Юнацька, ентузіастична 52-га класа Ґілеад школи закінчила свій курс

МІСІОНЕРСЬКІ студенти 52-ої класи Ґілеад, Біблійної Школи Вартової Башти були надзвичайно молоді; пересічний вік в часі вписування був менше як двадцять шість років. В середньому студенти вже служили коло десять років у християнській службі і мали різноманітні досвіди. Вони були надто ентузіастичні (захоплені) до науки.

І вони мали добру причину бути захоплені, бо курс Ґілеад Школи багато поліпшився. Лекції були пристосовані до особливих проблем, яких вони будуть зустрічати. Крім цього, курс лекцій мав більшу глибину, ширші теми і більше число промовців. Курс включав показ фільму ‘Фото-Драми Творення’, і поставив архіологію та хронологію в їхнє властиве місце.

Студенти з запалом чекали дня закінчення 6-го березня 1972 р., і відзначили його своїм молодим ентузіазмом. По представленні програми студенти останній раз слухали своїх вчителів та інших інструкторів, які займалися їхнім навчанням. Перший був Фред Раск. Він навів виступ президента З’єднаної Теологічної Семінарії в Нью-Йорку, який минулого року признався перед тодішніми студентами, що вони зустрічали “кризу пізнання”, що вони “мусіли починати думати неправдоподібні думки”, і що “ми ще навіть не досягли взаємної згоди щодо натуральности клопотів”. Пан Раск зауважив, що протилежно цьому, студенти Ґілеаду не зустрічали такі проблеми. Їх можна пізнати по побожних плодах, а Боже Слово вказує їм цей шлях і керує ними.

Потім Ю. В. Ґлес промовляв до класи. Він порівняв їхню працю підбудовання правдивого поклоніння до будування, якого Неемія проводив. Хоч Неемійова праця відбудовувати мури Єрусалиму була важна і небезпечна, то він таки вживав час приносити полегшення своїм спів-євреям, яких гнобили їхні кредитори. Так само, місіонери повинні показувати глибоку любов своїм братам. Тоді вони також можуть молитися так, як Неемія молився: “Запам’ятай же мені, Боже мій, на добре все те, що я робив для цього народу”.— Неем. 5:19.

Наступним промовляв І. В. Данлеп, шкільний реєстратор. Він навів із книги Екклезіястова 7:10: “Не кажи: ‘Що це сталось, що перші дні були кращі за ці?’ ” Застосовуючи цей вірш до місіонерів, він нагадав їм, щоб вони не думали про колишні часи або кращі обставини вдома, бо це доводить до жалування самого себе, що по черзі доводить до знеохочення і покинення роботи. Він перестерігав, щоб не ‘класти руку на плуга та озиратися назад’.— Луки 9:62.

М. Ґ. Геншел, слуга відділу Сполучених Штатів, тоді промовляв на тему: “Набирайте здібності думати”, засновуючи її слова на Приповістці 5:1, 2. Він показав, що студенти вже заложили добру основу знання, що є дуже потрібна для розвитку здібностей думати. Ця здібність хоронить особу, помагаючи їй бачити наслідки деяких напрямків. Це значить, що треба ‘вживати здоровий розум’, маючи здібність думати на основі знанні того, що Бог записав в Його Слові. Ця здібність думати помогла Ісусові бачити лукаві наслідки, які прийшли б, коли б він був послухав пропонування Диявола. (Мат. 4:1-10) “Здібність думати”, сказав Геншел, “заснована на докладному знанні Божого Слова, не покине вас. Не робіть нічого поспішно”.

Мекс Ларсон, слуга фабрики, вибрав за свою тему: “Чи Приймете Людей?” В його подорожуваннях він зауважив, що найщасливіші та найуспішніші місіонери були ті, що приймали людей по своїх територіях, по зборах і місіонерських домах. Він прочитав Галат 6:7-10, зауваживши, що ‘чинити добро всім’, треба приймати людей такими, якими вони є, і не критикувати їхні особливості або помилки. “Приймайте людей такими, якими вони є”, він сказав, “тоді будете добрі місіонери і Бог буде благословляти вас”.

Наступним промовляв Юрій Кауч, слуга Бетель дому. Він говорив про задоволення, яке приходить, коли хтось досягне своєї мети в житті. Ті, що є дуже честолюбні побиваючись за матеріалістичними метами, мають короткий успіх. У порівнянні, тривалий успіх і щастя приходить до тих, що вибрали місіонерську працю за свою професію. Він заохочував своїх слухачів ніколи не покидати особистої студії, молитви і ходження на християнські зібрання.

Тоді Грент Сютер прочитав коло тридцять вісток із п’ятнадцять різних країн включаючи такі далекі місця, як Японія, Нова Гвінія й Афганістан. Одно поздоровлення прийшло від 85-ох християнських місіонерів по іспанських військових в’язницях, деякі з них уже одинадцять років були ув’язнені.

Після читання цих вісток промовляв Ф. В. Франс, віце-президент Товариства Вартової Башти. Він звернув увагу студентів на серйозність їхнього зобов’язання. Він наводив біблійні приклади, щоб показати важливість свого посвячення і придатности цього вислову. Тоді він докладно розбирав з книги Екклезіястова 5:2-7, де Соломон нагадував про обов’язки дотримувати присягу, зауважуючи, що присяга є щось добровільного. На закінчення він заохочував студентів залишатися вірними своєму місіонерському призначенню.

Можна сказати, що до цього пункту програма лише підготовляла до головної промови президента школи, Н. Г. Нора. Він зауважив, що це серед Другої Світової Війни, коли було лише 90.000 Свідків по цілому світі, виринула ідея про Ґілеад Біблійну Школу Вартової Башти, яка почала діяти в 1943 р. Він навів із Римлян 12:9-11 і нагадав про потребу ненавидіти погане, держатися доброго і палати (буквально “кипіти”) духом. Сьогодні, коли люди поводяться ‘несамовито тому, що не мають проникливости’, то християнські Свідки мають привілей давати їм проникливість та образ Божого Царства. (Прип. 29:18) Він також нагадав про потребу для них залишатися скромними, навіть не згадувати про їхнє вишколення в Ґілеаді, щоб не заводити прогалину між ними та покірними людьми, яких вони будуть навчати.

Діставши свої дипломи один студент прочитав листа оцінення від класи написаний до “Дорогого Брата Нора і Бетель Родини”. Цей лист був теплий вираз вдячности за “освіту, навчання і дисципліну”, яких студенти дістали. Справді, вони дістали велику допомогу оціняти “те, що Єгова найбільше вимагає від нас усіх, а це “служіння з цілого серця”.

Вищезгадана програма тривала від 2-ої до 5-ої години, а потім була перерва. Тоді в 6-ій годині, студенти представили дуже гарну і різноманітну музичну програму, від Моцарта і Чабрієр до європейських народних та американських hillbilly пісень. Особливо визначним була оригінальна композиція, “Це Добре Бути Вдома, Мамо”, відносячись до Іванового видіння про благословенства Царства Божого. Після того представили біблійну драму, яка дуже корисно застосувала науку покірности з біблійної історії про сирійського генерала Наамана, який видужав від прокази.— 2 Цар. 5:1-27.

[Ілюстрація на сторінці 14]

52-а класа Березня 1972 р.

П’ятдесят друга класа Гілеад Біблійної Школи Вартової Башти

У списку імен ряди є почислені від переднього ряду назад, а імена від лівої сторони на право в кожному ряді.

(1) Hartig, A.; Martinez, L,.; Mercado, It.; Bosold, M.; Lacayo, R.; Sanda, M.; McQuaters, B.; Diaz, C.; Ketelle, S. (2) Williams, C.; Waterhouse, J.; Bottorf, L.; Camacho, C; Torres, M.; Maybee, S.; Guillen, R.; Frazee, P.; Dunne, S.; Huerta, J. (3) Benites, C.; Oliver, L.; Barnes, S.; Bux, H.; Schisel, C.; Karstensen, E.; Nelson, L.; Hreczanyk, M.; Dunne, T.; Pobuda, L. (4) Hurd, F.; Kuhr, F.; Jensen, E.; Matos, G.; Mantz, S.; Jepsen, H,; Howard, O.; Vilas, T. (5) Ewers, A.; Gonzales, S.; Lum, N.; Sharpe, M.; Jacobsen L,; Neumann, L.; Sanda, D.; Almost, C.; Almost, P.; Mailing, .J. (6) Kettelle, W.; Matos, R.; Thusgaard, G.; Grover, L.; Lum, P.; Zimmerman, A.; Martin, G.; Jackman, S.; Benites, A.; Christiansen, S. (7) Garfman, D.; Lacayo, A.; Frazee, W; Benitez C.; Wilson, A.; Steinle, L.; Jackman, J.; Neumann, T.; Bell, D.; MacDuff, L. (8) Adolman, G.; Kristensen, K.; Camacho, F.; Bottorf, W.; Fischer, E.; Blessing, W.; Schisel, D.; Oliver, R.; Karstenaen, II. (9) Martin, J.; Sharpe R.; Longreen, P.; Mantz, J.; Waterhouse, D.; Jacobsen, V.; Hurd, R.; Barnes, T.; Maybee, C; Lindtoft, T.; Howard, J.; Jr, (10) Pobuda, R.; Hreczanyk, J.; Wilson, P.; Zimmerman, J.; McQuaters, S.; Kuhr, H.; MacGillivary, R.; Grover, G.; Steinle, W.; Nelson, D.