Чи проблеми будуть розв’язані?
ЧИ ФІНАНСОВІ проблеми соціального забезпечення і погані обставини для багатьох старших колись будуть розв’язані? Так, про це можемо бути певні!
Але як це станеться? Через якусь нову ідею урядування соціального забезпечення? Ні, правдоподібно так не станеться у Західному світі, тому що його грошовий стан дуже погіршав у недавніх роках.
Майбутність соціального забезпечення
Сподіваються, що проблеми соціального забезпечення, так як воно діє під теперішньою системою, незабаром дуже збільшаться. Минулого року, у Сполучених Штатах, сплата соціального забезпечення була більша від податків, яких збирали для тієї цілі, коло три більйони доларів більше.
І цей напрям збільшується, як число старших, які вже не можуть працювати збільшується. Суми, які мусять бути заплачені у майбутності робітникам, які тепер платять до соціального забезпечення є страшні. Деякі економісти говорять, що та платня ніколи не буде сплачена.
The Wall Street Journal зауважив, що теперішні обов’язки помагати старшим, незважаючи на збільшаючу допомогу через інфляцію, представляють принаймні ‘2.5 трильйони (2.500 більйон доларів) дефіциту Системі Соціального Забезпечення. Він додав: “Так як ліберали люблять сперечатися, народ сам задовжився, і довг буде сплачений в майбутності підвищеними податками. Але таке мислення є безглуздя. Через такі збільшені податки то податкова основа розпадеться”.
А що ж сталося? Одна річ, ті, що зорганізували програму соціального забезпечення відчували, що постійно збільшаюче населення буде постачати більше молодих робітників, які будуть платити податки і доглядати старших відставних робітників. Але так не сталося. Загальна спрямованість населення в Сполучених Штатах зменшується, бо родини тепер мають менше дітей.
Отже тепер не має так багато нових робітників сплачувати податки. Навпаки, на їхнє місце появилося дуже багато старших людей, які вже не можуть працювати і їх мусить доглядати пропорціальна меншість робітників.
У Vital Speeches of Our Day начальник корпорації, Вілям Каттер, який працював з комітетом призначений урядом заглянути у цю проблему, сказав:
“Тому що теперішні старі будуть діставати їхні пенсії від сучасних робітників, то число робітників на кожного користаючого з цієї програми є дуже важним.
“Коли ця програма почалася, то було 7 робітників, які платили податки для кожного відставного старшого робітника, якому давали допомогу. Тепер є лише 3 робітники для кожного відставного. І ця пропорція зменшується.
“Наші робітники, вживаючи статистики від Бюра Перепису населення, обчисляють, що при кінці століття, буде лише 3 робітники на кожних два відставних”.
Ясно є, що це буде представляти неможливий податковий тягар. Через це деякі спеціалісти відчувають, що програма збанкрутує, або принаймні її буде треба дуже змінити. Вони кажуть, тому що система не може сплачувати свої власні обов’язки навіть тепер, то вона ніяк не зможе зробити цього, коли в майбутності на неї накинеться ще більший тягар. Тому, спеціальна депеша вкладання капіталу від Американського Інституту для Економічного Дослідження сказала:
“Дуже ясно, що допомогова платня тим, яким вона належиться під Актом Соціального Забезпечення і багато приватних планів на пенсію, стоїть у великій небезпеці.
“Ця точка Соціального Забезпечення, яке дає старим пенсію сталася самознищуючим механізмом із напрямом доводити до бідноти тих, що мусять платити податки для Соціального Забезпечення в майбутніх роках збільшаючи риск, що ті, яким належиться допомога не дістануть її”.
Чи уряд врятує?
Чи уряд може врятувати цей стан? Деякі мають надію, що так. Але так як сказав The Wall Street Journal: “Федеральний уряд, вірте чи не вірте, є в такому самому стані”.
Уряд Сполучених Штатів, так як багато інших, має такий самий клопіт — витрати збільшуються скорше від доходу. Дефіцит урядового бюджету на 1975 р. був коло 43 більйони доларів. Сподіваються, що дефіцит на 1976 р. буде коло 70 більйонів доларів. Це є найбільші дефіцити в мирному часі за цілої історії. І народний довг уже досягає 600 більйон доларів.
Тому що урядові довги вже є такі великі, то багато економістів відчувають, що сподіватися, що уряд зможе платити величезне майбутнє соціальне забезпечення є нереалістичне.
Також, історія показує, що багато урядів, і провідники, суспільні та економічні розпорядки не є стійкі. Отже надіятися на занепадаючі людські інституції за безпекою не є здоровий розсудок.
Що майбутність має
Те, що люди потребують є багато кращої системи забезпечення ніж ту, яку уряди досі постачили. Вони розпачливо потребують постійне закінчення небезпеки.
Чи є якась дійсна, реалістична надія для такого забезпечення? Так! І сьогоднішні неспокійні обставини лише потверджують дійсність тієї надії.
Біблійне пророцтво ясно передсказало, що цей теперішній лад уже ввійшов у свій “час кінця”, або в добу називаючись “останні дні”, в якому то часі всі людські інституції зазнають велике горе та невдачі. (Дан. 11:40; 2 Тим. 3:1—5; Мат. 24:3—14) Самі обставини, які тепер існують по цілому світі показують, що ми вже живемо в тому часі.
Це значить, що час уже дуже близько, коли Творець людини, Бог Єгова, вмішається в людські справи спростувати обставини тут на землі. Ісус Христос сказав Своїм послідовникам сподіватися цього, коли говорив їм про Божий уряд, Його небесне царство, яке перебере контролю землі в призначеному часі. (Мат. 6:9, 10) Отже, ми вже дуже приближаємося до часу, коли теперішня незадовольняюча система буде цілком знищена, щоб приготовити дорогу для нового порядка під Божим керівництвом.— 2 Пет. 3:13.
Біблійне пророцтво передсказує, що під Божим новим порядком не буде вже незабезпечення, щоб псувати щастя мешканців землі. Вже не буде більше війни, голоду, пожадливости, економічної конкуренції і пригнічення. Замість цього, то люди “зарозкошують миром великим”, з правдивою ‘безпекою навіки’. Який гарний той час буде з огляду сьогоднішнього збільшаючого незабезпечення! — Пс. 37:11; Іс. 32:17.