Чи Буддизм є шлях до освітлення?
БУДДИЗМ розвився в Азії, і більшість його прихильників ще живуть на тому континенті. Але зацікавлення в науці буддизму тепер збільшується і по інших частинах світу. Багато вважають його бути шляхом до “освітлення”.
Буддизм є заснований на особі і науці Сіддгарта Ґаутама, який став знаний як “Будда” (що значить “Освітлений”). Сіддгарта народився в індійській царській родині в Індії шостого століття перед З.Д.
Ще за молодого віку Сіддгарта став стурбований фактом, що хвороби, страждання, старший вік і смерть є пересічна доля всіх. Він постановив покинути своє царське оточення і стати мандрівником шукаючи правди.
Продовж шістьох років Гаутама практикував крайнє самозречення, У цьому часі він вів розмови з багатьма вчителями й філософами, але не діставав задовільних відповідей відносно того, чому життя було таке повне неприємностей. Що ж тепер він мав робити?
Ґаутама виріс як індус і був добре обізнаний з йога, що включає вправи через глибоке задумування. Він вирішив шукати за правдою через міркування. Для цієї цілі він сів під великим фіговим деревом під назвою бо. Тут, він каже, на нього найшло освітлення, роблячи його Буддою.
“Освітлення” про що?
А про що Будда був освітлений, що привабило так дуже багато послідовників із бігом століть? Щоб відповісти на те питання, перше треба застановитися над історією людей в Індії за шостого століття перед З.Д.
Вчений Буддистського писання, професор Т. В. Рис Дейвидс, каже:
“Країна була політично розколена на різні маленькі князівства, над якими володіли у більшості малі тирани, які не цікавилися громадськими справами. . . . Вигідна наука про переселення душ задовольняла нещасних осіб, що їхнє горе було природним наслідком їхніх власних вчинків попереднього життя, і, хоч у цьому житті їх не було можливо відвернути, то через теперішнє добре поводження можна позбутися її у майбутньому житті. [Вони] надіялися на кращу долю в наступному народженні”.
Наука про переселення душ після смерти впливала на самого Будду. Він розвів складну філософію навколо цієї науки. На загал, буддисти вірять, що переродження може відбутися в п’ятьох різних ступнях: (1) у пеклі (у них є вісім гарячих пеклів, вісім холодних та інших менших пеклів); (2) у тварину; (3) у “прета” (дух з малим ротом і великим животом, якого мучить спрага та голод); (4) у людину; (5) у бога. Певно, що різні групи можуть ставити цей список цих різних “станів” в іншому порядку. Таким чином, Будда вірив, що всі речі безперестанку переходять через цикли, змінюючись від одного стану до другого стану. Він вірив, що не було нічого постійного. Будда висловив свій погляд на життя ось як:
“Народження є страждання; занепадання є страждання; смерть є страждання; смуток, плач, біль, горе і розпач є страждання; не дістати того, чого людина бажає є страждання”.
Будистське освітлення має до діла з втечією від цього безкінцевого цикла новонароджень. А як це є можливо?
Це приходить через признання “Чотирьох Благородних Правд”, яких можна ось як підсумувати: (1) Усе живе є боляче; (2) Страждання приходить через жадобу або бажання; (3) Коли бажання минає, тоді приходить звільнення від страждання; (4) Спосіб, яким можна звільнитися від страждання є через наслідування Благородного Вісімкового Шляху, що складається з чотирьох моральних правил — правильної мови, зусилля, поводження і праці — і з чотирьох розумових наук — правильні погляди, надії, уважність і міркування.
Отже за мисленням Будди, це бажання сполучує особу з ланцюгом переродження. Щоб втекти від цього ланцюга треба придушити всі бажання, що є приємні для почуття. Всі жадоби до життя так, як ми знаємо їх, треба придушити. Міркування почали вважати як засіб для здійснення тієї мети.
Шлях до нірвани
До розмірковування, яке він радив треба було зосереджувати всю свою увагу на якусь одну річ, на якусь частину тіла або на фразу чи загадку. З часом розум випорожнюється від всіх інших думок, почуття й уяви. Через таке розмірковання дехто розвив “надлюдські риси”, або здібності, включаючи легковажність, здібність кидати свій образ до якогось далекого місця або передавати думки на віддаль. Кажуть, що розмірковуюча особа може приступити до такого ступня, що стає байдужа до болі або приємностей і вже не бажає життя або його приємностей. В цьому стані, кажуть, що їй не треба переродження. Вона вже досягнула стан Нірвани. А що це значить?
Професор Санскріт Волтер Е. Кларк пояснює, що Нірвана є стан, якого “неможливо досягнути або пояснити людським знанням або словами”. Він є “цілком інший від усяких речей знаного світу”. Чи це подобається вам? Чи стан у якому ви не є свідомі про життя або не хочете жити поможе вам подолати проблеми життя?
Чи буддизм задовольняє людські духовні потреби?
Людина має природну потребу поклонятися Богові. Тому то у ній завжди була якась форма релігії. Чи Буддизм може задовольнити людські духовні потреби? Чи він може пояснити звідки всесвіт появився, як життя появилося на землі, чому існує зло і чи воно колись закінчиться?
Про початок всесвіту, Будда сказав: “Початок всього існування є неможливо збагнути і початок людей, яких закривають неуцтво та захоплення пожадливостями є неможливо пояснити”. Буддистські писання показують, що всесвіт появився з розсіяної матерії колишнього всесвіту, який розпався. З часом буддисти сподіваються, що теперішній всесвіт також розпадеться і з нього появиться новий.
Спеціаліст Зен Буддизму Дайсетц Т. Сузукі підкреслив:
“Для нас Східних мешканців. . . немає Бога, немає творця, немає початку речей, немає ‘Слова’, немає ‘Лоґоса’, немає ‘нічого’. Західні мешканці будуть казати, ‘Все це дурниця! Абсолютно неймовірно!’ Східні мешканці відповідають: ‘Ви кажете правду. Так довго як буде “мислення”, то неможливо відвернути утруднення або безодню безглуздя’ ”. [Курсив наш]
А яке ви тепер маєте почуття відносно всього цього? Чи хочете вірити в щось, яке признають бути “дурниця”, якщо особа вживає свої сили мислення? З вашого власного досвіду, чи ви знайшли, що мислення доводить лише до “труду або бездонної безодні безглуздя”? Чи ви будете мати більшого успіху з проблемами життя коли перестанете мислити? Чи це є дійсне освітлення казати, що немає Творця і вірити у недоказану теорію про еволюцію? По суті, така філософія ніколи не може задовольнити ваших духовних потреб, вона навіть не могла задовольнити потреб послідовників Будди за стародавніх часів.
Професор Альберт С. Ґеден пояснює:
“Людське прагнення якогось ідеалу або ідеальної любови і поваги було засильне. . . . Це бажання досяглося і було задоволене обожанням (після його смерти) [Будди]; . . . З ним наново внесли індуські божества, або важніші та більш популярні. Але вони завжди були другорядними або меншими у силі та прикметах Будди. Таким чином система теорії в одного Бога розвилася в практичне багатобожжя”.
На початку Загальної Доби почали появлятися образи Будди. Прості місця для поклоніння Будди перемінили у дуже шикарні та складні храми. Деякі з цих храмів також містять образи індуських богів Вішну, Сіва і Ґанеша. Тому, що Будда не освітив своїх послідовників про Бога це лишило порожнечу, яка наповнилася його власним обожанням і прийняттям богів та практик інших релігій.
А що сказати про провід на щоденне життя? Буддизм має деякі моральні правила. Наприклад, у них є “п’ять правил”, щоб не вбивати, не красти, не чинити перелюбу, не говорити неправди і не впиватися. Але лише моральні правила не вистачають. Людям треба вірогідного проводу, щоб робити щоденні рішення. А куди багато буддистів звертаються за таким проводом? Професор Л. А. Ваддел зауважує:
“Більшість так званих буддистів звертаються до чарів, щоб рішати справи майже всіх щоденних справ, як і у великих добах життя — народження, одруження і смерть,— або в часі хвороби. . . . Бірманці, які є [консервативного] типу ‘Південного’ Буддизму, є приковані до гороскопів та чарівництва”.
Буддистам, так як усім іншим, треба духовного проводу. Тому, що їхня філософія не наповняє тієї потреби, вони звертаються до чарів.
Що сказати про надію на майбутність?
Чи буддизм дає якусь надію на майбутність? Буддисти ділять добу еволюції і знищення всесвіту на чотири “незліченних” періоди. Будда говорив про довжину одної з цих добів в слідуючий спосіб: “Припустім, що кожних сто років міткальна завіса доторкнеться залізної гори; то та гора буде знищена перед закінченням незліченної доби”. Після чотирьох таких “незліченних” добів цілий цикл знову починається. Отже, за буддистським переконанням, зло і страждання завжди існували і будуть вічно існувати, як частина відновляючих світових циклів.
А що сказати про Нірвану, як надію? Це є так само під питанням. А чому? Тому що Нірвана має представляти те, що хтось уже прийшов до кінця циклів переродження. Деякі буддистські монахи навіть спалювали себе на смерть, щоб не вернутися назад у цикл переродження. Але якщо особа не народжується наново, то що стається з нею? Будда вважав це, як одно з “питань, які не хиляться до повчання”. Він сказав:
“Я не роз’яснив, що святий існує по смерті; я не пояснив, що святий не існує по смерті; я не пояснив, що святий існує або не існує по смерті; я не пояснив, що святий існує або не існує по смерті”.
Іншими словами, Будда не дає ніякого освітлення про майбутні надії навіть будистському “святому”, нічого вже не згадуючи про безнадійний стан більшости з мирян, які мусять переносити безчисленні новонародження.
Джерело буддистської науки
Віра Будди, що переродження і вчинки особи в одному житті впливають на її наступне життя, походить від індуїзму. Звідти також походять його ідеї про міркування і Нірвану. А як ці індуські науки почалися?
Енциклопедія Британіка (1952 р. видання) зауважує: “Релігія [Індії] не є заснована на чомусь цілком індійському, але на стародавніх світових вірувань”. А як ці “стародавні вірування” почалися в Індії? Вілям Г. МекНіл пояснює в Початок Заходу (анг. мові):
“Торговельне споріднення між Месопотамією, а Індуською Долиною ще від [третього тисячоліття перед З.Д.] . . . натякає, що сумеріяни відігравали ролю в першому періоді індуської цивілізації. . . . Морський дотик із сумеріянами міг постачити готові зразки і ідеї, яких індуський народ міг пристосувати до особливостей своєї культурної традиції”.
Цікаво зауважити, Свята Біблія показує, що Месопотамія була центром від якого цивілізація поширилася після замішання людських мов, через непослух до Бога в третьому тисячолітті перед З.Д.— 1 Мойс. 11:1—9.
Безперечно, наука про переродження справді походить від науки про безсмертність душі. Цікаво Біблія кидає світло на початок тієї науки.
У Біблії слово “душа” відноситься до всього дихаючого створіння, чи то комахи, пташки, риби, тварини чи людини. Біблія показує, що душа є ціле твориво, а не щось нематеріяльного відмінне від тіла. Тому то, при Його творінні, Біблія каже, що ‘перша людина (Адам)’ не дістала душу, але “стала людина живою душою”.— 1 Кор. 15:45; 1 Мойс. 1:20—28; 2:7.
Так як показує книга Перша Мойсея, найдавніша історія про початок людини, Бог наказав Адамові не їсти плоду з одного дерева. Якщо б він не послухав, то Бог сказав, що Адам ‘напевно помре’. (1 Мойс. 2:15—17) Чи це значило, що перша людська душа може вмерти? Так, бо пізніше пророк Єзекіїль пояснив: “Душа, що грішить — вона помре”. (Єзек. 18:4) Згідно з Біблією, то нічого духовного не залишається по смерті тіла.— Побачте також Псалму 146:4; Екклезіястова 9:5, 10.
Проте, противник Бога, якого Біблія називає Сатана Диявол, суперечив Богові і сказав: “Умерти — не вмрете”. (1 Мойс. 3:1—5) Але Адам помер. (1 Мойс. 5:5) Так то “жива душа” померла, і всі людські душі, які походили від нього також вмирали дотепер.
Вживаючи тих, що практикують буддистське міркування, Сатані та його демонам дуже легко далі поширювати неправду про пережиття після смерти, яка походить від Вавилону. Випорожнюючи свій розум від всіх свідомих думок, ці особи тоді відкривають себе до демонського впливу. Тому то часами такі особи виявляють надприродні розумові і фізичні здібності. Але, чи вони дійсно користають коли викривають себе до демонського впливу? (Зауважте принцип у Матвія 12:43—45.)
Ніякого правдивого освітлення не може прийти з системи, яка є заснована на неправді й що заохочує вплив лукавих духів. Біблія показує, що правдива надія для мертвих не є переселення душі, але воскресення. Ісус Христос обіцяв: “Надходить година, коли всі, хто в гробах — Його голос почують, і повиходять”. (Ів. 5:28, 29) Так, більйони осіб будуть знову жити, як особи, під праведними обставинами саме тут на землі. Це не є марна обітниця. Ісус показав правдивість цього, коли сам воскресив принаймні три особи.— Луки 7:11—17; 8:40—56; Ів. 11:1—40.
Біблія також говорить правду про початок землі і людини, як лукавство почалося і як Бог закінчить усе людське пригноблення у цьому поколінні. Чи б ми хотіли краще познайомитися з цією надією? Свідки Єгови будуть раді помогти вам зробити це.