Наш світ старіє
У 1513 році іспанський мореплавець Хуан Понсе де Леон вибрався вбрід на невідомий берег Північної Америки. Згідно з одним повідомленням, оскільки знайдена ним земля була вкрита квітами, він назвав її Флоридою, що по-іспанськи означає «Квітуча». Підшукати назву було неважко. А от знайти те, за чим Понсе де Леон приїхав,— джерело, вода якого мала силу повернути молодість старим людям, виявилось неможливим. Після кількох місяців ретельних пошуків легендарного джерела молодості мореплавець зрештою відплив ні з чим.
Хоча джерела молодості залишаються сьогодні такими ж примарними, як у дні Понсе де Леона, людині, здається, вдалось відкрити те, що письменниця Бетті Фріден назвала «джерелом старості». Сказала вона так через те, що кількість літніх осіб у світі неймовірно зросла. Нині так багато людей досягають похилого віку, що від цього змінюється склад населення світу. Так, наш світ старіє.
«Одна з найбільших перемог людства»
Послухаймо, що кажуть демографи. На початку цього століття навіть у найбагатших країнах очікувана тривалість життя з моменту народження становила менше 50 років. Сьогодні вона зросла до 75 років, а у таких країнах, що розвиваються, як Китай, Гондурас, Індонезія та В’єтнам, очікувана тривалість життя з моменту народження на 25 років більша, ніж це було лише чотири десятиліття тому. Щомісяця віку 60 років досягає мільйон людей у світі. Хоч як це й дивно, але зі всіх вікових груп на землі тепер найшвидше зростає не група молоді, а тих, кому 80 і більше,— «зовсім стареньких».
«Продовження очікуваної тривалості життя,— каже демограф Айлін Кріммінс в журналі «Наука» (англ.),— це одна з найбільших перемог людства». Організація Об’єднаних Націй теж такої думки і, бажаючи привернути увагу до цього досягнення, назвала 1999 рік Міжнародним роком старших людей. (Дивіться інформацію в рамці на 3-й сторінці).
Необхідно змінити ставлення
Однак перемогу було досягнуто не лише в продовженні середньої тривалості життя людини. Змінилось також ставлення людей до старіння. Безперечно, думка про старіння все ще турбує, а навіть лякає багатьох, оскільки старість зазвичай асоціюється з немочами тіла та розуму. Проте дослідники, які вивчають старіння, підкреслюють, що ставати старшим і ставати немічнішим — дві різні речі. Люди старіють абсолютно по-різному. Існує відмінність між віком календарним і біологічним. (Дивіться інформацію в рамці «Що таке старіння?»). Іншими словами, те, що у когось позаду вже багато років, не завжди означає, що його ліпші роки безповоротно минули.
Насправді з віком можна вживати якихось заходів, щоб поліпшити своє життя. Ці заходи, щоправда, не зроблять вас молодшими, але завдяки ним роки не підриватимуть так сильно вашого здоров’я. У наступній статті розглядатимуться деякі з цих заходів. Навіть якщо проблема старіння сьогодні не особливо вас турбує, ви, мабуть, захочете довідатися на цю тему більше, бо літа минають дуже швидко.
[Рамка/Ілюстрації на сторінці 3]
МІЖНАРОДНИЙ РІК СТАРШИХ ЛЮДЕЙ
«Оскільки мені самому вже сповнилось 60... тепер я належу до групи осіб, про яких перед цим подавав статистичні дані»,— сказав нещодавно Генеральний секретар ООН Кофі Аннан під час започаткування Міжнародного року людей похилого віку. Таких, як пан Аннан, сьогодні досить багато. Дослідники говорять, що на кінець цього століття у чималій кількості країн кожен п’ятий житель буде у віці 60 років і старший. Дехто з них потребуватиме догляду, а всі вони — можливості зберегти свою незалежність та гідність і далі займатися корисними справами. Щоб допомогти політикам справитися з проблемами, які створила ця «демографічна революція», а також посприяти ліпшому розумінню «цінності старших людей для нашого суспільства», Генеральна Асамблея ООН вирішила у 1992-му назвати 1999 рік Міжнародним роком старших людей. Гасло цього визначного року — «До різновікового суспільства».
[Ілюстрація]
Кофі Аннан.
[Відомості про джерела]
Фотографія ООН.
UN/DPI photo by Milton Grant
[Рамка/Ілюстрація на сторінці 4]
ЩО ТАКЕ СТАРІННЯ?
«Магічна кришталева куля біологів дуже затуманена щодо проблеми старіння»,— каже один дослідник. «Ніхто повністю не розуміє, що це таке»,— говорить інший. Все ж геронтологи (науковці, які вивчають закономірності старіння) спробували дати йому визначення. На їхню думку, старіння — це, просто кажучи, минання календарного часу, протягом якого хтось живе. Але старіння визначається не лише кількістю прожитих років. Наприклад, зазвичай не говориться про старіння дитини, бо воно асоціюється з упадком життєвих сил. Старіння є гіркою ціною, яку людина платить за прожиті роки. Дехто здається молодшим, як на свій календарний вік. Тоді людині кажуть, що вона не «виглядає на свої роки». Щоб розрізнити календарне старіння й біологічне, дослідники, як правило, називають біологічне старіння (старіння, яке супроводиться шкідливими фізичними змінами) фізіологічним старінням.
Професор зоології Стівен Н. Остад визначає фізіологічне старіння як «поступове погіршення з бігом часу майже усіх функцій організму». А д-р Річард Л. Спротт з Національного інституту з проблем старіння каже, що старіння — «це повільне псування тих частин наших систем, які уможливлюють нам правильно реагувати на стрес». Однак більшість фахівців погоджуються, що дати чітке визначення слову «старіння» і далі дуже важко. Доктор молекулярної біології Джон Медіна пояснює чому: «Від голови до ніг, від білків до ДНК і від моменту народження до часу смерті розвивається незліченна кількість процесів, що спричиняють старіння людини, яка складається з 60 трильйонів клітин». Тож не дивно, що багато дослідників вважають старіння «найскладнішою проблемою біології»!