Китай і Християнство

ТИСЯЧІ відвідують Китай — близько 10.000 туристів цього року. „Що ви знайдете,” репортує стаття туристів в „The Wall Street Journal,” це просторі кімнати, вигідні поїзди, відомо переповнені літаки, . . . першорядний чай й найчемніші й товариські люди, яких ви де-небудь могли б зустріти”. Та що діється з релігією, а спеціально Християнством?

Релігія не є популярна — за винятком „червоної релігії”. Християнство є в цім часі майже неіснуюче. Associated Press із 31 липня, 1978 р. зауважує: „Більшість церков було перемінено для іншого вжитку, як школи, гаражі або склади. Є ще дві християнські церкви в Пекінґу, в більшості вживані замешканими чужинцями, або відвідуючими. Одна з цих є Римо-Католицька, а друга Протестантська.

Чому там є так мало заінтересовання в Христі та Його науці? Комунізм в Китаї, безперечно, придусив таку релігію. Та в цьому є багато більше дечого ніж це. Церкви злорепрезентували вчення Христа, як Нью Йорк Times 15 січня, 1979 твердить: „Зображення західного місіонера було зрівняно з західною політикою від часу кінця 19-го століття, відколи пресбитерянські, методиські й римо-католицькі місіонери прибули в цю країну”.

І так, багато місіонерів здавалось, що служили, як агенти більше для їхнього національного уряду, ніж для царства Божого. Згідно з попереднім Нью-Йорк Times звідомленням, інтернаціональна теологічна конференція жалілась: „Є дуже прикро, що Християнство, будучи офіційна релігія Заходу, було змушене виправдати у різні способи імперіалізм, феодалізм, колоніалізм й буржуазний капіталізм”.

Одначе, в червні 1947, двоє християнських місіонерів дещо зовсім іншого роду ніж місіонери церков так званого Християнства, вступили в Китай. Вони були Геролд Кінґ й Стенлі Джоунс, матуранти осьмого класу школи Вартової Башти Гілеад. Вони з’єднались з малою групою Свідків Єгови в Шанґгаї, Китай, беручи участь з ними в проповідуванні царства Божого від хати до хати.

З часом, Стенлі Джоунс зустрів господиню Ненці Юен, під час свого ходження від хати до хати. Й хоч її муж не був зацікавлений Біблією, Ненці була, й вона відразу завважила різницю між так званим Християнством й вченням Свідків Єгови, базованим на Біблії. В скорому часі вона також стала найбільш активним Свідком Єгови. Вона зробила раптовий поступ, оказалась дуже завзятою в проповідуванні від хати до хати, проводячи біблійні студії, все це в китайській мові.

Спочатком 1950 десятиріччя аж 175 осіб відвідувало зібрання в Шанґгаї, хотяй було поставлене обмеження на активності Свідків Єгови. Тоді в 1956, Ненці Юен була заарештована й затримана урядом. Й коли Кінґ й Джоунс, старались довідатись про неї, як їй ведеться, то їм різко відповіли словами: „Це є китайська справа. Ви пильнуйте свого діла”. Два роки пізніше Кінґ й Джоунс також були заарештовані й вони перебули п’ять й сім років кожен один в китайській тюрмі, заки їх звільнено й депортовано.

Та що з Ненці Юен? Віримо, що ви будете сприймати слідуючу історію про неї з великим зацікавленням.