Як сім’я може допомогти?
«Спочатку чоловік тягнеться по п’янкий напій, потім напій тягне напій, потім напій затягує чоловіка» (Східне прислів’я).
ВИ ЙДЕТЕ вздовж болота. Раптом земля прогинається. Через кілька секунд вас затягує трясовина. Чим більше ви боретесь, тим глибше тонете.
Алкоголізм затягує цілу сім’ю майже таким самим чином. Співзалежний партнер безнадійно бореться, щоб змінити алкоголіка. Мотивуючись любов’ю, вона погрожує йому, але він продовжує пити. Вона ховає спиртні напої, але він купує більше. Вона ховає його гроші, але він позичає у товариша. Вона апелює до його любові до сім’ї, до життя, навіть до Бога, але без ніякого результату. Чим більше вона бореться, тим глибше ціла сім’я тоне в алкогольній трясовині. Щоб допомогти алкоголікові, члени сім’ї повинні спочатку зрозуміти природу алкоголізму. Їм потрібно знати, чому деякі «рішення» майже приречені на невдачу, а також дізнатись, які методи справді діють.
Алкоголізм — це більше, ніж тільки пияцтво. Це хронічний розлад пиття, який характеризується залежністю від алкоголю і втратою контролю над його вживанням. Тоді як більшість спеціалістів погоджуються з тим, що алкоголізм є невиліковний, то його все-таки можна припинити з допомогою програми, за якою протягом усього життя виключається вживання алкоголю. (Порівняйте Матвія 5:29).
У деяких відношеннях цю ситуацію можна порівняти до ситуації діабетика. Тоді як діабетик не може змінити свій стан, він може справлятись зі своїм організмом, відмовляючись від цукру. Подібно алкоголік, хоча він не може змінити реакцію свого організму на пиття алкоголю, він таки може справлятись із своїм розладом шляхом повного утримання від алкоголю.
Але це легше сказати, ніж зробити. Алкоголік засліплюється запереченнями. «Я не є настільки поганим»; «Моя сім’я заставляє мене пити»; «Хто б на моєму місці не пив, маючи такого начальника, якого маю я?» Його пояснення часто є такими переконливими, що уся сім’я може підтримувати його у таких запереченнях. «Твоєму батькові потрібно розслабитись у кінці дня»; «Тато мусить пити. Він зносить стільки маминого бурчання». Нізащо не відкриють вони сімейної таємниці: тато — алкоголік. «Це єдиний спосіб, за допомогою якого вони можуть співіснувати,— пояснює д-р Сузан Фовард.— Обмани, виправдовування і секрети у цих домах є такими звичайними, як повітря».
Члени сім’ї не зможуть витягти алкоголіка з трясовини доти, доки вони не виберуться з неї самі. «Але ж це алкоголікові потрібна допомога, а не мені!» — хтось міг би заперечити. Але подумайте: наскільки ваші емоції і вчинки залежні від поведінки алкоголіка; як часто його дії заставляють вас відчувати гнів, тривогу, непевність, страх; як часто ви залишаєтесь вдома, доглядаючи алкоголіка, тоді як вам слід було б занятись більш важливішими справами? Якщо здорові члени сім’ї алкоголіка роблять кроки для покращення свого життя, він може наслідувати їх.
Перестаньте звинувачувати себе. «Якщо б ви краще до мене ставилися, я не мав би причини пити»,— може заявляти алкоголік. Порадник Тобі Райс Дрюз говорить: «Алкоголікові потрібно, щоб ви й далі вірили у це; таким чином він може перекладати на вас відповідальність за своє пияцтво». Але не піддавайтесь. Алкоголік залежний не тільки від алкоголю, але й від людей, які будуть вірити його запереченням. Члени сім’ї таким способом можуть ненавмисно увічнювати пристрасть алкоголіка.
Біблійне прислів’я про втрату самовладання може стосуватись також і алкоголіків: «Нехай він сам несе відповідальність за наслідки. Якщо ти спасеш його від турботи раз, ти будеш змушений робити це знову» (Приповістей 19:19, Переклад сучасною англійською мовою). Так, хай алкоголік сам розмовляє зі своїм начальником, сам хай добирається до своєї постелі, сам миє за собою. Якщо сім’я робить все це за нього, вона тільки допомагає йому допитися до смерті.
Приймайте допомогу. Вибратися з трясовини самому — важка й майже неможлива річ для члена сім’ї. Вам потрібна підтримка. Сильно покладайтеся на друзів, які не підтримують оправдань алкоголіка, і не дозволять вам залишатися у такому стані, у якому ви зараз знаходитеся.
Якщо алкоголік погоджується отримати допомогу — це причина для великої радості. Але це тільки початок процесу відновлення. Фізичну залежність від алкоголю можна приборкати через кілька днів після виходу алкоголю з організму. Але справитися з психологічною залежністю набагато важче.
[Рамка на сторінці 5]
Характерні риси алкоголіків
Поглинутість: алкоголік наперед смакує випивку. Коли він не п’є, він думає про алкоголь.
Втрата контролю: вживання алкоголю часто розходиться з його планами, без різниці наскільки міцним є його рішення.
Невблаганність: самообманне міркування («Я ніколи не п’ю сам», «Ніколи у робочий час» тощо) є просто маскуванням справжнього правила алкоголіка: «Ніщо не повинно перешкоджати моєму пияцтву».
Толерантність: виключна здібність приймати алкоголь у великих кількостях не є щастям, часто це рання ознака алкоголізму.
Негативні наслідки: нормальна поведінка людини не руйнує її сім’ю, кар’єру і фізичне здоров’я. Алкоголізм руйнує (Приповістей 23:29-35).
Заперечування: алкоголік оправдує, применшує і пробачає собі свою поведінку.