«Залізна стрічка» від океану до океану
ПРИБЛИЗНО 150 років тому значна частина Канади — другої за площею країни світу — залишалась незвіданою і незаселеною пусткою. Історик П’єр Бертон пише, що в ті часи «три четвертих населення жило на фермах, віддалених одна від одної» і «долати великі відстані було неймовірно важко» через жахливі дороги. А подорожувати річками й озерами теж вдавалося незавжди, оскільки близько 5 місяців у році їх сковувала крига.
Прем’єр-міністр Джон Макдональд, знаючи про ці труднощі, запропонував у 1871 році прокласти залізницю, яка поєднала б атлантичне узбережжя з тихоокеанським. Будівництво подібної залізниці в США закінчилося 1869 року. Проте, на відміну від США, уряд Канади мав менше грошей, відстані були тут значно більшими, а населення — в десять разів менше. Один канадський політичний діяч назвав цей проект «найбезглуздішим в історії». Інший політик з іронією заявив, що незабаром прем’єр-міністр запропонує прокласти залізницю до Місяця.
Дорогий проект
Незважаючи на такі труднощі, уряд пообіцяв, що за десять років побудує цю залізницю. Сендфорд Флемінг, шотландський інженер з будівництва залізних доріг, підрахував, що цей проект коштуватиме, як на ті часи, неймовірно дорого — близько 100 мільйонів канадських доларів. Щоправда, дорогу можна було б трохи скоротити і спростити, пускаючи її по території США. Однак Макдональд вважав таке розв’язання небезпечним, особливо у випадку війни, і наполіг, аби залізниця проходила лише через Канаду.
Багато інвесторів не бажали вкладати гроші в таку коштовну і ризиковану справу. Все ж 1875 року розпочалось будівництво головної лінії Канадської тихоокеанської залізниці (КТЗ). Та після десяти років виникла ситуація, через яку проект міг би зупинитись. Річ у тім, що десятого липня о 15:00 КТЗ мала погасити борг у 400 000 доларів, але таких грошей у неї не було. А втім, о 14:00 того ж дня канадський парламент врешті погодився надати більшу позику, і робота продовжилась.
Труднощі будівництва
Коли робітники прокладали залізницю на півночі провінції Онтаріо, то виявили, що тут на глибині 30 сантиметрів залягає скеляста порода. Тому довелося здалека привезти ґрунт для насипу. У Центральній Канаді серйозні проблеми виникали взимку, коли температура опускалася до мінус 47 градусів за Цельсієм, а середні річні опади снігу становили кількасот сантиметрів. Найнебезпечнішою була західна ділянка залізниці, яка пролягала через район Скелястих гір. Казали, що «смерть приходить сюди без попередження». Ускладнювало проект і те, що треба було побудувати багато тунелів та мостів. Тому робітники працювали по десять годин на день, незважаючи на дощ, болото і сніг.
Врешті-решт 7 листопада 1885 року в ущелині Орла, що на заході Британської Колумбії, без особливих урочистостей забили останній залізничний костиль. Станція отримала назву Крейджеллачі — на честь шотландського села, яке було символом непохитності в буремні часи. Генеральний директор КТЗ, виступаючи з промовою на скромній церемонії, зазначив: «Я можу лише сказати, що усю роботу було виконано на совість».
Вплив залізниці на життя людей
Тисячам китайських робітників, яких запросили на будівництво залізниці, обіцяли постійну роботу. Ця робота часто була дуже небезпечною, особливо в районі Скелястих гір. На жаль, після закінчення будови багатьом заробітчанам довелося ще кілька років працювати, аби назбирати грошей на дорогу додому.
З появою залізниці на заході повставало все більше промислових і торгових компаній, що негативно вплинуло на життя корінних мешканців. Тут з’явилися нові міста і села, а споконвічні жителі цих земель були змушені переміститися у резервації. Також довелося закрити різні заїзди й таверни вздовж колишніх торгових шляхів. Але залізниця принесла й позитивні зміни. Вона, як кажуть, «звільнила людей від бруду й багна» і визволила «з крижаних кайданів зими». Крім того, продукти, які привозили з країн Сходу на тихоокеанське узбережжя, вже за кілька днів потрапляли в міста на сході Канади.
Залізниця і далі відіграє в Канаді важливу роль у перевезенні різних вантажів. Однак нею подорожує щораз менше людей, оскільки більшість віддає перевагу автомобілям і літакам. Але чимало людей все-таки люблять поїзди. Утікаючи від метушні XXI століття, вони сідають у комфортабельний потяг і під стукіт коліс насолоджуються мальовничими краєвидами від Торонто аж до Ванкувера. Колись поїзд пришвидшував життя. Сьогодні ж пасажири, їдучи через усю Канаду, можуть розслабитися і пригадати цікаву історію «залізної стрічки».
[Рамка/Ілюстрація на сторінці 18]
ДОБРА НОВИНА ДОСЯГАЄ НАЙДАЛЬШИХ КУТОЧКІВ
Залізниця залишається основним шляхом, яким можна дістатися до віддалених районів Канади. Тому Свідки Єгови послуговуються нею, щоб донести тамтешнім мешканцям біблійну звістку про Божий небесний уряд (Ісаї 9:5, 6; Матвія 6:9, 10). Свідки кажуть, що «в поїзді легко розпочинати розмови з людьми про Біблію, оскільки їх цікавить, куди і чому ми їдемо».
Якось Свідки відвідали резервацію народу оджибве, що на півночі провінції Онтаріо, біля озера Ніпігон. Ось що розповів про цю подорож один Свідок: «Нас дуже вразила краса дикої природи, але найбільше нам запам’яталися місцеві люди. У них рідко бувають гості, тому наш приїзд викликав неабияке зацікавлення. Нам дозволили безплатно користуватися одним з класів школи, а дехто з індіанців навіть позичив своє каное. Тож ми цілий день проповідували і ввечері разом з мешканцями резервації дивилися відеофільм про нашу всесвітню проповідницьку працю».
[Ілюстрація на сторінці 16]
Джон Макдональд
[Ілюстрація на сторінці 17]
Будівництво залізниці було важким завданням
[Ілюстрації на сторінці 17]
В горах треба було спорудити багато мостів і тунелів
[Ілюстрація на сторінці 17]
Забито останній костиль, і будівництво Канадської тихоокеанської залізниці завершено
[Ілюстрація на сторінці 18]
Подорож «залізною стрічкою» в наші дні
[Відомості про ілюстрації, сторінка 16]
Top: Canadian Pacific Railway (A17566); middle: Library and Archives Canada/C-006513
[Відомості про ілюстрації, сторінка 17]
Top, left to right: Canadian Pacific Railway (NS13561-2); Canadian Pacific Railway (NS7865); Library and Archives Canada/PA-066576; bottom: Canadian Pacific Railway (NS1960)
[Відомості про ілюстрації, сторінка 18]
Top: Canadian National Railway Company; right: Courtesy VIA Rail Canada Inc.