Персія; перси

Край і народ, що часто згадується в Біблії разом із мідійцями, з якими, очевидно, був пов’язаний. На зорі своєї історії перси займали тільки південно-західну частину Іранського нагір’я. В часи Кіра Великого (за деякими стародавніми істориками, його батько був персом, а мати — мідійкою) перси стали домінувати над мідійцями, хоча імперія залишалася подвійною. У 539 році до н. е. Кір завоював Вавилонську імперію і дозволив полоненим юдеям повернутися на батьківщину. Перська імперія простягалася від річки Інд на сході до Егейського моря на заході. Юдеї залишалися підданими цієї імперії до 331 року до н. е., коли Александр Македонський переміг персів. Про Перську імперію згадується у пророцтві Даниїла, а також у книгах Ездри, Неемії та Естер (Езд 1:1; Дн 5:28; 8:20). (Див. додаток Б9.)