Не обманюйтеся зовнішнім виглядом

МИ НОЧУВАЛИ посеред лісу в затишному домі, який належав нашій подрузі, і спали в напівпідвальному приміщенні. Отже вікна були зсередини на рівні наших очей, а знадвору — на рівні землі. Першого ж ранку, приблизно о шостій годині, я прокинувся від дивного подвійного постукування, яке, здавалося, йшло з різних боків помешкання. Зацікавившись тим звуком, я піднявся й пішов до кухні подивитися, чи це не шумить холодильник або опалення. Виявилось, що ні. Заінтригований, я несподівано почув той звук з вітальні. Я тихенько ввійшов і, на своє здивування, побачив, що ясно-червона пташка, кардинал, нападає на шибки! Пташка перелітала навколо цілого дому від вікна до вікна, коло спальної кімнати, ванної, кімнати для відпочинку — всюди, де були вікна на рівні землі. Я був спантеличений.

Тихенько підійшовши до вікна, я побачив надворі розгадку таємниці — самочку кардинала, яка із задоволенням клювала насіння всього за декілька дюймів від мене. Але чому самець нападав на вікна? Очевидно, він прийняв своє відображення у склі за суперника-кардинала і намагався прогнати його! Він обманувся зовнішнім виглядом.

Пізніше я пересвідчився, що саме це було причиною дивної поведінки птаха. Джун Осборн у своїй книжці «Кардинал» пише, що самець-кардинал «робить все, що може, аби убезпечити свою територію від вторгнення іншого самця того ж виду... [Він] не тільки проганяє своїх суперників... він відомий тим, що б’ється зі своїм відображенням у металевих кришках колісних дисків, дзеркалах автомашин, а також у вітринах та блискучих скляних дверях». Далі Джун Осборн робить зауваження, з яким ми можемо погодитися: «Це може досить відчутно заважати спокійному життю власника дому». Ми переживали це кожного дня вранці.

Як можна покласти край такій нестямній поведінці самця? Письменниця Осборн радить: «Деколи потрібно закрити чимось блискучі поверхні для того, щоб відновити мир і спокій... та й для того, щоб стримати птаха від цих майже самогубних нападів». (Надіслано).