Що Бог пообіцяв

КОЛИ ви читаєте в газетах про нові проблеми та кризи, яких треба зустрічати кожного дня, то чи ви колись маєте бажання: ‘О як би я міг хоч трошки відпочити?’ Певно, що кращі часи мусять включати полегшення від напруг, розстроєння і збентеження, які ми тепер зустрічаємо.

І Бог обіцяє таке полегшення в Свойому Слові, Біблії. Він знає будову людства і що людям треба відпочинку — людство дійсно виснажується через стан у якому воно знаходить себе. Псалмоспівець сказав: “Бо знає Він створення наше, пам’ятає, що ми — порох”. (Пс. 103:14) Він пообіцяв полегшення для людства через праведний уряд, який заступить всі сьогоднішні розпадаючі системи і витворить здорове, миролюбне людське суспільство на землі. Той уряд є володіння Царства за яке Ісус Христос навчив Своїх послідовників молитися.— Мат. 6:9, 10.

Голова того уряду є Той, що сказав людям за Його дня, які також прагнули кращих часів: “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою. Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий, і серцем покірний, і знайдете спокій душам своїм”.— Мат. 11:28, 29.

Але, як ми можемо бути певні, що цей царський уряд заведе полегшення? Як ми можемо знати, що це не є такі пусті обітниці, як сьогоднішніх світових провідників?

Коли хтось обіцяє зробити щось, а ми знаємо, що він уже колись виконував те саме у минулому часі, то ми маємо віру, що він сповнить свої обітниці. І з Своєї сторони Бог постачив історію такої речі. Століття тому, Він мав справу з Ізраїльським народом у такий спосіб, щоб показати нам, що Він може завести кращі часи і що Він має на думці коли обіцяє дати людям мир і відпочинок.— Іс. 32:17, 18. Крім цього, Бог точно каже нам, що Він постарався, щоб записати ці події, щоб постачити приклади, зображення того, що Він зробить світового масштабу для цілої землі. Ану зупинімся над деякими з цих прикладів.— 1 Кор. 10:11; Рим. 15:4.

Коли народ мав відпочинок

Оціняючи, що людям треба відпочивати від тисків та журби, Бог дав ізраїльському народові суботній рік кожного сьомого року. Жоден інший народ не втішався таким забезпеченням на відпочинок. А які користі приходили від такого розпорядку, і як це сходиться з тим, що ми тепер бачимо?

Коли Ізраїль слухав Бога і дотримував призначені суботні роки, то їхні вороги не докучали їм. Земля користала, тому що вона могла відновитися, бо її не обробляли того року. Вбогі безробітні не страждали тому, що могли збирати збіжжя, городину та фрукту, які росли того року самі собою.

Власник землі, який переважно постійно працював шість років, тепер мав більше часу для своєї родини, бо в тому господарському суспільстві він тепер не мусів працювати. Тоді можна було звернути більше уваги на духовні справи, навчати і тренувати дітей та глибше розвивати родинне життя, цим способом підкріплялося союз любови і відверталося розділення та злочин, який тепер так дуже разить багато родин. Також, їх не разили тиски економічних турбот, бо жоден позикодавець не міг натискати когось сплачувати свій борг того року.— 3 Мойс. 25:2—7; 5 Мойс. 15:1—3.

Крім цього, кожний п’ятидесятий рік був “Ювілейний рік”. Це був рік ще більшого відпочинку, ‘рік свободи’. Ювілейний рік мав такі самі забезпечення, як сьомий суботній рік, але сягав дальше. Народи сьогодні могли б багато навчитися з Ювілейних законів.

На початку Ювілейного року, всі борги були скасовані. Кожний чоловік, який продав свою спадкову землю вертався назад до неї. Йому вертали землю безплатно. Якщо він продав себе комусь, щоб своєю працею сплачувати борг, то першого дня ‘року свободи’ він був випущений на волю.— 3 Мойс. 25:8—22.

О, який відпочинок, яку безпечність цей розпорядок приносив людям! Він затримував економію країни в досконалій рівновазі. Він не дозволяв людям розвиватися в надто заможні або надто вбогі класи, так як то є в деяких країнах сьогодні. Там не було інфляції (знецінення). Вартість землі залишалася стала разом із заробітками.— 3 Мойс. 27:16—19; 25:50.

Яка протилежність до сьогоднішньої ситуації світу! Високі кошти приносять високі ціни споживачам, а тоді треба підносити їхню платню. Поверхово це може виглядати добре, але приходить день відплати. Борги збільшуються, разом із інфляцією. З яким наслідком? Особисте, а тоді народне банкрутство. Народні запаси вживаються забагато і тоді скоро виснажуються. Крім цього, монотонність праці при конвейєрній системі є нудною і не дає почуття щастя, навіть тим, що заробляють багато грошей.

Але під Божим розпорядком людину шанували. Людина не залишалася сталим невільником якоїсь нудоти. Кожна людина могла вживати свій розум і додавати свої таланти та здібності для народного добробуту. Родина трималася разом. Усі діставали освіту, і багатьох привчали до якогось спеціального фаху. Письменність була загальна і освіта в духовних справах затримувала високий рівень моралів між людьми. Дотримування Божого закону приносило Його благословенство і витворювало такий щасливий стан.

Відпочинок для всієї землі

Хтось може запитати: ‘Що все це має до діла з нашою надією на кращі часи сьогодні?’ А це в тому, що Ісус Христос, Божий призначений Цар для землі сказав, що все це має дійсне сполучення. Ісус не сказав, щоб дістати полегшення, то люди мусять вернутися назад до античного ізраїльського способу життя, або до днів ‘коня і воза’, без модерних винаходів або розвитку. Тодішні суботи були прообразом на щось більшого, на більш постійні речі.

Ісус показав, що суботні закони не були лише якісь обрядові служби, наложені як тягар на людину. Він сказав: “Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи”. Тоді Він сказав щось дуже важного: “Тому то Син Людський Господь і суботі”.— Марка 2:27, 28.

Справді, щоб утішатися кращими часами, то треба кращого здоров’я. Зауважте, як Ісус доказав, що Він є ‘Господь суботі’, коли виконував багато з Своїх найбільших чудес зцілення у жидівський суботній день. Жидівські провідники, не розуміючи правдивої цілі суботи, страшно противилися таким благородним ділам, які виконувалися в цей день відпочинку. Одначе, Ісус зціляв у суботу, щоб показати, що буде відбуватися в часі більшого відпочинку, або “дня” суботи Його тисячолітнього царювання над землею.

Ісус знав, що Його жертва на користь людства скасує тижневі і річні суботи — пророчі “тіні” майбутніх добрих речей. (Ефес. 2:15; Кол. 2:13, 14) Згідно з цим Його зцілення і воскресення були тимчасові й для нашого заохочення сьогодні, як ми чекаємо на цілковите та постійне сповнення в часі царської суботи. Апостол Павло сказав християнам про це: “Тож, хай ніхто вас не судить. . . за чергове свято, . . . чи за суботи; бо це — тінь майбутнього, але дійсність належить до Христа”.— Кол. 2:16, 17, НС.

Постійне здоров’я і життя

Чи з цього нам розуміти, що такі “вбивці” хвороби, як серцева недуга та рак будуть викорінені в кращих часах, яких Божий царський уряд заведе? Так, не треба боятися, що протягом тисячолітнього володіння люди будуть страждати від хвороб, які сьогодні бентежать лікарів.

І ми не повинні думати, що людство не може втішатися вічним досконалим здоров’ям. Бо Ісус зціляв навіть невилічимі недуги, і то задармо. Він зціляв сліпих та німих. (Мат. 9:27—34) Він зціляв калік та спаралізованих. (Луки 5:18—26; 13:11—17) Він відновляв найгірших біснуватих до здорового розуму. (Мат. 8:28—34; Луки 8:26—39) Він зціляв проказу, найгірша хвороба за Його дня. (Марка 1:40—45) Вживаючи цю силу в часі Його царського володіння над землею, Він зможе привести всіх покірних осіб до досконалого розуму та тіла.

Але, що сказати про мертвих? Ісус і на цих звертав увагу постачаючи проблиск воскресення, коли Сам воскресав мертвих, а одного навіть з гробу.— Мат. 9:18—26; Луки 7:11—17; Ів. 11:38—44.

Достаток життєвих потреб

І немає ніякої причини боятися, що під час Христового володіння, як Господь Божої великої царської суботи буде брак харчів. Цар буде знати потреби Своїх підданців. (Ів. 2:25; порівняйте Матвія 6:7, 8) Ісус показав Свою здібність і любов коли, біля Галілейського моря “змилосердився” над товпою з 5.000 осіб (і при іншій оказії де було 4.000) чоловіків, в додаток жінки та діти, і похарчував їх. В обох цих випадках Він зробив це чудесним способом, коли мав лише кількох буханців хліба і кілька риб.— Мат. 14:14—21; Марка 8:19, 20.

Століття перед цим, Сам Бог дав проблиск достачі харчів протягом Його царського суботнього відпочинку. А як? Коли давав їм дуже великий урожай, який вистачав на два або навіть три роки, перед суботнім і ювілейним роком! — 3 Мойс. 25:20—22.

Мир і безпечність

Певна річ, що матеріальні речі, включаючи й добре здоров’я не приносять щастя самі собою. Треба також і миру — не лише політичного миру між народами, але миру між усім земним населенням, незважаючи на расу, національність або їхнє походження.

Як спокійно тоді буде, коли ви зможете виходити з свого дому відчуваючи цілковиту безпечність, навіть не замикаючи дверей! Як радісно і приємно це буде мати сусідів, що справді цікавляться вашим спокоєм і добробутом! Як гарно знати, що війна, злочин або якась хвороба не забере вас, ані ваших дітей! Цей стан правдивого миру і безпечности також був передсказаний і зображений давно тому Богом. Це було в пророцтві про “нові небеса і нову землю” (а саме, небесний уряд Ісуса Христа і новий розпорядок для землі у часі тисячолітнього володіння Царства).

Це пророцтво промовив Божий пророк Ісая ще перед тим, як ізраїльтяни пішли у неволю до Вавилону у 607 р. перед З.Д., тому, що не дотримували Божі Закони. Бог потішив народ показуючи, що відновить їх назад до їхньої землі. Він сказав:

“З цього часу не буде вже юного днями й старого, який своїх днів не поповнить, бо сторокий помре як юнак, а грішник і в віці ста літ буде проклятий”.— 1с. 65:17, 20.

Протягом сімдесятирічного поневолення ізраїльтяни відвернулися від своїх ідольських звичаїв і знову вірно служили Богові. (Єрем. 29:10) Вернувшись назад на свою землю, замість постійно боятися своїх ворогів, вони почували себе безпечні. В них вже не було того почуття, якого вони мали сімдесят років перед тим, як Навуходоносор прийшов і знищив молодих, як і старих. (Плач Єрем. 2:21) В їхньому відновленому стані, дитина доживала до зрілости, а чоловік доживав до свого нормального віку, ані меч, голод, ані пошесть, ані хвороба не відбирали їхнього життя.

Пророцтво Ісаї далі каже:

“І доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати. Не будуть вони будувати, щоб інший сидів, не будуть садити, щоб інший спожив. . . . Не будуть вони працювати надармо, і не будуть родити на страх, вони бо насіння, благословлене Господом [Єговою], і нащадки їхні з ними. І станеться, поки покличуть, то Я відповім, вони будуть іще говорити, а Я вже почую”.— Іс. 65:21—24.

Після того, як ізраїльтяни вернулися з поневолення, і коли пророки Єгови заохочували їх класти духовні справи на перше місце, вони багатіли, коли будували і насаджували, а напасники не відбирали їхнього майна й їх не гнобили економічні горя. Вони не родили дітей, щоб вони ставали жертвою війни, злочину або передчасно вмирали. Продовж багатьох років Єгова благословив їх. Але пізніше вони знову стали непокірні і зіпсувалися, як народ. А чому Бог дозволив це?

Тоді ще не був час для Божого Месіянського царства володіти; тоді ще не був час установляти ‘нові небеса і нової землі в яких праведність буде домувати’, про яких писав апостол Петро. То було лише мале або зображальне сповнення.— 2 Пет. 3:13.

Колишні Божі вчинки запевняють райські обставини для землі

Але, що можна сказати про дійсність під Божим Месіянським урядом? Бог благословив Своїх людей, коли вони слухали Його. Він зробить те саме, але багато більшого масштабу і на вічність тих, що слухають і вірять Його обітниці сьогодні, бо Його намір є мати райську землю, цілком новий ряд обставин, які будуть існувати вічно.

Ісус сказав умираючому лиходійові коло Себе про цей рай до якого лиходій воскресне. Цей чоловік, який справедливо був розп’ятий за якийсь злочин, повірив у Христове надходяче царство і це спонукало Ісуса Христа обіцяти йому нагоду на життя під тим царством.— Луки 23:39—43.

Зауважте також деякі інші Божі обітниці, багато з яких уже сповнилися в зображальний або маленький спосіб ще в шостому столітті перед З.Д., для підкріплення нашої віри, надії і потішення:

“Звеселиться пустиня та пуща, і радітиме степ, і зацвіте мов троянда, розцвітаючи, буде цвісти та радіти, буде втіха також та співання. . . . Бо води в пустині заб’ють джерелом, і потоки в степу”.— Іс. 35:1, 2, 6.

Ці обітниці сповнилися в малому масштабі, коли Ізраїль вернувся з Вавилону. Їхня земля була цілком спустошена, на якій не було жодної людини, ні свійської звірини, лише дикі звіри жили на ній сімдесят років. Більшість землі перемінилася в пустиню. Однак Бог, полюбивши те, що вони вернулися до правдивого поклоніння, спричинив, щоб води текли джерелами і незабаром земля почала розквітатися і рясно родити.

Єгова обіцяв вічні благословенства тим, що будуть коритися Йому під царським володінням, благословенства подібні до тих, яких Він постачав відновленим ізраїльтянам:

“І складу їм заповіта того дня з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і покладу їх безпечно”.— Ос. 2:20.

Якщо б Ізраїль був вірний, то їхній мир був би тривав. Але вони збунтувалися проти Бога. Під Христовим небесним володінням, такого бунту не буде. А чому ні? Бо через Його жертву, Він поступово приведе покірних до досконалости, викорінюючи самолюбство і пожадливість із землі. Тут маємо велику різницю між основою на мир під Його царством у порівнянні з тим, що світові провідники стараються заснувати.

Коли тепер будемо застосовувати біблійні принципи, то ми можемо трохи позбутися поганих напрямів і переважно контролювати їх. Але коли до покірних буде прикладатися повна цінність Христової жертви, то вони зазнають цілковите духовне, розумове та фізичне зцілення з повною контролею всіх своїх здібностей, і цілком позбудуться всіх своїх недосконалостей.— Порівняйте Римлян 7:18—25.

Побачте як Бог запевняє нам вічний мир, здоров’я і безпечність в останній книзі Біблії:

“Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти, ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося. І сказав Той, Хто сидить на престолі: ‘Ось нове все творю! І говорить: ‘Напиши, що слова ці правдиві та вірні’ ”.— Об. 21:3—5.

Той, Хто обіцяв є Бог правди

Так, ті слова є правдиві та вірні. Вони не є лише політичні обітниці людей, що стараються затримувати свої позиції сили та слави. Бог наперед приготовив усе це давно і постарався, щоб воно було записане століття тому нам на науку. (2 Тим. 3:16, 17) З вищезгаданого ми бачили, як Він уже сповняв Свої обітниці у малому масштабі й в тимчасовий спосіб. Він також сповнив багато інших обітниць, і вони повинні дати нам сильне довір’я у вірогідність Його слова. Зауважте кілька з цих:

Коли століття тому Бог пообіцяв вичистити землю потопом то той потоп прийшов. (1 Мойс. 6:17; 7:11—24) Коли більше як 400 років наперед Бог пообіцяв вивести Ізраїля з Єгипту, то так сталося саме на час. (1 Мойс. 15:13, 14; 50:25; 2 Мойс. 12:37—42) Коли майже двіста років тому Він пообіцяв, що чоловік на ім’я Кір з Персії повалить Вавилон, щоб визволити Ізраїля, то так сталося.— Іс. 45:1, 2; 2 Хрон. 36:22, 23; Ездри 1:1—4.

Крім цього, сотки пророцтв про Месію точно сповнилися в Ісусові Христі, обіцяний Визволитель і Цар — місце і спосіб Його народження, час Його зрадження, Його смерть, Його воскресення, і багато інших.— Мих. 5:2; Іс. 7:14; Дан. 9:25, 26; Пс. 41:9; Іс. 53:12; Пс. 16:10.

Розсудливе заключення до якого ми можемо приходити є, що те, що Бог обіцяв сповниться так, як Він сказав. Ми не можемо відкидати свідоцтво вірних несамолюбних людей, які до кінця свого життя, вихвалювали Бога за Сповнювача Його обітниць, замість привласнювати собі славу. Так як Ісус Навин, провідник Ізраїля у поборенні Обіцяної Землі, сказав їм: “А ви будете знати всім своїм серцем та всією своєю душею, що не відпало ані одне слово зо всіх тих добрих слів, що про вас говорив був Господь [Єгова], Бог ваш.— Єг. (Іс. Нав.) 23:14.

Немає іншого джерела крім Біблії, щоб обіцяло те, чого люди дійсно хочуть і потребують. Де інше можна знайти обіцянку правдивого миру, свободи від злочину, здоров’я, безпечности і достаток разом із вічним життям? Чи це не є речі, яких ви сердечно бажаєте? Чи це не є унікальні обітниці, яких варта докладно дослідити?

[Ілюстрація на сторінці 7]

Боже забезпечення суботнім роком для стародавнього Ізраїля поширювало духовний добробут і освіту

[Ілюстрація на сторінці 8]

Ісус в одну мить зцілив жінку, яка була каліка вісімнадцять років, щоб показати, яке чудове зцілення Він буде виконувати в часі Свого царського володіння

[Ілюстрація на сторінці 10]

Єгова постачав подостатком харчів, коли Його люди корилися Йому, показуючи як буде достаток харчів в часі Христового царського володіння