Обдумане давання подарунків
“ДУЖЕ дякую вам”. Це є найкращі слова в якій-небудь мові, бо вони висловлюють оцінення за подарунок, похвалу або ласку. І чим більше обдумається та приложиться зусилля в те, що ми даємо, то тим тепліша буде подяка й більше оцінення. Однак, так як ви вже правдоподібно зауважили, декотрі подарунки приймаються вдячно, а інші приймаються з меншим захопленням. А чому це так? Один фактор може бути спонука даючого. Інший може бути сам подарунок; і часто спосіб, яким ми даємо подарунок рішає як він є прийнятий.
Наша спонука є важна
Подарунки притягають людей один до одного і підтримують дружбу тому, що доброта породжує доброту. Спонука, одначе, ради якої дається подарунок часто є така важна як сам подарунок. Коли останній раз ви переглядали вашу спонуку в даванню подарунків? Коли ви даєте дарунок, то чи це тому, що ви відчуваєте ваш обов’язок робити так, або чи ви даєте від щедрого духа? Чи ви даєте подарунки коли прийде якась нагода, або тому, що ви дійсно цікавитеся особою? Чи ви приносити подарунки з доброї волі, або чи ви маєте якийсь інший намір?
Під час Різдв’яного сезону особливо, мільйони доларів витрачується на подарунки. І хоч в цей час оголошують цю пору бути веселою, то багато осіб під час тієї пори відчувають протилежне. Деякі заходять у великі борги, щоб виконати обов’язок дарування подарунків. Часто вони дають через звичай чи традиції, а не тому, що вони дійсно хочуть давати. Не диво, що коли свята кінчаються, то такі люди переважно стають “виснажені” грошево, фізично і емоційно. Їхнє давання не принесло їм щастя тому, що воно не походило від щедрого серця. Давання подарунків повинно виринати з почуття сердечности й щедрости до того кому дарується подарунок, притягаючи обох ближче один до одного. Ми повинні почувати себе вільними давати комусь подарунок коли ми захочемо і коли ми можемо, а не через якусь дату на календарі.
Даючи практичні подарунки
Коли ми є певні, що наша спонука є добра, тоді ми можемо переглянути, які подарунки ми даємо і що вони досягнуть. Наприклад, чи ваші подарунки є практичні? Іншими словами, чи річ, яку ви даєте є щось, що хтось може направду корисно її вживати? Чи подарунок буде потіхою лише на день, або чи це буде щось, що ним будуть тішитися на протязі багатьох років? З другого боку, чи ваш подарунок лише поставлять на полицю або десь засунуть у шухляду? Практичність є фактор над яким треба застановитися, але це не значить, що він лише один.
Ще одну річ, яку треба пам’ятати, а це є, що ціна подарунка не є правдиве мірило його вартости. Недорогу річ часами будуть цінити більше від більш коштовної, яка не є потрібна, або небажана. Дитина може малювати малюнок лише кількома кольоровими олівцями і на шматку паперу. Але цей малюнок не буде грошево оцінений його родичами чи прародичами. З гордости вони будуть хвалитися його “мистецтвом”. Светр, якого сплете улюблена особа може коштувати мало, але бути більш оцінений від коштовного, якого купиться в крамниці.
Деякі подарунки мають сентиментальну цінність, тому що вони пригадують даруючого уважність. Наприклад, чоловік може дати дружині своїй електричний загнічувач хліба (toaster), якого вона потребує. Це може бути практичний подарунок, один, якого ціла родина буде вживати. Звичайно, вона подякує йому за нього. Однак, вона можливо не буде цінити його так глибоко як якусь особисту річ, як брожку, намисто, або щось з одягу. Бо коли вона вбере таку річ, то вона буде їй пригадувати її чоловіка на протязі довгих років і буде тішити її. Чи ви не пам’ятаєте якийсь особистий подарунок, якого вам дала ваша дружина або чоловік вже давно тому назад?
Одначе, не всі жінки є однакові, деякі можливо будуть більш цінити якісь домашні речі від особистого подарунка. Це не робить їх менш жіночими. Такий вибір лише підкреслює їхню практичну сторону. Отже коли чоловік вибирає подарунок, то він повинен застановитися над усіма рисами особистості своєї дружини. І те саме є правда коли дружина вибирає подарунок чоловіку.
Ласкавість є потрібна коли дається й коли приймається подарунки, без різниці чи подарунок походить від родини, чи від приятелів. Друзі чинять так багато маленьких ввічливостей одні одним за які ніколи неможливо відплатитися. Наприклад, коли друг регулярно є послужливий вам, то чи ви щиро дякуєте йому? Або чи з переходом часу, ви не пам’ятаєте його послужливости і не звертаєте уваги на нього. Коли щиро відчувається оцінення, то його можна показати багатьма різними способами. Також можна нехотячи образити когось, коли не будемо себе пильнувати. Старатися заперечувати чиюсь щедрість, твердити, що хтось не повинен робити цього, або це муситься взаємно відплатитися, може відібрати багато радости від давання. Певна річ, що ніхто не хоче робити цього, але часами так буває.
Подарунки дітям і від дітей
Деколи дорослі байдужо приймають подарунки, але таке рідко коли трапляється з дітьми. Вони люблять діставати подарунки. Щодо дитячих подарунків, то родичі є найкращі судді відносно того, що діти потребують і що вони хотіли б мати. Отже їхні подарунки є часто практичні.
Ті, що не належать до родини знаходять трудність вибирати подарунки. Тому то коли заходить якась непевність, вони переважно купують забавки. Дитина не лише буде бавитися ними, але коли вони є добре підібрані, то вони можуть помагати їй розвиватися розумово і фізично. Деякі забавки є пристосовані так, щоб розвивати розумові здібності дитини. Триколісні велосипеди і скутери допомогають розвивати мускульну координацію. Інші підкріплюють спритність, збуджують уяву й заохочують творчу здібність. Дитячі телефони, ляльки, кольорові олівці, мистецька глина, будівельні блоки й загадки належать до цієї категорії. Тому, що забавки грають велику ролю у розвитті розумових відношень дитини, то такі забавки, які заохочують буйність — рушниці, танки, гранати і тому подібне — можуть наробити вічної шкоди. Певно, що ніхто не хоче шкодити тим, яких він любить.
Діти не лише повинні приймати подарунки, але також і давати їх. Що скажете про ваші діточки? Чи ви заохочуєте їх давати іншим? Якщо вони можуть шити, плести, малювати або кухарити, то чи вони дають це як подарунки? Чи вони мають якісь спеціальні таланти? З молодого віку їх можна навчити, що таланти є дійсно дари від Творця і ними треба ділитися з іншими, а не продавати за ціну. Вишита хусточка, виплетена рукавиця для тримання гарячих горщиків, малюнок або спечені коржики, яких вони можуть самі спекти, дає гарну нагоду заохочувати дітей давати іншим. Це поможе вкорінити в них почуття вартости і самопошану. Пощо відбирати від них щастя, яке приходить від давання? Так, розумні родичі знають, що то не те, що вони самі дають або роблять для дітей, але те, що вони навчили їх робити і давати іншим, поможе дітям стати відповідальними дорослими.
Час — найдорожчий подарунок
Багато осіб дають матеріяльні подарунки замість присвячувати трохи свого часу для інших. Однак час часто є більш оцінений. Яка любляча дружина не буде оціняти час, який вона проводить з своїм чоловіком? Подібно, діти в кімнаті повній забавок, можуть все одно відчувати себе самітними якщо їхні родичі не будуть вживати часу для них. Давати себе іншим можливо бере більше часу, однак ті, що роблять так знайдуть, що наслідки є багато більш задовольняючі. Чи не правда, що родини, які проводять час разом, переважно ніколи не розпадаються?
Є так багато речей, яких родина може робити разом. Чому не відвідати місцевий музей, друкарню або державний парк? Зробіть прогулянку човном, використайте день на пляжі або на озері, втішайтеся пікніком або прогулянкою до ліса. Разом плекайте оцінення дарів, які приходять від Творця — життя, харч, одяг, приміщення, і всі інші малі речі, які додають до нашого щастя.
У багатьох домах, пристосовування повинно бути зроблене, щоб давати один одному більше благородний і дорогоцінний дар часу. Декотрі родичі дуже рідко коли бачать своїх дітей тому, що вони відсилають їх або на вулицю, до театру, або до сусіда, замість проводити час із ними. Інші можливо не дозволяють своїм дітям бавитися на вулицях де є багато злочину, але дозволяють їм більшу частину дня дивитися на телевізію, де вони стало харчуються злочином та буйністю, а це лише, щоб тримати підлітків зайнятими. Як багато краще було б у перед-шкідьних роках читати дітям і навчати їх малювати, фарбувати або помагати навколо дому. Поможіть їм розвивати добрі, чисті звичаї, яких вони візьмуть зі собою в своє доросле життя. Час, який вживається з вашими дітьми, в майбутності принесе великі дівіденди або заплату.
Дар нашого часу також можна дати родичам і приятелям. Головно старші люди оцінюють цей дар. Чи похилого віку родичі будуть більше цінити і вибирати матеріальний дар ніж особисті відвідини своїх дітей? Це не вимагає дуже багато зусилля потішити старших осіб: несподівані відвідини, несподівано поговорити з ними через телефон або написати люблячого листа. Чому не спробувати це?
Так, багато втіхи можна зазнати від діставання подарунків, а особливо коли ми даємо добровільно від серця іншим, обдумуючи, що буде корисне і потішаюче для них. Так як Ісус Христос сказав: “Блаженніше давати, ніж брати!” — Дії 20:35.