Прибуткова спонука — хитрий ворог голодуючого світу

З КОЖНИХ п’ятьох акрів урожаю Сполучені Штати продали один у 1973 р. Коли б скасувалося такий великий вивіз, або коли б його обмежилося, то тоді піднеслися б запаси сільсько-господарських продуктів, а ціна б знижилася. А що тоді стається в такому випадку?

Тоді хлібороб може навмисно менше засівати. Наповнення ринків харчовими продуктами принесе ще нижчу ціну.

Отже не дивно, що коли журнал Farm Chemicals запитав Секретаря Господарства в С.Ш. Ерл Бутз, про те, що сталося б коли б ціна господарських продуктів впала б, він відповів: “Господарська продукція також зменшилася б”. Так, хлібороби зробили висновки, каже один спостерігач з штату Айова, що ‘назва гри є прибутки’.

З другого боку, ця сама прибуткова спонука зродила почуття добробуту між багатьма хліборобами. Аж поки події за кількох минулих років не розбили безтурботну уяву багатьох хліборобів, то вони думали, що не буде кінця грошам, яких вони зможуть заробляти. Але деякі, які вкладали все більше і більше грошей, щоб сповнити своє бажання великих прибутків, тепер є у великих боргах.

Прибуткова спонука також загнала багатьох хліборобів противитися світовому запасові харчів. Якщо ви не є рільником, то це є розсудливо відкладати трохи харчів у часі достачі на час коли не буде врожаю. Біблія оповідає, що так робилося в стародавнім Єгипті за днів Йосипа, факт, якого зауважують захисники запасу світових харчів.— Побачте першу книгу Мойсея від 41 до 47 розділів.

Але, для багатьох американських хліборобів, так робити не є добре. А чому ні? Одна відповідь приходить від колишнього помічника Секретаря Господарства в С.Ш., який сказав хліборобам, що вони мусять наповняти і покривати будь-який світовий запас. Вивіз збіжжя тоді буде зменшуватися і він стратить головне джерело його доходу. Farm Journal запитав спеціалістів чи було б можливо зачати такий запас їжі, щоб це не дуже впливало на дохід хлібороба. Проста відповідь була “Ні!”

Отже прибуткова спонука може витворити дуже шкідливі наслідки по цілому світі.

Чи перекупник збирає прибутки?

Якщо не хлібороб, то хто багатіє з цієї збільшаючої ціни? Багато хліборобів і споживачів показують пальцем на “посередника”. А хто ж він такий?

Це слово вживається коли відноситься до всіх, які мають діло з харчами від часу коли їжа лишає хлібороба поки ви не купите її в крамниці. Хлібороби обвинувачують заготівників, відправників, завідувачів великих крамниць та інших за високий кошт. Однак, кожна з цих груп каже, що вона, так як і сам хлібороб, стала жертвою інфляції, отже мусять підносити ціну, щоб покривати власний кошт. Вони кажуть, що лише хочуть чесного прибутку утримувати себе і вести своє підприємство. Іншими словами, вони є частиною цієї системи.

Хлібороби також обвинувачують спекулянтів і великі харчові крамниці за високі ціни. Але, які здорові є ці обвинувачення?

Коли хлібороб має багато збіжжя на продаж, то він переважно не продає його просто до пекарні або комусь іншому, що зараз зможе вживати його. Збіжжя везеться до місцевого елеватора де його купують і тимчасово зберігають на складі. Ціну, яку хлібороб дістає за своє збіжжя в елеваторі рішає ‘товарний ринок’.

Міністерство Торгівлі слідить скільки збіжжя (й іншого харчу) привозиться до елеваторів по цілій країні і повідомляє покупців, що є на продаж. Тоді воно приймає замовлення від покупців. Достачу збіжжя по збірниках у С.Ш. тоді порівнюється з попитом від покупців і достачою і так рішається скільки хлібороби будуть діставати за своє збіжжя.

Спекулянти купують товар за якусь ціну, так як хтось купує фонди від фондової біржи. Спекулянт не купує збіжжя сам; він не має наміру вивозити його, але лише чекає, щоб ціна збіжжя пішла вгору. Тоді він продає його і дістає прибуток. Хлібороби кажуть, що ці спекулянти, хоч не мають прямого зв’язку з харчами, є головне джерело збільшаючої ціни.

Але спекулянти пригадують хліборобам, що вони також стали жертвою системи, і лише цікавляться чесним прибутком. Кожного разу, коли вони вкладають гроші, то вони беруть великий риск. Ціна не завжди іде вгору, вони кажуть, і коли падає, то спекулянти мусять понести велику втрату.

У всякому разі, спекулянти кажуть, що хтось мусить закуповувати збіжжя від часу, коли хлібороб вивезе його до його дійсного спожитку. Коли б спекулянт не рискував своїми грішми покривати кошт “збереження” збіжжя, то хтось інший мусів би закуповувати його; отже комусь іншому треба було б заплатити те, що спекулянт дістає.

А що сказати про великі компанії, які закуповують збіжжя? Чи вони також орудують ринками, щоб нагромаджувати великі прибутки? Певна річ, можливість завжди існує, що хтось може контролювати ринки на їхню користь. Але ця можливість не є доказом. Так як хлібороб і решта “посередників”, ці компанії також кажуть, що лише хочуть чесного прибутку. І то з цієї причини вони продають більшість американського збіжжя “заможним”, а не “убогим” країнам! Бідні не можуть позволити собі.

Отже величезна американська господарська система, заснована на великих прибутках, хоч має трохи успіху, не може працювати вічно. Вона є подібна до собачки, яка гониться за своїм власним хвостиком. Тому що всі хочуть, і дійсно потребують прибутку у теперішній економічній системі, то харч не доходить до тих, що не мають грошей купувати його.

Журнал Св. Луїс Globe-Democrat робить заключення: “Харчова індустрія поміщає хліборобів по одній стороні, покупців по другій, а по середині збентежуючу плутанину посередників. То є майже неможливо показати хто є шахрай, якщо є такий”.

“Зложіть усе це докупи і що ви маєте”? питає Harper’s журнал. Він відповідає: “Рецепту для системи, яка стоїть на краю занепаду”.

Очевидно, якоїсь кращої системи є потрібно. Але якої?

Надія для голодних

Чи ж система заснована на несамолюбстві, на правдивій любові і зацікавленню іншими не була б краща від теперішньої, яку гонить спонука прибутків? Але, хто може заснувати таку систему і підтримувати таку нову систему?

Творець землі і людства може зробити це. І Біблія показує, що Його намір є завести таку систему. Царський уряд за яким Ісус Христос навчав Своїх послідовників молитися постарається, щоб незабаром таку нову праведну земну систему було засновано. (Мат. 6:9, 10; 2 Пет. 3:13) Біблія обіцяє, що в той час ‘земля видасть свій врожай; Бог, наш Бог поблагословить нас’. (Пс. 67:7, НС) Земля буде рай.

Дозвольте свідкам Єгови пояснити вам з Біблії, що володіння Божого царства буде значити для цілої землі. Їх можете досягнути коли напишете до редакції цього журнала.

Але, що сказати про сільське господарство під цією теперішньою системою? Багато хліборобів не хочуть покидати господарства. Вони оціняють, що їхнє вибране життя має багато гарних користей. Один хлібороб із Вісконсин зауважує: “Я маю задоволення з свого власного підприємства. Я люблю працювати коло тварин і дивитися як вони виростають і переходять через різні грайливі ступні життя. Також гарно побачити, як збіжжя і сіно росте і тоді збирати їх кожного року. Хлібороб може розкладати свій власний час для його роботи й бути з його родиною багато разів кожного дня. Отже господарка має свої приємні сторони також. Багато хліборобів почувають, що їхня праця, їхній фах приводить їх ближче до Бога”.

Вони люблять сільське господарство. Але вони не люблять гнобливої світової системи, яка гонить чесних людей, хліборобів, заготівників, продавців, відправників, розподілячів — працювати день і ніч, дає їм якнайменшого прибутку за їхню працю і ніколи не може постачати харчів людям, що справді потребують їх. З великим запалом, такі люди моляться до Бога, щоб Він здійснив Його обітницю: “Нехай прийде, царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”.— Мат. 6:9, 10.