Мільйони страждають від психічного пригнічення — чому?
НА ПОЧАТКУ ознаки можуть бути не дуже серйозні. Особа можливо може страждати від втомлення, спазм живота або болів у грудях. Вона може пробудитися дуже рано без жодної причини; або клопіт є в тому, що не може заснути. Може бути, що через зміну апетиту вона загубила трохи ваги; або може проблема є, що вона має вагу понад норму через переїдання.
Хто з нас не відчував деякі такі ознаки? Вони можуть відбивати різні фізичні недуги. Але, що робити коли вони не залишають вас і лікарський огляд показує, що немає ніякої фізичної вади? У такому разі, чи таке нездужання є лише уявне? Не обов’язково.
Втомленість, фізичні болі й зміна в їдженні та спанні можуть бути ознакою того, що лікарі називають “фізична маска пригнічення”. Що це значить пригнічення? Чому воно так разить людей?
Знаки пригнічення
Кожна людина може сумувати часом. Але це не повинно тривожити вас, бо лікарі коли говорять про пригнічення не мають такі дні на думці. В інтерв’ю записана в U.S. News & World Report, головний психіатр, д-р Бертрам С. Браун пояснив, що цей вислів означає: “По лікарському, ми маємо на думці щось багато серйознішого, коли говоримо про пригнічення. У посередньому стані, жертви не мають енергії і зацікавлення в житті і такий стан триває кілька днів, або навіть кілька тижнів і впливає на їхні життєві обов’язки”.
Пригніченій особі навіть трудно доглядати таких щоденних завдань, як вбиратися, чистити зуби, приготовляти сніданок, і робити малі рішення. “Третій ступень, в якому немає жодного сумніву, що особа є пригнічена”, продовжує д-р Браун, “є коли хтось сидить у кутку — майже спаралізований — з занепалим духом дивиться в простір”.
І переважно пригнічення має ще іншу ознаку. Говорячи про дослідження, якого провів д-р Арон Бек, стаття в Нью-Йоркському Times Magazine сказала:
“Бек віднайшов, так як згадує в своїй книжці: ‘Пригнічення: Причини і Лікування’, що сни [пригнічених осіб], які повторяються кожної ночі, коли така особа стало відчуває, що є нижчої вартости, не приваблива, позбавлена, нездатна. . . . Бек зауважив, що з цими сумними сонними фантазіями було і подібне негативне думання вдень. Наприклад, пригнічена жінка, якої приятелька спізнилася до неї стала переконана, що її приятелька вже не дбає про неї, що ніхто не любить її, і що в дійсності вона не була гідна любови.
“Бек пояснює, що майже всі думки пригнічених пацієнтів попадають під вплив того, що він називає ‘пізнавальна тріада (трійця) пригнічення’ — негативні погляди світу, негативні погляди про самих себе й про майбутність. Він знайшов, що люди, які мають напрям ставати пригніченими перебільшують малі перепони в неможливі бар’єри, вважаючи себе безглуздими або безнадійно нездатними бачучи, що в майбутності буде ще більше болісних невдач”.
Часто лікарі говорять, що пригнічення є “гостре” або “хронічне (застаріле)”. Гостре пригнічення збуджує якась така зовнішня причина, як смерть любого, розвід або якась велика втрата. Залежачи від серйозности причини, гостре пригнічення може тривати тижні, або навіть місяці; але тоді воно зникає. З другого боку, у випадках хронічного або застарілого пригнічення, то гнітючі наслідки тривають місяць за місяцем.
Ще один рід страждаючих є “манія-пригнічення”. Ця особа хитається між “манією” (від манікос, грецьке на “божевільний”) станом, а пригніченням. У стані манії, особа стає занадто активна, імпульсивна або поривчаста, часто говорить і мислить без порядку. Тоді приходить “нормальний” період, після якого вона стає пригнічена. Деякі живуть більшість часу в стані манії, і лише деколи попадають в стан пригнічення. З іншими трапляється протилежно, вони є пригнічені більшість часу. І є ті, що залишаються нормальними більшости часу, крім коротких вдач та невдач.
“Звичайна простуда психічного неспокою”
А яке широке є серйозне пригнічення? Згідно з д-ром Натаном С. Клайном з Нью-Йоркського Штатського Відділу Психічної Гігієни, “обчисляють, що 15 процентів повнолітніх у Сполучених Штатах страждають досить серйозно, так що їх треба лікувати. Це виходить на коло 20 мільйонів людей, роблячи пригнічення не лише найчастіше психічне безладдя, але також найбільш загальне за всіх серйозних медичних станів”. Пригнічення так поширилося, що його назвали “звичайна простуда психічного неспокою”.
Дослідження показують, що в два рази більше жінок страждають від пригнічення ніж чоловіки, хоч деякі кажуть, що це тому, що жінки є більш охочі признаватися, що вони є пригнічені. Пригнічення разить усі раси і людей кожного суспільного та економічного стану. Хоч ця хвороба головно разить людей від шістдесятого до сімдесятого року віку, то вона знаходиться між кожним віком і тепер збільшається між особами понад двадцять років.
Чому так багато мільйонів людей страждають від пригнічення?
Людське суспільство є чинник
Багато дослідження провели, щоб відкрити головну причину психічного пригнічення. Хиби в людському суспільстві становлять одно головне джерело проблеми.
Зображаючи одну точку цього маємо вислови д-ра Івана Шваба, з Університету Флоріди Медичного Університету: “Ми тепер знаходимося в добі зміни. Такі стародавні рівні, як етика в роботі тепер відкидаються і люди стали захоплені ідеологічною порожнечою. Молодь бачить, що плоди чотириста років наукового поступу є більше гіркі ніж солодкі — але вони не знають чим заступити їх і тому виринає почуття даремности”. Через цей стан, багато розчарованих молодих людей шукають “виходу” через наркотики та інші способи. “Пошукування за веселощами серед молодих”, зауважує д-р Шваб, “часто є лише втечею від пригнічення”.
Також додаючи до поширення пригнічення є “надмірна рухомість”. Родини, які стало змінюють свої приміщення, перебераються від одного дому до другого, від міста до міста, не залишаються досить довго в одному місці, щоб розвити здорові споріднення з іншими людьми. Один психіатр із Масачузетс Психічного Центру для Здоров’я писав: “Психіатри в Бостоні вже якийсь час були свідомі про те, що називають ‘Симптом Дороги 128’ або на Флоріді ‘Кейп Кенеді симптом’. Цей стан знаходимо між молодими родинами, які часто переїжджають з одного місця до другого, і в таких є чоловік, який звертає забагато уваги на свою кар’єру, пригнічена дружина і стурбовані діти”.
Часами пригнічення приходить тоді, коли особа досягне “найвищий ступінь” в своєму житті після багато років труду. Завзятий комерсант може наостанку добитися до самого верху у своїй компанії, і знайде, що вже не має цілі в житті. Дружини після сорока або п’ятдесят років свого життя часто страждають від того, що психіатри називають “порожнє гніздо”. Переважно у цьому часі їхні діти вже повиростали, їхні чоловіки працюють цілий день, а вони мусять зустрічати самотність порожніх домів.
А що сказати про почуття нижчого ступня, яке часто приходить разом з пригніченням? Тут також відповідальність може спочивати на людському суспільстві. А як це? Тому що це часто за дуже молодого віку дорослі вкорінюють у дітях почуття непривабливости. Вони деколи насміхаються з дітей, або понижують їх, коли вони не можуть робити те, що більшість уважає за “популярне”. Коли дитина є незграбна, то інші діти можуть впливати на неї і переконати, що вона “нічого не може добре зробити”. Такі діти часто думають собі: “Я є заслабий”, з осудженням: “Це є огидно бути слабим”. Такі діти стаються добрими кандидатами на пригнічення.
Біологічні чинники
На протязі сучасних років робили багато дослідження показати, що пригнічення може виринати через хибну хімічну активність в мозку. По цілому мозку є порозкидані “біогеннічні аміни”. Ці хімічні компаунди часто зосереджуються в “лімбік системі”, частина мозку, що має багато до діла з емоціями. Науковці єднають троє таких амінів — допамін, норепінфрін і серотонін — з передачою поривів від одної клітини мозку до другої.
Цікаво зауважити, що дослідження, якого проводили з тваринами, як і з людьми показали, що пригнічення появляється, коли давали їм наркотики, які зменшують рівень амінів. З другого боку, тварини з якими вели дослідження ставали дуже жваві, коли їхній аміно рівень був збільшений. Зауважує Нью-Йоркський Times Magazine:
“Міжнародна група дослідників, що складається з британських і американських науковців у 1968 р., додали новий побічний доказ, щоб підтримати аміно теорію, коли вони віднайшли, що в мозку осіб, які вчинили самогубство, було зменшення рівня амінів. І недавнє дослідження манії-пригнічених додало більшого доказу: Сеч таких пацієнтів у стані пригнічення поміщала багато norepinephrine, і цілком протилежне було коли вони ставали нормальні”.
Чи у вас є симптоми пригнічення? Що ви можете зробити, щоб подолати ці сумні почуття? Про ці питання будемо дискутувати в наступній статті.
[Вставка на сторінці 4]
Психічне пригнічення “є найбільш загальне зі всіх серйозних недуг”. Воно разить всі риси і людей кожного суспільного та економічного ступня.
[Вставка на сторінці 4]
“Пригнічення може виринати через хибну хімічну діяльність в мозку”.