Чи поліція або суди є відповіддю?

ЗНАТИ, що насильство по домах є поширене є одна річ, але, щоб обминати і не бути частиною його є цілком інша річ. Взнати деякі причини позаді домашнього насильства є одна річ, але знати, як подолати або запобігати насильство у вашій родині є цілком інша річ.

Особи, які виростали у домі де не було насильства можуть сказати, що відповідь є легка, що лише потрібно покликати поліцію, або взяти розвід. Але чи проблему дійсно так легко розв’язати?

Багато побитих дружин (або чоловіків) свідомо вибирають не розходитись, незважаючи на жорстокість чоловіків або жінок. А чому? Декотрі не розходяться через дітей, відчуваючи, що буйний дім є кращий від розбитого. Інші бояться, що загублять статевого партнера і тоді мусять жити самотньо. Декотрі не розводяться, тому що бояться помсти. Декотрі жорстоко-биті дружини далі кохають своїх чоловіків і їх підкріплює надія, що чоловіки колись зміняться. Багато журяться, що не зможуть утримувати себе.

Сузана є гарний приклад цього. Їй було 18 років віку, коли вона вийшла заміж за Алекса. Незабаром він виявив їй свою буйну сторону. „Він командував мною”, вона розповідає. „Він не міг зносити жодної критики, особливо, коли був п’яний, і це було майже кожної ночі. Він вимагав, щоб я варила, чистила, доглядала дітей, мала з ним статеві зносини, і робила все, що він забажає і коли бажає. Дійсно це життя було ніби у тюрмі. . . . Коли я не слухала його, то він бив мене”. А чому не покинула його? „Я дійсно кохала його. Я думала, що він зміниться. . . . Пізніше, коли нарешті схаменулась і побачила, що він ніколи не зміниться, то я не мала куди піти і не мала грошей”.

Побиті дружини часто кличуть поліцію. Проте, коли поліція приходить, то в найкращому може лише спинити теперішню бійку. Як вони можуть, за менш-більш 20 хвилин змінити основний домашній стан? Дружина тоді вдається до суду, щоб суд видав наказ охороняти її або, щоб вони помирились. Багато побитих дружин погрожують піти до суду, але ніколи не беруть цей крок. Буває, коли звертаються до суду, то це часами стримує буйного чоловіка, який може подумати: ,Коли я наб’ю її знову, то мене візьмуть до тюрми’.

Після таких охороняючих заходів (можливо навіть і не пробуючи їх) декотрі побиті жінки звертаються до законного розлучення або розводу. Дослідження в Клівленд, Охайо, відкрило, що 36 процентів жінок розводились через фізичне зловживання. Проте, пані Айлін Мек, наглядачка випробування для Родинного Суду в Нью-Йорку сказала про одружених в яких були буйні подружжя:

„Коли ви поспішаєте брати людей до суду, то цим шкодите їм. Відповідь не є розбивати родини, але щоб вони помирились і переговорили справу”.

Крім цього, що сказати про християнина, який стається жертвою биття, знаючи, що Боже Слово знеохочує розвід? Ісус сказав, що по-біблійному можна розводитись тільки через перелюб одного члена подружньої пари. (Мат. 19:9; Мал. 2:10—16) Апостол Павло заохочував християн, щоб вони не розлучались від невіруючого чоловіка чи дружини у надії, що можливо спасти їх.— 1 Кор. 7:12—16.

Цю пораду можна обмірковувати у світлі Божого ясного несхвалення брутальности та жорстокого гніву. „Того, хто любить насилля”, каже Псалом 11:5, „ненавидить душа Його”. Біблія каже, що сварки, гнів та суперечки є „вчинки тіла”, які можуть виключити когось від Божого царства.— Гал. 5:19—21; Мат. 5:22.

Зрозуміло, апостол Павло написав: „Жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею — нехай не лишає його”. (1 Кор. 7:13) Дружини запитували себе: ,Коли чоловік насильно поводиться з дружиною, то чи це є доказ, що він є „згоден” жити з нею’? Декотрі християнські жертви такого насильства зробили висновок, що такий чоловік не є згоден. Тоді вони шукали охорони через законне розлучення або розвід, навіть хоч знаючи, що по-біблійному не мали права знову одружитись.

Чи є інакший вибір?

Так, як ми вже згадали, декотрі фізично ображені особи у подружжю відчувають, що мають добру причину не розлучатись. Особливо коли в родині є малі діти, то декотрі християнські дружини з буйними, невіруючими чоловіками не користувались законним розлученням або розводом. Вони почали користуватись нагодою вчити дітей життя-даючих біблійних правд. Отже важливе питання виринає, Чи можна якось інакше приступати до цієї проблеми, щоб подолати насильство вдома? Це саме питання може також стосуватись до якого-небудь одруження в якому обоє є винуваті відносно вибухів насильства. Чи можна зробити зміни і перемогти таке насильство?