Австралійська англіканська церква Дім розділений

Від нашого кореспондента в Австралії

ДЕБАТИ про те, чи можна висвячувати жінок на священиків, в англіканській церкві далеко не нові. Але це питання набуло недавно в Австралії великого розголосу.

У січні 1992 року єпископ Канберри і Ґолбернта оголосив намір висвятити декількох жінок-дияконів на священиків англіканської церкви. Він не хотів чекати на наступний церковний синод. По суті, синод вже три рази вирішував проти такого висвячення.

Зрештою, незважаючи на опозицію, десятьох жінок було висвячено на англіканських священиків на початку березня в Перті (Австралія). Тому не дивно, що велика увага приділялась наступному церковному синодові. У липні на сесії не було зроблено жодного остаточного рішення, і тому було скликано «позачергову сесію» 21 листопада 1992 року.

Лише на тиждень раніше Генеральний синод церкви Англії проголосував за висвячення жінок. Багато сподівалося, що це рішення вагомо вплине на те, що відбувається в Австралії. Коли був скликаний австралійський синод, то, за одною газетою, «протягом напруженого дня інколи вибухали дебати й гнівні дискусії». Перед виявленням результатів балотування голова синоду попросив, щоби присутні сприйняли повідомлення мовчанням. Коли було оголошено, що висвячення жінок схвалено, дехто з присутніх силою стримував свої емоції. Коли ця новина вийшла за межі синоду, зірвалася буря оплесків і в повітря почали кидати різнокольорові смужки.

Така радість не була викликана єдністю думок. Газета «Сідні морнінґ гералд» цитувала слова архієпископа Сіднея: «Ми не зможемо жити щасливо вкупі... В англіканській церкві будуть два поділення». Інший клір навіть сказав, що висвячення жінок на священиків подає знак, що «англіканська церква в Австралії починає поступово занепадати».

Біблія детально ілюструє слушність такого побоювання. Сам Ісус Христос сказав: «Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються» (Матвія 12:25).

З цього постає питання, яке, здається, не згадувалось у всіх цих церковних спірних балачках: що говорить Біблія про роль жінок у зборі? Хоча Бог Єгова однаково цінує присвячених йому чоловіків і жінок, усе ж він призначив чоловікам і жінкам різні ролі в зборі (Галатів 3:28). У 1 Коринтян 11:3 говориться так: «Всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог». Отже, Павло був божественно натхнений, щоби написати стосовно офіційного навчання у зборі: «Нехай жінка навчається мовчки в повній покорі. А жінці навчати я не дозволяю, ані панувати над мужем, але бути в мовчанні» (1 Тимофія 2:11, 12).

Це не повинно розчаровувати християнських жінок, адже вони можуть навчати під час публічного служіння, як це робили такі жінки, як Лоіда, Евнікія, Еводія та Синтихія за часів ранніх християн (Филип’ян 4:2, 3; 2 Тимофія 1:5).