Місіонери приносять Добру Новину до цілком нових околиць
57-ИЙ клас Ґілеад Біблійної Школи Вартової Башти складався лише з двадцять п’ятьох студентів. Однак, на закінчення школи в Квінс, місті Нью-Йорк, в неділю 8-го вересня зійшлося коло 2.000 родичів і знайомих? А чому таке велике зацікавлення такою маленькою групою?
Це тому, що коло 5.000 студентів Ґілеад вже так багато зробили від її заснування в 1943 р. Ці студенти служать за місіонерів і дуже поширювали працю свідків Єгови, а особливо відчиняючи нові поля по віддалених околицях світу.
У багатьох країнах південної Америки, Азії, Африки і по сотнях морських островах не було свідків Єгови перед тим як почали висилати місіонерів цієї школи в 1943 р. Як приклад плодотворности їхньої місіонерської праці, лише в п’ятьох країнах Південної Америки тепер є більше як 30.000 дієвих Свідків.
Про цю гарну роботу місіонерів, які попереджували цих студентів, пригадували різні вчителі та інші промовці в їхніх словах поради. Н. Г. Норр, президент школи, заохочуючи їх показав, що в оголошуванні доброї новини вірні місіонери ‘працюють разом із Богом’.— 2 Кор. 6:1.
Добра новина виробляє праведних християнів
Місіонер виконує роботу “євангелиста”, себто є вісник доброї новини Божого царства через Ісуса Христа. І справді це є добра новина, бо вона звіщає про уряд, який буде володіти землею тисячу років, щоб привести людству здоров’я, життя і досконалість.— Об. 20:4—6; 21:3, 4.
Ця правдива добра новина виробляє правдивих християнів. Вони не є “рисові” християни “куплет” матеріальними речами, як то називається тих, що віддають своїх дітей, щоб місіонери так званого Християнства виховували їх за їжу. Ті, що чують добру новину дістають духовну поживу. Вони знають, що є куплені кров’ю Ісуса Христа. (1 Пет. 1:18, 19) Часто від дуже зіпсутих, ідольських звичаїв вони перемінюються в чистих, чесних, Бога-боячих осіб, і вони тоді звіщають іншим добру новину.— Кол. 3:5—10.
Забезпечення і вимоги
Місіонерам, яких висилає урядова установа свідків Єгови, постачається ‘місіонерський дім’, включаючи обіди і маленьку грошову допомогу. Вони присвячують 150 годин або й більше кожного місяця звіщати добру новину від дому до дому і провадити Біблійні студії з тими, що хочуть навчитися про Бога і Його наміри. Вони не сподіваються, щоб люди приходили їм служити. Вони служать людям.
По деяких місцях місіонерів призначається підкріпляти вже існуючі збори. Декотрих висилається як подорожуючих вісників. Але це в території де ще ніколи не проповідувалося доброї новини, що найбільше випробовується їхнє бажання помагати людям.— Рим. 15:20, 21.
Проповідуючи по мікронезьких островах
Досвід одної місіонерської пари призначеної до Мікронезької групи островів показує, яка місіонерська робота може бути. Цей досвід також показує, що Бог підтримує таку роботу.
Прибувши до своєї території ця пара знайшла хату, яку вони найняли в оренду за свій ‘місіонерський дім’. Там не було модерних вигод — лише газолінова лампа і пічка, дощева вода, яка зливалася до великих бочок, назовні туалет і тижнева поштова обслуга. Паразити, яких не бракує по тропічних дільницях треба було стало контролювати пастками, кропленням і сітами від комарів.
Вони не мали ні підручника, ні словника, щоб навчитися нової мови. Проте, вони дуже раділи, коли знайшли, що Християнські Грецькі Писання (або, Новий Заповіт) і Псалми були переложені на місцеву головну мову.
З допомогою проповідування від хатини до хатини і через коротенькі виписані проповіді та при допомозі людей вони помало навчилися мови. Це зробило дуже добре враження на людей, коли “чужинці” відвідували їхні доми. Вони не були призвичаєні, бо місіонери релігій так званого Християнства не робили цього.
Ці місіонери мешкали під дуже примітивними обставинами і мусіли переносити небезпеки від моря та землі, коли відвідували різні острови, але вони зазнали велику нагороду. Починаючи проповідувати в 1965 р. то вони вже розпочали збір у 1968 р. Вони збудували гарну Залю Царства з дерева і морського піску. У 1971 р. збір уже був міцний так, що міг доглядати себе і сусідні острови, отже місіонери тоді отримали нове призначення. У 1973 р., там було вже більше як сто вісників проголошуючи добру новину по цій групі з двох гористих і вісім маленьких коралових островів порозкиданих на обширі 162 квадратних миль Тихого Океану.
Досвіди інших місіонерів різняться так як і країни по яких вони працюють. Місіонер у Вест-Індії відвідав маленький острів. Там не було ні готелів, ні гостиниць. Після довгого шукання з часом він знайшов порожню кімнату і військове ліжко. В маленкій крамниці він купив сир, коржики і чай. Отже на сніданок він їв сир і коржі з чаєм, на обід сир і коржі, а на зміну, холодну воду. (На острові не було електрики, лише холодильники, які працювали керосіном.) На вечерю він знову вертався до сира, коржиків і чаю.
Люди на цьому острові, хоч визнавали Християнство, дуже відносилися холодно до місіонера. Але проповідуючи від дому до дому він вирішив читати кільком жінкам Біблійний вірш з книги до Євреїв 13:2. Там каже: “Не забувайте любови до приходнів, бо деякі нею, навіть не відаючи гостинно були прийняли ангелів”. Місіонер зауважив, що цей вірш робив велике враження на них.
На протязі решта днів того тижня кілька осіб принесли місіонерові кілька обідів, більше ніж він міг з’їсти. Ці звичайні люди не хотіли, щоб їхнє привлащення Християнства було лише на показ.
На іншому маленькому острові мешканці були інші. Вони дуже оціняли духовну поживу і її потребу. Вони пильно слухали як місіонер проповідував. За три дні, він доручив багато Біблійної літератури, і отримав двадцять три передплати на журнали Вартова Башта і Пробудись! Цим способом вони будуть регулярно діставати добру Біблійну інформацію аж поки місіонер знову не вернеться до них.
Таким чином, через добру роботу місіонерів, ті, “кому не звіщалося про Нього [Христа], побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють”.— Рим. 15:21.
[Ілюстрація на сторінці 15]
П’ятдесят-сьома класа Біблійної школи Ґілеад
(1) Davies, M.; Davis, L.; Moy, J.; Cairns, D.; Wentworth, S.; Alderson, R.; Lange, H.; Wierutsch, G. (2) Parczany, D.; Davis W.; Tewolde, G.; Candee, L.; Wentworth, J.; Alderson, P.; Krenicki, B.; Wierutsch, H. (3) Lange, P.; Pijanowski, R.; Krenicki, J.; Faller, A.; Cairns, J.; Davies, E.; Burton, J.; Knaack, T.; Grafton, R.