Релігія, яка веде до миру і моральности

ПЕРЕГЛЯД доказу робить це ясним: “Церкви, замість провадити людство шляхом миру і моральности, завели їх у війну й неморальність. Правда є, що церкви вже покинули науки Ісуса Христа. Вони лише кажуть, що наслідують Біблію, але дійсно відкинули її провід. Але, чи це правда про всі релігії? Чи всі релігії вже покинули Христову науку? Чи є якась релігія, що тримається високих рівнів Біблії, ведучи людей до миру і моральности? Що сказати про перше Християнство?

Перші християни і мир

Перші послідовники Ісуса Христа дуже ревно поширювали християнську віру. Пишучи десь коло 60 р. З.Д., християнський апостол Павло зауважив, що “добра новина” була “проповідувана всьому створінню під небом”. (Кол. 1:23) В тому часі християни вже були розійшлися до багатьох народів.

А що ті християни робили, коли ‘повстав народ на народ, і царство на царство’ у часі війни? (Мат. 24:7) Чи вони записувалися до війська своєї держави, нації і йшли воювати? Чи вони вбивали своїх співхристиян, які жили в інших країнах? Як перші християни дивилися на Ісусову науку “любити один одного”, і бути “миротворцями”? (Ів. 13:34; Мат. 5:9) Про це, Гейстінґова знана Енциклопедія Релігії і Етики (анг.) зауважує:

“У першій церкві поширювався погляд, що війна є зорганізоване лукавство з яким ні церква, ні послідовники Христа не могли мати нічого спільного”.⁹⁷

Також відомий церковний історик Ц. Й. Кадю писав:

“Перші християни вірили Ісусові, і розуміли його вкорінення лагідности та неопір у буквальному змісті. Вони близько єднали свою релігію з миром; вони сильно осуджували війну через її пролиття крови; вони пристосовували до себе пророцтва в Старому Заповіті, які передсказували перемінення воєнної зброї в сільські прилади. [Іс. 2:4]; вони визнавали, що їхня політика була відплачувати добром за зло і поборювати лукавство добром”.⁹⁸

Отже перші християни шанували Ісусову науку; вони дійсно застосовували її в своєму житті. І вони не шукали “викруту”, сперечаючись, що Христос не забороняв комусь ставати вояком. Німецький протестантський богомол Петро Майнголд писав:

“Хоч Новий Заповіт нічого не каже відносно того чи християнам годиться бути вояками і чи вони мусять відступати від війська коли стануть християнами, то стародавня церква вибирала свій стан у цій справі. Бути християнином і в тому самому разі вояком вважалося неможливим”.⁹⁹

І це не є заключення лише якогось одного історика; це є загальна погодженість. Історики знаходять, пояснює Перша Церковна Історія, що “служба при імперіялістичному війську є непримиренна з християнським віруванням . . . вона порушувала накази Христа і цілого духа Євангелії”.¹⁰⁰

Отже, що ж це відвертало перших християнів від воювання і вбивання? Це була їхня релігія, твердо заснована на науці Слова Біблії!

Продовж більше як сто років Християнство затримало цей стан не брати участи в світських війнах. Професор Роланд Г. Бейнтон зауважив:

‘‘Від закінчення доби Нового Заповіту до 170-180-их роках немає ніякого доказу, що християни служили при війську. . . . ми маємо перше свідоцтво, що християни служили при війську, в так званому Страшному Легіоні під Маркусом Ауреліюсом у 173 р. по Хр. Від того часу досі доказ, що християни служили при війську збільшується ”.¹⁰¹

Але приблизно у 313 р. З.Д. відбулася велика зміна. Пояснює один історик: “Церква з’єдналася з імперією, і вже не могла виступати протії війни. Все більше і більше християнів почало служити при війську”.¹⁰² Тоді Ісусові науки були занедбані. Відступництво вже було прийшло.

Перші християни і моральність

Перед цим відступництвом, Ісусові послідовники наслідували біблійну науку в кожній точці свого життя. Спонукані любов’ю до Христа і мавши віру в Його слово, перші християни дійсно відкидали розпусту, перелюб, мужоложство, говорення неправди, крадіж і кожну форму безчесности. Історик Іван Лорд каже:

“Правдиві перемоги Християнства можна було бачити у тому, що воно робило добрих людей із тих, що дотримували його науки. . . . Ми маємо багато свідоцтва про їхнє невинне життя, про їхні бездогані моралі, про їхнє добре горожанство, і їхнє християнське милосердя”.¹⁰³

У першому і другому столітті Християнство вело людей до миру і моральности. Але, що сказати про сьогодні? Тому що церкви вже покинули Христові науки, то чи це значить, що немає релігії, яка дотримує їх?

Свідки Єгови—Сьогоднішні правдиві християни?

Енциклопедія Канадіяна (анг.) зауважує: “Праця Свідків Єгови є відживити і наново заснувати перше Християнство, яке практикували Ісус і його учні за першого і другого століття нашої доби. . . . Вони усі є брати”.¹⁰⁴

Чи це дійсно правда? Коли народи воювали в Другій Світовій Війні, чи Свідки Єгови корилися Христовій науці “любити один одного” і залишатися “миротворцями”?

У кожній країні де б вони не жили, Свідки Єгови не нарушували Христової науки. “Свідки Єгови дотримують строгий нейтралітет у часі війни”, зауважила Австралійська Енциклопедія. “Це довело до відібрання права цієї організації в Австралії в січні 1941 року”.¹⁰⁵ Подібні заборони були застосовані по інших країнах. Навіть у Сполучених Штатах тисячі Свідків засилали до в’язниць тому, що вони відмовилися брати участи у війні. Хоч Свідки Єгови особисто беруть цю сторону, то вони не перешкоджають урядам під якими вони живуть. Вони не розказують іншим, що вони повинні або не повинні робити в таких справах сумління. Кожний повинен робити своє власне рішення.— Гал. 6:5.

У Німеччині, Гітлер переслідував Свідків Єгови, кидаючи їх у концентраційні табори. Недавня книжка, заснована на неопублікованих Нюрмберґських документах, пояснює чому:

Вони відмовлялися вживати німецький привіт [салютувати до Гітлера], брати участь у яких-небудь народних соціалістичних або державних справах і служити при війську”.

‘‘Засновуючи свої причини на біблійному наказі, вони не служили при війську, щоб воювати навіть проти ворогів держави. . . . не було дивно, що спеціяльний закон був запроваджений у серпні 1938 р., кажучи, що відмова або підбурення не служити при війську малося карати смертною карою”.¹⁰⁶

Коли Друга Світова Війна почалася, то Свідків по німецьких концентраційних таборах запрошували охочо служити при війську. Автор, який сам був у таборі у Бухенвальді протягом війни, каже:

“У Бухенвальді поставили цю пересторогу перед Свідками 6-го вересня 1939 р. Перше, начальник Родел наказав їм: ‘Ви знаєте, що вибухнула війна і що німецький народ є у небезпеці. Нові закони входять у силу. Якщо хтось із вас відмовиться воювати проти Франції або Англії, то ви всі мусите вмерти!’ Дві СС компанії озброєні повною зброєю взяли своє місце перед брамами, Ані один Свідок Єгови не відповів на поклик начальника воювати за Німеччиною”.¹⁰⁷

Хоч в цьому випадку начальник не дотримав своєї погрози, то іншими часами такі погрози були виповнені. По суті, тисячі Свідків у Німеччині залишалися вірні Христовій науці до самої смерти, так як перші християни робили. Й. С. Конвей зауважив це, і наводить гостру протилежність між Свідками Єгови та церквами:

“Не менше як третя частина всіх послідовників мали загубити своє життя, тому що не хотіли приєднатися або йти на компроміс. Протилежно до поступливости більших церков, Свідки Єгови дотримували свою постанову до точки фанатизму, Такий опір був дуже рідко”.

“Жодна інша секта не показувала такої постанови у лице повної сили жахливостей Гестапівського тероризму. Справді, багато менших груп, знаючи своє безсилля, старалися купити свою незалежність теплим визнанням підтримки політичних намірів нової Німеччини”.¹⁰⁸

Навіть церковні провідники признавали, що це Свідки Єгови дотримують Христові науки. Мартін Ніомолер, славний протестантський провідник у Німеччині перед і після Другої Світової Війни, писав:

“Можна поправді пригадати, що християнські церкви продовж усіх віків, погоджувалися благословити війну, війська і зброю, і що вони молилися дуже нехристиянським способом за знищенням своїх ворогів.

“Все це є наша вина і наших отців, але не Божа. І подумати, що ми, християни сьогодні соромимося перед тією так званою сектою серйозних учнів Біблії [Свідків Єгови], які сотками і тисячами пішли до концентраційних таборів і вмирали тому, що відмовилися служити у війні і не хотіли вбивати людей”.¹⁰⁹

Крім дотримування Христової науки про любов і мир, Свідки Єгови також є добре знані за своє зразкове моральне поводження. Наприклад, стаття у видавництві Південної Африки Personality зауважила: “Здається, що Свідки Єгови, переповнені добрими характерними рисами є майже цілком вільні від зла”.¹¹⁰ Журнал Шведської церкви також похвалював їх за їхню “високу моральність”.¹¹¹ Справді, як протилежні й інші вони є від церков по яких неморальність аж кишить!

Причина такого гарного морального поводження, яке інші зауважують між Свідками Єгови є їхнє дотримування біблійної науки. Вони не прощають, ані похвалюють ніякої форми неморальности, так як церкви сьогодні роблять. Вони виключають від їхньої громади всіх тих, які намагаються практикувати злочин, так як робив це християнський збір.— 1 Кор. 5:11-13.

Чи б ви хотіли товаришувати з особами, які справді живуть згідно науки Божого Слова? Біблія передсказала, що сьогодні буде існувати організація таких осіб. Вона каже: “І станеться на кінці днів . . . підуть численні народи та й скажуть: ‘Ходіть та зберімось на гору Господню [Єгови], до дому Бога Якового, і доріг Своїх він нас навчить, і ми підемо стежками Його!’“ Про цих людей, пророцтво далі каже: “І мечі свої вони перекують на лемеші, а списи свої — на серпи. . . . І більше не будуть навчатися війни”.— Іс. 2:2-4.

Які ж то люди виконують усе це сьогодні? Певно, що не церкви так званого Християнства, ані релігії поза так званим Християнством. Це є Свідки Єгови! Вони наслідують приклад перших християнів. Їхня релігія є твердо заснована на Божому Слові, Біблії, і справді веде їх до миру і моральности. Але світова релігія не виконує Божої волі. Вона не провадить людей до миру і моральности. Отже, що станеться з нею?