Розпачливе шукання цілі життя

ЗВІДКИ я взявся? Чому я є тут? Яка є дійсна ціль життя? Я глибоко задумувався над такими питаннями. І якось не міг забути слів, які дуже заохочували мене далі шукати: “Шукайте, і знайдете”.

У зусиллю знайти відповіді на ці мої питання, я почав брати психологічно впливаючі наркотики, щоб відкрити свій розум до більшої прозорливости. Я також почав вглиблюватися в Східні релігії. Такі дослідження переконали мене, що в нас є безсмертна душа, яка залишається по смерті фізичного тіла.

Приймаючи цю віру, я знайшов, що науки деяких релігій були доречні, що ми колись жили, але як інші люди. Наші душі, згідно з цією наукою, були перевтілені. Я цікавився знати про моє колишнє життя, і мене переконали, що вживання наркотика ЛСД поможе мені в моїх дослідах.

Після вживання наркотиків, то щось завжди притягало мене до дзеркала де я довгий час дивився в зіниці моїх очей. Під впливом наркотика, зіниці очей побільшувалися майже до такого самого розміру, як радужна оболонка. Після багатьох хвилин такого напруженого спостереження, мені почали привиджуватися те, що я вірив були мої колишні втілення. Наприклад, я бачив себе як злого воєвода, і самолюбного диктатора відповідального за смерть тисячі людей.

Одного разу дивлячись на таку лукаву особу в дзеркалі, я почув голос, що казав: “Ти мусиш постраждати за ці злодіяння, яких ти вчинив!” Це дуже настрашило мене.

Наслідком цього я відчував, що був призначений страждати і вмерти, і тоді знову страждати в наступніх перевтіленнях. Як я хотів відвернути таку долю! Але як я міг заперечити те, що бачив і чув коли дивився в дзеркало? Інші знайомі також повірили в перевтілення через подібні досвіди, бо також казали, що “коли побачу, то повірю”.

Я відчував, що знаходжуся в дуже страшному стані, з якого не було виходу. Однак, далі шукав, подорожував до далеких місць і шукав поради у відомо мудрих людей. Зрештою, ставши дуже пригнічений, я старався відібрати собі життя.

Тоді щось сталося, що цілком змінило мій погляд. Розпач обернулася в надію. А чому? Подробиці мого шукання цілі життя можливо поможуть вам зрозуміти.

Шукаючи за чимось

Я народився в Едмонтоні, яке є досить велике місто у західній Канаді. Мої родичі дуже рідко коли ходили до церкви. І кілька разів, що я ходив, то дуже розчарувався. Навіть ще за юнацтва я задумувався над ціллю життя, але церква не постачала відповідей.

Я покинув вищу школу з одинадцятого класу і розпочав маленьке власне підприємство — направляти порцеляну. Тоді мені було лише шістнадцять років, але я мав досить добрий фінансовий успіх. Проте, за рік я став дуже незадоволений і почав шукати чогось іншого.

Здавалося, що гиппі мали щось нового, і вони почали дуже швидко множитися в 1960-их роках. Отже я вирішив “зникнути” з установи і втягнутися в щось “значне”. За короткий час я змінився на довговолосого гиппі. Наркотики стали великою частиною мойого життя.

Після кількох місяців уживання ЛСД і марівани я став переконаний, що “вище” суспільство, суспільство в якому всі залишаються під впливом наркотиків, була відповідь до людських проблем. Мені здавалося, що гиппі були діти “любови”— повні миру і щастя.

Вірячи, що в наркотиках лежала відповідь, я почав постачати їх іншим. Я також дав собі слово мати справу лише з наркотиками, які впливають на розум, а не з тяжкими, що перемінюють тіло в наркомана. Я вірив, що через ці наркотики можна набувати освітлення.

Грішми, яких я заробив в часі мого підприємства, я купував багато наркотиків. Знаючи, що це було незаконно і що мене могли засудити на багато років до тюрми, я рискував. Я наймав консервативних дівчат переносити мені наркотики й постановив, що сам безпосередньо ніколи не буду продавати їх. Незабаром я заробляв коло 2.000 доларів на тиждень.

Гроші не були моєю ціллю. Я дуже цікавився дістати знання про ціль життя, але здавалося, що наркотики не помагали мені.

Шукаючи в Східних релігіях

Я почав досліджувати Східні релігії, відкладаючи багато часу читати про чарівництво, астрологію, ворожбитство, Ай Чіньґ, Буддизм та інші Східні вчення.

Бувши переконаний, що душа переживає смерть, я взяв дозу ЛСД сім разів сильнішу від звичайної, у надії заглянути в мою минувшину. Це тоді я бачив видіння, які як я думав походили з мого колишнього життя і чув голос, який казав, що я був зловісний душогуб.

Цей страшний досвід зазначив поворотну точку мого життя. Від того часу я не міг знайти спокою. Я не міг зрозуміти чому я був такий злий. Щоб зрозуміти чому, я вирішив найняти індуського духовного порадника, який міг навчити мене глибших справ життя.

Подорожі до далеких місць

На початку 1970-их роках я обголив собі голову і полетів до Індії. Перше я пішов до Бодг (Буддг) Ґая, де кажуть, що Будда дістав своє освітлення. Тут я зустрів французького індуса на ім’я Іван, який був дуже заглиблений в Східну ідеологію. Він був моїм першим духовним порадником.

Разом ми мандрували до Срінаґар, Бенарес, Катманду і багато інших місць. Іван навчив мене основ індуської віри. Я змінив спосіб і вигляд свого життя. Я жив так як мільйони індійців і носив східний одяг. По своїх подорожах ми часто зустрічали святих індусів та тих, що практикували йоґу і слухаючи їхніх оповідань ми курили марівану разом із ними.

Після чотирьох місяців подорожування Іван вирішив, що я повинен робити більший поступ, отже треба було найняти більше досвідченого порадника. Проте, я не був задоволений індуською вірою. Тому пішов у Дгармсалу, де мешкали тібетські Далаї Лама і Високий Ламас.

Тут був монастир де інші Західні студенти вчилися про тібетський буддизм. Я вирішив пристати до них. Одначе, я дуже захворів на дизентерію. Тому змінив свої плани і рушив до Європи шукаючи кращого лікування.

Прибувши до Греції я пішов до шпиталю. Я важив лише сто фунтів і був дуже хворий. Але незабаром я видужав і поїхав у Голландію.

Глибше втягнення в спіритизм

Виїхавши з Індії я думав, що вже більше не буду приймати участи в спіритизмі. Але я помилився. У Голландії я зустрів індонезького чоловіка з надприродними силами. Він сказав, що був індуський духовний порадник і я взяв його за вчителя. Через нього духи чинили такі вражаючі речі, як відгадування чиїхось думок, передбачення, передавання думок на віддаль і гіпнотизм. Незабаром я став цілком довіряти йому, тому що він здавався мені такий мудрий. Я став переконаний, що духи справді існували, тому що бачив доказ їхньої сили.

Мій вчитель пропонував мені таку силу, кажучи, що мав зв’язки з духами. Але я не шукав сили. Я лише хотів взнати ціль життя, і казав, що перше мушу знати про це.

Одначе, це не задовольняло його і він старався знеохочувати мене. Він пригадував мені те, що я кілька років тому бачив у дзеркалі під впливом ЛСД. Він сказав, що в цьому житті мушу переносити все зло, яке я посівав у минулих перевтіленнях. Він так укорінив цю думку в моєму серці що я не міг забути про неї. Я відчував, що духи стало переслідували мене і я був завжди під жахом, переляканий і збентежений.

На початку 1971 р. я покинув цього вчителя і пристав до Гаре Крішна Святині в Амстердамі, і знову обголив собі голову. Щоденно я досліджував Бгаґавад Ґіта і годинами декламував Гаре Крішна мантра (молитву) у надії, що вони очищать мою душу і дадуть мені полегшення від духів. Замість покинути, вони стали ще більше переслідувати мене. Часами я просив смерти і ніколи більше не народжуватися — розійтися в ніщо.

Усе моє шукання було марне. Багато з цих Крішна поклонників були самолюбні, і дуже мало потішали мене. Отже, весною 1971 р., я вирішив вернутися назад до Канади.

Немає полегшення вдома

Вернувшись до дому, я був дуже радий побачити свою родину. Але я виглядав дуже дивний для них. Я зустрів свого брата перший раз за рік часу. Він також дуже змінився.

Перед тим як я виїхав до Індії, то я розказав йому про перевтілення і він також дуже заглибився в такі дослідження. По суті, він тепер вірив, що в колишньому житті був ангелом, і що в теперішньому стані вернувся до землі помогти людству з світовими проблемами. Він діставав ці “відкриття” під впливом ЛСД.

Я відчував, що духи далі переслідували мене. Вони так мучили мене, що я думав захворію психічно. Я був настрашений. Розпачливо я шукав виходу. Моє пригнічення погіршало, і я тижнями навіть не усміхався. Наостанку, я кілька разів старався поповнити самогубство.

Десь у тому часі я зустрів Дейлу, яка також брала наркотики і мала дотик із духовними силами. Ми мешкали в Едмонтоні коли щось сталося, що справило мене до відповідей, яких я шукав.

Основа на надію

Це сталося одного ранку в червні 1971 р. Дейл і я курили марівану, коли нас відвідала пані середнього віку. Вона говорила стисло і коротко, бо я думав, що занюхала наркотик, якого ми курили. Вона говорила про Бога і що Він мав любий намір заснувати царство, щоб поблагословити людство. Те, що вона сказала не зробило таке дуже велике враження на мене, як її щире відношення, її бажання допомогти мені. Вона дала нам журнали Вартова Башта і Пробудись! за десять центів, і я взяв їх.

Її щирість справила дуже велике враження на мене і я почав читати один журнал. Повільно чудове почуття почало приходити до мене; я став почувати полегшення. Чому? Бо перший раз відчув, що була надія.

Журнал говорив про Боже царство, про яке пані згадувала. Він пояснював, що під володінням Царства люди не будуть страждати. Але те, що на мене дійсно зробило велике враження був факт, що всі особи мали нагоду користати з благословенства Божого царства, без різниці, які помилки вони колись робили.

Що за чудова думка! Це значить, так як я розумів, що любий Творець не буде винити мене про огидні вчинки, яких я думав колись чинив у попередньому житті. Ви не можете уявити собі моє полегшення! Я постановив дальше дослідити.

Один журнал оголошував книжку Правда, Що Веде До Вічного Життя. Я виповнив купон і був готовий кинути його на пошту. Але довідавшись, що люди в тому самому будинку на долині вже мали ту книжку, і що я міг дістати її від них. Почавши читати її, кожний розділ підкріпляв мою надію і полегшував напругу, а особливо розділи п’ять і сім, “Де є мертві” і “Чи є злі духи?”

З церковної науки, як і Східних релігій, я мав переконання, що смерть лише відлучувала душу від тіла, і що душа тоді починала жити в якійсь живій речі. Але Біблія не вчила цього. Я дістав собі копію Біблії і сам про це переконався.

Наприклад, у книзі Екклезіястова 9:5, 10 є сказано: “Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають. . . Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости”. Але чи душа не залишається далі продовжати чиєсь свідоме існування? Біблія не вчить цього. Я звертався до багато віршів подібних, як у пророка Єзекіїля 18:4, де є сказано: “Душа, що грішить,— вона помре”.

Якщо це є правда, я робив висновок, то особа не може мати колишнього життя. Отже це значить, що я не міг колись чинити ці страшні вчинки про яких голоси обвинувачували мене! І тому не мусів терпіти за них! Але, яке було джерело цих голосів і надприродних сил, яких деякі особи мають?

Джерело людських клопотів

Я, безперечно, вірив в існування духовних створінь і відчував, що деякі були злі, але що більше були добрі духи, які доглядали земних справ. Але тепер, прочитавши розділ “Чи є злі духи” я побачив, що є багато злих духовних створінь, або демонів. Я також навчився, що це зла духовна особа, Сатана Диявол, Біблія показує, є “бог цього світу”, як і ‘бог цього ладу’, що засліплює людям розуми. Розуміти це помогли мені такі частини Слова Божого.— Ів. 12:31; 14:30; 16:11; 2 Кор. 4:4.

Ясно було, що голоси, яких я чув, як і надприродні сили, яких деякі з моїх знайомих мали, походили від демонів. Я почав розпізнавати як ці злі духи засліплювали мене, навіть піддавали мені думку вчинити самогубство. Я також зрозумів, що це не добрі духи, але Сатана з його демонами контролювали світ людства.— 1 Ів. 5:19.

Як розуміння цих речей почало збільшуватися, я відчував ніби великий тягар зсувався з мого розуму і серця. Я перестав брати наркотики, знищив усі мої книжки про чарівництво і взявся студіювати лише Біблію.— Дії 19:19.

Знайшовши Бога і Його Людей

Кілька днів пізніше деякі з нас вибралися з Едмонтону в ліси, біля Гінтону, де ми збудували хатину з колод. Тут у цих спокійних лісах, Rocky Mountains (Скелястих Гір), я займався читанням Біблії і знову перечитував книжку Правда, Що Веде До Вічного Життя.

Тепер я почав розуміти правдивого Бога. Перший раз я почав молитися до Нього вживаючи Його ім’я Єгова. (Пс. 83:18, НС) Я молився кілька разів на день, просячи, щоб Єгова дав мені більшого розуміння правди про життя і Його намір. Я почав оціняти, що ціль життя була служити нашому Творцеві. Але як?

Я зауважив, що книжка Правда показувала потребу товаришувати з Божими людьми. І книжка казала, що ці люди були християнські свідки Єгови, постачаючи кілька причин на таку заяву. Дейл зауважила, що свідки Єгови часто доручали людям журнали по вулицях в Едмонтоні. Отже наступного ранку ми рушили віднайти їх.

Знайшовши старенького Свідка на вулиці, ми дістали від нього адресу Залі Царства де свідки Єгови сходилися на зібрання. Наступного дня ми пішли на зібрання. На мене зробило велике враження як щиро Свідки цікавилися нами. Справді вони показали любов, яка Ісус сказав, буде знаком Його правдивих послідовників.— Ів. 13:35.

Один із Свідків пропонував регулярно студіювати Біблію зі мною. Я радо погодився.

Сповнюючи ціль життя

З цих студій я відразу побачив як я міг служити Богові. Треба було лише щирим серцем виконувати те, що Бог каже. Наприклад, Його Слово Біблія заохочує: “А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, . . . і поводьтеся в любові”. (Ефес. 4:32 до 5:2) Тепер, чи ж життя на землі не було б чудове якщо б усі зробили своїм наміром сповняти це?

Справді, що так. Багато з нас гиппі також заохочували людей любити один одних, але нам бракувало щось основного. А що ж це було? Ми не практикували те, що Ісус показав є головна вимога Божого Слова, а саме: “Люби Єгову, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї”.— Марка 12:30, НС.

Так, ми забули любити Бога. Однак, ця любов повинна бути перша в життю особи. І доказ того, що хтось справді любить Бога можна бачити, коли Божі закони дотримуються. (1 Ів. 5:3) Але ми гиппі не робили цього; дійсно, більшість із нас навіть не знали, які Божі закони були. Отже ми практикували те, що Бог осуджує в Біблії.— 1 Сол. 4:3—5.

Проте, я також став оціняти, що служити Богові лише тим, щоб не нарушувати Божі моральні вимоги не вистачає. Я довідався, що велика світова зміна вже близько, і що тепер спеціальна служба Богові є потрібна. Уже прийшов час для Бога сповнити Його намір, знищити Сатану і цілий цей лукавий лад, так як Біблія передсказує: “Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство . . . потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки”.— Дан. 2:44.

Ми гиппі бачили потребу такої зміни. І я тепер дуже тішився коли побачив і зрозумів, що Бог те саме має у Своїй постанові! Але треба проголошувати Боже знищення сьогоднішніх урядів. Тому Ісус сказав: “Ця добра новина Царства буде проповідуватися по всій землі, на свідоцтво всім народам; і тоді прийде кінець [цього ладу]”.— Мат. 24:14, НС.

Але хто буде виконувати цю спеціальну роботу проповідувати таку вістку? Таж ті, що знайшли правдиву ціль життя! Я відразу побачив це, і почав брати участь проповідувати про царство зі свідками Єгови. За якийсь час я посвятив своє життя служити Єгові, і в серпні 1972 р., разом із моєю подругою Дейл, ми символізували своє посвячення хрещенням у воді.

Багато молодих осіб мали звичай приходити до нашого дому. Отже Дейл і я запрошували їх на зібрання в зборі. Часами коло 12 осіб приходили з нами до Залі Царства. Нарешті більшість із них перестали приходити, але деякі віднеслися прихильно до вістки Царства. Між ними були мій брат і сестра. Вони також уже охрестилися і тепер служать за регулярних повночасних вісників доброї новини Царства.

На протязі років багато людей казали мені не дуже журитися про значення цілі життя, але лише жити. Але замість слухати їх, я завжди пам’ятав слова, “Шукайте, і знайдете”. Слухаючи цієї здорової поради, я не лише зазнав правдиве щастя, але й маю привілей помагати іншим оціняти ціль життя і таким способом я дістав благословенства, яких воно приносить.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Бодг (Будда) Ґня, Індія

[Ілюстрація на сторінці 11]

Поклонники Гаре Крішна декламують мантру (молитва)