Івана
3 А серед фарисеїв був один чоловік, на ім’я Никоди́м, начальник юдеїв. 2 Якось він прийшов до Ісуса вночі та сказав: «Учителю, ми знаємо, що ти — вчитель, посланий Богом, бо якщо Бог не підтримує людини, вона не може виконувати таких чуд, які виконуєш ти». 3 Ісус же промовив: «Щиру правду кажу тобі: якщо людина не народиться знову, то не зможе побачити Боже царство». 4 Тоді Никоди́м запитав: «Як може хтось народитися, коли він старий? Він же не може вдруге потрапити в утробу матері й народитися!» 5 Ісус відповів: «Щиру правду кажу тобі: якщо людина не народиться від води й духу, то не зможе увійти в Боже царство. 6 Народжене від тіла є тілесним, а народжене від духу — духовним. 7 Не дивуйся моїм словам, що ви повинні народитися знову. 8 Вітер дме, куди хоче, і ти чуєш його шум, хоча й не знаєш, звідки та куди він дме. Подібно є з кожним, хто народжений від духу».
9 Тоді Никодим запитав: «Як таке можливе?» 10 А Ісус відповів: «Невже ти, вчитель Ізраїля, не знаєш цього? 11 Щиру правду кажу тобі: ми говоримо те, що знаємо, і свідчимо про те, що бачили. Ви ж наше свідчення не приймаєте. 12 Якщо ви не вірите, коли я вам розповів про земне, то як повірите, коли розкажу про небесне? 13 І жодна людина не піднімалась на небо, окрім того, хто зійшов з неба,— Сина людського. 14 Тож як Мойсей підніс змія в пустелі, так само має бути піднесений Син людський, 15 щоб кожен, хто вірить у нього, отримав вічне життя.
16 Адже Бог так полюбив світ, що віддав свого єдинородного Сина, аби кожен, хто виявляє, що вірить у нього, не був знищений, а отримав життя вічне. 17 І Бог послав свого Сина у світ не для того, щоб він судив світ, а щоб через нього світ отримав спасіння. 18 Хто вірить в Сина, не підлягатиме суду, а хто не вірить, той уже підпав під суд, оскільки не повірив в ім’я єдинородного Божого Сина. 19 Отже, основа для суду така: світло прийшло у світ, однак люди полюбили темряву, а не світло, тому що їхні вчинки злі. 20 Бо хто чинить ганебні діла, той ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрились його вчинки. 21 А той, хто чинить праведні діла, йде до світла, щоб його діла стали явними, оскільки вони у згоді з Божою волею».
22 Після того Ісус разом з учнями пішов до юдейського краю і залишався там деякий час та хрестив людей. 23 А в Ено́ні, недалеко від Салı́му, хрестив Іван, оскільки там було багато води. Люди приходили туди й хрестились, 24 бо на той час Івана ще не вкинули до в’язниці.
25 Тоді Іванові учні почали сперечатися з одним юдеєм про очищення. 26 Отже, вони підійшли до Івана і сказали: «Учителю, поглянь, чоловік, який був з тобою за Йорданом та про якого ти свідчив, хрестить, і всі йдуть до нього». 27 На це Іван промовив: «Людина нічого не може отримати, якщо їй не дано з неба. 28 Ви ж самі свідчите мені, що я сказав: я не Христос, а той, хто був посланий перед ним. 29 Наприклад, наречена належить нареченому. Проте друг нареченого надзвичайно радіє, коли стоїть та чує його голос. Так і я сповнений радості. 30 Тому Христос має рости, а я — зменшуватися».
31 Хто приходить згори, той є над усіма. Той, хто прийшов із землі,— земний і говорить про земне. А хто з неба, той є над усіма; 32 він свідчить про те, що бачив та чув, але ніхто не приймає його свідчення. 33 Хто ж його свідчення прийняв, той затвердив своєю печаткою, що Бог правдивий. 34 Адже той, кого послав Бог, говорить Божі слова, оскільки Бог дає свій дух не шкодуючи, зі щедрістю. 35 Батько любить Сина і віддав усе в його руки. 36 Хто вірить у Сина, той має вічне життя. Хто ж Сина не слухається, той життя не побачить, і на ньому перебуває гнів Божий.