Чому вони турбуються втратою членів?

Багато людей покидають свої церкви. Ці перші три статті, через кореспондента журналу Пробудись! в Італії, показують, що сам Ватікан, як також багато католицьких газет і коментаторів, дуже турбуються. Яку причину вони, а також інші, дають на те, що люди покидають їхню церкву?

ВАТІКАН турбується. Минулого травня він видав рапорт під заголовком Секти або нові релігійні рухи: пасторальний виклик. Цей документ видано наслідком дослідження, яке почалось 1984 р. під керівництвом чотирьох Ватіканських відділів, для того, щоб вирішити чому так багато католиків залишають свою церкву.

Між багатьма причинами, яких Ватікан дає на те чому католики залишають їхню церкву є такі: ,Вони турбуються майбутністю; природою правди й як її пошукати; значенням життя; браком відповідей на їхні запитання; відчуванням, що вони були зраджені, що їх не слухають; і вони розчаровуються законами та практиками Церкви’.

Це подібне до становища людей, які товпились до Ісуса: „Вони були стомлені й пригнічені, немов ті вівці, що не мають пастуха”. (Матвія 9:36)a Цей Ватіканський документ признав, що було „багато недостач і недоліків у дійсній поведінці Церкви” і підкреслив „порожнечу, яка прагне наповнення”. У рапорті теж згадалось про „брак керівництва, терпеливості, особистого зобов’язання з боку провідників Церкви”.

Інші джерела відомостей вносять до списку ще додаткові причини через які люди покидають їхню церкву. Відомий католицький теолог з Голландії Йоганнес Баптист Метц сказав: „Наша Західна релігія стала світською наскрізь. У ній немає ані сліду Месіанізму. У Церкві немає Божого керівництва. Бог уже не грає видатної ролі в Церкві, в теології, або в суспільних та політичних спірних питаннях нашого часу”.

Говорячи про становище молодих людей в Іспанії, то Консіліюм, міжнародний теологічний журнал, сказав: „Молодь і Церква представляють зовсім два відмінні світи, дуже віддалені один від одного”. Цей журнал говорить про подібні становища в Голландії, Бельгії, Федеративній Республіці Німеччини, і в Австралії.

Один рапорт називає папський документ бути „Ватіканським викриком тривоги”. Документ порадив, щоб ,передумати приступ до парафіяльного суспільства’. Це суспільство повинно бути ,сміливе й свідкуюче’. Рапорт спостеріг, що секти „стараються з усіх сил знайомитися з людьми їхніх суспільств, дружньо, особисто, і прямо, витягаючи людину з анонімності, заохочують співучасть, безпосередність, відповідальність, зобов’язання”.

Рапорт вимагає „безперервної освіченості в вірі”, для того щоб боротись проти релігійного незнання, дуже поширеного між членами Церкви сьогодні. „Слово Боже”, каже документ, „необхідно знову віднайти й вбудовувати його в суспільство”, і проповідування повинно „засновуватись на Біблії”.

Відвертаючись від самоперевірки, документ викликає зловісний сигнал: „Ми деколи мусимо визнати, а навіть підтримувати, радикальні інтервенції державою, яка виконує свої власні обов’язки”. (Курсив наш.) Преса не забула цього „запрошення” Держави допомагати в війні. „Чи тінь ,світської влади’ знову появляється відносно некатолицьких релігій, особливо відносно так званих ,сект’?” питає Марко Тосатті в Ла Стампа 4 червня 1986 р.

Чи це можливе звертання до уряду натякає на те, що Ватікан бажає повернутись до своїх колишніх метод, до яких він звертався протягом Середньовіччя, щоб придушувати свободу поклоніння? Чи Ісус звертався до політичної влади по допомогу, щоб придушувати тих, які противились Його навчанню? Чи Петро робив це? Чи інші апостоли? Чи ж це не фарисеї звертались до Пилата для того, щоб розіп’ясти Ісуса? Чи просити урядової допомоги є доказом духовної сили, або чи це визнання слабкості?

Не всі католики, які залишають свою Церкву приєднуються до інакшої релігії, але дуже багато навертаються до одної особливої релігійної організації. Котра це організація, і чому так багато католиків, які залишають свою Церкву, вибирають її?

[Примітки]

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 4]

Cover photo: K. Scholz/H. Armstrong Roberts