Щасливі студенти Гілеад школи

ЗАКІНЧЕННЯ 51-ої класи Гілеад 7-го вересня 1971 р., в Залі Асамблеї Свідків Єгови в місті Нью-Йорку справді була щаслива подія. Як це радувало присутніх бачити бажання сто студентів цієї місіонерської школи піти до найдальших частин землі проповідувати добру новину і помагати іншим прикладувати біблійні принципи в своєму житті!

Коли президент Товариства Вартової Башти, Н. Г. Нор розпочав програму в 2-ій годині, він розказав присутнім деякі факти про цих щасливих студентів. Він сказав, що вік студентів був пересічно двадцять сім років, а перед тим, як вони прийшли до школи то вони вже служили дванадцять років в службі. В середньому вони були повно-часними вісниками на протязі шість з половиною років. У цій щасливій групі вісників було тридцять один одружених пар, двадцять п’ять неодружених мужчин і тринадцять неодружених дівчат.

Президент Товариства також пояснив, що ці студенти походили від дванадцять різних країн, таких як Німеччини, Швеції, Англії, Нової Зеландії, і тепер розходилися служити в двадцять дев’ятьох країнах. Їх вчили французької, іспанської, португальської і китайської мови і таким чином привчали їх до служби у цих різних країнах. Закінчивши свою промову нагадуючи про потребу залишатися вірними Богові Єгові і Його організації, та показувати милосердя коли ділаємо одні з одними, президент Нор роздав їм їхні дипломи. Він сказав, що студенти будуть розходитися до таких далеких країн як Тайван, Японія, Індонезія, Марокко, Гонконг, Іспанія, Бразілія, Слоновий Беріг і Центральна Африканська Республіка.

Хоч більшість тих сотні студентів будуть місіонерами, то кілька з них були призначені служити по відділах Товариства. У друкарнях Товариства в Бруклині їх навчали помагати друкувати літературу в Гані, Нігерії, Японії, Австралії і Філіппінах. В Японії купили три великі обертальні друкарські машини (преси), сказав президент Нор; одну будуть вживати в Японії, одну на Філіппінах, а одну в Австралії, щоб ці країни могли друкувати журнал Вартова Башта і Пробудись! самостійно.

Перед головною промовою було кілька коротких промов для заохочування студентів. Наприклад, учитель школи Ю. В. Ґлес показав, що Біблія говорить про сотки осіб. Але вона не дає імена деяких, хоч говорить про їхні добрі діла. Ґлес пояснив, що коли пророк Ілія вірив, що лише він сам був вірний Богові, то Єгова сказав йому, що разом із ним було 7.000 інших вірних. (1 Цар. 19:18) Він також розказав про неназвану маленьку ізраїльську дівчинку, яка відважно говорила правду в часі неволі в Сирії. (2 Цар. 5:2, 3) Ці особи мали успіх, він пояснив, через свою вірність Єгові. Пам’ятайте діла цих неназваних, нагадував Ґлес, наслідуйте їхню вірність Богові і “будете самі мати ім’я, яке Єгова знає і буде пам’ятати”.

М. Ґ. Геншел, директор Товариства Вартової Башти, сказав студентам: “Досвіди, яких ви будете зазнавати в службі, зроблять вашу службу великим скарбом. Ви зазнаєте багато благословенств”. Щоб показати їм, які благословенства чекали на них, він розказав їм про досвід одного студента Гілеад у Південній Америці:

Один чоловік вісімдесят вісім років віку, хворий на астму (задишку), приготовлявся вмирати. Він купив собі труну і похоронний одяг. Але одного дня місіонер доброї новини Божого Царства відвідав його дім. Цей старий чоловік погодився студіювати Біблію з ним. До трьох тижнів його погляд цілком змінився. Він почав приходити на християнські зібрання до Залі Царства Свідків Єгови, беручи своїх восьмеро дітей зі собою. Він робив добрий духовний поступ. Коли прийшов час на християнську конвенцію, цей чоловік хотів поїхати на неї і охреститися. Але йому треба було грошей. Він продав свою труну. Тепер він мав гроші. Проте, йому треба було одягу для хрещення, отже він вбрав одяг, який купив для похорону. Тепер ціла його родина студіює Біблію, а він сам вже почав біблійну студію з іншим чоловіком, якому є дев’ятдесят дев’ять років.

Пізніше на програмі, студенти самі висказували свою радість за цю чудову нагоду бути в Бетель домі, центрі Товариства, і товаришувати з членами цієї родини. У листі, який прочитали всім присутнім, студенти висловили свою радість, яку вони діставали від товаришування з так багатьма помазаними християнами, що є покликані до Божого небесного Царства. Вони сказали:

“Ви, дорогі брати, Господом помазані тут у Бетель родині спонукали нас розглянути наші власні серця та уважно переглянути їх і ви дали нам любовну опіку та поправки, яких ми всі потребуємо, щоб хвалити Єгову щирим серцем, повним серцем. Ми стали оціняти, що між Божими вибраними сповняються слова Ісаї: ‘Бо серед вас великий — святий Ізраїлів’. (Іс. 12:6) Ми хочемо, щоб ви знали, що через ваше товаришування з нами, ви помогли нам приблизитися до нашого небесного Отця”.

Додаючи до радости студентів були прочитані поздоровлення зі всіх частин світу. Їх вичитував Ґ. Сютер, скарбник Товариства. Між ними було одно з Ірландії в якому було сказано: “Ми пам’ятаємо вас і тішимося з вами в цей гарний день вашого закінчення школи. Бажаємо вам багато радости”. З Німеччини: “Ми радіємо разом із вами, як ви закінчуєте дуже цікаву фазу свого навчання в організації Єгови. Хоч ми не є присутні, то ми відчуваємо збудження та сподівання, які просікають вашу програму”. Інше поздоровлення було таке: “Привіт вам, як ми сподіваємося майбутніх спільних благословенств у теократичній службі. [Підписали] Двадцять чотири щасливих місіонери у Панамі”.

Після закінчення програми студенти тоді розважили присутніх своїми музичними талантами. Ще в школі вони любили сходитися по кімнатах, грати на музичних інструментах і співати. І тепер на вечірній програмі вони грали на таких різних інструментах, як кларнет, гармонію, гітару і співали багато пісень. Вони представляли народну музику дуже гарно і з цілої душі з різних країн. Їхні співи було дуже приємно послухати.

Дальша виява талантів цих щасливих студентів була їхня акторська здібність. З великим ефектом і дуже майстерно вони представили біблійну драму, історію про Йосипа і його братів. Це була серце-гріюча драма і всі могли бачити користь застосовувати її науку сьогодні, яка давала зрозуміти як християни мусять показувати милосердя один до одного.

Без жодного сумніву, студенти 51-ої класи Гілеад будуть пам’ятати цей день як дуже щасливий день у їхньому житті. Тепер вони будуть мати кращу здібність робити інших щасливими коли розійдуться до далеких частин землі.

[Ілюстрація на сторінці 14]

51-а класа Вересень 1971 р.

П’ятдесят перша класа Гілеад Біблійної Школи Вартової Башти У списку імен ряди є почислені від переднього ряду назад, а імена від лівої сторони на право в кожному ряді.

(1) Dinoo, S.; Brown, L.; Flores, C; Duffy, G.; Porstendorfer, Е.; Hollender, L.; Dover, P.; Reid, F.; Salleo, A.; Black, V. (2) Price J. Corley, W.; Heads, J.; Schaefer, A.; Brown, S.; Slupina, U.; Moore, J.; Agren, M.; Cox, H.; Mitchell, M. (3) Sibley, D.; Morris, Y.; Taylor, M.; Morawietz, W.; Lentz J.; Hughes, R.; Thomas, E.; Flack, E.; Dominguez, M.; Mentor, M. (4) Perez, J.; Lay, H.; Edmondson, C.; Forde, B.; Hatsel, C.; Hudema, L.; Lommatzsch, S.; Marston, B.; Schredl, M.; Dominguez, A. (5) Aragon, B.; Punko, J.; Sibley, N.; Stevens, J.; Bacher, U.; Bridgman, G.; Allen, E.; Pedersen, B.; Reynolds, T.; Bridgman, G. (6) Corley, T.; Pischke, E.; Hollender, M.; Ramirez, B.; Pischel, G.; Lougheed, S.; Pevy, P.; Matzen, H.; Harper, R.; Heads, W. (7) Morris, L.; Punko, L.; Pandachuk, V.; Willingham, P.; Pischel G.; Kaeufer, K.; Schredl, F.; Shepherd, D.; Edmondson, D.; Agren, G. (8) Reid, E.; Richards, D.; Trotman, L.; Verollet, P.; Zukiwsky, L.; Thomas, T.; Bohmert, W.; Dover, M.; Ramirez, E.; Lentz, J. (9) “Williamson, P.; Marston, D.; Stevens, E.; Lougheed, T.; Willingham, J. Moore, R.; Berrlos, T.; Brown, I.; Forde, M.; Hudema, M. (10) Duffy, B.; Cox, A.; Hatsel, C.; Taylor, T.; Price, W.; Dyer, K.; Flores, R.; Pevy, R.; Lupul, P.; Ruckman, E.