Церкви і статева моральність

ПЕРШОГО червня 1970 р., часопис Нью-Йорк Times повідомив, що венерична хвороба, наслідком статевої неморальности, стала “крім простуди, головною заразливою хворобою в країні”. А головно заражується чим раз більше молодих людей. Багато щирих осіб думають, що церкви, своєю наукою про моральність, постачають охорону своїм членам. Але чи це так?

Священик Норман Вінсент Піл признає: “Протестантська церква чим раз більше вагається щодо статевої моралі, прямує до розпусти”.

Недавно увага була звернена цілій країні на цей погляд у Сполучених Штатах. У числі з 17-го травня 1970 р., Parade, що є додаток до журналу, якого містили дев’ятдесят три часописи, мав головну статтю “Центр Релігійної Суперечки — Новий Статевий Закон”. Там було сказано:

“З’єднана Пресвітерянська Церква пропонує новий статевий закон — такий вільний, що майже цілком касує гріх яко головний фактор у статевих зносинах — уже розсилає хвилі великого здивовання й незгоди по релігійних колах цілої Америки. . . .

“Під титулом ‘Стать і Людське Суспільство’, написаний знавцями по різних полях змагання, звіт відкидає всі межування людської статі.

“Між значними статевими моральностями, яких просувають пресвітерянські знавці:

“Усунути всі обмеження від неодружених дорослих, які хочуть жити разом без подружжя. . . .

“Усунути всяку пляму, що дає мужоложникам почуття бути в боротьбі з християнським товаришуванням”.

Стаття в Parade, також зауважила:

“Про перелюб, наприклад, якого досі церква цілком не дозволяла, знавці кажуть: ‘Ми признаємо, що можуть бути деякі обставини під якими позаподружні вчинки не будуть противитися справам вірного й будуть на добро одруженої особи’ “.

Хоч вони ще не узаконили це, то недавній щорічний збір З’єднаних Пресвітерянів у Чікаґо голосував 485 до 250 “прийняти” цей звіт для перегляду соборам. Для багатьох, їхній поступ виглядає досить невинний. Таж вони не схвалювали його. Але, як далеко вони відступили від науки Ісуса Христа, коли ‘приймають для перегляду’ пропонування, яке похвалює розпусту, перелюб і мужоложство!

Те, що З’єднана Пресвітерянська Церква зробила не є нічого нового. У 1966 р. Британська Рада Церков ухвалила: “Рада приймає звіт Стать і Моральність, який може багато додати до сучасної дискусії про моральні питання християн, як і не-християн”.

Однак, що цей звіт каже? “Ми повинні дозволити особам рішити чи їхнє особисте споріднення досягнуло близькість і ніжність, яку статеві зносини можуть постачити тим, що ще думають дружитися, як і тим, що не мають наміру дружитися”.— Сторінка 28.

А що це значить? Дістаючи таку науку, молода дівчина може дійти до заключення, що коли вона має статеві зносини з хлопцем, то її родичі не можуть критикувати її, а одружені можуть розсуджувати, що коли вони хочуть мати статеві зносини з кимось іншим, то їхні дружини або чоловіки не повинні нарікати. Чи ви погоджуєтеся з таким поглядом?

У 1963 р. звіт “До Квекерового Погляду Про Стать” був закінчений. Хоч він не був прийнятий як офіціяльний погляд, то Товариство Друзів (Квекерів) помогло заплатити кошт друкування цього звіту, відчуваючи, що він буде добрий.

Звіт насміхається з біблійної заборони про мужоложство, і каже: “Ми не повинні насміхатися з ‘мужоложства’ так, як ми не насміхаємось з лівши”. “Акт, який виявляє правдиву любов між двома особами і дає приємність обомам, не виглядає бути гріхом для нас лише тому, що він є мужоложний”. (Поправлене Видання, 1964 р., ст. 26, 32, 33, 41) Чи це таку релігійну науку ви хочете, щоб ваш син дістав?

Хоч ці філософії, яких чим раз більше число релігійних організацій ‘дістають і вірять, що їх слід переглянути, то те, що вони роблять не представляє Біблії. Ясною мовою Біблія каже:

“Утікай від розпусти”. (1 Кор. 6:18) Бог буде судити “блудників та перелюбів”. (Євр. 13:4) “Ні розпусники, . . . ні перелюбники, . . . ні мужоложники . . . царства Божого не вспадкують вони”.— 1 Кор. 6:9, 10.

Отже з цього ми повинні бачити, що хоч церкви так званого Християнства кажуть, що вони вживають Біблію, вони таки не представляють її. З слів самих релігійних провідників стає ясно, що вони навмисно відкидають Біблію.

Наприклад, помічник єпископа єпископальної парафії в Нью-Йорку виявив церквоюпохвалені погляди на радіостанції WQXR в Нью-Йорку, 6-го квітня 1970 р., коли він сказав:

“Перелюб, розпуста, вчинки мужоложства і деякі інші відступницькі статеві практики можуть нарушувати Юдейсько-християнські рівні морального поводження, але коли ці вчинки беруть місце лише між дорослими, коли немає примусу і коли такі вчинки беруть місце приватно, то їх не потрібно вважати за злочин. Але в багатьох випадках їх вважається злочинними вчинками, отже, такі закони повинні бути скасовані”.

“Юдейсько-християнські рівні морального поводження, яких він відкидає є рівні, які знаходяться в Біблії. Подібно звіт Стать і Моральність, якого дістала Британська Рада Церков зауважує:

“Інтелігентна християнська опінія вже не може вважати Біблію, або навіть Новий Завіт за підручника з якого можна діставати авторитетні закони, що автоматично будуть розв’язувати сучасні клопоти”.— Сторінка 19.

І Д. В. Ферм, декан каплиці в Маунт Голійок Колегії, пишучи в славному Протестантському журналі The Christian Century, вже так далеко поступив, кажучи, що біблійна заборона статевих зносин перед одруженням є “неправильна й неморальна”.— 14-го січня 1970 р., ст. 47, 48.

Чи це тривожить вас? Якщо ви є членом церкви, то який є погляд вашого священика в таких справах? Було б варто запитати його.

Погляди, яких ми вище навели не є собі якісь відокремлені випадки, або щось нового. Наука, яку ці священики діставали по своїх теологічних школах, заложила основу на такий напрям. Ось, коли вийшов пресвітерянський звіт, то теолог Роджер Шінн із Спільної Теологічної Семінарії в місті Нью-Йорку, замість висказувати несхвалення, сказав: “Звіт про перелюб годиться з розвиваючим поняттям в цьому полі”.

Але, які є плоди з такого “розвиваючого поняття”? Венерична хвороба вже стала ‘пошестю’, кажуть новини. Штучне припинення вагітности (аборти) поширюються. Окрім таких, яких виконують “законно” в Сполучених Штатах, щороку відбувається коло мільйон незаконних. І священики, які зневажають біблійний моральний закон, головно додають до цього погіршуючого стану.

Ясно є, що ті, які хочуть охорони собі і своїм родинам від біблійних високих рівнів моральности, мусять десь інше шукати інструкцію.