Чи від вас сподіваються подарунків?

ВАМ, мабуть, добре відомо, що звичаї часто вимагають подарунків. У більшості культур передбачаються ситуації, коли потрібно давати подарунки. Такі подарунки можуть робитися в знак поваги чи любові. Багато з них ніколи не використовуються, інші справді потрібні і їх дуже цінують.

Коли в Данії народжується дитина, то сім’ю відвідують друзі й родичі і приносять з собою подарунки, надіючись, що вони пригодяться немовляті. В інших країнах друзі скликають гостину, на якій дають подарунки ще до народження дитини.

Часто дарунки роблять на річниці. Хоча такі свята не відзначалися серед ранніх християн, вони набули популярності і в християнському світі, і серед нехристиян. В одних культурах подарунків на день народження стає менше у міру того, як дитина росте, але зовсім інші звичаї знаходимо в греків. У Греції дням народження приділяють багато уваги. Там подарунки даються також на іменини. Кожний день у році релігійна традиція пов’язує з одним із «святих», і багато людей носять їхні імена. Вони отримують подарунки в день, коли церква відзначає пам’ять однойменного «святого».

Корейці не тільки святкують дні народження своїх дітей, але навіть мають національне свято — День дітей. У цей день сім’ї разом ходять на прогулянки, і батьки дають дітям подарунки, незалежно від дня їхнього народження. Корейці мають також День батьків, у який діти роблять подарунки своїм батькам, а також День вчителя, коли учні вшановують учителів і дають їм подарунки. Згідно з корейським звичаєм, велику гостину також влаштовують, коли людина досягає 60-ліття. Родичі й друзі висловлюють побажання щастя та довгих літ життя і роблять подарунки.

Іншою нагодою для подарунків є весілля. У Кенії сім’я молодого обдаровує сім’ю молодої. Приносять дарунки також і гості. Якщо молода і молодий дотримуються звичаю, вони сідають на підвищення, і гості підносять їм дари. Кожного разу робиться оголошення, що такий-то і такий-то зробив дарунок молодій парі. Багато дарівників були б дуже незадоволені, коли б не отримали такого визнання.

Коли одружується хтось із ліванців, навіть люди, які добре не знають молодої пари, приходять з подарунками через кілька днів після весілля. Їх з дитинства навчають, що давати подарунки — це така ж відповідальність, як віддавати борги. «Якщо ви цього не робите, то погано почуваєтеся,— сказав один ліванець.— Це традиція».

Але в багатьох країнах на першому місці серед свят, під час яких дають подарунки, стоїть Різдво. А як з цим у вашій країні? У 1990 році було підраховано, що на різдвяні подарунки американці щорічно витрачають понад 40 мільярдів доларів. Це свято люблять відзначати також буддисти й синтоїсти Японії. Різні форми цього свята можна зустріти в Європі, Південній Америці та деяких частинах Африки.

Вважається, що на Різдво люди повинні радіти, але багато почуваються нещасливими. І немало людей думають, що власне та безтямна гонитва за подарунками й тривога через витрати на них затьмарюють навіть ті хвилі радощів, які ще залишаються.

Однак Біблія каже, що у даванні є щастя. Безумовно, але це залежить від духу, з яким людина дає (Дії 20:35, Хоменко).