Тюльпани допомогли їм вижити

УПРОДОВЖ останніх місяців Другої світової війни в Європі через блокаду нацистів були перекриті всі водні шляхи, по яких перевозили їжу до головних міст західної частини Нідерландів. Як засвідчує багато осіб, котрі тоді жили, наслідки були жахливими.

Зазвичай людина потребує десь 1600—2800 калорій в день. Але станом на квітень 1945 року, денний раціон деяких осіб, які проживали в Амстердамі, Делфті, Гаазі, Лейдені, Роттердамі та Утрехті, становив біля 500—600 калорій. Як наслідок, вважають, що під час «голодної зими» 1944/45 років принаймні 10 000 цивільних громадян померло від недоїдання.

За словами Сузан Монкмен, якій пощастило вижити, її сім’я вдалася до того, що їла цибулинки тюльпанів. «Ці цибулинки були дуже шорсткі,— говорить Монкмен.— І хоч ми варили їх на малому вогні, вони не ставали м’якшими. Та все ж ми були задоволені, коли повільно та ретельно пережовували їх. Через кілька днів після вживання цієї страви у нас боліло горло». Коли вони мали моркву чи цукровий буряк, то додавали їх до цибулин, аби зменшити подразнення.

Порція цибулин тюльпанів вагою 100 грамів містить 148 калорій, 3 грами білків, 0,2 грама жиру та 32 грами вуглеводів. Очевидно, саме завдяки цим огидним цибулинкам, багато людей в Нідерландах пережило голод.

Таке нелюдське ставлення одне до одного назавжди закарбувалося в пам’яті багатьох осіб, і це показує, наскільки людство потребує сповнення біблійної обіцянки: «За Його [Божою] обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває» (2 Петра 3:13).

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 16]

Internationaal Bloembollen Centrum, Holland