Зустріч зі «Старою дамою з Треднідл-стрит» — ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»

Зустріч зі «Старою дамою з Треднідл-стрит»

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

МАСИВНИЙ мур оточує монументальну споруду її помешкання. Вартові, що стоять на входах, зодягнені у блискучі рожеві фраки, червоні жилети і чорні циліндри. За кожним відвідувачем ретельно стежать камери. Хто ж ця «Стара дама з Треднідл-стрит» і чому їй потрібна така охорона?

«Старою дамою» називають одну з найбільших фінансових установ світу — Англійський банк. Як він отримав це дивне прізвисько? Вулиця Треднідл-стрит розташована в тій частині Лондона, де свого часу процвітало чимало гільдій. На гербі виробників голок для шиття було три голки. Звідси, ймовірно, ця вулиця взяла свою назву (англ. needle — голка). Приблизно через сто років після заснування банку політик і драматург Річард Шерідан у парламенті назвав цей банк «літньою дамою з міста, яке має довгу історію і добру репутацію». Карикатурист Джеймс Ґіллрей підхопив цей образ, і з того часу банк стали називати «Старою дамою з Треднідл-стрит».

Потрібний національний банк

У XVII сторіччі всі фінансові операції в Лондоні контролювалися ювелірами. Усе було гаразд до часу, коли королі з династії Стюартів перестали повертати позичені гроші. Навіть найуспішніші ювеліри збанкротували. У той самий час урядові були конче потрібні гроші для ведення війни з Францією.

У 1689 році, коли до влади прийшли Вільгельм III і Марія II, вже постала доконечна потреба мати національний банк. Для розгляду було запропоновано багато проектів. Незважаючи на сильний спротив, парламент зрештою ухвалив проект шотландського торговця Вільяма Петерсона. Згідно з цим проектом, уряд звернувся до мешканців Лондона з проханням позичити гроші. Очікувалося, що загальна сума цієї позички становитиме 1 200 000 фунтів стерлінгів (1 700 000 євро). Вкладники мали увійти до складу правління банку, а також отримати 8-відсотковий дивіденд. Упродовж двох тижнів гроші було зібрано, і 1694 року Англійський банк розпочав свою діяльність.

Через 40 років банк зайняв кілька споруд на Треднідл-стрит. Сьогодні він розміщений у семиповерховій будівлі з величезними підвальними приміщеннями. Ця споруда, побудована 1930 року, займає цілий квартал площею 1,2 гектара.

Злети й падіння

Коли перші клієнти банку клали на депозит свої фунти стерлінгів, шилінги і пенси, банк видавав розписки, написані від руки на спеціальному папері. Кожному, хто пред’являв таку банкноту, виплачували взамін золото чи монети. Звичайно, якщо б усі захотіли отримати свої гроші назад одночасно, банк міг би збанкротувати. І кілька разів він таки був на межі краху. Приміром, до 1797 року державна скарбниця майже опустіла через постійні війни з Францією. Вкладники у паніці почали вимагати повернення грошей, і в банку закінчилося золото. Тоді банк був змушений упродовж наступних 24 років замість золота видавати банкноти низького номіналу. Саме в ці роки, коли обмін банкнот на золото був заборонений, банк прозвали «Старою дамою з Треднідл-стрит». Такі нашвидкуруч виготовлені банкноти можна було легко підробити, однак це каралося дуже суворо. У той час за підробки повісили більш як 300 осіб.

Банку загрожували й інші небезпеки. У 1780 році будівлю банку намагалися взяти штурмом заколотники. Після цього інциденту щоночі аж до 1973 року навколо банку патрулював військовий загін, охороняючи золото країни.

У XIX столітті англійський фунт стерлінгів і банкноти Англійського банку стали найнадійнішою валютою у світі. Однак Перша світова війна все змінила. Військові витрати були дуже великими, і загалом країна зазнала значних втрат. Численні вкладники відчайдушно намагалися обміняти свої банкноти на золоті монети, тож дуже скоро золота не стало. Його замінили банкноти низького номіналу. Золоті монети назавжди вийшли з повсякденного обігу. У 1931 році Великобританія відмовилась від золотого стандарту, тобто вартість фунта стерлінгів уже не була пов’язана з певною кількістю золота.

Упродовж цілої історії свого існування Англійський банк був приватною компанією. Але в 1946 році уряд взяв його під свій контроль.

«Стара дама» і досі діяльна

Англійський банк є центральним банком. Він виконує важливі функції, приміром, дає уряду рекомендації щодо ведення фінансової політики. Крім того, утримує, наскільки це можливо, стабільність грошової одиниці країни шляхом встановлення належних процентних ставок. Клієнтами цього банку стали комерційні та центральні банки інших держав. У підвалах Англійського банку зберігається золотий запас країни. За межами Лондона у спорудах, які теж суворо охороняються, друкують нові банкноти.

Лондон — це місто, розташоване майже посередині нульового годинного поясу, і його діловий центр ніколи не спить. У житті міста Англійський банк відіграє важливу роль. Те, що відбувається за його мурами, впливає на решту фінансового світу. «Стара дама з Треднідл-стрит» і досі діяльна, адже тримає під контролем усі фінанси країни.