Хто живе у світі духів?

СВІТ став «супермаркетом» релігійних переконань і віровчень. Тільки в самій Африці є тисячі релігійних спільнот, кожна з котрих має свою думку про те, що діється у світі духів. Але щоб одержати чітку й правдиву картину, нам треба звернутися до Біблії. Вона розповідає про духів,— і добрих і злих,— що живуть у духовній сфері. Вона також вказує, до кого ми можемо з успіхом звертатися по допомогу та захист.

Єгова — всемогутній Бог

Традиційна релігія Африки вчить, що над усіма пращурами й божествами владарює всемогутній Бог. У книжці «Африканська міфологія» (англ.) говориться: «Немає сумніву в тому, що переважна більшість африканців, якщо не всі, вірять у Найвищу Істоту, творця всього». А книжка «Африканська релігія в африканській гуманітарній освіті» (англ.) зазначила: «Оскільки Бог є абсолютним володарем усесвіту, то всі інші істоти й уся сила існують через Нього. У Ньому зосереджена абсолютна влада й сила».

Біблія погоджується, що існує Той, кому належить верховна влада у світі духів. За її описом, це «Бог богів і Пан панів, Бог великий, сильний та страшний, що не подивиться на обличчя, і підкупу не візьме» (Повторення Закону 10:17).

В Африці існують сотні імен і титулів, даних тому, кого там уважають найвищим. А втім, що про божественне ім’я каже Боже Слово? Псалмоспівець написав: «Співайте Богові, піснею прославляйте ім’я Його; вихваляйте Того, Хто сидить на хмарах — Його ім’я Єгова — і радійте перед Ним» (Псалом 68:4, Дерк.). Це святе ім’я в оригіналі Біблії з’являється понад 7000 разів, хоча деякі перекладачі Біблії замінили його такими титулами, як «Бог» чи «Господь».

Оскільки Єгова всемогутній, він може допомогти нам. За його ж власним описом, він «Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий, що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого» (Вихід 34:6, 7, Огієнко, 1962; 1 Самуїла 2:6, 7).

Ангели — могутні Божі слуги

Задовго до того як Єгова створив людей і навіть саму Землю, він створив духовних істот на небі. Біблія каже, що тоді, коли Бог «землю основував... радісний окрик здіймали всі Божі сини [ангели]» (Йова 38:4—7). Існують мільйони ангелів. Слуга Єгови Даниїл описав своє видіння подій у небі, в якому він бачив, що «тисяча тисяч служили Йому [Богові], і десять тисяч десятків тисяч стояли перед Ним» (Даниїла 7:10).

Першою духовною особою, що її створив Єгова, був той, хто пізніше став відомим як Ісус Христос (Івана 17:5; Колосян 1:15). Перш ніж прийти на землю як людина, Ісус жив на небі як могутнє духовне створіння. Коли Ісус помер як людина, він воскрес і зійшов на небо, де далі став жити як могутнє духовне створіння (Дії 2:32, 33).

На небі Ісус має велику владу. У 9-му вірші Послання Юди Ісус, котрий відомий ще як Михаїл, названий «Архангелом», а це означає, що він головний ангел (1 Солунян 4:16). Він також посідає владу над землею. Єгова дав йому «панування й славу та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому» (Даниїла 7:13, 14). Незважаючи на те що Ісус наділений великою владою, він залишається підвладним своєму Отцю, Єгові (1 Коринтян 11:3).

Тимчасом як вірні ангели служать Єгові, вони також служать Божим слугам на землі. Апостол Павло написав: «Чи не всі вони [ангели] духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?» (Євреїв 1:14). Особливо ж вони зацікавлені в тому, щоб люди пізнавали правду про Єгову. Апостол Іван бачив у видінні «Ангола, що летів серед неба, і мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові. І він говорив гучним голосом: «Побійтеся Бога та славу віддайте Йому» (Об’явлення 14:6, 7).

Сатана та демони, вороги Бога й людей

На жаль, не всі ангели залишилися вірними Богові. Декотрі з них збунтувались проти нього й стали ворогами як Бога, так і людства. Основним бунтарем є Сатана Диявол.

Хоча й багато хто нині заперечує існування Сатани, ніхто не заперечує існування зла. Віра в зло й разом з тим невіра в те, що воно має першопричину, створює «неминучу проблему», зазначається у книжці «Смерть Сатани» (англ.). І далі: «Ми відчуваємо щось таке, що не можемо висловити, бо наша культура вилучила з нашого лексикону потрібні слова».

Біблія ж застосовує потрібні слова й прямо повідомляє правду про джерело зла. Вона пояснює, що всі ангели, створені Єговою, були праведними та добрими й що він не створив жодного злого ангела (Повторення Закону 32:4; Псалом 5:5). Проте ангели, як і люди, були наділені здатністю вибирати між добром і злом. Один з тих досконалих духовних синів розвинув у собі егоїстичне бажання стати об’єктом поклоніння, котре по праву належить Єгові. Таким чином він заслужив собі ім’я Сатана, що означає «Противник». (Порівняйте Якова 1:14, 15). Сатана — це не просто собі ошуканець, як цього вчать деякі африканські релігії, а також не «охоронець», котрий захищає тих, хто регулярно приносить йому жертви. Біблія показує, що він наскрізь лихий і злобливий.

У бунті проти Бога до Сатани приєдналися й інші ангели. Ці демонічні ангели також вороги людей на землі. Вони теж злісні й лихі. У минулому вони робили декого з людей німими й сліпими (Матвія 9:32, 33; 12:22). Інших, у тому числі дітей, вони вражали хворобами чи божевіллям (Матвія 17:15, 18; Марка 5:2—5). Ясно, що розсудлива людина не схоче мати нічого спільного із Сатаною чи демонами.

Де перебувають пращури?

Мільйони людей в Африці й не тільки в Африці вірять, що смерть — це не кінець життя, а просто перехід до життя у світі духів, де перебувають божества й пращури. Вчений Джон Мбіті, фахівець у галузі африканських релігій, пише про віру в предків, котрих він називає «живими небіжчиками»: «Це «духи», якими африканці цікавляться найбільше. (...) Їм відомо, що відбувається в їхній родині [на землі], і вони небайдужі до цього. (...) Вони є опікунами родинних справ, традицій, моралі й занять. Порушення в котрійсь з цих галузей — це фактично образа, заподіяна пращурам, які виступають у ролі невидимої поліції як для своїх родин, так і для громади в цілому. Оскільки живі небіжчики й далі «люди», вони являють собою найліпших посередників між Богом і людьми: вони знають потреби людей, були «недавно» серед людей і у той же час мають повний доступ до каналів спілкування з Богом».

А втім, що про стан померлих каже Біблія? Вона показує, що такого явища, як «живі небіжчики», просто не існує. Люди бувають або живі, або мертві, але ніколи не те й інше одночасно. Боже Слово вчить, що мертві не здатні чути, бачити, говорити чи думати. Померлі не здатні підтримувати порядок серед живих. Біблія каже: «Померлі нічого не знають... і їхнє кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже... немає в шеолі [могилі], куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!» (Екклезіяста 9:5, 6, 10). «Він [чоловік] до своєї землі повертається,— того дня його задуми гинуть!» (Псалом 146:4).

Повернення до пороху

Якщо вам важко це сприйняти, подумайте про те, що трапилося з першою людиною — Адамом. Єгова сформував Адама «з пороху земного» (Буття 2:7). Коли Адам не послухався наказу Єгови, покаранням за це була смерть. Бог сказав йому: «Вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох,— і до пороху вернешся» (Буття 3:19).

Перед тим як Єгова створив Адама з пороху, Адам не існував. Тож коли він ‘вернувся до пороху’, то знову став безжиттєвий, як порох. Він не перейшов у сферу, де жили духи пращурів. І не пішов він ані до неба ані до пекла. Коли він помер, то для нього це був кінець.

Чи те саме стається після смерті й з усіма іншими людьми? Так. Біблія стверджує: «Все [і люди, і тварини] до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...» (Екклезіяста 3:20). Біблія обіцяє, що Бог пробудить померлих людей до життя на райській землі, але це ще буде в майбутньому (Івана 5:28, 29; Дії 24:15). А тим часом ми не повинні боятися покійних чи приносити їм жертви, бо вони не можуть ні допомогти нам, ні зашкодити.

Сатана та його демони хочуть вводити людей в оману щодо стану їхніх померлих пращурів, тому популяризують брехню, що люди живуть після смерті. Один спосіб, яким вони це роблять,— через фальшиві історії (1 Тимофія 4:1). Інший спосіб полягає в тому, що за допомогою видінь, снів та спіритичних медіумів вони добиваються того, що люди вірять, ніби спілкувалися з померлими. Але контакт установлюється не з померлими. Радше це демони видають себе за людей, котрі померли. Власне тому Єгова різко засуджує тих, хто викликає померлих чи то прямо, чи непрямо, як, наприклад, шляхом віщування (Повторення Закону 18:10—12).

[Ілюстрація на сторінці 6]

За допомогою видінь, снів та спіритичних медіумів демони зводять і залякують людей.

[Ілюстрації на сторінці 7]

Щоб уводити людей в оману, демони видають себе за померлих.