Читачі запитують
Чи потоп за днів Ноя був усесвітнім?
Всесвітній потоп відбувся понад 4000 років тому. І хоча вже давно немає очевидців цієї катастрофи, про Потоп зберігся опис. У ньому повідомляється, що вода покривала навіть найвищі гірські вершини того часу.
«Був потоп сорок день на землі... І дуже-дуже вода на землі прибула, і покрились усі гори високі, що під небом усім. На п’ятнадцять ліктів [6,5 метра] угору вода прибула,— і покрилися гори» (Буття 7:17—20).
Дехто сумнівається, що земля повністю була затоплена водою, і вважає це міфом чи принаймні перебільшенням. Але факти показують зовсім інше. Відомо, що більшість поверхні земної кулі, а саме 71 відсоток, покрита водою. Тому можна сказати, що води Потопу все ще є на землі. Якби розтопились усі льодовики і вся крига на полюсах, то рівень світового океану піднявся б настільки, що міста Нью-Йорк і Токіо опинилися б під водою.
Геологи, які досліджують північно-західну частину Сполучених Штатів, вважають, що в минулому ці терени принаймні 100 разів затоплювали катастрофічні повені. Одна з таких повеней була особливо руйнівною. Уявіть собі водяний вал заввишки 600 метрів, що рухається зі швидкістю 105 кілометрів за годину. Загальний об’єм води — 2 тисячі кубічних кілометрів, а вага — 2 трильйони тонн. Такі та подібні відкриття наштовхнули вчених на думку, що Всесвітній потоп справді міг колись відбутися.
Той, хто довіряє Божому Слову, переконаний, що Всесвітній потоп був реальною подією. Ісус сказав, що Боже «слово — це правда» (Івана 17:17). Апостол Павло писав: «Його [Божа] воля полягає в тому, щоб усілякі люди спаслися і набули точного знання правди» (1 Тимофія 2:3, 4). Чи навчав би Павло Ісусових послідовників правди, якби Боже Слово містило міфи?
Сам Ісус був переконаний, що Потоп дійсно відбувся. Більш того, він не сумнівався, що Потоп був усесвітнім. Ісус порівняв з часами Ноя події останніх днів, про які говорив у важливому пророцтві про свою присутність та кінець цієї системи (Матвія 24:37—39). Апостол Петро також писав, що Всесвітнім потопом «був знищений тодішній світ, коли був затоплений водою» (2 Петра 3:6).
Якщо б Ной був міфічною постаттю, а розповідь про Потоп була б байкою, то попередження Петра й Ісуса щодо останніх днів не мали б змісту. Ці попередження не впливали б на людей. Тож люди втратили б духовну пильність та загинули б під час більшого за Потоп лиха (2 Петра 3:1—7).
Бог є дуже милосердний до своїх служителів, тому Він сказав: «Як Я присягнув був, що Ноєві води не прийдуть уже над землею, так Я присягнув, щоб на тебе не гніватися й не картати тебе» (Ісаї 54:9). Божа милість до тих, хто на Нього покладається, є такою ж реальною, як Всесвітній потоп за днів Ноя.