День, коли палала «Столиця австралійського бушу»
ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В АВСТРАЛІЇ
ВІСІМНАДЦЯТОГО січня 2003 року мешканці столиці Австралії, Канберри, прокинулись у передчутті лиха. Вранішнє небо яскраво палахкотіло загравою. Густа пелена диму заволокла сонце, і воно скидалося на криваву кулю. Повітря стало сухим та задушливим. Австралія потерпала від превеликої посухи. Дерева, листя, трава — все довкола пов’яло й омертвіло. Уже кілька тижнів вогонь безжалісно спустошував безкраї евкаліптові ліси, що розкинулися довкола міста, яке тутешні жителі називають «Столицею австралійського бушу».
Пополудні сильний порив палючого вітру вчинив щось нечуване й страхітливе. Попри всі ступені захисту, вогонь перекинувся на соснові ліси, що ростуть в південно-західній частині Канберри та в її околицях.
Лісові пожежі
Еліот, пожежник-доброволець, розповідає: «О 15.00 в соснових лісах спалахнула така пожежа, що палахкотючі жаринки долітали аж до окраїн міста. Стало моторошно, коли я побачив, як на мене накочується 40-метровий вал вогню». Через сильну спеку та посушливі вітри з’явилась кулевидна блискавка, яка з неймовірною швидкістю пронеслася околицями Чапмена. Вона виривала з корінням дерева та руйнувала будівлі. Лишень за годину 230 будинків обернулися на руїни. Було спалено й повалено чимало електричних стовпів та пошкоджено лінії електропередач.
Пожежники були просто вражені силою стихії. Еліот зазначає: «Серце стискається від болю, коли бачиш як полум’я огортає будинок за будинком, а ми змушені вибирати котрий з них рятувати, а котрий залишати на поталу вогню. Проте найважче спостерігати, як вбиті горем люди, заливаючись слізьми, повертаються на місце, де колись стояло їхнє житло».
Трагічні наслідки
Через пожежу загинуло четверо осіб, а сотні потрапили до лікарень. Одна 36-річна жінка вбігла у свій палаючий дім за сімейними фотографіями. Дах будинку рухнув і накрив цю бідолаху. Попри усі зусилля її не вдалося врятувати.
Внаслідок цих пожеж та сильних буревіїв зруйновано 530 будинків, а 2500 осіб залишилося без даху над головою. Оскільки було пошкоджено лінії електропередач, газопроводи та каналізаційні системи, стали ширитися різноманітні інфекції. Чимало людей у важкому стані переповнили лікарні Канберри. До того ж поки люди перебували в евакуаційних центрах, безсердечні злочинці грабували покинуті доми. Але водночас чимало осіб виявляли неабиякий героїзм та доброту. Сусіди допомагали один одному, незнайомці рятували тварин, школи давали пристановище для бездомних, пожежники-добровольці спасали будинки інших, хоча їхні власні пожирав вогонь.
Звичайно, дерева знову зазеленіють, будинки можна відремонтувати, але, за словами прем’єр-міністра Джона Говарда, «душевний біль, який пережили мешканці Канберри, не вдасться так швидко забути».
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 25]
AP Photo/Fairfax, Pat Scala