Вовк

Вовки (Canis lupus), які водяться в Ізраїлі,— це нічні хижаки. Ці тварини люті, безстрашні і ненажерливі, часто вони вбивають більше овець, ніж можуть з’їсти або потягти з собою. У Біблії різні тварини, а також їхні звички і характерні ознаки часто згадуються в переносному значенні для унаочнення як позитивних, так і негативних рис. Наприклад, Яків у своєму передсмертному пророцтві порівняв плем’я Веніямина з войовничим вовком (Бт 49:27). Але найчастіше вовк згадується в Біблії як уособлення негативних рис, скажімо пожадливості, люті, жорстокості і підступності. До вовків прирівнюються лжепророки, злісні противники християнства, а також лжевчителі, які зсередини завдають шкоди християнському збору. Пастухи добре знали, наскільки небезпечними є вовки. Ісус згадував про «найманого робітника», який «коли... бачить вовка, то кидає овець і втікає». На відміну від найманого робітника, який «не дбає про овець», Ісус є «добрим пастирем», який віддав за овець своє життя (Івана 10:11—13).