Для кого справедливість?

ТЕОРЕТИЧНО, кримінальну юридичну систему сформовано, щоб охороняти закон-додержуючих громадян, а також щоб контролювати злочин і злочинців. Однак, в Америці ця система сьогодні „масивно охороняє обвинувачених . . . все ж не постачає первісної охорони своїм закон-додержуючим громадянам”, сказав суддя Уоррен Е. Бургер з Верховного суду СШ у промові перед адвокатською спілкою в Америці. Чому ж він сказав це? Які є факти? Подумайте, наприклад, про становище в місті Нью-Йорку.

По вулицях Засновуючись на поліцейській статистиці про карний або більш серйозний злочин у 1979 р., то доповідь у нью-йоркському Post показала, що в Манхаттані „шанс миролюбних людей стати жертвою нападаючих осіб є один з сімох, а шанс арештування нападаючих є один з шістьох”. Отже, поширення злочину й нездатність кримінальної юридичної системи наближуються до „досконалої рівноваги в якій злочинець буде в такій самій небезпеці як закон-додержуючий громадянин”, каже доповідь. Але чи ж той один кримінальник, якого арештують з кожних шістьох, дійсно зустрічає якусь небезпеку?

У суді „Дев’яносто дев’ять з кожних 100 осіб, заарештованих за карний злочин у місті Нью-Йорку, ніколи не ув’язнюють”, каже доповідь у нью-йоркському Times, „і проти більше як 80 карних злочинців навіть не порушують судової справи”. За це винять невідповідні засоби й нестачу службовців. „Тому що ми можемо судити тільки ту обмежену, ту дуже обмежену кількість злочинців, то по цілій системі стаємо змушені діяти в такий спосіб, яким я мишлю, ніхто не є задоволений”, сказав службовець мера для кримінальної справедливості, Роберт Кітіньг. Між тими „діями” було відставлення або розпущення тих 80 процентів карних справ як менші злочини. Отже, кому все це виходить на користь?

У тюрмі Навіть коли б ув’язнювали одного з кожних 100 злочинців, то це мало поможе жертві. Чому? По-перше, це дуже коштовно для жертви, платника податків, тримати злочинця в тюрмі — від 10.000 до 30.000 доларів на рік за кожного пожильця тюрми. І, тому що більшість тюрем уже є переповнена, то баланс показує, наприклад, що в 1979 р., в штаті Нью-Йорку з „9507 засуджених, то звільнили 8802, не через викуп, але тому, що сторожам не вистачало тюремних камер”, каже журнал Post. З яким же наслідком? Злочинців відпускають назад на вулицю, і ніхто не є певний, що вони не повторять їхній злочин. Цикль наново починається.

Ясну причину цього неправильного цикля показується в Біблії, в Екклезіястова 8:11: „Що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе”. Говорячи про боротьбу проти „двочислове збільшення злочину”, головний суддя Бургер сказав, „щоб стримати злочин, то потрібно швидкого вчинку суспільством”, але оплакував, що в нас є „безсиле суспільство”. Як це потішає знати з Біблії, що хоч „злочинці” розмножуються тепер, то „ще трохи — і не буде безбожного”, тому що Бог Сам буде діяти, щоб винищити беззаконних зі землі! — Псалом 37:1, 2, 10.

[Ілюстрації на сторінці 23]

ШАНС СТАТИ ЖЕРТВОЮ Є ОДИН З СІМОХ

ШАНС АРЕШТУВАННЯ Є ОДИН З ШІСТЬОХ