:5, 6). Як же це, мабуть, зміцнило віру Неемії!
13 Наша віра теж залишиться міцною, якщо ми, подібно до Неемії, будемо безупинно молитися. Сатана безжалісний і часто нападає на нас, коли ми знесилені. Якщо ми хворіємо чи боремося з депресією, то можемо, наприклад, почати думати, що кожного місяця присвячуємо служінню Богові дуже мало часу. Декого можуть мучити гнітючі думки через колишні помилки. Сатана прагне, щоб ми вважали себе нікчемними. Нападаючи на нас, він нерідко б’є по наших почуттях і цим ослаблює нашу віру. Але якщо ми «пильнуємо, щоб не занедбувати молитов», то наша віра буде і далі міцною. Поза всяким сумнівом, «великий щит віри» зможе «погасити всі вогненні стріли Злого» (Еф. 6:16).
w86 1.2 21
Правдиве поклоніння переважає
Ні, бо Неемія вже якийсь час „день і ніч” молився про спустошений Єрусалим. (1:4, 6) Коли Неемієві було дано нагоду розказати цареві Артаксерксові його бажання відбудувати мури Єрусалима, то він знову молився, так як колись, повторно. Єгова відповів на його молитву й цар призначив Неемію відбудувати мури міста.
Урок для нас: Неемія покладався на Єгову за керівництвом. Коли нам потрібно робити серйозні рішення, то ми, теж, повинні „перебувати в молитві” і діяти згідно з керівництвом Єгови.— Римлян 12:12.
31 ЛИПНЯ — 6 СЕРПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | НЕЕМІЇ 3, 4
«Як ти ставишся до фізичної праці?»
w06 1.2 10, абз. 1
Цікаві думки з книги Неемії
3:5, 27. На відміну від «вельмож» з-поміж текоян, нам не слід вважати фізичну працю, що виконується заради правдивого поклоніння, чимось нижчим нашої гідності. Натомість ми можемо брати приклад з простих текоян, які охоче жертвували своїм часом і силами.
w19.10 23, абз. 11
Як Єгова буде послуговуватися вами?
11 Через багато століть Єгова послуговувався дочками Шаллума. Вони допомагали відбудовувати єрусалимський мур (Неем. 2:20; 3:12). Хоча їхній батько був князем, вони з готовністю виконували цю важку і небезпечну працю (Неем. 4:15—18). Дочки Шаллума дуже відрізнялися від знаті текоян, яка «вважала для себе принизливим брати участь» у цій роботі (Неем. 3:5). Тільки уявіть собі, як раділи дочки Шаллума, коли відбудова муру завершилася всього за 52 дні! (Неем. 6:15). У наш час сестри охоче беруть участь у різних видах священного служіння. Вони з радістю працюють на будівництві та ремонті будівель, присвячених Єгові. Їхні вміння, за́пал і відданість неабияк сприяють успіху цієї праці.
w04 1.8 18, абз. 16
Розвиваймо такий погляд на велич, який мав Христос
16 Усі християни, літні і молоді, повинні старатися розвивати погляд Христа на велич. У зборі необхідно виконувати різноманітні завдання. Ніколи не обурюйся, коли тебе просять зробити щось, що здається тобі непрестижним (1 Самуїла 25:41; 2 Царів 3:11). Батьки, чи заохочуєте ви своїх дітей з радістю виконувати будь-яке доручення в Залі Царства або в місці проведення конгресу? Чи бачать вони, як ви виконуєте непрестижні завдання? Один брат, який тепер служить у всесвітньому центрі Свідків Єгови, добре запам’ятав приклад своїх батьків. Він говорить: «Їхнє ставлення до прибирання в Залі Царства чи в місці, де проводився конгрес, показувало мені, що вони вважали це важливим. Вони часто зголошувалися виконувати якусь роботу на благо нашого збору чи інших братів, хоч би якою непрестижною ця робота здавалася. Такий склад розуму допомагає мені охоче погоджуватися на будь-яке призначення тут, у Бетелі».
Духовні перлини
w06 1.2 9, абз. 1
Цікаві думки з книги Неемії
Як люди могли виконувати працю відбудови лише однією рукою? Для тих, хто носив тягарі, це не було проблемою. Коли ноша клалась їм на голову чи на плечі, однією рукою вони підтримувати її під час перенесення, а другою «міцно тримали списа». Але будівельникам треба було працювати обома руками. Тому «в кожного будівничого його меч був прив’язаний на стегнах його, і так вони будували». Вони були готові в будь-який момент відбити напад ворога.
7—13 СЕРПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | НЕЕМІЇ 5—7
«Неемія безкорисливо служив іншим»
w02 1.11 27, абз. 3
Поборники правдивого поклоніння в минулому і сьогодні
Неемія присвятив справі не лише час та організаторські здібності. Він також використовував свої матеріальні засоби для підтримки правдивого поклоніння. За власні гроші він викупляв своїх юдейських братів з неволі. Позичав гроші без процентів. Також ніколи не ‘чинив тяжке над’ юдеями — не вимагав платні намісника, хоча мав на це право. Навпаки, в його домі харчувалося «сто й п’ятдесят чоловіка, та й ті, хто приходив до нас із народів, що навколо нас». На кожний день у нього для гостей готувалося: «Віл один, худоби дрібної — шестеро вибраних, і птиця». Крім того, раз на десять днів він давав їм «багато всякого вина» — і все за власний рахунок (Неемії 5:8, 10, 14—18).
w16.09 6, абз. 16
«Не опускай рук!»
16 З підтримкою Єгови Неемія та інші євреї зміцнили свої руки і завершили відбудову єрусалимського муру всього за 52 дні (Неем. 2:18, прим.; 6:15, 16). Неемія не просто наглядав за виконанням роботи, але й особисто брав участь у відбудові муру (Неем. 5:16). Чимало дбайливих старійшин можуть наслідувати Неемію, коли допомагають на будівництві теократичних об’єктів або прибирають і підтримують у належному стані місцевий Зал Царства. Коли вони співпрацюють з одновірцями у служінні і роблять пастирські візити, то теж зміцнюють ослаблі руки тих, хто має тривогу на серці. (Прочитайте Ісаї 35:3, 4.)
w00 1.2 32
Як Єгова вас пам’ятатиме?
Біблія виявляє, що для Бога «пам’ятати» часто означає вживати позитивних заходів. Наприклад, через 150 днів після того, як земля покрилась водами потопу, «згадав Бог про Ноя... і навів Бог вітер на землю й води стали відпливати» (Буття 8:1, Хом.). Кілька століть пізніше Самсон, якому филистимляни вибрали очі й зв’язали ланцюгами, молився: «Господи, згадай же про мене, та зміцни мене тільки цього разу». Єгова згадав про Самсона, давши йому надлюдську силу, і він зміг помститися Божим ворогам (Суддів 16:28—30). У випадку з Неемією, Єгова поблагословив його зусилля, і в Єрусалимі було відновлено правдиве поклоніння.
Духовні перлини
w07 1.7 30, абз. 15
«Завжди перемагай зло добром»
15 По-третє, вороги Неемії використали зрадника, ізраїльтянина Шемаю. Таким чином вони хотіли змусити Неемію порушити Божий Закон. Шемая сказав Неемії: «Умовмося піти до Божого дому, до середини храму, і замкнемо храмові двері, бо прийдуть забити тебе». Шемая говорив, що Неемії загрожує смертельна небезпека, але він може врятуватися, сховавшись у храмі. Однак Неемія не був священиком. Він згрішив би, якщо б ховався в Божому домі. Чи Неемія порушить Закон Бога, щоб врятувати своє життя? Він відповів: «Хто є такий, як я, що ввійде до храму й буде жити? Не ввійду!» Чому Неемія не потрапив у приготовану для нього пастку? Тому що він знав: хоча Шемая є ізраїльтянином, «не Бог послав його». Правдивий пророк ніколи не радив би Неемії порушити Божий Закон. І знову Неемія не дозволив злісним противникам перемогти себе. Невдовзі після того він написав: «Був закінчений мур двадцятого й п’ятого дня місяця елула, за п’ятдесят і два дні» (Неемії 6:10—15; Числа 1:51; 18:7).
14—20 СЕРПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | НЕЕМІЇ 8, 9
«Радість, яку дає Єгова,— це ваша твердиня»
w13 15.10 21, абз. 2
Уроки з добре продуманої молитви
2 За місяць до цієї події юдеї завершили відбудову єрусалимських мурів (Неем. 6:15). Божий народ закінчив цю роботу всього за 52 дні, а потім зосередив свою увагу на духовних справах. Тож першого дня нового місяця, тішрі, ізраїльтяни зібралися на майдані, щоб послухати Ездру та інших левитів, які вголос читали Божий закон і пояснювали його (малюнок 1). Цілі сім’ї, «всі, хто розумів чуте», стояли й слухали «від світанку аж до полудня». Який же гарний приклад для тих з нас, хто має зібрання у зручних Залах Царства! Проте чи буває таке, що на зібраннях ти блукаєш думками і починаєш думати про менш важливі справи? Якщо так, знову розглянь приклад цих стародавніх ізраїльтян, котрі не лише слухали, але й брали почуте до серця. Вони навіть почали плакати, бо як народ не були слухняні Божому закону (Неем. 8:1—9).
w07 15.7 22, абз. 9, 10
«Продовжуйте ходити згідно з духом»
9 Коли людина щаслива, вона радіє. Єгова — «щасливий Бог» (1 Тимофія 1:11; Псалом 104:31). Його Син отримував радість від того, що чинив волю свого Батька (Псалом 40:9, Хом.; Євреїв 10:7—9). Отже, «радість у Господі — це [наша] сила» (Неемії 8:10).
10 Радість, яка походить від Бога, допомагає нам з великим задоволенням виконувати Божу волю попри труднощі, пригнічення чи переслідування. По-справжньому щасливими нас робить «пізнання Бога» (Приповістей 2:1—4; 2:5, Хом.). Близькі стосунки з Творцем, що ґрунтуються на точному знанні, вірі в Нього та у викупну жертву Ісуса, приносять нам багато радості (1 Івана 2:1, 2). Нашу радість збільшує і те, що ми належимо до міжнародного братства (Софонії 3:9; Огія 2:7). Надія на Царство й велика честь звіщати добру новину також є джерелом радості (Матвія 6:9, 10; 24:14). А маючи прекрасну надію на вічне життя, ми справді будемо радісні (Івана 17:3; Повторення Закону 16:15).
Духовні перлини
it-1 145, абз. 2, англ.
Арамейська мова
Через деякий час після того, як євреї повернулися з вавилонської неволі, священик Ездра читав книгу Закону перед народом, що зібрався в Єрусалимі, а левіти його роз’яснювали. У Неемії 8:8 сказано: «Вони вголос читали книгу, Закон правдивого Бога, та докладно пояснювали його і розтлумачували його зміст, тож вони допомагали народу зрозуміти читане». Можливо, єврейський текст переказували арамейською мовою, на яку євреї могли перейти у Вавилоні. Але навіть якщо вони розуміли єврейську, прочитане потрібно було пояснювати, щоб присутні могли краще збагнути його значення.
21—27 СЕРПНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | НЕЕМІЇ 10, 11
«Вони йшли на жертви заради Єгови
w98 15.10 22, абз. 13
Єрусалим, який відповідає своїй назві
13 «Певна умова», складена у дні Неемії, приготувала Божий стародавній народ до дня освячення єрусалимського муру. Але ще одна невідкладна справа вимагала уваги. Тепер Єрусалим, оточений великим муром з 12 брамами, потребував більшої кількості мешканців. Хоча деякі ізраїльтяни жили у ньому, «місто було широко-просторе й велике, та народу в ньому мало» (Неемії 7:4). Для розв’язання цієї проблеми люди «кинули жеребки, щоб привести одного з десяти сидіти в Єрусалимі, місті святому». Охочий відгук на цей розпорядок спонукав народ поблагословити «усіх тих людей, що пожертвувалися сидіти в Єрусалимі» (Неемії 11:1, 2). Який чудовий приклад для правдивих поклонників сьогодні, обставини котрих дозволяють їм переїхати туди, де існує більша потреба в допомозі зрілих християн!
w86 1.2 22
Правдиве поклоніння переважає
Залишати спадок і вибиратись до Єрусалима буде дещо коштовно й невигідно. Також мешканці Єрусалима наражались на різні небезпеки. Під такими обставинами, народ вважав тих жертвуючих бути гідними хвали й безсумнівно молились, щоб Єгова благословив їх.
w16.04 8, абз. 15
Вірність приносить Боже схвалення
15 Коли ми присвятили своє життя Єгові, то пообіцяли беззастережно виконувати його волю. Ми усвідомлювали, що це буде пов’язане з певними жертвами. А втім, наша готовність іти на жертви випробовується особливо тоді, коли нас просять зробити те, що нам спочатку не до душі. Все ж, якщо ми заради служіння жертвуємо своїм відчуттям комфорту, то виявляємо вірність Богові. І отримані від Єгови благословення завжди перевершують будь-які наші жертви, навіть ті, що завдають нам болю (Мал. 3:10). А що можна сказати про доньку Їфтаха?
Духовні перлини
w06 1.2 11, абз. 1
Цікаві думки з книги Неемії
10:35. Чому народ мав давати пожертву у вигляді дров? Мойсеїв Закон не містив вимоги жертвувати дрова. Така вимога була продиктована потребою. Існувала необхідність у величезній кількості дров, щоб на жертовнику спалювати жертви. Очевидно, не було достатньо нетінеїв, які належали до неізраїльтян і служили при храмі. Тому за допомогою жеребкування було забезпечено безперервне постачання дров.
28 СЕРПНЯ — 3 ВЕРЕСНЯ
СКАРБИ З БОЖОГО СЛОВА | НЕЕМІЇ 12, 13
«Будь відданий Єгові і мудро обирай друзів»
it-1 95, абз. 5, англ.
Аммонітяни
Після того як Товію вигнали з території храму, ізраїльтянам прочитали Божий закон, записаний в Повторення Закону 23:3—6, який забороняв аммонітянам і моавітянам належати до збору Єгови. Як тільки ізраїльтяни почули цей Закон, вони почали його виконувати (Не 13:1—3). Ця заборона була дана приблизно за 1000 років до цих подій, тому що аммонітяни і моавітяни відмовилися допомогти ізраїльтянам, коли ті наближалися до Обіцяного краю. Очевидно, людям з цих народів не дозволялось бути повноправними членами ізраїльського народу і користуватися всіма його правами і привілеями. Але це не означало, що аммонітяни чи моавітяни не могли спілкуватися з ізраїльтянами або жити серед них і так отримувати користь від благословень, які Бог зливав на свій народ. Наприклад, у Біблії розповідається про хороброго Давидового воїна — аммонітянина Целека (згаданого раніше), а також про моавітянку Рут (Рт 1:4, 16—18).
w13 15.8 4, абз. 5, 6
Вас освятив Бог
5 Прочитайте Неемії 13:4—9. Ми живемо у зіпсутому світі, тому нам нелегко залишатися святими. Подумаймо про Ел’яшіва і Товію. Ел’яшів служив первосвящеником, а Товія був аммонітянином і, скоріш за все, дрібним чиновником при перському дворі в Юдеї. Товія і його прибічники перешкоджали Неемії у відбудові мурів Єрусалима (Неем. 2:10). Аммонітянам було заборонено входити на територію храму (Повт. 23:4). Тож як первосвященик міг зробити їдальню у дворі храму для такого чоловіка, як Товія?
6 Товія тісно спілкувався з Ел’яшівом. Він і його син, Єгоханан, одружилися на юдейках. Чимало євреїв схвально відгукувалося про нього (Неем. 6:17—19). Один з онуків Ел’яшіва одружився з донькою Санваллата, намісника Самарії, який був одним із близьких друзів Товії (Неем. 13:28). Такі зв’язки пояснюють, чому первосвященик Ел’яшів дозволив Товії, який не поклонявся Єгові і чинив опір відбудові мурів, впливати на нього. Але Неемія виявив відданість Богові, викинувши з їдальні всі Товіїні речі.
w96 15.3 16, абз. 6
Залишайтеся вірними й відданими
6 Якщо ми вірні й віддані Богу Єгові, то уникатимемо дружби з усіма його ворогами. Власне тому учень Яків написав: «Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом — то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається» (Якова 4:4). Ми повинні бути такими ж вірними, як цар Давид, котрий сказав: «Хіба я, Господи, не ненавиджу тих, що тебе ненавидять? Хіба я не гидую тими, що повстають на тебе? Я їх страшною ненавистю ненавиджу, вони моїми ворогами стали» (Псалом 139:21, 22, Хом.). Нам не слід брататися ні з якими свідомими грішниками, бо ми не маємо з ними нічого спільного. Чи ж вірна відданість Богові не стримуватиме нас від близьких стосунків з такими ворогами Єгови чи то особистих, чи за посередництвом телебачення?
Духовні перлини
it-2 452, абз. 9, англ.
Музика
Співу в храмі надавали великого значення. Це видно з того, що про співаків Біблія згадує дуже часто, а також з того, що їх «було звільнено від інших обов’язків», які виконували левіти, завдяки чому співаки могли повністю присвятитись своєму дорученню (1Хр 9:33). Після повернення з вавилонської неволі вони й далі залишалися особливою групою левітів, про яку згадується окремо (Езд 2:40, 41). Перський цар Артаксеркс Довгорукий навіть розпорядився, щоб співаки і деякі інші групи людей були звільнені від «податку, данини чи мита» (Езд 7:24). Пізніше «був виданий царський наказ, за яким співаки отримували все необхідне на кожен день». Хоча видання цього наказу приписано царю Артаксерксу, скоріш за все, його видав Ездра, якого цар наділив владою (Не 11:23; Езд 7:18—26). Тож не дивно, що, хоча всі співаки були левітами, Біблія виділяє їх як окрему групу — «співаки та левіти» (Не 7:1; 13:10).