Молоді люди запитують...

Карколомні спортивні розваги Чи повинен я іти на ризик?

«ЦЕ НАЙСТРАШНІШИЙ момент у житті»,— б’ється в голові думка, коли ти стоїш на платформі, а по шкірі іде мороз. Починається відлік: «П’ять, чотири, три, два, один. СТРИБАЙ!» Від падіння перехоплює дух. Ти стрімголов летиш додолу, здається, нема порятунку, аж ось раптом ти відчуваєш різкий ривок еластичної линви. Тебе заливає радісне відчуття полегшення. Ти не вбився!

Банджі-стрибкиa. За приблизними підрахунками, лише в самих Сполучених Штатах Америки цим видом спортивних розваг захоплюється від одного до двох мільйонів людей. Це тільки один з багатьох видів спорту, популярність яких останнім часом дуже зросла і до яких належать скелелазіння, парашутопланерування, спуск бурхливими річковими водами і скайсерфінґ. «Дев’яності роки — це роки карколомного спорту»,— висловився один популяризатор банджі-стрибків.

Ризикованою формою дозвілля займаються не лише багаті люди. Міські шукачі пригод ідуть на такі небезпечні (і нелегальні), зухвалі подвиги, як їзда на даху ліфта, карколомна біганина по комунікативних системах великих будинків, їзда на дахах вагонів поїздів метро і сковзання додолу змащеними сходами.

Що саме приваблює?

«Я мусив попробувати усе суперове,— говорить юний Норберт.— Я займався всіма видами спорту — бейсболом, баскетболом, але від стрибків з моста я дійсно отримував кайф. Це щось зовсім нове». Молодий Даґлас погоджується. «Звичайні види спорту приємні, але всі вони проводяться за правилами,— говорить він.— Людина не має свободи дій. Мені подобається відчуття падіння. А яка швидкість... Жоден інший спорт не виклика́в у мене таких почуттів».

Карколомні спортивні розваги виходять за рамки випробовувань твоїх атлетичних можливостей — це гра зі смертю! Здається, що учасники полюбляють великі порції адреналіну. Дехто з фахівців твердить, що в ґенах декотрих людей закодована належність до людей типу «К», або шукачів карколомних пригод. А втім, до ризикованих у певній мірі пригод вдається більшість молоді — це її метод випробовування своїх можливостей і виховання впевненості у собі.

На жаль, часто, коли йдеться про такі заняття, молоді люди не виявляють розважливості. «Окраса юнацтва — їхня сила»,— говориться у Приповістей 20:29. Але дехто, здається, думає, буцімто його сила необмежена. Доктор Дейвід Елкайнд говорить, що підлітки часто вважають, начебто «вони якісь особливі й унікальні, звільнені від закону ймовірності, від котрого залежні інші. Власне ця їхня думка, що вони особливі, закутує їх у балахон неуразливості, який спонукує більшість підлітків іти на ризик». Доктор Роберт Баттерворс помічає подібну закономірність: «Коли хтось займається чимось на зразок затяжних стрибків з парашутом, це дає йому відчуття іґнорування фатальності, відчуття контролю над власною долею».

Однак до ризику можуть також підштовхувати і негативні моменти в житті. У своїй книжці «Дитячий стрес!» (англ.) письменниця Мері Су́зан Міллер говорить, що багато молодих зірвиголів ідуть на зухвалий ризик, бо просто не можуть справлятися зі стресами у своєму житті. Отже, карколомні спортивні розваги можуть виявити схильності до самознищення або навіть самогубства. «Вони свідомо ставлять себе у небезпечні умови,— каже Міллер,— наче б фатального випадку для них не існує».

Чи це справді ризиковано?

Хоч би якими привабливими були ці розваги, вони таки є небезпечними. «Але переходити вулицю теж небезпечно»,— може заперечити хтось. Зате пішохід, котрий переходить вулицю, не шукає свідомо небезпечних пригод чи гострих відчуттів. Хоча і багато спортивних розваг на зразок банджі-стрибків фактично мають добрі показники безпеки, все-таки щось може і не спрацювати. Марк Бракер, д-р медичних наук, говорить наступне: «У багатьох ризикованих видах спорту помилка може стати фатальною. При більшому напруженні нервів, як правило, існує більший ризик чи то при стрибанні з літака, чи то при дельтапланеризмі, чи при їзді на мотоциклі». Один 20-річний юнак здійснив банджі-стрибок з повітряної кулі з нагрітим повітрям, котра була на висоті 58 метрів від землі. Що ж тут такого? Просто линва була завдовжки 79 метрів! Його стрибок закінчився жахливою смертю.

Безумовно, такі заняття, як їзда на мотоциклі, можуть бути порівняно безпечними й врівноваженими. Але один експерт у галузі спортивної медицини сказав про шукачів карколомних пригод: «У міру того як їхнє вміння дедалі поліпшується, вони вдаються до чогось дедалі складнішого, а закінчується все це скаліченням». Один юнак зізнався: «Я маніяк. Мені чимраз важче отримувати відчуття відповідного страху і кайфу».

Чи це для християн?

Чи Біблія категорично забороняє усі види спорту? Звичайно, що ні. Нею засуджуються лише абсурдні крайнощі. Як написано в Екклезіяста 7:17, Соломон запитує: «Пощо маєш померти в нечасі своїм?»

«Життя коротке. Грай заповзятливо»,— заохочує одна реклама спортивного взуття. Але ми несемо відповідальність перед нами самими, перед тими, хто нас любить, і перед нашим Творцем — відповідальність дорожити своїм життям. Життя — це дарунок від Бога (Псалом 36:10). У біблійні часи за випадкове убивство могли присудити серйозне покарання (Вихід 21:29; Числа 35:22—25). Таким чином Божий народ заохочувалося уникати непотрібного ризику. (Порівняй Повторення Закону 22:8).

Сьогодні християни подібним чином несуть відповідальність ставитися до життя з повагою. Хіба було б доцільно продовжувати займатися спортивною діяльністю, яка може підставляти тебе під зайвий ризик? Коли Сатана Диявол намагався спокусити Ісуса, то казав, що ангели підхоплять Ісуса, якщо той кинеться з храмового парапету. Ісус відповів: «Не спокушуй Господа Бога свого!» (Матвія 4:5—7).

Ти просто не можеш протидіяти шкоді, покладаючись лише на свою силу та добре здоров’я. Було б нереалістично міркувати: «Цього не трапиться зо мною». Біблія застерігає нас, що «час і випадок панують над усіма» (Екклезіяста 9:11, Москаленко).

Не кажи гоп, поки не скочиш

Варто добре обдумати можливі наслідки стрибання з підйомного крана, вільного падіння з літака або інших спортивних розваг, які виглядають надто небезпечними. Не покладайся на чутки чи на сповнені ентузіазму розповіді інших молодих людей (Приповістей 14:15). Зваж факти.

Приміром, який рівень нещасних випадків у певному спорті? Які застосовуються застережні заходи? Один фахівець сказав про підводний спорт: «[Люди вважають, що] стрибати з повітря у воду небезпечно. ...Але це небезпечно лише тоді, коли людина стрибає без належної підготовки». Отже ти також запитайся: який тренінґ і знаряддя необхідні у цьому спорті? Чи має він якісь позитивні сторони, як, скажімо, фізичні вправи для здоров’я? Чи в ньому інколи трапляються ризиковані моменти, чи, може, сама суть його — дивитися в обличчя смерті?

Якщо справджується останнє, то ти можеш запитати себе, чому тебе так приваблює це ризиковане заняття. Чи таке бажання виникло через нудьгу внаслідок стресу? То чому ж не знайти собі безпечного, здоровшого способу справлятися з такими почуттямиb? У книжці «Підлітковий стрес» (англ.) нагадується, що йти на ризик — це «небезпечний і вкрай неефективний метод долати негативні наслідки стресу». (Порівняй Приповістей 21:17).

Після детального аналізу й обговорення справи з батьками ти, цілком можливо, дійдеш висновку, що ліпше не вдаватися до крайнощів — карколомних спортивних розваг. Твої батьки, либонь, бажали б, щоб ти займався тим, що по своїй природі не є таким небезпечним для життя, як, скажімо, їздою на велосипеді, ковзанярством, лижварством, підводним плаванням з дихальною трубкою тощо. Авжеж, навіть порівняно безпечні заняття можуть бути небезпечними, якщо не дотримуватись належної обережності.

Це трапилось з однією групкою християнської молоді, яка вирушила в похід. Молоді люди відхилилися від маршруту й почали дертися догори по вузькому краю стрімкої кручі. Незабаром вони фактично опинилися в пастці, не будучи в стані безпечно рухатися ні взад, ні вперед. Юнак, що очолював цю групку, зненацька почув шум. Двоє його товаришів зірвалися в прірву, розбившись на смерть. Яка трагедія!

Отже будь обережним! «Тішся юначе, своїм молодецтвом», радій своєю силою та енергією, якою ти благословенний (Екклезіяста 11:9). Але перш ніж погодитись на щось ризиковане, зроби, як молодий Брайєн. Він говорить: «Я запитав себе, як поставиться до цього Єгова. Як це впливатиме на мій спосіб мислення щодо його дару життя?» Зваж на ризик, роздумай над мотивами. Життя занадто цінне, щоб марнувати його.

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 10]

Чи християнська молодь повинна вдаватися до карколомних спортивних розваг на зразок банджі-стрибків?