Спогади островів Кука

У КВІТНІ 1980 р., один Свідок Єгови з Нової Зеландії обслуговував річну конвенцію Свідків на острові Раротонга, Південного Тихого океану, який то острів належить до групи Островів Кука. Вернувшись додому, він списав усе те, що міг пригадати собі з його досвіду на тих Островах Кука:

. . . привіт щасливих християнських братів і сестер у Раротонзі на міжнародному аеропорті в четвертій годині рано й бувши закиданий вінками дуже пахущих рожевих і білих франгіпаній, диких квіток розстючих на острові;

. . . дух „кія орана” (привіт) тобто, міцні обійми й поцілунки звичайний привіт на цих островах;

. . показання діапозитивів з світового центру Товариства Вартової Башти й високих будинків нижчого Манхаттану на екрані влаштованому на заді вантажного автомобіля на фоні гойдаючихся кокосових пальм при світлі місяця;

. . . дітей шукаючих віршів у Бібліях на конвенції, палко стараючись прочитувати всі цитати;

. . . реалістичну біблійну драму про „сироту”, в якій смугляві люди грали роль смуглявих людей . . . озираючись і бачачи, що багато людей, так як ви, плачуть безсоромно;

. . . жінку годуючу своє немовлятко груддю у передньому ряді під час конвенції;

. . . дивлячись на хрещення у мальовничій лагуні бірюзового кольору;

. . . семилітню дівчинку, яка хвалить вас за вашу промову, і каже чому вона сподобала один з ваших прикладів;

. . . півнів співаючих один до одного протягом цілої ночі . . . гавкаючих собак . . . ,часто в недосипанні” (2 Коринтян 11:27). . . відносно собак на острові, то диктор тутешньої радіостанції жартуючи, сказав: „Ви краще залишіться удома сьогодні, бо вас може вдарити собака”;

. . . дітей, під час перерви на конвенції, розважаючихся формою бейсболу, користуючись зеленим тенісним м’ячем і куском дерева; . . . дуже слухняних коли їх кличуть на обід;

. . . сестер вбраних у тій самій сукні протягом трьох днів конвенції . . . братів приносячих краватки спритно зложених у кишені сорочки, яких надівають для участі на програмі а потім, вернувшись до лавки, розв’язують і кладуть їх назад у кишеню;

. . . знаходячих радість у звичайних речах . . . хлопці ловлять рибу в лагуні вудками домашнього виробу (успішно). . . маленьких дівчат, які щасливо стрибають через „скакалку” з виноградної лози, які знаходяться на березі . . . немає телебачення;

. . . братів приходячих на конвенцію з дальших островів з великим особистим коштом (в їхніх обставинах) прибуваючих з цілими родинами . . . взагалі родини по островах є великі;

. . . ніхто не працює в кафетерії під час промов, однак подають два поживні обіди кожного дня . . . подають обіди в різні й уявні способи . . . таро, сирий тунець маринований в соці лемону, якого подають з приправою кокосового оріха, козлину, свинину, курятину, бредфрукт (тропічний фрукт, подібний до хліба, коли зварений), авокадо (зеленуватожовтий тропічний фрукт), острівні апельсини, плід динного дерева, банани, суміш фруктових соків;

. . . батьків матерів і маленьких дітей, не нарікаючих коли їдуть додому на відкритому вантажному автомобілі по закінченні кожного дня конвенції;

. . . мальовниче, ніколи незабутнє до побачення на аеропорті . . . квіти, острівні черепашки, потиск рук, сердечні обійми, мокрі очі, . . затяжний смуток, однак з переповняючимся серцем на поворотному польоті до Нової Зеландії . . . тиха молитва за тих дорогих братів і сестер на Островах Кука і за продовжуючим поширенням праці біблійної освіти в цій віддаленій околиці Південного Тихого океану.