Євреїв
2 Саме тому необхідно приділяти особливу увагу почутому, щоб нас у жодному разі не віднесло течією. 2 Бо якщо слово, сказане через ангелів, було непохитним, а будь-яке порушення чи непослух стягували справедливу відплату, 3 то як ми врятуємось, якщо знехтуємо таким великим спасінням, про яке спочатку говорив наш Господь, а потім засвідчили й ті, хто чув Його? 4 Бог теж про це засвідчив знаками, чудами, могутніми ділами і тим, що, згідно з власною волею, наділяв своїх слуг святим духом.
5 Бо не ангелам він підкорив населену землю, яка має прийти і про яку ми розповідаємо. 6 Навпаки, хтось зі свідків колись написав: «Хто така людина, що ти пам’ятаєш її, і син людський, що піклуєшся про нього? 7 Ти зробив його трохи нижчим від ангелів, увінчав славою і честю та поставив над ділами своїх рук. 8 Ти все підкорив йому до ніг». Бо, підкоривши йому все, Бог не залишив нічого непідкореного. Однак поки що ми не бачимо, аби йому було підкорене все. 9 Проте бачимо, що Ісус, якого було поставлено трохи нижче від ангелів, увінчаний славою і честю за те, що, згідно з Божою незаслуженою добротою, він зазнав смерті, скуштувавши її заради кожної людини.
10 Адже було доречним, щоб той, заради якого і через якого все існує, приводячи багатьох синів до слави, через страждання зробив досконалим Керівника, завдяки якому вони отримують спасіння. 11 Бо всі — як той, хто освячує, так і ті, які стають освяченими,— беруть початок від одного, тому він не соромиться називати їх «братами», 12 кажучи: «Звіщатиму твоє ім’я братам своїм; посеред збору тебе вихвалятиму піснями». 13 А також: «Буду покладатися на нього» та «ось я і діти, яких дав мені Єгова».
14 А оскільки «діти» є з крові й тіла, він став таким же, щоб своєю смертю знищити того, хто спроможний заподіювати смерть, тобто Диявола, 15 а також щоб визволити всіх тих, хто через страх перед смертю ціле життя перебував у рабстві. 16 І він допомагає зовсім не ангелам, а нащадкам Авраама. 17 Отже, йому належало в усьому уподібнитися до своїх «братів», щоб стати милосердним та вірним первосвящеником, коли йдеться про служіння Богу, і скласти жертву примирення за гріхи народу. 18 І оскільки він сам зазнав страждань, зносячи випробування, то в стані допомогти й тим, хто також їх зносить.