Чи тюрми можуть спинити злочин?
Чи засуджені входять до тюрми спотворені; а виходять виправлені?
„МОЖЛИВО те, що нам найбільше потрібно не є нового способу засуджувати, але нового приступу до моральности”, сказав старший суддя Ален Гаґінс з Гонконг.
У часі, коли злочин страшно збільшується і коли вимагають більше законів, або принаймні поправлення кримінального закону, то суддя Гаґінс справді дійшов до суті справи.
А що можна зробити, щоб спинити злочин або принаймні зменшити його? Де є слабість в боротьбі проти злочину? Дехто вимагає, щоб злочинців тяжче карали і щоб більше суворо примушувати закон. Інші пропонують менш жорстокі закони і засудження. Багато погоджуються, що тюремні системи не є ліки на кримінальність. Отже, декотрі уряди на протязі минулого десятиліття, переглядали свої закони і тюремні системи. Найбільша суперечка була над смертною карою. Кілька країн цілком скасували смертну кару, але по деяких країнах вимагають, щоб її відновити. Злочини, такі, як перелюб, вже стались такі загальні, що по декотрих околицях пропонують, щоб закони проти них були цілком скасовані.
Деякі дослідники цієї проблеми збільшуючого злочину кажуть, що ні суворі, ні легкі закони не вирішують кількість збільшення. Швидше, вони кажуть, що непошана до законів є витворена через неоднакові або несправедливі кари, яких суди призначають, що зіпсуття судового процесу є великий відповідальний чинник, і що в багатьох випадках самі тюрми породжують кримінальність.
ПОГАНІ ОБСТАВИНИ ПО ТЮРМАХ
Рапорт журналіста видатної країни у Південній Америці, сказав про велику тюрму у тій країні: ,Статеве насильство сталось звичайною практикою. Один молодий в’язень, щоб з ним жорстоко не поводились, просив, щоб його посадили в камеру тільки один метр (3 фути) квадратову. Що ж можна сподіватись від людей, які не відчувають відповідальности за свою поведінку в суспільстві, відокремлені в тюрмі в якій кількість в’язнів потроїлась (коло 5.200 у тюрмі, яка побудована, щоб помістити у найбільшому 1.800), з переповненими камерами, що кишать неймовірним статевим безладдям. Злочинця неможливо відновити, якщо при кінці його ув’язнення, він виходить з тюрми більш розбещений ніж коли ввійшов у неї’.
Подібно, один чоловік, який відбув 20 місяців кари в європейській тюрмі зауважив: „Щоденна тема розмови була про злочини, поповнені і про майбутні злочини, які будуть чинити, коли вийдуть з тюрми. Там обмінювались досвідами, здібністю та способами, приготовляючи в’язня, щоб на другий раз йому злочин оплатився”.
Один християнин, який був засуджений до чотирьох тюрм за його християнський нейтралітет, сказав: „Тюрма, замість бути інституцією виправлення є школа для злочинців. Сучасне гасло було: ,Ви входите, щоб виправитись, але виходити спотворені’. У декотрих випадках осіб брали до тюрми перший раз за якийсь громадський злочин, такий, як крадіж або привласнювання чужих грошей, і вони пізніше вертались назад до тюрми тому, що поповнили другий злочин, а нарешті за багаторазовий. Я знав одного в’язня, який плавно говорив п’ятьома мовами і був автор романів. Він був у тюрмі за повторні злочини. Він пояснив, що суспільство, а також родина та друзі, відкинули його і він не міг знайти праці, то що ж він тепер мав робити? Він вчинив ще один злочин, щоб вернутись назад до тюрми, де міг працювати, їсти і спати”. Певно, така філософія не є правильна, але його розстроєння з часом змінили цього чоловіка в затверділого кримінальника.
ЗРОБЛЕНО ДЕЯКІ НАМАГАННЯ В СПРАВІ РЕАБІЛІТАЦІЇ
Турбуючись такими поганими обставинами, які існують майже в кожній країні, тепер вкладають програми реабілітації, щоб поліпшити стан. Коли б ці програми сумлінно довели до кінця, то багато злочинців, а головно ті, що чинять тільки один злочин було б можливо виправити, і вони знову стали б чесними членами суспільства, додаючи до загального добробуту. Таким чином було б можна зменшити великий грошовий тягар, якого накидає на публіку невдала тюремна система поновлення в правах злочинців.
Такі програми поновлення мають обмежений успіх — якого вирішують старанність, або брак старанности законних і кримінальних управителів, і грошова допомога, яку розподіляють, щоб підтримувати їх. По декотрих, більших тюрмах більшости 19 країн у недавньому дослідженні, вже поліпшили обставини по тюрмах. Тюрма є чистіша; засуджених за малий злочин, а головно, коли це є перший злочин відділяють від затверділих, звичних злочинців, які чинять великі злочини. Установили закони даючи суддям більшу свободу призначати кару, легку, коли є пом’якшуючі обставини, з наміром витворити атмосферу, щоб заохочувати злочинців поправлятись.
Деякі організації постачають Біблії й релігійні зібрання для в’язнів. В’язнів заохочують навчатись корисного ремесла. Декотрих вишколюють. Кілька в’язнів користуються цією програмою, але більшість не цікавляться.
Отже, не зважаючи на добрі наміри, тюремна система таки не досягла багато, щоб зменшити злочин. Чи є якийсь кримінальний закон, щоб зменшити його? Чи більш суворі або слабші закони зменшать злочин? Що сказати про релігійний закон? Чи праведність можна видати законом? Чи є якась надія на усунення злочину і на полегшення? Слідуючі статті обговорюють ці справи, які впливають на нас усіх.