Заперечення Бога у XX столітті

«Люди змирилися з відсутністю Бога і, на добре чи на зле, вони влаштовують своє життя незалежно, навіть не згадуючи Бога» («Століття дебатів про Бога. Джерела сучасного атеїзму», англ.).

ХОЧА велетенське дерево вражає, коли на нього подивитися вперше, з часом ми звикаємо до нього. Воно стає звичайним явищем, а його висота вже не вселяє благоговіння.

Подібне можна сказати про атеїзм. Хоча в XIX столітті він викликав багато дебатів, сьогодні заперечення Божого існування вже нікого не шокує і не турбує. Епоха терпимості дозволила атеїзму мирно співіснувати з вірою в Бога.

Більшість людей не заперечують Бога відкрито, навпаки, результати опитування, проведеного в 11 країнах Америки, Європи та Азії, показують, що в середньому лише трохи більше 2 відсотків людей вважають себе атеїстами. Але незважаючи на це, атеїстичний дух дуже поширений — навіть серед багатьох, хто вірить у Боже існування. Як це можливо?

Заперечення Божої влади

«Деколи атеїзм зводиться лише до відкинення або ігнорування Бога»,— зауважує «Американська енциклопедія». Тому в «Новому коротшому оксфордському словнику англійської мови» друге значення слова «атеїст» таке: «Людина, яка морально заперечує Бога; безбожник» (курсив наш).

Так, атеїзм може означати заперечення або існування Бога, або його влади, або ж і того, і того. Біблія натякає на такий атеїстичний дух в Тита 1:16: «Вони твердять, що знають Бога, а ділами своїми відрікаються його». (Укр. Катол. Ун-т; порівняйте Псалом 14:1).

Цю відмову від Божої влади можна пов’язати ще з першою людською парою. Єва визнавала існування Бога, однак вона хотіла стати «як Бог, що знає добро й зло». Це значить, що вона хотіла бути «сама собі начальником» і створити свій власний моральний кодекс. Пізніше Адам приєднався до Єви у цьому запереченні Божої влади (Буття 3:5, 6, Хоменко).

Чи цей погляд поширений сьогодні? Так. Атеїзм можна розглядіти у пошуках незалежності. «Сьогодні люди втомилися від життя під Божим оком,— говориться у книжці «Століття дебатів про Бога. Джерела сучасного атеїзму».— Вони... вибирають життя на свободі». Моральний кодекс Біблії проголошено непрактичним, нереалістичним. Мислення багатьох нагадує мислення єгипетського фараона, який зухвало заявив: «Хто такий Ягве, щоб мені слухатися наказів його...? Я не знаю ніякого Ягве». Фараон відкидав владу Єгови (Вихід 5:2, Дулуман).

Загальновизнане християнство заперечує Бога

Найбільш шокуюче заперечення Божої влади походить від духівництва загальновизнаного християнства, яке замінило чисті біблійні істини людськими традиціями. (Порівняйте Матвія 15:9). Крім того, воно підтримувало найкривавіші війни XX століття, відкидаючи таким чином біблійну заповідь проявляти справжню любов (Івана 13:35).

Представники духівництва заперечують Бога також тим, що нехтують його моральними нормами, і це стає очевидним, якщо, наприклад, взяти до уваги цілий потік судових справ, порушених проти священиків, звинувачених у педофілії. Ситуація у християнському світі нагадує часи стародавнього Ізраїлю та Юдеї. «Земля наповнена душогубствами, а місто повне кривди,— було сказано пророку Єзекіїлю.— Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить». (Єзекіїля 9:9; порівняйте Ісаї 29:15). Не дивно, що багато людей цілковито порвали з християнськими церквами! Але чи їм треба покидати віру в Бога?

Чи атеїзм має дійсні підстави?

Багато атеїстів, незалежно від того, бачать вони релігійне лицемірство чи ні, просто не можуть примирити віру в Бога зі стражданнями у світі. Сімо́н де Бовуар одного разу сказала: «Мені легше думати про світ без творця, ніж про творця, обтяженого всіма протиріччями світу».

Чи несправедливість у світі, в тому числі її прояви у лицемірних релігіях, доводить, що Бога немає? Подумайте: якщо ніж використовується для погроз, нападу або навіть вбивства невинної особи, чи це доводить, що він не має майстра? Хіба це швидше не показує, що річ була використана не за призначенням? Так само людське горе є доказом того, що люди зловживають своїми можливостями, якими наділив їх Бог, а навіть самою землею.

Однак дехто вважає, що нелогічно вірити в Бога, оскільки ми не можемо бачити його. Але що можна сказати про повітря, звукові хвилі та запахи? Ми не можемо бачити їх, однак знаємо, що вони існують. Наші легені, вуха та носи підтверджують це. Якщо в нас є докази, то ми віримо в речі, яких не бачимо.

Роздумуючи над фізичними доказами: електронами, протонами, атомами, амінокислотами та складністю будови мозку, природознавець Ірвінг Вільям Кноблох відчував спонуку сказати: «Я вірю в Бога, тому що, як на мене, Його Божественне існування є єдиним логічним поясненням того, чому все влаштоване саме так, як ми бачимо». (Порівняйте Псалом 104:24). Також фізіолог Марлін Букс Крайдер каже: «Як звичайна людина і як чоловік, що присвятив своє життя вивченню та дослідженням, я зовсім не сумніваюся в існуванні Бога».

Ці особи не є винятками. Як сказав професор фізики Генрі Марґеноу, «серед найкращих вчених можна знайти дуже мало атеїстів». Ні науковий прогрес, ні невдачі релігії не повинні змушувати нас покинути віру в Творця. Розгляньмо чому.

Відмінність правдивої релігії

У 1803 році президент Сполучених Штатів Америки Томас Джефферсон писав: «Це правда, що я противлюся зіпсуттю християнства, але ні в якому разі справжньому навчанню Ісуса». Так, існує різниця між загальновизнаним християнством і правдивим християнством. Багато догматів загальновизнаного християнства базується на людських традиціях. На відміну від них, вірування правдивого християнства базується виключно на Біблії. Тому Павло писав до першостолітніх колосян, що вони повинні наповнюватися «пізнанням», «мудрістю» і «розумом духовним» (Колосян 1:9, 10).

Цього і слід очікувати від справжніх християн, тому що Ісус наказав своїм послідовникам: «Зробіть учнями всі народи: христячи їх... навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав» (Матвія 28:19, 20, Хом.).

Сьогодні Свідки Єгови виконують цю заповідь у 231 країні світу. Вони переклали Біблію на 12 мов і надрукували понад 74 000 000 примірників цієї книги. До того ж, за допомогою програми домашніх біблійних вивчень вони сьогодні допомагають 4 500 000 осіб ‘зберігати все те, що Ісус заповів’.

Ця освітня програма досягає великих результатів. Вона приносить справжнє просвітлення, тому що базується не на людських думках, а на Божій мудрості (Приповістей 4:18). Крім того, вона допомагає людям всіх рас і народів зробити те, чого людське «просвітительство» так і не змогло досягнути,— зодягнутися в «нову особистість», яка допомагає їм розвинути справжню любов одне до одного (Колосян 3:9, 10, НС).

Правдива релігія тріумфує у нашому XX столітті. Вона не заперечує Бога: ні його існування, ні його влади. Ми пропонуємо вам особисто переконатися в цьому, відвідавши Свідків Єгови у їхньому Залі Царства.

[Рамка на сторінці 6]

ЗМІЦНЕННЯ КОРЕНІВ АТЕЇЗМУ

У середині XVIII століття філософ Дені Дідро отримав призначення перекласти з англійської мови на французьку однотомну енциклопедію. Однак він набагато перевершив сподівання свого роботодавця. Дідро затратив близько тридцяти років на укладання своєї «Енциклопедії» — 28-томної праці, у якій знайшов відображення дух його епохи.

Хоча «Енциклопедія» містила багато практичної інформації, вона ставила наголос на людській мудрості. Згідно із серією книг за назвою «Великі епохи людства», «вона насмілилася проповідувати радикальне кредо [філософів], що людина може поправити свою долю, замінивши віру інтелектом як провідним принципом». Про Бога підозріло не згадувалося. «Своїм вибором тем,— говориться в праці «Сучасна спадщина»,— редактори показали, що релігія не належить до справ, про які нам треба знати». Не дивно, що церква намагалася заборонити «Енциклопедію». Генеральний прокурор оголосив її згубною для політики, моралі та релігії.

Незважаючи на її ворогів, «Енциклопедію» Дідро замовило близько 4000 осіб — вражаюча кількість, якщо взяти до уваги високу ціну. Далі це було тільки справою часу, щоб ця атеїстична прихована тенденція розвинулася у повне заперечення Бога.